Мета: опрацьовуючи ідейний зміст твору «Тигролови», звернути увагу на розкриття гуманістичної ідеї перемоги добра над злом, охарактеризувати родину Сірків, виявити її значення у життєвій долі головного героя твору; розвивати увагу, пам’ять, креативне мислення, культуру зв’язного мовлення; вміння грамотно викладати власні думки, доводити, аргументувати, робити висновки; виховувати почуття пошани до творчості І. Багряного, зневажливе ставлення до тих, хто прагнув знищити українців як націю, позбавити її прав і волі. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет І. Багряного, бібліотечка-виставка його художніх творів, географічна карта(з місцевістю тайги), дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань 1. Літературна вікторина «Шляхами життя і творчості І. Багряного»
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал. 2. Евристична міні-бесіда
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності IV. Основний зміст уроку Два демони, дві сили,— втілення цілого цього світу. І. Багряний Буде добре, як мине зле. 1. Вступне слово вчителя «І. Багряний усе життя біг над прірвою з вірою в людину, прагнучи запалити в ній невгасиму іскру, яка б висвітлила б шлях із чорної пітьми, зневіри, приниження і знеособлення в безсмертя. Він поспішав, боровся відчайдушно, знесилювався і знову духовно окрилювався, запалювався гнівом і страждав»,— так говорив прожиття письменника відомий літературознавець Микола Жулинський. • Чи можливо було бути Людиною та ще й щасливою в тодішніх умовах? Цей твір — боротьба добра і зла, яка є одвічною. 2. Робота у малих групах. Складання схеми «Добро і зло у творі І. Багряного «Тигролови». Стислий її коментар 3. Характеристика образів-представників добра 3.1. Старі Сірки. 3.1.1. Матеріал щодо опрацювання героїв. Сірки переїхали на Далекий Схід з Полтавщини ще в 1887 р. Люди зустрілися з диким лісом, незвіданим краєм, з труднощами. Але працелюбні українці вижили: сіяли хліб, саджали городину, полювали, і земля щедро винагородила їх. Зажили гарно, містечко Києвом назвали, хати мазали, як і в Україні. Було це аж до нових порядків, коли і люди перевелись, і життя змінилось. Тоді кинули Сірки все нажите, пішли далі в тайгу та й стали тигроловами. Старий Сірко відповідально ставився до праці, був небагатослівний, стриманий у почуттях. Він робив усе, щоб зберегти міцний добробут своєї сім’ї. Мати у сім’ї була ніжною горлицею, що всіх привітала, годувала, ніжно любила. Діти виховувалися в атмосфері доброзичливості, взаємоповаги. Сім’я Сірків керується законами християнства. Вони вірять у Бога, бо він їм дає і одяг, і їжу, і промисел. Цікавими є у творі розповіді про дотримання у родині Сірків звичаїв та обрядів українського народу: це і любов до народної пісні, вишивання рушників, святкування Різдва, Святої вечері тощо. Сім’я Сірків — це не лише гарна родина, це міцне родовідне дерево української нації, з якого відродилась і утворилась нова держава і нова людина. У Сірковій родині ми вбачаємо долю своєї України. І. Багряний з оптимізмом утверджує, що плекаючи сім’ю та родину, ми відроджуємося, стаємо сильним і неподоланим народом, а відтак, і щасливим, бо ж «сміливі завжди мають щастя». 3.1.2. Складання інформативного ґрона до образів старих Сірків. 3.1.3. Цитатна характеристика героїв. Дід →Григорію: • «Я ще не знаю, хто ти, але моя хата — твоя хата». • «За битого база платить одну тисячу лиш, а за живого і щоббез найменшого ґанжу — 12–15 тис. крб, та все крамом. Ми з того й живем». Григорій про Сірків: • «Оце і все господа. І вона одна тут на великому просторі. А ці люди, що в них він жив, навіть охороняли його». Про Сірківну: • «Недарма-бо в такім краю, забившись на кінець світу, та після всіх злигоднів, в тяжкому змаганні з цією дикою природою так збереглась. Їй понад п’ятдесят років, а вона виглядає ще молодо й бадьоро. І голос у неї такий, як у дочки, тільки не такий гострий, якийсь тепліший, ближчий. Такий, як у всіх матерів там, за двадцять тисяч кілометрів звідси». Сірківна: • «В сміливих щастя завжди є!.. От хоч би й ми. Приїхали сюди… Боже! Яка страшна і дика пуща була! Чужа чужина… А бач, оббулися… І дивись — зажили ж як потім! А пущі здолали, і край скрили, ще й залюднили. І звикли, полюбили. А нові діти народились — це вже їхня батьківщина тута…». «Всередині хата вибілена, ще й розмальована по-нашому, а зокола — вигляд сибірський або поліщуцький… Тут край працю любить та й винагороджує її щедро. Тут рай був, а не край, як для робочого. І ліс, і золото, і риба, і земля хліб родить, і ягода всяка, і все — бери тільки. Лишень треба рук. А народ наш робочий». • «Це була наша друга Україна, нова Україна, але щасливіша. І назви наші люди подавали тут свої, сумуючи іноді за рідним краєм: Київ, Чернігівка, Полтавка, Україна, Катеринославка, Переяславка тощо». Зовнішність Сірка: • «Не дід, а вусатий дідуган, дебелий, високий, черновидий, волохаті груди випинаються з білої пазухи. На ногах їчаги, на голові пропотілий кашкет, ватяні штани на нім, дарма що така спека, при боці мисливський ніж, а коло сідла в переднього коня приторочена гвинтівка». Сірко: • «Як на промисел рушати, то найперше — треба зброю в порядку мати». Морози і Сірки: • «Гора з горою не сходиться… А два роди навіть в такім океані, в таких безмежних нетрищах не змогли розминутися». «Весело пили, за традицією, за козацьким звичаєм… І орудували щелепами так, як тільки в тайзі можуть орудувати при вовчих зубах і при вовчому, хижому апетитові… Їш — не їш, молотили, стирали все, як на жорнах…» Сірко: • «Щастя, як трясця, як нападе, не скоро покине». • Сірки святкували Різдво, як з діда-прадіда велося: з кутею нСвятвечір і з усіма тим зворушливим і романтичним ритуалом, що такий пам’ятний Григорієві з дитинства». «Проти ночі кішок не стежать». 3.1.4. Бесіда за питаннями. • Хто такі Сірки? • Яким чином вони, українці, опинились на Далекому Сході? • Що єднає цих людей з Україною? • Чому у них виникає ностальгія за всім українським? • Як Сірки прилаштувалися до важких умов тайги? • Якою справою вони займалися? • Що свідчить про порозуміння української родини з природою? • Яких законів християнської моралі дотримувалася родинаСірків? _ Чому українська родина не побоялася залишити у себе Гри- горія і допомогти йому вижити? • Що мав відтворити І. Багряний у романі на прикладі родини Сірків? 3.2. Наталка. 3.2.1. Цитатна характеристика образу. Портрет: • «Така ж хороша та бистроока, із стрічкою над чолом, і юна, смаглява від сонця, … ставна та горда і заразом насмішкувата…»Григорій про Наталку: • «Ось вона, козача кров! І ось вона — найвищий вияв не тільки жінки, а й квітуча — і така сувора, гартована і гонориста». • «Чемність для неї така ж вродлива риса, як і краса. …безтурботна, моторна». Григорій про Наталку: • «Дивна вона, ця дівчина… Вона навіть не розуміла, яка вона чарівна. …така, як ота рослина дивна, що ти її торкнеш рукою, а вона аж повернеться і напустить тонюсіньких колючок у руку. І це дівчина — звіроловка, переможниця страхіть усяких! Як та дика коза, що боїться, щоб її не впіймали, і не дається навіть підступити». Мати про дочку: • «І в кого вона тільки вдалася? Їй би на коні, та на полозках, та з гвинтівкою, та з собаками… І пре туди, куди й чоловік не насмілиться. Звели їй до відьми в зуби залізти — і полізе. Їй би треба хлопцем родитись». Григорій: • «Яке треба мати вухо, щоб за дві години ходу почути крізь нетрі собачий гавкіт, та ще й упізнати, що то Заливай, а не інший який. Вража дівчина, вона як коза». «Яка запальна! Хижа! Ні, не хижа,— дикунка. От. І в ній кров бурхає так, як і в кожної тварини тут, як у пантери, чи в рисі, чи в тигра». • «Гнучка, як вуж, граційна, як мавка, вона таїла в собі дивну силу, ця дівчина. Поєднання дівочої краси та чар з дикістю майже первісною, неприступною». «Дивовижна, химерна дівчина!» • «Як що заволоділо її серцем, то вже край». • «У Наталки був хороший, сильний голос. Вона вела свою партію, як прошву золоту шила. Сміливо, щиро, як і все робила так. І аж луна котилася та завмирала ген десь на Голубій паді, і замовкали нетрі, коли вона виводила». Григорій: • «Вона — дитя ще незайманого спокою. Наталка! Гола і дивна, як мавка лісова». • «Псувала іноді полювання, але нітрохи тим не журилась. Вона була навіть смілива, як дитина, бо їй, либонь, невідоме було почуття страху. Лише Григорія вона боялась». «Химерна, незрозуміла дівчина!» • «Горда, як королева, буйна, як вітер; радісна, як сонце; мерехтіла очима і сміялась, закинувши голову, махала рукою туди, до вершечка кедра… Королева!! Ось вона справжня, свавільна, і горда, і прекрасна, як богиня… І чиста, як богиня». • 3.2.2. Робота у малих групах. Складання інформативного ґрона до образу. 3.2.3. Опрацювання образу героїні. Бесіда за питаннями. • Коли ви вперше зустрічаєтеся з Наталкою на сторінках твору? • У яких умовах виховувалася героїня? • Що свідчить про спритність, вправність, рішучість і винахідливість дівчини? • У чому виявляється її ставлення до природи, батьків, Григорія? • З чим пов’язано те, що наприкінці твору вона вирішила пов’язати своє життя з Григорієм? • Що символізує ця українська дівчина? 3.3. Грицько. 3.3.1. Портретна характеристика: «Високий, як батько, дебелий красень. Молодий — років 25. На ньому військовий, старенький френч. На ногах ічаги, на голові набакир кепка, а з-під неї буйний чуб кучерявиться. При боці — ніж, а за плечем новенький дробовик». 3.3.2. Інформативне ґроно щодо образу. 3.3.3. Бесіда за питаннями. • Яким ви уявляєте Грицька Сірка? • Що свідчить про його врівноваженість і послідовність у поведінці? • Які стосунки склалися між Грицьком і Григорієм? • Як хлопець ставиться до своїх батьків? • Чим цей герой нагадує звичайного українця? Мікрофон. «Чи хотіли б ви мати такого друга як Грицько?» 3.4. Медведин. 3.4.1. Загальна характеристика образу. Заслуговує на увагу й образ начальника етапу– поїзда смерті — майора Медвина. Це справжній людолов, що полює на людей, залякує, катує, принижує непокірних. Він був затятим мучителем Григорія Многогрішного — молодого інженера-авіатора,— що потрапив йому в лапи. Все життя йому вважаються очі з кривавими росинками, пошматоване тіло юнака, і він божевільно боїться його, бо подумки називає молодим тигром. 3.4.2. Інформативне ґроно щодо образу. 3.4.3. Цитатна характеристика героя. • «Бравий майор — чорнобривий, з м’ясистим носом, віком понад тридцять літ,— майор ОГПУ-НКВД». • «Майор виглядає як саме втілення могутності, сили і гонору своєї «пролетарської» держави. В цілому експресі не тримається ніхто так гідно, так незалежно і гордовито, бо навіть трохи презирливо, з таємничою міною і незрівнянним почуттям вищості». • «Такого полювання, якого він сам є і був майстром, не зрівняти ні з яким іншим. І легенда — це він!» • «Він дисциплінований і точний, і не схильний вдаватись у дрібниці. Тим часом не марнує часу на теревені і п’є отак собі бордо і студіює промову вождя». • Григорій — Медвину: «Я тебе переслідуватиму все твоє життя. І всі ми, що тут пройшли… Ми тебе переслідуватимемо все життя і проводжатимемо тебе до могили,— тисячі нас замучених, закатованих…». «Медвин — це ж прізвище його колишнього ката. Так, це було прізвище слідчого, а потім начальника відділу одного управління НКВД». • «Медвин — бравий герой і грізний суддя та володар душ людців і плюгавий злодюжка, порушник закону нетрів,— стояв і тіпався… Губа йому тіпалась, а очі… очі гидкого, сопливого боягуза. Три шпали на ковнірі — як мазки крові». 3.4.4. Опрацювання характеристики героя. Бесіда за питаннями. • Хто такий Медвин? Що дізнається про нього читач, коли герой їде у звичайному потязі? • Яка життєва мета у майора? Про що це свідчить? • За яких обставин Медвин пильно контролює єдиного в’язня — Григорія Многогрішного? • Як сам автор ставиться до майора ОГПУ-НКВД? Яке покарання мав понести Медвин від Григорія і таких як він в’язнів? • Чому переслідування біглого каторжника для майора є справою першочергової значимості? • Як сталося так, що Медвин зустрівся з Многогрішним? • Чи вартий герой такого покарання від Григорія? Що уособлює Медвин у творі І. Багряного? 4. Робота над змістом твору 4.1. Розділ V. 4.1.1. «П’ятнування». • Як Григорій сприйняв подарунок від Сірка? • За яких обставин у старого з’явилася гвинтівка, подарована ним пізніше Многогрішному? («Як він зустрівся з Блюхером і як той Блюхер, що з ним вони зналися ще від громадянської війни, відтоді, як били разом всю білу контрреволюцію та «япошків»,— отже той Блюхер, зрадівши несподіваній зустрічі з старим ветераном революції, подарував йому — ветеранові тобто — оцю гвинтівку») • Що означало поняття «плямування»? («То наші стрілецькі вправи. В «п’ятно» стріляти, значить в пляму») • У чому відбувалося змагання між членами родини Сірків? Якою була їх результативність? • Для чого Сірки, на думку старого, проводили олімпіаду в тайзі? («Щоб око було метке, а рука тверда, а рушниця щоб була вірная») 4.2. Розділ VI. 4.2.1. «В пралісах Сіхоте-Аліня». 4.2.1.1. На марші. • Що свідчить про спостережливість людей, які жили в тайзі? • Як Гриць охарактеризував своїх собак? Чим вони відрізнялись від будь-якого пса? («Це звірові собаки. Вони тобі візьмуть гуртом вепра за «штани» і триматимуть, поки ти прийдеш і доріжеш його ножем. А от ціна оцим головне в тім, що вони тигрятники. Взагалі, як правило, немає в світі собаки, щоб від одного духу тигрячого не кидався зі скавулінням під ноги людині, від жаху. А ці — навпаки. Вони, мабуть би, й диявола задавили») • У чому виявилась вірність Заливая Наталці? («А то пошле його з тайги додому, і він однесе що треба, а звідтам принесе, що дадуть. І ніколи не було, щоб загубив або хто відняв. А Наталчиної речі нікому, особливо з чужих, не дозволить узяти…»)Що цікавого розповів Гриць Сірко Григорію про панти? («Панти — нові роги, які ростуть в ізюбрів. Поки роги молоді і ще м’які, вони мають у собі якусь велику силу, як ліки проти всіх хвороб. Дуже добре на цьому знаються китайці. Туди, в Китай, їх і збувають за золото, ці роги молоді») • Завдяки чому заблукавши у тайзі, Григорій віднайшов місце перебування Сірків? Як вони зреагували на зникнення «гостя»? («Вийняв хустку, почепив її на кущ, щоб помітно здалека, і почав від неї робити коло, пішов спіраллю… Ага, ось пір’я, де впав перший рябок. Добре. Нагнув високу ліщину і заломив вершечок, ще й кору обідрав, щоб біліла. Глянув угору — може, по сонцю визначить, де схід, де захід, бо йшов либонь зі сходу… Тоді від ліщини почав розкручувати нову спіраль. А далі пішов просто на становик») • Як Наталка зреагувала на тривалу відсутність Григорія? 4.2.1.2. Зустріч з Морозами. • За яких обставин родина Сірків і Морозів зустрілися у тайзі? • Що свідчить про почуття гумору двох древніх і славних родів? • Чому Комсомольськ, на думку Мороза, є містом арештантів? • У зв’язку з чим Морози зацікавились Григорієм? • Що, як для козацьких родин, було характерним для Сірків і Морозів? • Про які страхіття розповів Мороз Сірку, що відбувалися у Комсомольську? («Розповів про місто каторги, про пекло новітніх канальських робіт, вигачуване костями українськими. Про колони виснажених арештантів на лютім морозі… Про безліч стероризованого, на повільну смерть приреченого люду, а надто про силу-силенну «своїх людей»-земляків у далекої тієї України нещасливої… Про голод й цингу… Про надлюдські терпіння і труд каторжний, про жорстоку смерть без похоронів… — смерть від знущання, голоду, пошестей і журби… Про неймовірні самогубства…») • Як реагував Многогрішний на те, що згадував Мороз про «Бамлаг»? • У чому звинувачував Мороз тих, хто чинив репресії? («Де вони були тоді, як тут і нога людська, християнська не ступала, га?!») 4.2.1.3. Діалог під накомарником. • З приводу чого професія Многогрішного виявила у Сірків здивування і водночас зацікавлення? • Чому Сірки охрестили Григорія іменем «інженер»? • 4.2.1.4. Падь Голуба. • Що здивувало Многогрішного, коли він потрапив до хати — кінцевого місця його подорожі із Сірками? («Такий цінний інструмент, та й інші ще цінніші речі, які тут були, як от поперечна пилка, колій, відра, великий вмазаний казан надворі, та й байда,— так тут лежали і ніхто їх не забрав») 4.2.1.5. Пантовка. • Чому Сірки заборонили «інженеру» мазати ічаги дьогтем? («Звір полохається. Треба, щоб поменше непевних запахів») • Чим був задоволений старий Сірко, коли побачив солончаки? • Якою була реакція старого, після оглядин ним місця пантовки? • На що Сірко звернув увагу Григорія стосовно пантовки? («Сидіти тихо, хоч би навіть блохи з’їли зовсім. Не чхати, не кашляти — і іншого нічого не робити, хоч би й цілу ніч довелось… дивитись у віконечко, не спускаючи очей з солонця, дивитись обома. Стріляти йому, цебто Григорієві, першому. Без заперечень! Перевірити щастя») • Чим закінчилося перше пантування для «щасливця»? • Для чого дід Сірко вбивши ізюбра, перехрестився на схід сонця? • У чому полягала цінність пантів? 4.2.1.6. Сіркове чаклування. • Що необхідно було зробити, аби придбані під час полювання панти не зіпсувалися? • Чому Наталка не вірила у те, що саме Григорій вбив двох ізюбрів? («А того, що один же битий з гвинтівки, а другий з вінчестера») 4.2.1.7. Щастя, як трясця. • Що є щастям для мисливців? («В щастя вони вірять як у долю, як у Бога, і ніщо тую віру не може похитнути. Мисливці взагалі забобонні. А життя їх підтримує з усієї сили. Коли почалося щастя, фарт — не лови гав») • Чим закінчилося полювання для Наталки з братом? • Як Григорій охарактеризував Наталку-мисливця? Чим це зумовлено? («От. І в ній кров бурхає так, як і в кожної тварини ту, як у пантери, чи в рисі, чи в тигра») 4.2.1.8. Золоті арабески. • Чим насолоджувалися герої, полюючи вночі на рибу? • Що означала фраза «дати хука»? • Чому ночі — ловлі риби І. Багряний називає дивними? • 4.3. ІІ частина. VII розділ. 4.3.1. «Mеmento мori». • З якою метою письменник у творі приділяє значну увагу описам природи? • Що відчував Григорій перебуваючи на полюванні із Сірками, милуючись красою природи? • Як герой зреагував на гул літаків? Чому він їх називав потворищами? Чим зумовлено хвилювання Григорія? («Змішане почуття тривоги, здивування, скаженого руху, неспокою… — ціла буря найдивовижніших почувань та асоціацій опанувала ним. Помалу буря уляглась, а натомість росло невиразне, бентежне передчуття чогось страшного. Вовчий інстинкт прокинувся, як у того Рушая, і віщував недобре») • Що відчувала Наталка, побачивши хвилювання «гостя» від з’явлення літаків? 4.3.2. Тунгуз Пятро Дядоров. • Як Сірки сприйняли з’явлення тунгуза? • Чим викликане особливе привітання Пятра до Григорія? («Та то вони всіх так, кого вперше бачать, хто видається їм за начальника або взагалі за росіянина,— пояснив Сірко») • Що і з якою метою розшукував тунгуз у тайзі? • Чим була зумовлена необхідність Пятра виконувати наказ начальника? («Підняли отак людей по всіх тайгових селищах і розігнали їх на всі боки — шукайте («іроплана»)! — і, не знайшовши, не веліли вертатись») • Через що хвилювався Григорій, почувши від тунгуза звістку про зникнення аероплана? («А на серці було якось зле. Відчував, що втікав він, утікав, але… Все це десь за ним назирці посувається») 4.3.2. Історична довідка. • Чому старий Сірко так радів дощу? («Бог щастя післав. Змиє землю, змиє лист, змиє сліди,— наведе новий лад. Пантуй, діду! Та й рибка попливе») • Що цікавого розповів дід про життя Сірків на Полтавщині? 4.3.3. Співуни. • Якої слави здобула пісня про мисливців у тайзі? Про що був її зміст? («Співається в ній про мисливця-молодця, що ходив-бродив по лісах, на коні їхав тайгою та й побачив, як на траві спала красуня дивна. Та й як він з нею повівся по-лицарському») • У чому виявилась майстерність Наталки-співачки? («У Наталки був хороший, сильний голос. Вона вела свою партію, як прошву золоту шила. Сміливо, щиро, як і все робила так. І аж луна котилася та завмирала ген десь на Голубій паді, і замовкали нетрі, коли вона виводила…») 4.3.4. Заколот і капітуляція. • Яких страждань зазнав Григорій, перебуваючи поруч з Наталкою? (Григорій носив у серці ту хворобу, що його напала,— кохання до химерної лісової дівчини Наталки — і боровся сам з собою. Кохав, але… здається, безнадійно») • Чому Многогрішний вважав, що молода Сірківна не буде щасливою з ним? («Завтра його наслідять, і треба буде кидатись напропад, ламаючи кущі головою. Або йти грудьми на видиму смерть… І якби дівчина відповіла на його почуття, то це було б велике нещастя для обох») 4.3.5. Мавка. • Що свідчить про спостережливість «інженера» під час його перебування у природному середовищі? • Який спів міг імітувати Григорій. 4.3.6. У гирлі Мухені. • Куди вирушили Сірки після закінчення пантового місяця? • Як Мокієнко ставився до родини тигроловів? Чим це зумовлено? • Про яку кумедну пригоду розповіли Судаков, Тищенко? 4.4. VIII розділ. 4.4.1. Осінь у тайзі. 4.4.2. Коли достигає виноград. • Через що Наталка повсякчас сторонилася Григорія? • Як героїня зреагувала на пропозицію матері поїхати до родичів у Київ? 4.4.3. Весела робінзонада. • Чому І. Багряний називає Грицька і Григорія Робінзонами? • Який наказ старого Сірка виконували хлопці, живучи в бараці неподалік від річки Іман? • Як почували себе хлопці, перебуваючи на самоті в бараці? 4.4.4. Бог кохання. • Як у природному середовищі відбувалася боротьба за право на любов? • Які засоби вирішив застосувати Грицько аби допомогти товаришеві, постраждалому від укусу отруйної гадюки? • Як поводив себе «інженер» під час боротьби з хворобою? Чим зумовлене його рішення не звертатися по допомогу до будь-кого? 4.4.5. «Коли вирує кров». • Яким чином Наталка, імітуючи рев ізюбра, спровокувала поведінку тварин-самців? Як герої спостерігали за поєдинком суворого звіра тайги? • Чому цькування ізюбра нагадало Григорію власне переслідування? V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Проведення тестового опитування Розділ V. «П’ятнування» 1. Вирушаючи в далеку дорогу, найперше, на думку Сірка, не- обхідно: а) нагодувати собак; б) мати гарний настрій; в) забезпечити себе достатньою кількістю харчів; г) впорядкувати зброю. 2. «П’ятнування» — це змагання на: а) зіркість пострілу; б) швидкий біг; в) вправність розчиняти шкіру диких тварин; г) фізичну витримку. Розділ VI. У пралісах Сіхоте-Аліня. «На марші» 3. Якого звичаю дотримувалися Сірки, вирушаючи у далеку путь: а) молились Богу; б) пили свячену воду; в) нетривалий час сиділи на призьбі; г) пили чай із рути-м’яти. 4. Наймедоноснішою квіткою тайги є: а) рута; б) кипрей; в) бузон; г) лаванда. 5. Панти, за розповіддю Грицька Сірка,— це: а) таможні звіри; б) схили біля ріки; в) молоді роги тварин; г) фруктові дерева. 6. Через що Григорій ледве не заблукав у тайзі? а) Розшукуючи вбитого рябка; б) збираючи гриби; в) спостерігаючи за їжаком; г) полюючи на вепрів. Розділ VI. «Зустріч з Морозами» 7. На думку Мороза, Комсомольськ — це місто: а) з потужною економікою; б) яке має багатомільйонне населення; в) його молодості; г) арештантів. 8. Як старий Сірко відрекомендував Григорія Многогрішного Морозам? а) «Це мій майбутній зять!» б) «Мешканець Комсомольська»; в) Спецкореспондент газети «Тайожні вісті»; г) «Кревняк один… З центу». 9. «Нащадком славного роду І. Багряний називав: а) Мороза; б) Сірка; в) Многогрішного; г) Медвина. «Діалог під накомарниками» 10. Наталка жартома називала Многогрішного: а) «гостем»; б) «інженером»; в) «мандрівником по життю»; г) «малим тигроловом». Розділ VI. «Падь Голуба» 11. Яку легенду розповів Грицько Григорію? Про: а) тайожного ведмедя; б) дуба-велетня; в) дівчину-річку; г) красеня-молодця. Розділ VI. «Пантовка» 12. «Ти, козаче, щасливий»,— зазначив старий Сірко, звернувшись до Григорія, коли вони приїхали на місце пантовки, оскільки: а) шлях до нього був небезпечним; б) Многогрішний не потрапив до в’язниці; в) полювання на диких тварин могло видатися успішним; г) подорожуючі оминули небезпечну прірву. 13. Вбивши красеня-ізюбра, дід Сірко: а) прочитав молитву; б) перехрестився на схід сонця; в) почав стрибати і плескати у долоні; г) обронив сльозу. 14. Панти — це перші ліки проти всяких хвороб для: а) англійців; б) німців; в) французів; г) китайців. Розділ VI. «Сіркове чаклування» 15. За допомогою чого дід Сірко вимірював час? а) годинника; б) наявністю комарів і гнусів; в) співом птахів; г) рухом сонця. Розділ VI. «Щастя, як трясця» 16. Хто з героїв твору висловив думку про те, що «щастя, як трясця, як нападе, не скоро покине»? а) Григорій Многогрішний; б) Наталка; в) Гриць; г) старий Сірко. Розділ VI. «Золоті арабески» 17. Зіпсувавши солонці, Сірки-мисливці кілька днів: а) збирали ягоди і горіхи; б) заготовляли дрова на зиму; в) полювали на лисиць; г) рибалили і косили. ІІ частина. Розділ VII. «Mеmento мori». «Тунгуз Пятро Дядоров» 18. Сірко вважав тунгуза Пятра Дядорова: а) найкращим рибалкою; б) досвідченим геологом; в) першим мисливцем у світі; г) за людину, добре обізнану в лікарських справах. 19. Вперше привітавшись із Григорієм, тунгуз назвав його: а) капітаном; б) шановною людиною; в) щирою душею; г) другом. 20. Пятро Дядоров весь «засапавшись і втомившись», розшукував у тайзі: а) свого гнідого коня; б) аероплан; в) молодих зубрів; г) свою дружину, яка заблукала у лісовій хащі. 21. Про кого І. Сірко висловив власну думку: «Золотий чоловік, пантовщик — яких мало»? а) П. Дядорова; б) Г. Многогрішного; в) свого сина; г) Мороза. «Історична довідка» 22. Сірко виявив радість дощу через те, що: а) звір ловиться буде краще; б) виросте багато грибів; в) озимина порадує майбутнім урожаєм; г) матиме можливість продовжити пантування. «Співуни» 23. Улюбленою піснею Наталки була: а) За лихими ворогами, мій миленький, не ходи; б) За тучами, за хмарами сонечко не сходить; в) Ой, летять-летять два соколи через сад… г) «Віють вітри, віють буйні» Розділ VIII. «Весела робінзонада» 24. Робінзонами у романі названо: а) родину Макієнків; б) Грицька і Григорія; в) Сірка і Мороза; г) Судакова і Тищенка. Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 0,5 бала. 2. Робота на картках Картка № 1 1. Яким чином на життя людей в тайзі впливала її природа, довкілля? Наведіть переконливі аргументи, посилаючись на факти з твору. 2. Як на ваш погляд, що дозволяло Сіркам вільно пересуватися тайгою, оминаючи небезпеку? Наведіть переконливі приклади. 3. Химерною у творі І. Багряний називає пісню про (розділ VII твору, підрозділ «Співуни»): а) рибалок; б) геологів; в) шукачів щастя; г) мисливців. Картка № 2 1. Поясніть, що мав на увазі І. Багряний, зазначаючи про несподівану зустріч у тайзі Сірків із Морозами: «Гора з горою не сходиться… А два роди — два древніх і славних роди навіть в такім океані». 2. Як ви вважаєте, чому І. Багряний, характеризуючи Наталку, називає її дивовижною, химерною дівчиною. Свої міркування обґрунтуйте. 3. Щоб панти не зіпсувалися, їх потрібно (розділ VI, підрозділ «Сіркове чаклування»): а) відвезти на базу для термічної обробки; б) висушити під сонцем; в) обпалити у печі; г) змастити жиром. Картка № 3 1. Дослідіть, чому старий Сірко вважає Григорія щасливцем? Чим зумовлена його така думка? Відповідь аргументуйте. 2. Прокоментуйте, на що звертав увагу І. Багряний, висловлюючись про Наталку: «Як що заволоділо її серцем, то вже край». 3. Через що син Сірка та «інженер» не змогли вчасно повернутися з косовиці (розділ VIІІ, підрозділ «Весела робінзонада»)? Бо: а) не встигли виконати всю роботу в повному обсязі; б) почалися осінні дощі, які змили дорогу; в) Гриця вкусила отруйна гадюка; г) хлопці вирішили влаштуватися працювати у колгоспі для збирання винограду. VI. Підсумок уроку І. Багряний підкреслює, що велично-людським протиставленням силам тоталітарної системи виступає не окрема особистість, а родина, рід, живий і всеперемагаючий, у кращих своїх представниках. Сім’я Сірків — то не лише родинне гніздо, де відігрілася надломлена підневільною дійсністю Григорова душа, то міцний пагін того ж невмирущого дерева українського народу, з якого підвелася духовно окрилена, національно свідома особистість. Узагальнений образ Сіркової родини і роду письменник підносить до символу самої України. І. Багряний утверджує думку, що плекаючи родинний світ, ми йдемо до духовного від- родження всієї нації. VII. Оголошення результатів навчальної діяльності VIII. Домашнє завдання Написати домашній твір за романом І. Багряного «Тигролови» на одну із запропонованих тем: а) «Патріотизм починається з любові до тієї хати, де ти народився»; б) «У сміливих завжди є щастя»; в) «Сірки — міцне родовідне дерево української нації». Підготувати матеріал для характеристики образу Г. Многогрішного. | |
Схожі матеріали: |
| Всього коментарів: 0 | |