Мета: поглибити знання про складне речення, його будову, засоби зв’язку, інтонаційну завершеність, смислові відношення між частинами складносурядного речення, уживанням розділових знаків, ознайомити із синонімічними конструкціями, розвивати вміння і навички знаходити в тексті складносурядні речення, визначати смислові відношення, засоби зв’язку в них, члени речення, пунктограми, будувати власне висловлювання, використовуючи виражальні можливості складносурядних речень, замінюючи їх синонімічними конструкціями; виховувати культуру мовлення, повагу до української культури, до традицій, звичаїв українського народу.
Соціокультурна змістова лінія: я і національна історія та культура.
Внутрішньопредметні зв’язки
Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологізмів, крилатих висловів, що мають будову складних речень.
Культура мовлення і стилістика: інтонація складного речення, синоніміка складного і простого речень.
Текст(риторичний аспект): використання складних речень у різних стилях мовлення.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань(формування мовної компетенції).
Обладнання: підручник, мультимедійна презентація, словники, навчальні посібники.
Форми і методи роботи: «Атака на учня», «Що я знаю – про що дізнаюся – що хочу дізнатися», проблемне завдання, мовознавче дослідження, творче конструювання, вільний диктант, лінгвістичний практикум, тестування, робота в парі, «Мікрофон».
Перебіг уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Перевірка д.з.:
*пояснення вправи (з підручника)
ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань
1. «Атака на учня» (клас ділиться на три команди)
1.Що вивчає синтаксис?
2.Складне речення – це…
3.Чому речення називається складним?
4.Як пов’язані між собою його частини?
5.Який зв'язок інтонаційний, який – сполучниковий?
6.Сполучник – це…
7.Яка різниця між сполучниками сурядності та підрядності?
8.Для чого в мовленні використовуються складні речення?
9.Відмінність між складним і простим реченнями.
10.Складне сполучникове речення.
11.Складне безсполучникове речення.
12.Види складного сполучникового речення.
13.Сполучники сурядності.
14.Сполучники підрядності.
15.Основні ознаки складного речення.
16.Смислові відношення?
17. Розділові знаки?
IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Настановчо-мотиваційний етап
1. Робота з таблицею (очікувані результати)
Що я знаю? Про що дізнаюся? Що хочу дізнатися?
V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
1.Проблемне завдання
– З якою метою використовуються у мові синоніми?
a. Чи можуть бути синонімічними речення? Чому?
3. Мовознавче дослідження із використанням мультимедійної презентації
Слайд 1
Слайд 2
Слайд 3
Слайд 4
Слайд 5
* З’ясування поняття «синонімічні конструкції»(підручник, с.69-70);
* добір прикладів до речень (вправа 110 – усно)
1. Небо захмарилося, і стало холодно. 2. Придивіться до себе й оточення, і ваше життя зміниться. 3. Ви прочитали цю книгу, і вона вам сподобалася? 4. Ішов дощ, але світило сонце. 5. Чи гілка від вітру торкнулася скла, чи хтось постукав у вікно? 6. Хай вам буде весело і хай завжди сяють усмішками ваші обличчя.
VІ. Виконання системи завдань і вправ творчого характеру
1.Творче конструювання. Робота в парі
• Вправа 111. Прочитайте. Запишіть текст, замінивши виділені речення синонімічними конструкціями.
Як колись готувалися будувати оселю
До будівництва хати майбутні господарі готувалися ретельно, бо вони думали про нащадків. На тому місці, де мав стояти дім, увечері розкладали чотири спеціально випечені житні перепічки. За повір'ям, хоч одна з них мала б упродовж ночі зникнути, і тоді тут можна було будувати оселю. Значить, котрась із тварин поласувала хлібцем, а це гарна прикмета — вестиметься живність, буде достаток.
Потім теслі закладали підвалини, розплановували розмір майбутньої будівлі, ставили стовпці. На покутньому стовпці хазяїн клав кілька копійок, «щоб у господарстві завжди велися гроші». Закладини обов'язково освячувалися ритуальним обідом. На умовному покуті господиня застеляла скатертину й розставляла страви. Майстри з господарем повагом бралися до їжі, а тим часом старший серед теслярів бажав новоселам зажитків, статку, злагоди.
Тут же домовлялися, коли почнуть зводити стіни та на який день кликати односельців на толоку — дружню безоплатну допомогу родичів, сусідів, усіх охочих. Без толоки практично не могла обійтися жодна сільська родина, бо будь-яка важлива господарська робота потребувала чимало робочих рук. Саме тому за звичаєм на толоку збиралося все село (За В. Скуратівським).
ІІ. Проаналізуйте, чи змінився стиль тексту після заміни складносурядних речень синонімічними конструкціями.
• Вправа 116. Напишіть вільний диктант, перебудувавши деякі речення на синонімічні складносурядні.
Це цікаво...
• Найдавніша прикраса зі шляхетного металу на теренах України — золота підвіска, знайдена в Микільському могильнику на Подніпров'ї. Вона належить до мідного віку (III тисячоліття до н. е.).
• Перше літописне свідчення про відливку дзвонів на території України належить до 1259 року, коли правив князь Данило Галицький. А найдавніший дзвін, що зберігся й донині, встановлений на дзвіниці Свято-Юрського собору у Львові. Уже в книжках XVII ст. його вважали унікальною пам'яткою ливарного мистецтва.
• Найдавніша вишивка, яку можна побачити в музеї, датована XII ст. Вона зберігається в Державному архітектурно-історичному заповіднику «Софійський музей». Це шовкова тканина, оброблена срібними та шовковими нитками.
2. Лінгвістичний практикум. Синтаксичний розбір ССР по варіантах:
І варіант
Не стільки стихія робить лихо на землі, скільки люди землю нівечать (Із журналу).
Розпов., неокл., складне, сполучн., ССР, єднальн. сполучн., послідовність дій.
І част. – двоскл., пошир., повне, неускл.
ІІ част. – двоскл., пошир., повне, неускл.
Не стільки [ ], скільки [ ].
ІІ варіант
Вільний час треба проводити змістовно, та й треба думати не тільки про відпочинок (Із газети).
Розпов., неокл., складне, сполучн., ССР, єднальн. сполучн., послідовність дій.
І част. – односкл., безос., пошир., повне, неускл.
ІІ част. – односкл., безос.,пошир., повне, неускл.
[ ], та й [ ].
ІІІ варіант
Внизу дихало море, при цьому лінія прибою змінювалась (Із газети).
Розпов., неокл., складне, сполучн., ССР, єднальн. сполучн., послідовність дій.
І част. – двоскл., пошир., повне, неускл.
ІІ част. – двоскл., пошир., повне, неускл.
[ ], при цьому [ ].
VІІ. Систематизація й узагальнення знань
1. Тестування (вправа120)
І. Які з поданих речень є складними?
А Ніколи не думайте, що ви все знаєте (І. Павлов).
Б І радощі, і болі, і спогади, і мрії для них давно вже стали спільними, як у дружній сім'ї (О. Гончар).
В Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна, і піднімає буйні трави земля, хмільна і запашна (М. Стельмах).
Г Останній лист він пробіг за якусь мить, але зразу ж, не відкладаючи, перечитав його повільно, задумуючись майже над кожним словом
(Є. Гуцало).
Ґ Милуюся мовою, як мати немовлям... (С. Коваль).
ІІ. Яке з поданих речень є складносурядним?
А Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни (О. Кониський).
Б Ви, певне, помічали, що у нас, буває, і танцюють, наче діло роблять
(М. Стельмах).
В То шумів зелений лист, то в вінку мінився золотом ряст, золотим дощем лились пісні (Леся Українка).
Г Рідна мати моя, ти ночей недоспала і водила мене у поля край села
(А. Малишко).
Ґ Цвіте конвалія в гаю, фіалка — біля гаю (В. Сосюра).
ІІІ. У якому варіанті тире вжито між частинами складносурядного речення?
А Не воли йдуть поважно ланами — од машин далина загула (А. Малишко).
Б Любиш їсти калачі — не сиди на печі (Народна творчість).
В Найменший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокання копит — все резонувало тут надзвичайно лунко, чисто, повноголосо (О. Гончар).
Г У великому творчому процесі народжується мова людини, а з нею — і найміцніше природне єднання — суспільство, народ (Г. Нудьга).
Ґ Відберіть у народу все — і він усе зможе повернути; але відберіть мову, і він ніколи більше не створить її (К. Ушинський).
IV. У яких складносурядних реченнях не треба ставити кому перед виділеним сполучником?
А Ніч і тиша (Леся Українка).
Б Далеко лунали слова «Заповіту» і кінця-краю не було цим людським потокам і луна від пісні здавалася мені найгучнішою (О. Іваненко).
В Море було синє, аж чорне а небо сіре і на ньому проступили зорі
(Ю. Мушкетик).
Г Перша згадка про хліборобство на Русі датується дев'ятсот сорок шостим роком і найлегендарніший герой давньоруського епосу Микула Селянинович — хлібороб (В. Скуратівський).
Ґ Посеред туману застережливо гукали кораблі й інколи лунав дзвін
(О. Васильківський).
V. У якому варіанті перед виділеним сполучником треба ставити тире?
А Змахне котрийсь глухар крилами, збудить співом своїм сонний ще ліс і знову тихо (Д. Міщенко).
Б Повітря давно посухішало й запахи в повітрі також посохли (Є. Гуцало).
В Павутинки бабиного літа пропливли, наче химерний літальний засіб із незнаної цивілізації осені й на ньому пролетіли невидимі посланці осені, її причаєні інопланетяни (Є. Гуцало).
Г Наче обгорнутий блискучою фольгою, місяць розливав по нічному небу хвилі м'якого проміння, тихо слав холодне світло донизу й під тим широким і байдужим усміхом усе набрало якихось легких і неначе нереальних обрисів (Є. Гуцало).
Ґ Верболози ще зелені і кора їхня не гірчить повітря осіннім віддихом
(О. Васильківський).
VI. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?
А А береги Дніпрові білі, і острови на ньому оточені білими смужками, як дорогоцінні зелені камені в оправі (О. Довженко ).
Б Полтавську битву Мазепа програв, але своїм прикладом він ствердив потяг людства до свободи, а ідею державності України врятував від загибелі
(М. Вінграновський).
В Зі мною завжди буде моє знання, а це вище за всі клейноди світу
(П. Загребельний).
Г Ігор на половців пішов, а Ярославна переїхала до Путивля (Б. Лепкий).
Ґ Величезні отари коней, овець і верблюдів захопила руська дружина, і повернулася додому з перемогою (М. Слабошпицький).
2.«Мікрофон». Дати відповіді на запитання
1.Складносурядне речення – це…
2.Засоби зв’язку в ньому?
3.Назвати єднальні сполучники.
4.Які сполучники протиставні?
5.Розділові сполучники?
6.Які сполучники одиничні, які повторювані, а які парні?
7.Інтонація ССР?
8.Чому частини рівноправні?
9.Смислові відношення між частинами?
10.Як сполучники впливають на зміст речень?
11. Коли ставить кома, коли ні?
12. Крапка з комою потрібна…
13. Тире ставиться?
14. Кома і тире як…
15. Складносурядне речення – це…
16. Засоби зв’язку в ньому?
17. Назвати єднальні сполучники.
18. Які сполучники протиставні?
19. Розділові сполучники?
20. Які сполучники одиничні, які повторювані, а які парні?
21. Інтонація ССР?
22. Чому частини рівноправні?
23. Смислові відношення між частинами?
24. Як сполучники впливають на зміст речень?
25. Розділові знаки?
26. Синонімічні конструкції?
VІІІ. Підсумок уроку. Рефлексія
1. Заповнення таблиці (очікувані результати)
2. Оцінювання навчальної діяльності
ІХ. Домашнє завдання
1.§ 11, впр. 112; 113 (на вибір).
