Мета: ознайомити з поняттям «романтизм»; навчити визначати характерні риси романтизму; активізувати читацький інтерес учнів; розвивати навички конспектування; дати поняття про романтичну лірику.

Обладнання: портрети відомих митців-романтиків, висловлювання романтиків.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

Романтизм — це своєрідна реакція

на Французьку революцію.

К. Маркс

Хід уроку

І. Оголошення результатів атестації № 3.

Аналіз типових помилок

ІІ. Мотивація навчальної діяльності та актуалізація опорних знань

У ч и т е л ь. На попередніх уроках ми знайомилися з досить значною епохою в культурі та науці — епохою Просвітництва. Як і все в житті, згадана епоха добігла кінця. Суспільство розвивається, змінюється, а тому змінюються погляди, традиції, філософія життя. Ми сьогодні розпочнемо розмову про нову епоху. Перед тим, як ознайомитись з традиціями, які прийшли на зміну Просвітництву, ми послухаємо повідомлення ваших товаришів про ситуацію в Європі наприкінці ХVІІІ— початку ХІХ століття.

1. Повідомлення учнів про ситуацію в Європі наприкінці ХVІІІ — початку ХІХ ст.

Орієнтовний зміст

Епоха, яка почалась після закінчення першої буржуазної революції у Франції (1789–1794) й продовжувалась до останніх десятиліть ХІХ ст.,— епоха зламу старих феодальних відносин, росту класу буржуазії та її повної перемоги в основних країнах Західної Європи. У цей період у країнах Європи розгорнувся національно-визвольний рух, разом з тим почали загострюватись протиріччя буржуазного суспільства. Загалом Європа пережила сильне духовне потрясіння і глибоке розчарування у зв’язку з подіями Французької революції та наполеонівськими війнами. З’явились сумніви в тому, що людина в змозі змінити на краще суспільний лад мирним шляхом. Революція не привела до суспільної гармонії, вона скінчилася розгулом насильства і кривавим «якобінським терором». Не вдалося завоювати свободу та справедливість і з допомогою багнетів наполеонівських солдатів.

На початку ХІХ ст. ще точилась боротьба буржуазії проти феодального дворянства. Люди, виховані на творах Вольтера і Руссо, не могли не помітити, що суспільний порядок — не «царство розуму», яке провіщали письменники ХVІІІ ст. Реальна дійсність, у якій утверджувалась егоїстична мораль власників і все купувалось та продавалось, нанесла непоправний удар по оптимізму просвітників.

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Лекція учителя (учні складають конспект)

Передумови виникнення романтизму та його основне завдання

Велика французька буржуазна революція завершила епоху Просвітництва. Відомий філософ Карл Маркс сказав: «Романтизм — це своєрідна реакція на Французьку революцію». Письменники, художники, музиканти стали свідками грандіозних історичних подій, революційних струсів, що кардинально змінили життя. Багато хто з них захоплено привітав зміни та був у захваті від проголошених ідей Свободи, Рівності та Братерства. Але йшов час, вони помічали, що новий суспільний порядок далекий від ідеалів того суспільства, що передрікали філософи XVIII ст. Наступило розчарування.

На початку століття у філософії та мистецтві прозвучали трагічні ноти сумнівів щодо перетворення світу на принципах Розуму. Це сприяло виникненню нової світоглядної системи — романтизму. Романтики нерідко ідеалізували патріархальне суспільство, яке вважали царством добра, щирості, порядності. Оспівуючи минуле, вони брали за основу старовинні легенди та народні казки. Романтизм набув особливого характеру в кожній з європейських культур: у німецькій — містика; у англійській — це особистість, яка протиставляє себе розумній поведінці; у французькій — це незвичайні історії. Що ж об’єднало їх в одну течію? Романтики не втікали від проблем життя. Головним завданням романтизму було вираження внутрішнього світу, душевних переживань, а цього можна було досягти, використовуючи історії, містику і т. п. Потрібно було показати парадокс внутрішнього життя, його ірраціональність.

Запитання до учнів

·         Якими були передумови виникнення романтизму?

Запис у зошити

Термін «романтизм» указує на зв’язок із Середніми віками, коли в літературі був популярним жанр рицарського роману. Головні особливості цього жанру — фантастичність, зображення високого, ідеального кохання, лицарських подвигів, добрих і злих чарівників, казкового пейзажу.

2. Лекція учителя (учні складають коспект)

Характерні ознаки романтизму і його відмінність від класицизму та сентименталізму

Класицизм з його суворими правилами все в житті чітко розмежовував: погане — добре, чорне — біле. У романтизмі немає такої чіткості, у ньому існують відтінки, напівтони. Класицизм — це система, а романтизм — ні. Що стосується сентименталізму, він відображає внутрішнє життя людини в гармонії з навколишнім світом. А романтизм протиставляє внутрішньому світові цю гармонію.

Ознаки романтичного твору: у романтичному творі немає дистанції між героєм і автором; автор не засуджує героя, навіть якщо щиро зображує його духовне падіння, із сюжету зрозуміло, що герой не винний — винні обставини, що склалися. Сюжет такого твору, як правило, романтичний. У романтиків особливе ставлення до природи, їм до душі бурі, грози, катаклізми. Особливістю романтичного мистецтва є перевага в ньому суб’єктивно-ліричного моменту. Зображення переживань героя, ставлення героя до життя для романтика важливіше за зображення самого життя. З усіх видів мистецтва романтики віддавали перевагу насамперед музиці, оскільки через неї багатогранніше та повніше можна виявити внутрішній світ людини.

Романтичний герой — це індивідуаліст, людина, яка пройшла у своєму розвитку дві стадії: до зіткнення з похмурою реальністю вона прагне подвигу та має бажання перебудувати світ; зіткнувшись з реальністю, герой усе ще вважає цей світ похмурим, нікчемним та підлим, стає циніком та песимістом. Зрозумівши, що світ змінити не можна, герой більше не прагне подвигу, зате все одно щоразу наражається на небезпеку.

Бесіда

·         У чому різниця між романтизмом і класицизмом?

·         Укажіть ознаки романтичного твору.

·         Назвіть особливості романтичного мистецтва.

·         Опишіть романтичного героя.

Запис у зошити

Характерні ознаки романтизму

1) Заперечення раціоналізму, що панував у добу Просвітництва, культ почуттів людини.

2) Увага до особистості, її індивідуальних рис.

3) Провідні мотиви — самотність, світова скорбота (національна туга) та романтичний бунт і нескореність.

4) І сторизм творів і захоплення фольклором.

Найвидатніші представники мистецтва романтизму

В Англії — Дж. Байрон, Дж. Кітс, П. Б. Шеллі;  у Німеччині — Е. Гофман, Г. Гейне, Новаліс; у Франції — А. Мюссе, Ж. Санд, В. Гюго;  у США — Е. По, Дж. Ф. Купер, Г. Мелвілл; у Польщі — А. Міцкевич, Ю. Словацький; в Угорщині — Ш. Петефі; в Росії — О. Пушкін, М. Лермонтов, М. Гоголь.

4. Читання вибраних поезій (В. Вордсворта, С. Колріджа, Джона Кітса, Персі Біші Шеллі, Г. Гейне, В. Гюго та ін.)

У ч и т е л ь. Романтична лірика — це переважно лірика настрою. Романтики вміло і тонко створювали картини природи. Але головним у цих картинах був не опис пейзажу. Людина і світ — ось що передусім хвилювало романтиків.

ІV. Рефлексія

1. Підсумок уроку

Запитання до класу

·         Що ви з’ясували для себе про романтизм? (У митців романтизму ми помічаємо визнання самоцінності особистості, зацікавленість внутрішнім життям людини, прагнення розкрити багатство внутрішнього світу людини.)

2. Складання грона на тему «Романтизм"

3. Погляди романтиків на життя, мистецтво, людину

Як ви розумієте ці висловлювання?

·         «Справжнє лихо полягає в тому, що нині все застигло у вульгарній прозі життя. І більшість людей спокійно сприймає все це і навіть почуває себе цілком добре, мовчки скочуючись по болоту до прірви» (Франц Шуберт).

·         «Мене часом запитують, чи люблю я дітей. Звичайно, люблю, адже вони ще не стали людьми» (Шарль Нодьє).

·         «Краще бути артистом чи бродягою, ніж власником маєтку або селянином, бо ж із володінням землею чи снопом пов’язані несправедлива тиранія та похмуре поневолення скнарістю» (Жорж Санд).

·         «Світ поганий, поганий, жахливо поганий. І лише серце друга та спокутні сльози жінки можуть урятувати його від прокляття» (Ріхард Вагнер).

·         «Той, хто не зазнав щастя в нинішньому світі, хто не знайшов того, що шукав, нехай заглибиться у світ книг і мистецтва чи зануриться в природу — це вічно юне втілення старовини й сучасності» (Новаліс).

V. Домашнє завдання

Підготувати запитання з вивченої теми для однокласників (методика взаємозапитань); виписати у словнички визначення романтизму; випереджальні завдання: для учня-«біографа» — підготувати повідомлення про Е. Гофмана; для учня-«історика» — «Німеччина наприкінці ХVІІІ — початку ХІХ ст.».