Мета: повторити, закріпити, узагальнити знання учнів з розділів «Пряма і непряма мова», «Складне речення», розвивати пізнавальний інтерес, логічне мислення, пам’ять, увагу; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати культуру мовлення та мовний етикет у взаємодії зі співрозмовниками. Тип уроку: урок повторення, узагальнення й систематизації знань. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Мотивація навчальної діяльності ІІІ. Систематизація й узагальнення знань з розділів, опрацьованих у 9 класі Робота в парах
1. Розповісти про розділові знаки в реченнях з прямою мовою. 2. Які ви знаєте способи передачі чужої мови? 3. Що важливо пам’ятати при оформленні діалогічного тексту? 4. Назвати основні ознаки складного речення. 5. Яку будову і засоби зв’язку мають складносурядні речення? 6. Схарактеризувати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення. Навести приклади. 7. Розповісти про складнопідрядне речення, його будову і засоби зв’язку в ньому. Навести приклади. 8. Назвати основні типи складнопідрядних речень з підрядними обставинними. 9. Схарактеризувати безсполучникове складне речення. Навести приклади. 10. Які особливості мають складні речення з різними видами зв’язку? Навести приклади. 11. Розказати про складне синтаксичне ціле і його ознаки. 12. Який матеріал, що розглядався протягом навчального року, виявився для вас найскладнішим? Поміркувати, чому? Оцінити свого співрозмовника, критично аналізуючи його знання, одержані в дев’ятому класі. Урахувати приклади наведених речень (за змістом і відповідною структурою). Колективна робота з текстом
Культура мовлення суспільства — це чи не найяскравіший показник стану його моральності, духовності, культури взагалі. Словесний бруд, що заполонив мовлення наших співгромадян, мовленнєвий примітивізм, вульгарщина,— тривожні симптоми духовного нездоров’я народу. Експериментально доведено, що грубе слово як негативний подразник діє кілька секунд, але реакція на нього триває кілька годин і навіть днів. Як наслідок — порушення нервової та серцево-судинної діяльності людини, її хвороба, а іноді і смерть. Тому висока культура мовлення — це не інтелігентська забаганка, а життєва необхідність для народу. Культура мовлення несумісна з багатослів’ям, словоблуддям, фальшивою патетикою, славослів’ям. Культура мовлення — не мета, а засіб в утвердженні правди життя. «Де багато слів, там панує бідність» (Ф. Бекон).
Дослідження-трансформація
1. Заходить місяць, гаснуть зорі, з-за гаю спів несе луна (М. Старицький). 2. Шумлять жита, хвилюється пшениця, народжується ранок вдалині (П. Воронько). 3. Із садочка красно пахощами віє; стеляться сутінки; тумани лягають; кетяги з калини у вікна заглядають (М. Старицький). 4. Біля самої дороги проглянула купка молоденьких печериць; далі хтось розбризкав по траві суниці; на білій черешні соковито рожевіють ягоди (М. Стельмах). 5. За лісом широкі поля лагідно й поволі спускалися вниз, віз усе котився вузькою невиїждженою дорогою (М. Коцюбинський). У виділених словах пояснити орфограми.
Дослідження-відтворення
Перша ознака культурної людини високий рівень культури її мовлення який у неї запас слів настільки правильно вона їх добирає і вживає чи відповідає сучасним нормам її наголос граматична форма чи доречно вживані фразеологізми й крилаті слова все це береться до уваги у спадок від сотень поколінь дано нам чудовий дар прекрасну багату милозвучну мову користуймося нею зберігаймо і розвиваймо її щоб із чистим сумлінням передати нашу могутню й ніжну мову прийдешнім поколінням (Є. Чак).
Матеріал для вчителя (оригінал тексту). Перша ознака культурної людини — високий рівень культури її мовлення. Який у неї запас слів, настільки правильно вона їх добирає і вживає, чи відповідає сучасним нормам її наголос, граматична форма, чи доречно вживані фразеологізми й крилаті слова? Все це береться до уваги. У спадок від сотень поколінь дано нам чудовий дар — прекрасну, багату, милозвучну мову. Користуймося нею, зберігаймо і розвиваймо її, щоб із чистим сумлінням передати нашу могутню й ніжну мову прийдешнім поколінням (Є. Чак). Дослідження-відновлення
1. Повела житами стежка неширока в поле де тополя мріє одинока (В. Симоненко). 2. І раптом побачив сонце красиве засмагле сонце в золотих переливах кучерів у червоній сорочці навипуск що їхало на велосипеді обминаючи хмари у небі... (І. Драч). 3. Дерева мене чекають і падає листя на стежку і падають зорі в долоні і падає сон у траву (І. Драч). 4. Світліє сніг від поблиску блакиті солодкий вітер віє із Дніпра і птаство гомонить як дітвора і діти сяють наче зорі вмиті (Д. Павличко). 5. Заорано. Рілля переді мною. Розхристаний чубок стерні надгнив так ніби це під скибою масною похований русявий вітер жнив (Д. Павличко).
ІV. Підсумок уроку
Учитель аналізує навчальну діяльність учнів за рік, стисло розповідає про роботу в наступному навчальному році.
| |
Схожі матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |