Мета: дати поняття про прислів’я та приказки як малі жанри фольклору; учити вдумливо, виразно їх читати, тлумачити переносне значення; розвивати навички влучно й образно висловлювати свої думки; виховувати відповідно до моральноетичних норм, закріплених у прислів’ях та приказках.

Обладнання: збірки прислів’їв і приказок народів світу, ілюстрації до них;

зразки читацьких щоденників; виставка улюблених творів зарубіжної літератури.

Теорія літератури: прислів’я, приказки.

Хід уроку

1. Мотивація навчальної діяльності школярів

— Здавна люди помічали смішне, дивне, розумне чи нерозумне в діях і вчинках інших, у різних явищах життя, влучно це характеризували короткими висловами, які запам’ятовувалися, передавалися з покоління в покоління й дійшли до нашого часу. Наприклад, англійці говорять, що «дим рідної країни

ясніший від вогню чужини», італійці — «не вір, що за морем на виноградній

лозі сосиски ростуть», в’єтнамці — «щоб бути людиною — учись невпинно»,

шведи — «не натрудиш рук, не натрудиш і зубів», японці — «дужий той, хто

самого себе перемогти може». Сьогодні й ми зачерпнемо мудрості із бездонної

криниці, ім’я якій — усна народна творчість, фольклор.

II. Оголошення теми і мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. Експрес-опитування у вигляді клоуз-тестів

•  Література — це…
•  Є такі види літератури…
•  Фольклор — це…
•  Пізнати літературу інших народів нам допомагають…
•  Твір, з якого здійснюється переклад, називається…
•  Я знаю таких найвідоміших перекладачів:…
•  Зі статті підручника я дізнався (дізналася) про такий цікавий факт,
• запам’ятав (запам’ятала) таку цікаву думку…

2. Презентація учнями своїх улюблених книжок зарубіжної літератури

3. Демонстрація зразків читацьких щоденників, їх оформлення

IV. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу

1. Робота з підручником

Самостійне опрацювання або читання вголос статті підручника.

2. Евристична бесіда

•  Що таке прислів’я?
•  Чим приказка відрізняється від прислів’я?
•  Які в прислів’ях з можуть бути значення, крім переносного?
•  Чому прислів’я багатьох різних народів схожі за змістом?
•  Які прислів’я, приказки запам’яталися вам найбільше, чому?

3. Записи до літературознавчого словничка

Прислів’я — це стислий влучний народний вислів повчального змісту, побудований як завершене судження.

Приказка — це образний вислів, який дає яскраву оцінку певного явища;

побудований як незакінчена думка, але містить натяк на висновок.

4. Демонстрація збірок прислів’їв народів світу (серія «Народна мудрість»)

5. Виразне читання прислів’їв народів світу (с. 16–18 — за підручником

Ю. І . Ковбасенка, Л. В. Ковбасенко; с. 22–24 — за підручником Є. Волощук)

6. Інтерактивна вправа «Ланцюжок мудрості»

Учні по черзі пояснюють зміст прислів’я, яке найбільше сподобалося, або

змальовують ситуацію, у якій воно може використовуватися.

7. Виділення прислів’їв та приказок, які мають яскравий національний

характер (на зразок «Язик до Делі доведе» (інд.) чи «Сакура цвіте лише сім

днів» (япон.))

V. Закріплення вивченого матеріалу

 Знайдіть другу половину прислів’я.

 Знайдіть українські відповідники.

Не знаючи курсу, не піднімай вітрил (італійське). (Не знаючи броду, не лізь

у воду.)

Гілка завжди схожа на дерево, з якого виросла (іспанське). (Яблучко від

яблуньки недалеко котиться.)

Цап леопардові не товариш (африканське). (Ситий голодного не розуміє.)

VI. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати й пояснювати прислів’я та приказки; за бажанням вивчити кілька напам’ять. Вивчити визначення понять із літературознавчого словничка.

VII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Займи позицію»

Підводяться з місця ті, хто вважають, що прислів’я та приказки — це справді духовний скарб кожного народу, обґрунтовують свою позицію.

Підводяться з місця ті, хто мають протилежну думку, обґрунтовують її.

Підводяться ті, хто не визначилися з думкою, пояснюють чому.