Мета: оцінити рівень орфографічної і пунктуаційної грамотності дев’ятикласників: правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; перевірити якість оформлення роботи (охайність, акуратність, каліграфія, дотримання червоного рядка, відсутність виправлень); здійснити перевірку здатності учнів сприймати на слух незнайомий текст публіцистичного стилю з належною швидкістю, розуміти його, запам’ятовувати фактичний зміст, тему й основну думку тощо.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Ознайомлення з критеріями оцінювання контрольного диктанту й контрольного аудіювання. Проведення інструктажу щодо написання диктанту й перевірки рівня розуміння прослуханого тексту публіцистичного стилю.

ІV. Написання контрольного диктанту

Перше читання тексту контрольного диктанту

Дев’ятикласники під час першого прослуховування тексту диктанту сприймають його зміст, звертають увагу на наявність вивчених пунктограм, визначають слова, значення яких не зрозуміли у процесі сприймання.

Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями

СМІЛИВА ЕКСПЕДИЦІЯ

Під час досліджень ученими установлено: Світовий океан населений у всіх своїх підводних шарах. Виявлено дивовижні закономірності у розповсюдженні глибоководної фауни. Але до кінця 1959 року людське око не бачило безпосередньо життя тварин

океанської безодні: заважав тиск товстого шару води.

Ця заповітна мрія біологів здійснилася лише на початку 1960 року, коли двоє сміливих дослідників Жак Піккар і Дон Уолт здійснили рекордне занурення на батискафі «Трієст». Дослідники пройшли глибину дев’ять тисяч метрів — почулася незвичайна тріскотнява. Учені побачили: скло ілюмінаторів батискафа раптово вкрилося сіткою дрібних тріщинок у момент, коли батискаф досяг максимальної глибини. У променях світла від потужних прожекторів дослідники побачили кількох загадкових тварин, яких вони спершу прийняли за риб. Минуло кілька хвилин — на освітлене дно лягла ще одна тінь. Це повз ілюмінатор пропливла якась дуже гарна глибоководна істота, прийнята дослідниками за мурену.

Жак Піккар і Дон Уолт не були зоологами, і, ясна річ, їхня розповідь рясніла гіпотезами і здогадками. Та чи применшує це значення їхньої сміливої експедиції? Їм випала честь першими зазирнути в безодню, бо вони чудово володіли технікою (За Н. Павлюк, 167 сл.).

Заключне читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного

V. Відповіді на запитання, що виникли у школярів під час написання контрольного диктанту

VІ. Проведення контрольного аудіювання тексту публіцистичного стилю

Сприймання на слух учнями незнайомого тексту від початку до кінця

МИТЬ, КОЛИ ЄДНАЄТЬСЯ МИНУЛЕ І МАЙБУТНЄ

Новий рік. Що криється за цим дивовижним святом? У багатьох давніх народів Новий рік пов’язувався з початком польових робіт. Наприклад, єгиптяни святкували його у другій

половині вересня, коли розливався Ніл. Адже Ніл був головним годувальником єгиптян, від нього залежав урожай, який забезпечував їжею жителів долини. Тож, розлив Нілу розпочинав новий етап у повсякденному житті, і відповідно, новий рік. І святкували

його початок дуже урочисто. У Стародавньому Вавилоні, навпаки, Новий рік припадав на початок весни, бо саме тоді вони розпочинали роботи в полі після того, як наприкінці березня у Тигрі та Євфраті прибувала вода. Святкували там початок року дуже бурхливо. За переказами, цар разом зі слугами їхав із міста на кілька днів. Мешканці ж Вавилона повністю віддавалися веселощам. До 46 року до н. е. римляни також святкували Новий рік у березні. Потім Юлій Цезар увів новий, юліанський календар, і зустріч нового року перенесли на 1 січня. Саме цей день нині вважається офіційною датою початку року в Європі та багатьох

інших країнах світу.

1582 року католицька церква ввела григоріанський календар. Католицькі країни майже відразу почали святкувати Новий рік саме 1 січня. Інші країни переходили до цього літочислення поступово. Наприклад, Шотландія почала відзначати Новий рік 1 січня лише з 1660 року, Німеччина та Данія — з 1770, Англія — з 1725, Швеція — з 1753 року.

Проте донині в багатьох країнах початок нового року припадає на різні дати. Причина в тому, що там прийнято місячний або місячно-сонячний календар. Скажімо, в Китаї, В’єтнамі та Японії Новий рік святкують між 20 січня та 20 лютого. А в Ізраїлі Новий рік святкують два дні восени, на початку місяця Тишрей. У М’янмі його відзначають між 12 та 17 квітня. Точну дату щороку встановлює міністерство культури країни. Газети друкують інформацію про прибуття Духа Танджаміна, і всі виходять його зустрічати.

Ми, українці, з давніх-давен аж до XV століття зустрічали Новий рік 1 березня. Потім православна церква здійснила перехід на святкування Нового року 1 вересня. Петро І, який прагнув до європейських зразків, 15 грудня 1699 року ввів літочислення від Різдва Христового. Тож, з 1700 року наш народ святкує початок нового року 1 січня.

За багато тисячоліть відзначання Нового року обросло величезною кількістю традицій. Зокрема, у багатьох країнах світу в ніч проти Нового року приносить подарунки загадковий дідусь або чоловік.

Кожен народ по-своєму називає його. Японці звуть цього доброго чарівника Санта Одзи-сан, а китайці — Шен Дань Лаожень. Праобразом європейських Діда Мороза, Пера Ноеля (Франція), Баббо Натале (Італія), Фадер Крисмас (Англія), Василиса (Греція), Діда Микулаша (Чехія), американського Санта Клауса найімовірніше є архієпископ Мирлікійський Миколай, відомий всім християнам як Святий Микола Чудотворець.

У давні часи святковою прикрасою слугували різні вічнозелені дерева. Наприклад, у Римській імперії будинок прикрашали гілками лавра, який приносив у сім’ю здоров’я та щастя. У Шотландії кельти ходили в гості до найбагатших сусідів із привітаннями і проханням пригостити їх. Ті, хто жертвував щось, отримував на знак вдячності гілку вічнозеленої омели або падуба, яку прикріплювали біля входу в дім.

Проте звичай прикрашати ялинку прийшов від давніх германців. Вони були впевнені, що так можна вмилостивити духів, які живуть у вічнозелених ялинах. А «ялинкові прикраси» символізували їх жертви. На Далекому Сході сосна, гілки якої використовують для прикрашання будинку в Японії та Китаї,— символ вічної молодості, здоров’я та щастя. У нас ялинка прижилася лише в першій половині XIX століття. Традиційним українським символом на Новий рік був Дідух. Виготовляли його з кулів або з першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув’язували в пишний вінок. Якими не були б дивними деякі національні традиції, суть їх у тому, щоб лишити позаду, в минулому, все старе і з чистою душею ввійти в нове життя.

«Як зустрінеш Новий рік, так його і проживеш», кажуть китайці. Новорічні свята в Китаї — це шалені витрати, адже, поперше, китайці святкують два нових роки — за григоріанським та місячним календарями, по-друге, дарувати подарунки потрібно

всім, навіть малознайомим, і подарунки ці мають бути парними (дві вази, дві ручки, дві книги).

У японських селах перед Новим роком міняють старі татамі на нові, чистять усе в домі, облаштовують домашній олтар. На Кубі на Новий рік годинник б’є лише 11 разів. На цю коротку мить і припадає 12 удар — годинник має перепочити, а потім розпочати підрахунок часу наступного року.

Греки на знак побажання безбідного життя, приходячи в гості, кидають біля дверей великий камінь, приказуючи, щоб гаманець господаря дому був таким само важким. Шведи вважають гарною прикметою розбити посуд біля дверей сусіда. Чим більше скалок, тим щасливішим буде новий рік. Болгари б’ють один одного кизиловими лозинами: отримаєш

багато ударів — успіх частіше супроводжуватиме тебе у майбутньому році. У Гвінеї на Новий рік вулицями частенько водять слонів, які символізують могутність, багатство та успіх.

В Україні теж є багато самобутніх новорічних традицій. Саме з Новим роком пов’язана традиція щедрувати. Увечері дівчатка-підлітки поодинці чи гуртом обходили оселі сусідів та родичів, щоб защедрувати (С. Кушнір, 777 сл.).

Виконання тестових завдань

Варіант 1

1. Коли саме римляни святкували Новий рік до введення юліанського календаря?

А У лютому.

Б У березні.

В У квітні.

Г У вересні.

2. Від кого прийшов звичай прикрашати ялинку на Новий рік?

А Давніх японців.

Б Давніх китайців.

В Давніх шотландців.

Г Давніх германців.

3. У якій країні Новий рік святкують два дні восени?

А Китай.

Б В’єтнам.

В Ізраїль.

Г Японія.

4. З якого часу наш народ святкує початок нового року 1 січня?

А З 1700 року.

Б З 1770 року.

В З 1800 року.

Г З 1815 року.

5. Яке слово не є синонімом до виділеного в реченні В Україні теж є багато самобутніх новорічних традицій?

А Оригінальний.

Б Характерний.

В Своєрідний.

Г Неповторний.

6. У яких давніх народів Новий рік пов’язувався з початком польових робіт? (правильних варіантів відповіді — ДВА).

А Римляни.

Б Єгиптяни.

В Греки.

Г Кельти.

Д Вавілоняни.

7. Установити відповідність між народами і назвами дідуся-чарівника, що приносить подарунки.

8. Установити відповідність між країнами та їх національними традиціями зустрічати Новий рік.

9. Записати речення, вибираючи потрібний варіант із дужок. Свій вибір письмово обґрунтувати.

Католицькі країни майже відразу почали святкувати (Н,н)овий рік саме 1 січня. Наш народ святкує початок (Н,н)ового року 1 січня.

Варіант 2

1. З ім’ям якого давнього правителя пов’язано виникнення юліанського календаря?

А Август.

Б Македонський.

В Цезар.

Г Ромул.

2. На яку дату припадало святкування українцями Нового року аж до ХV століття?

А 1 лютого.

Б 1 березня.

В 1 квітня.

Г 1 вересня.

3. Хто є праобразом європейського Діда Мороза?

А Святий Микола Чудотворець.

Б Святий апостол Петро.

В Святий великомученик Юрій.

Г Святий Андрій Первозванний.

4. Що є традиційним українським символом на Новий рік?

А Зірка.

Б Кутя.

В Ялинка.

Г Дідух.

5. Яке слово не є синонімом до виділеного в реченні Новий рік. Що криється за цим дивовижним святом?

А Надзвичайний.

Б Рідкісний.

В Дивний.

Г Незвичайний.

6. Які вічнозелені дерева в давні часи в різних народів слугували святковою прикрасою на Новий рік? (правильних варіантів відповіді — ДВА).

А Сосна.

Б Лавр.

В Ялинка.

Г Піхта.

Д Омела.

7. Установити відповідність між народами і назвами дідуся-чарівника, що приносить подарунки.

8. Установити відповідність між країнами та їх національними традиціями зустрічати Новий рік.

9. Записати речення, вибираючи потрібний варіант із дужок. Свій вибір письмово обґрунтувати.

У Гвінеї на (Н,н)овий рік вулицями частенько водять слонів. Чим більше скалок, тим щасливішим буде (Н,н)овий рік.

Оцінювання тестових завдань

VІІ. Організований збір зошитів для контрольних робіт

VІІІ. Домашнє завдання

·         Скласти твір-мініатюру в художньому стилі, використовуючи безсполучникові складні речення. Дібрати заголовок. Схарактеризувати виражальні можливості використаних синтаксичних конструкцій.