Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст прислів’їв та приказок, їх значення в духовному розвиткові людства; розвивати навички виразного читання, коментування прислів’їв, пояснення їх прихованого значення; виховувати найкращі моральні якості на основі моральних настанов малих фольклорних жанрів. Обладнання: збірки прислів’їв народів світу, ілюстрації до них; карта світу. Теорія літератури: прислів’я, приказки, «мандрівні сюжети». Хід уроку I. Мотивація навчальної діяльності школярів — «Розмова без приказки — як м’ясо без солі»,— говорять африканці. Дійсно, влучним, дотепним словом часто можна розпочати цікаву жваву розмову. Але прислів’я й приказки необхідно вживати доречно, відповідно до їх прямого та переносного змісту, щоб не образити співрозмовника. Це й буде завданням нашого уроку, адже, як слушно зазначають англійці, «добрі слова лікують, погані — убивають». Якщо ви уважно читали статтю підручника, то помітили, що прислів’я багатьох народів повторюють одну й ту саму думку, стверджують одні й ті самі істини. Чому так буває, ми також поміркуємо на уроці. II. Оголошення теми й мети уроку III. Актуалізація опорних знань 1. Розповідь напам’ять або читання учнями прислів’їв, які найбільше сподобалися 2. Відповідь на запитання підручника, виконання завдань (с. 19 — за підручниом Ю. І . Ковбасенка, Л. В. Ковбасенко; с. 25–26 — за підручником Є. Волощук) IV. Формування нових знань, умінь та навичок 1. Практична робота в групах (або по рядах, за варіантами) Завдання Вибрати й записати прислів’я про Батьківщину, рідний край (I група); про честь, правду, вірність (II група); про мову, слово, навчання (III група). Знайти в прислів’ях у межах однієї групи спільне та відмінне, зробити висновок. 2. Коментар учителя — У прислів’ях та приказках утілений колективний життєвий досвід, ідеали, прагнення, риси характеру людей різних національностей. Це ніби духовний заповіт предків нащадкам: зробити життя людства щасливим, мудрим і справедливим. І хоча у різних народів звичаї та культурні традиції різняться, умови життя теж неоднакові, проте для усіх характерні любов та страждання, працьовитість і лінощі, вірність та зрада, мудрість і нерозумність. Саме тому у фольклорі різних народів зустрічається багато схожих сюжетів, які можна назвати мандрівними. 3. Спостереження за будовою та художніми особливостями прислів’їв та приказок Завдання Перечитайте прислів’я якогось народу. Зі скількох частин складається кожне з прислів’їв? Як ці частини співвідносяться? (Переважно з двох частин, які протиставляються.) Чим за будовою відрізняються приказки від прислів’їв? (Приказки, як правило, складаються з однієї частини і можуть бути частиною висловлювання (речення) як його частина, наприклад: «Хлопчик не переймався, що не знає дороги, адже язик і до Делі доведе».) Які слова прикрашають прислів’я, роблять їх виразнішими, яскравішими? (Прикметники-означення: «чисте (сумління)», «справжня (дружба)» та ін.; протиставлення-антоніми: людина — тварина, дійдеш — упадеш, свій — чужий та ін.; порівняння: «Слово без діла — все одно що гітара без струн», «Тихий, як мурашка, а жалить, як оса» та ін.; іронічні натяки: «До буддійського монастиря з гребінцями не ходять» (буддійські монахи голять голови) та ін.) V. Закріплення знань, умінь та навичок yy Визначте пряме й переносне (алегоричне) значення прислів’їв. Дрібка пилу може скаламутити глечик чистої води (африканське). Не рубай дерево, яке дає тобі затінок (арабське). Який тесля, така й тирса (англійське). Яке зерно, такий хліб (французьке). Боїшся шелесту — не ходи до лісу (німецьке). Згадайте прислів’я або приказку, в якій… а) говориться про те, що кільком людям легше впоратися із завданням, ніж одному (Одна голова добре, а дві — краще); б) сміються з тих, хто виконує роботу швидко, але дуже неякісно (Поспішиш — людей насмішиш); в) радять спершу все добре обміркувати, а потім діяти (Сім разів відмір, а раз — відріж); г) говорять про людину, яка за невелику послугу вимагає потім дуже багато (Одну айву віддасть, а десять візьме (перське); Дає маслинку, а вимагає бурдюк олії (грецьке)). VI. Домашнє завдання Підготуватися до написання твору за прислів’ям. VII. Підбиття підсумків уроку Інтерактивна вправа «Мікрофон» Учням пропонується закінчити одне з речень: «На уроці мені найбільше сподобалося (робити, визначати)…»; «Найцікавішою, найвлучнішою мені здається приказка (прислів’я)…»; «Я хотів би (хотіла б)…». Методична примітка-порада «Мікрофон» — інтерактивний прийом, що використовується під час підбиття підсумків. Учні передають мікрофон одне одному (за вибором або кожному без винятку) після того, як висловляться.
| |
Схожі матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |