Мета: узагальнити й систематизувати знання дев’ятикласників про мовні аспекти вивчення речення; удосконалювати вміння й навички працювати над з’ясуванням основних пунктограм у реченнях, способів їх перевірки; виробляти вміння аналізувати пунктограми та групувати їх; засобами правильного інтонування речень відповідно до пунктограм сприяти поліпшенню як писемного, так і усного мовлення учнів, етики спілкування, розвивати інтелектуальні, творчі здібності; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати вміння дотримуватися етикетних норм у суспільстві.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація теоретичних понять з теми

Лінгвістична гра «Сформулюй визначення»

·         Продовжити визначення, пригадавши матеріал про розділові знаки в реченнях.

1. Пунктуація — наука, що вивчає ... .

2. Розділові знаки — це ... .

3. Пунктограма — розділовий знак, що ... .

4. Пунктуаційне правило — це ... .

5. Пунктуаційна помилка — це ... .

ІV. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці

Аналіз тексту на основі актуалізації мотиваційних резервів учнів з теми

·         Прочитати текст. Дібрати заголовок, який би розкривав тему висловлювання. Назвати пунктограми й пояснити їх.

Пунктуація (від лат. рunctum — крапка) — система розділових знаків і правил уживання їх на письмі з метою правильного членування речень на смислові частини. Поряд із графікою та орфографією пунктуація є одним із компонентів писемної мови. У сучасному українському письмі дванадцять розділових знаків. Система розділових знаків складалася протягом довгих віків. Учені вважають, що ієрогліфічне письмо Стародавнього Сходу

цих знаків не знало. Фінікійці, винайшовши звукове (літерне) письмо, уживали в злитому тексті (без проміжок між словами) тільки одну крапку наприкінці речення чи абзацу, причому ставили її вгорі, внизу або посередині рядка.

Цей знак перейняли в них давні елліни з тим же способом застосування, проте згодом винайшли дефіс і тире, уживаючи їх довільно, тому що відповідних правил ще не було. Названі три знаки також довільно використовували й письменники та вчені античного Риму, а пізніше — й Середньовіччя.

Потреба в розділових знаках стала нагальною з поширенням книгодрукування, що зумовило роздільне письмо. Наприкінці XV ст. італійські друкарі брати Мануції винайшли ще кілька знаків і розробили правила застосування їх. Робота вчених-мовознавців із збагачення і вдосконалення граматичної пунктуації тривала й у наступні віки в різних країнах, до того ж вона набувала деяких відмінностей у письменствах, згідно зі специфічними особливостями синтаксису національних мов. У часи Київської Русі наприкінці речень чи абзаців ставились крапка або двокрапка, часом — дві крапки, а посередині їх — крапка.

Наприкінці ХVІІ ст. з уведенням роздільного письма розділові знаки й правила користування ними почали застосовуватись і в Україні. Взірцем стала німецька пунктуація, бо вона була тоді найповніше розроблена й найбільше відповідала синтаксичним особливостям нашої мови. На основі граматичної пунктуації поступово склалася поетична, яка розглядає художні функції розділових знаків у літературних творах та своєрідність використання їх різними авторами (О. Бандура).

·         Об’єднатися в міні-групи й виконати завдання: І — виписати прості речення, зробити синтаксичний розбір їх і накреслити схеми; ІІ — виписати складні речення, підкреслити головні члени речень та накреслити схеми.

V. Виконання системи практичних завдань і вправ творчого характеру

Розподільне письмо

·         Прочитати речення, дотримуючись пунктуаційних норм. Проаналізувати пунктограми і згрупувати їх, заповнивши таблицю.

1. Не співайте мені сеї пісні, не вражайте серденька мого! (Леся Українка). 2. Сталь гартується в огні, а людина — в труді (Нар. творчість). 3. По однім боці хвилювалось жито, а по другім — жовтіла глиняна круча (М. Коцюбинський). 4. Куди йдемо? Який лишаєм слід? Хто пам’ять змив, як дощик акварельку? (Л. Костенко). 5. Куди пропали звідси люди?! Чом там немає ні душі? (Олександр Олесь). 6. Заспівали треті півні, на сході вже давно згасли зорі, і осиротілий місяць приблід (П. Панч). 7. Хай шлях до раю, пекла чи полону — тримайся далі розпачу й надій (В. Стус). 8. У хатинці, де влітку було холодніше, на лісовому сіні спали діти (М. Стельмах). 9. Хай живе сім’я велика і єдина (М. Рильський). 10. У кожного з нас є дома або дружина, або діти, або мати, або наречена (О. Гончар). 11. Учитель мій! Як ми тебе любили... (В. Сосюра). 12. Здавалось, загримів десь на небі грім (С. Васильченко).

Розвиток мовлення учнів

·         Розповісти про знаки, що розділяють, і знаки, що виділяють. Навести приклади.

Пунктуаційний практикум (робота за варіантами)

·         Записати речення під диктовку (варіант 1 — прості речення; варіант 2 — складні).

1. Стежка зненацька повернула праворуч, обминаючи круту гору, і тоді стало чути, як весело видзвонює у тиші вода (О. Донченко). 2. Прибувши сюди з наміром трави збирати, жінка так

і залишилась у цих краях назавжди (О. Гончар). 3. Усю дорогу думав про скульпторів і їх важку працю (Д. Красицький). 4. Людину, як і дерево, з усім корінням з рідного ґрунту не викинеш (Ю. Збанацький). 5. Гуркотом машин повниться степ, один за одним механізатори рушають до місця робіт (О. Гончар). 6. Моя квітка сповнила пахощами всю мою планету, а я не вмів тішитися нею (А. де Сент-Екзюпері). 7. Наполегливо готувалися до виставки, яку вирішено організувати для огляду робіт молодих художників (Д. Красицький). 8. У заплаві Десни — озера краси неймовірної, повно риби, дичини (Ю. Збанацький). 9. Жито, пшениця

й овес — усе разом поспіло (І. Нечуй-Левицький). 10. Ось так воно й виходить: коли хтось високо злетить, то неодмінно низько сяде (М. Стельмах). 11. На березі хвилястої Десни стояло місто, оповите в сни (М. Рильський).

·         Назвати орфограми в записаних реченнях.

Самостійна робота

·         Переписати, розставляючи потрібні розділові знаки. Аргументувати свій вибір.

Етикет це сукупність правил поведінки які стосуються ставлення до людей форм звертання привітання поведінки в громадських місцях манер одягу тощо. У мовленнєвому етикеті головне ввічливість взаємоповага співрозмовників. Ввічливе слово то цілюще повітря бальзам здатний загоїти рану. Ви помічали що із добрими тактовними людьми приємно жити спілкуватися.

Стародавні перси колись вітаючись бажали Будь веселий У Середній Азії прості люди зустрічавшись обмінювались Мир Вам або Мир Вам і достаток.

Шаноблива привітна манера вітатися зовсім не передбачає силуваних посмішок чи фальшивої радості. І все ж у кожного є те за що варто поважати. Саме його і треба виявляти. Адже ж привітність викликає у відповідь привітність а зло лише зло. Отож привітавшись дайте зрозуміти людині що ви раді цій зустрічі. Наші діди-прадіди як ніхто розуміли це шанували гостей добрим словом хлібом-сіллю. Добрий вечір добрим людям або Ласкаво просимо чи Чим багаті тим і раді а ще Від краю до краю всім добра бажаю! (За О. Потапенко).

·         Зробити синтаксичний розбір першого речення.

Мовленнєва ситуація

·         Уявити ситуацію, що вас запросив на свій день народження однокласник. Але ви брали участь у всеукраїнських змаганнях з плавання в юнацькій групі та спізнюєтеся на свято друга приблизно на 30 хвилин. Ви прийшли, коли всі гості вже були за столом. Скласти діалог і розіграти його, дотримуючись етикетних норм та культури мовлення співрозмовників.

·         Які пунктограми зустрічаються у ваших репліках? Проаналізувати їх.

VІ. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді на запитання

1. Що таке пунктограма?

2. Для чого людині необхідно знати пунктограми?

3. Назвати відомі вам пунктограми у простому реченні. Навести кілька прикладів.

4. Навести приклади складносурядного і складнопідрядного речень та назвати пунктограми в них.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

·         Оформити письмово діалогічний текст, складений на уроці, і пояснити пунктограми в репліках.