Мета: ознайомити учнів з цитатами як способом передачі чужої мови; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити цитати у висловлюваннях; розвивати навички правильно добирати цитати й використовувати їх в усному та писемному мовленні, правильно розставляти розділові знаки й інтонувати речення з використанням цитат; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до культурних надбань рідної держави.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв і приказок, крилатих висловів.

Текст (риторичний аспект): використання цитування, уособлення як виражальних засобів усного й писемного мовлення.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою майбутньої роботи, усвідомлення її учнями

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми

Спостереження над мовним матеріалом на основі тексту

•          Прочитати. Що нового ви дізналися про річ, якою користуєтеся щодня? Висловити свою думку цитатами з тексту.

«Історія олівця починається з тростинової палички, якою писали стародавні єгипетські жерці»,— свідчать сучасні історики. Потім тривалий час панувало гусяче крило. У ХV ст. у Європі з’являються свинцеві й срібні шрифти, що залишали на папері темні сліди. З ХVІ ст. в Італії та Англії почали застосовувати графітові стрижні, від яких веде своє походження сучасний олівець у дерев’яній оболонці.

У Танзанії на гірському плато відкрили наскельні малюнки, вік котрих більш ніж 7 тисяч років. На малюнках зображено сцени полювання, тварини. Автори зображень — люди кам’яного віку. Автор відкриття — доктор мистецтвознавства, антрополог англійка Мері Лікі — назвала їх «Винахідники перших олівців». Вона знайшла 186 «доісторичних недогризків».

Давні танзанійці любили робити і кольорові олівці. Основою їх були стрижні із сала диких тварин. До сала підмішували сажу, виходив чорний олівець, а якщо пташиний послід — білий. Окисли заліза давали червоний та жовтогарячий тони, а сполуки марганцю, вилучені із скельних порід,— коричневі (З енц.).

•          Виписати цитати. З’ясувати роль їх у тексті. Звернути увагу на пунктуаційне оформлення цитат.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Робота з таблицею

•          Розглянути таблицю. Розказати про способи введення цитат у текст і оформлення їх на письмі.

Дібрати приклади на кожний спосіб уведення цитат у текст, використовуючи науково-популярні джерела.

Коментар учителя. Цитата — це точно переданий уривок якогось твору, чиїсь слова, що вводяться в текст для пояснення чи підтвердження правильності висловлюваних думок.

Існує кілька способів уведення цитат у текст:

1. Якщо цитати супроводжуються словами автора, то розділові знаки ставляться, як при прямій мові: В. Сухомлинський писав: «Століттями мова народу була тією повноводою рікою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань жила в слові, і слово було немислиме без неї, як немислима ріка без води, повноводність — без глибини».

2. Цитата може бути частиною речення, зливатися зі словами автора. У цьому разі вона береться в лапки, але пишеться з малої букви:Правильно твердять, що «слід ставитися до інших так, як ти хотів би, щоб ставилися до тебе».

3. Якщо в цитаті опускаються окремі слова, речення, то на місці їх ставляться крапки: «...Історія нашого промислового Донбасу почалася з будівництва заводів і шахт, але згодом цей регіон України постає культурною освоєною землею...»,— писав В. Оліфіренко.

4. Цитата може подаватися у формі епіграфа. У цьому разі вона пишеться без лапок, а вказівка на автора розміщується нижче епіграфа праворуч:

І зоряне небо — як споминів рій...

В. Сосюра

5. Якщо цитата вводиться в текст у вигляді віршованих рядків або цілої строфи, то пишеться без лапок з великої літери: Як гарно змальовує весняну пору року Є. Гуцало:

Весна зіткала вчора гобелен

у лузі — з трав, із квітів, з верболозів.

Зіткала вітер і зіткала клен,

грози зіткала молоді погрози.

V. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Лінгвістичне дослідження

•          Прочитати. Дослідити речення: назвати цитати. Записати, розставляючи розділові знаки. Аргументувати свій вибір.

1. Відомий український педагог Василь Сухомлинський сказав Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжно величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.

2. Народна мудрість стверджує, що насильно милим не станеш.

3. В. Сосюра говорив про рідний край Як не любить той край, що дав тобі і силу, і гострий зір очей, і розум молодий, і далі, що тобі красу свою одкрили, і моря голубий, розгаданий прибій.

4. Людину прикрашають чарівність і розум, а душевний спокій і внутрішня

гармонія осяває її риси стверджувала Ольга Корніяка.

5. О. Гончар говорив, що мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще.

6. Нещасна, неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі писав Борис Харчук.

•          Поміркувати й висловити власне розуміння слів В. Сухомлинського.

Розвиток мовлення учнів

•          Усно скласти твір-роздум на тему «Що прикрашає людину?», розгорнувши зміст цитати О. Корніяки з попереднього завдання.

Комунікативно-творчий практикум

•          Прочитати вислови. Пояснити їх зміст. Якою тематикою вони об’єднані?

1. Не святі горшки ліплять, а такі ж самі люди, як і ми. 2. Тесля завжди без воріт, а швець без чобіт. 3. Скільки клубочок не в’ється, а кінець знайдеться. 4. Не буде з швачки багачки,

а з ткача багача. 5. Він і швець, і жнець, і на дуду грець. 6. Перемелеться — борошно буде (Нар. мудрість).

•          Написати твір-мініатюру в публіцистичному стилі, використовуючи вислови як цитати. З’ясувати розділові знаки.

Навчальне аудіювання з творчим завданням

•          Прослухати уривки з матеріалів довідника «Українська минувшина». Якою тематикою вони об’єднані?

Текст № 1

Археологічні винаходи свідчать про те, що склоробство на території України виникло ще в часи Київської Русі. Найбільшого розквіту художня обробка скла досягла у ХVІІІ столітті. Цим промислом займалися по всій Україні, але особливо широке розповсюдження склоробство набуло в північних і західних її районах.

Майстри виготовляли гутну скульптуру і чорний посуд різноманітних форм, прикрашений ліпленням, спіральними рельєфними нитками, кольоровими розводами, рисунками і гравіровкою.

Випуск посуду й художніх виробів на Київському заводі художнього скла, заснований у кінці ХІХ століття на базі давнього склоробного виробництва, почався у 30-х роках ХХ століття. У наш час завод спеціалізується на випуску високохудожніх виробів  і сувенірів. Тут виробляються тонкі, гладкі красиві за формою й ніжні за кольором побутові вироби з кольорового скла і кришталю, використовуючи народні традиції українського склоробства.

Велике місце в асортименті займають вази. Виконують їх у гутній техніці, видувним способом і спресовуванням. Видувні вази й вироби декорують алмазною гранню, іноді гравіровкою. Серед інших виробів — набори для десерту, для вина, підсвічники, весільні бокали. Відрізняються вироби київських майстрів художньою обробкою скла багатою кольоровою гаммою і декором. Завод кожного року обновляє свій асортимент приблизно на 30 %.

Текст № 2

Ткацтво завжди відігравало важливу роль у побуті українського народу. У процесі багатовікової творчості склалися художні традиції узорного ткацтва, що надають виробам неповторне національне багатство. Головні центри ручного ткацтва в наші дні — м. Кролевець Сумської області, м. Богуслав Київської області, села Дехтярі, Диканька, Велесиновка та інші.

Кролевецька фабрика художнього ткацтва випускає ткані шириною від 50 до 140 см і різного призначення — для рушників, прикрас дверних отворів, дверей, дзеркал, скатертей, серветок, накомодників, покривал, штор. Орнамент тканин, що виготовляється ручним ткацтвом,— геометричний або складається з геометризованих рослинних мотивів. Тчуть їх найчастіше на білому тлі з витканими узорами з червоної бавовняної пряжі (За Р. Бардіною).

•          Скласти висловлювання від першої особи в науковому стилі про розвиток ремесел в Україні, використовуючи матеріали з вправи як цитати. Пояснити розділові знаки при цитатах.

Мовленнєва ситуація

•          Прочитати. Висловити своє ставлення до описаних подій у культурному житті рідної держави. Яке вони мають значення і чи потрібно їх організовувати? Довести своє твердження.

Важливою подією в культурному житті України став Міжнародний з’їзд писанкарів. З дев’яти співзасновників його основними організаторами були Міністерство культури, Український центр народної творчості. Державний громадсько-просвітницький центр «Український дім». З’їзд представив розмаїту програму дій: проведення науково-практичної конференції «Писанка — символ України», відкриття виставки виробів цього виду мистецтва, зустріч з майстрами-писанкарями, демонстрація методів їх роботи, а також участь в осінньому ярмарку в Музеї народної архітектури та побуту України.

До столиці з’їхалося близько 300 майстрів народної творчості з різних областей України, учені, співробітники музею, члени Спілки художників та Спілки майстрів народного мистецтва республіки, учителі, журналісти, викладачі університетів. Приємно відзначити, що на запрошення взяти участь у цьому форумі радо відгукнулися представники української діаспори. Мистецтвознавці, які займаються питаннями традиційної народної творчості, самі майстри із США, Канади, Франції, Німеччини, Австралії, Польщі, Росії прибули до нас із щирим бажанням зробити свій внесок у справу відродження писанкарства на землі незалежної України (З журналу).

•          Уявити ситуацію, що ви журналіст і перебуваєте на Міжнародному з’їзді писанкарів. Вам пощастило взяти інтерв’ю в кількох із майстрів традиційної народної творчості.
•          Написати висловлювання у формі замітки до газети, використовуючи матеріали інтерв’ю як цитати.

VІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок учнів

Розказати про способи введення цитат у текст і розділові знаки при них.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

•          Скласти діалог, використовуючи інформацію, одержану на уроці, про мистецтво й культурні досягнення в Україні. Використати цитати.