Мета: поглиблювати знання учнів про текст та його основні ознаки; ознайомити з поняттям «актуальне членування», а також удосконалювати вміння й навички школярів виділяти у висловлюванні компоненти актуального членування: відоме й нове, тему й мікротеми, тематичні речення; ділити текст на абзаци; розвивати творчі вміння працювати над зв’язним висловлюванням та його структурою, складати тексти різних типів і стилів у власному усному й писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати шанобливе ставлення до мови, мовців та дотримуватися культури мовлення під час спілкування в різних життєвих ситуаціях. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикологія: засвоєння крилатих висловів. Культура мовлення: засвоєння складних випадків слововживання. Текст (риторичний аспект): оптимальне структурування складних синтаксичних цілих у висловлюваннях, що належать до різних типів мовлення. Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів Робота з текстом Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Дібрати заголовок у формі словосполучення. Поміркувати, що він відбиває: тему чи основну думку. Мабуть, немає людини, якій би було байдуже, чи слухають її в товаристві, чи ні. А досягти загальної уваги вміють не всі. Запам’ятай: тебе слухатимуть, якщо ти маєш сказати щось цікаве. До того ж, треба вміти висловити свою інформацію. Прислухайся до людей, які ведуть між собою бесіду, і зрозумієш: і мова, і манера говорити кожного — дзеркало його культури. Хіба ж приємні, наприклад, крикуни? Від них швидко втомлюєшся й перестаєш сприймати зміст того, що вони кажуть. Як від тих, хто сипле словами, мов горохом, ковтаючи закінчення, склади. А який непривабливий вигляд має той, хто, перебиваю- чи свого співрозмовника, прагне захопити лідерство в обговоренні того чи іншого питання. Є люди, дотепні за своєю природою: скаже слово — усі сміються. З ними весело, слухати їх саме задоволення. Уміння слухати — цінна людська риса. Це, певне, кожен знає по собі. Про того, хто вміє слухати, кажуть: доброзичливий, тактовний. В умінні слухати великою мірою виявляється внутрішня культура людини (Л. Феофілов). Виділити в тексті мікротеми. Пояснити поділ його на абзаци. Матеріал для вчителя. Такт. 1. Почуття міри, що підказує правильне розуміння або оцінку явищ дійсності; дипломатичність. 2. Культура поведінки, уважне ставлення до когось. Тактовний. Який володіє почуттям міри, такту; ввічливий. VІ. Сприймання й усвідомлення учнями теоретичного матеріалу Робота з підручником Прочитати теоретичний матеріал і дати визначення структурним компонентам актуального членування у висловлюванні. Коментар учителя. Тема — компонент актуального членування висловлювання, початковий пункт повідомлення; те, стосовно чого щось стверджується у висловлюванні. Рема (в перекладі з грецької мови — сказане) — компонент актуального членування висловлювання; те, що стверджується або про що запитується в темі. Членування висловлювання актуальне — виділення у висловлюванні як одиниці мовлення теми (даного) і реми (нового; того, що стверджується про тему). V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми Дослідження-аналіз Прочитати текст. З’ясувати тип мовлення і стильову належність. Аргументувати свою думку. Відомо, що мова кожного народу — явище давнє, її коріння сягають у доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим витвором багатьох поколінь. Кожне витворене й прийняте для вживання слово — це своєрідний символ сформованої ідеї, мета якої проникнути у світ природи і в людську сутність, у світ людського духу. Вироблення граматичних законів, творення нової лексики — справа тисячоліть. У великому творчому процесі народжується мова людини, а з нею народжується й найприродніше єднання — народ. Мова стає тією субстанцією, що породжує народ, націю: створилася мова — виникає, починає діяти народ. То ж не дивно, коли наступає загроза зникнення мови,— надходить і загроза смерті народу, носія мови (Г. Нудьга). Визначити, що виражають виділені слова в реченнях — «нове» чи «відоме»? Назвати види і засоби міжфразового зв’язку у висловлюванні. Лінгвістичне дослідження на основі аналізу тексту Прочитати текст мовчки. Визначити тему й основну думку. Дібрати заголовок. Порівняти його із заголовками, дібраними однокласниками. Який недолік у структурі висловлювання ви помітили? Стосунки між людьми, які живуть поруч або в окремій хаті на селі, чи в міській квартирі, багато в чому визначають комфортність життя, несучи в нього спокій, радість чи, навпаки, нотки роздратування, неприязні. Увічнені піснями, приказками, ці стосунки намагалися будувати на засадах співпраці та товариства. Сусіди були першими, кого кликали на новосілля-входини в нову хату, до них зверталися по допомогу під час нагальних господарських робіт за найнеобхіднішим (позичити солі чи хліба). Взаємна підтримка сусідів (супряга — об’єднання реманентом, технікою, кіньми для виконання трудоємких процесів) давала можливість швидше й легше впоратися з такими важкими роботами, як вивезення добрив, заготівля дров чи корму для худоби, будівництво житла. У випадку якихось сімейних урочистостей (хрестини, весілля) сусідки були помічницями господині на кухні. У народі надавали великого значення тому, хто першого дня великих свят провідає оселю. Візит жінки в перший день Нового року, Різдва вважався небажаним, тому, якщо в родині були хлопчики, їх посилали до сусідів засіяти зерном, привітати зі святом. Хороших сусідів запрошували на обід «просто так, по-сусідськи» і обдаровували їх свіжиною, пирогами. Звичаї ці ще й досі не перевелися в Україні, як, власне, й добрі сусіди (Г. Бондаренко). Поділити висловлювання на складні синтаксичні цілі та абзаци. Довести правильність виконання завдання. Переказати текст. Конструктивне завдання Прочитати початок висловлювання. Записати його, продовжуючи розповіддю про роль батьківського двору у вашому житті. Визначити «відоме» і «нове» у сконструйованому висловлюванні. БАТЬКІВСЬКИЙ ДВІР Не можна ніколи забувати найріднішого, найтеплішого батьківського двору, рідного лісу з його тендітними молодими берізками, кремезними дубами, першими весняними пролісками, першими осінніми опеньками, солодкими полуницями, дорогого кожному веселого щебету птахів, що знову повертаються до рідних гнізд (В. Цимбалюк). Дібрати синоніми до виділених слів (тендітний — тонкий, ніжний, делікатний, уразливий, витончений; кремезний — високий, грубий, міцний, коренистий, могутній). VІ. Підсумок уроку VІІ. Домашнє завдання Виписати з художнього твору уривок. Дібрати заголовок. Виділити компоненти актуального членування. Визначити відоме і нове. Підкреслити засоби міжфразового зв’язку.
| |
Схожі матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |