Мета: формувати в учнів поняття про тези як один із видів самостійної роботи з літературою; ознайомити з видами тез та вимогами до складання їх; розвивати вміння школярів осмислювати прочитане, виділяти основні положення, висунуті автором; ознайомити з послідовністю складання тез, використовуючи пам’ятку, застосовувати різні види складання тез.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Розвиток пізнавальної активності учнів у процесі виконання практичних завдань

Робота з текстом

·         Прочитати текст. Визначити його основну думку. Пригадати і процитувати 1–2 строфи згаданої в тексті пісні. Які пісні цього циклу вам відомі? Назвати їх.

«Ой у лузі червона калина похилилася». Скільки щирих, зворушливих патріотичних почуттів викликає ця пісня в кожного, хто сприймає її небайдужим серцем. Пісня, власне її перша строфа, бере свій початок із старовинних козацьких пісень, що відображали героїчну боротьбу лицарів Запорозької Січі з польсько-шляхетською неволею. Серед пісень цього циклу знаходимо і пісню «Розлилися круті бережечки». Заключна строфа цієї пісні дала початок досліджуваному народнопоетичному тексту, що стосується іншого періоду визвольних рухів в Україні — боротьби народу за національну незалежність. Гей, у лузі червона калина похилилася, Чогось наша славна Україна зажурилася... Червона калина! Скільки прекрасних поетичних образів червоної калини зустрічаємо в народних піснях, скільки визначних українських поетів оспівали її в творах. Пісня «Гей, у лузі червона калина» виникла в період зародження січового стрілецького руху, зразу набула широкого розголосу, увійшла в численні співанки, стала народною... (За Ф. Погребенником).

·         Дібрати до тексту заголовок. Виділити основні положення, висунуті автором щодо розкриття змісту тексту.

·         Записати авторські думки з кожного абзацу у вигляді цитат. Позначити логічний наголос.

Коментар учителя. Тези — це стисло сформульовані основні положення тексту, що вбирають суть висловленого автором.

Комунікативний практикум

·         Скласти розповідь про види тез і складання їх.

·         Які тези, на вашу думку, складати важче? Аргументувати свою відповідь.

Колективна робота з таблицею

·         Розглянути таблицю. Проаналізувати зміст її.

Колективна робота з пам’яткою

·         Опрацювати пам’ятку «Як підготувати тези прочитаного» і запам’ятати основні положення її.

ІV. Самостійне складання тез прочитаного

·         Прочитати текст мовчки. Попрацювати над його змістом: виділити тему, основну думку; визначити тип і стиль мовлення; виділити основні авторські думки щодо задуму висловлювання.

АБЕТКА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ДУХОВНИХ ДЖЕРЕЛ

«Костянтинова абеткова молитва» — твір оригінальний, незвичайний. Нічого давнішого у слов’янській поезії ми не знаємо: датується він IX століттям по Різдву Христовому. Віршована абеткова молитва слов’ян написана у формі акровірша, тобто кожен

новий рядок вірша-молитви починається новою літерою абетки, від початку до самого її кінця.

«Абеткову молитву» ретельно досліджували видатні вчені Слов’янщини — О. Бодянський, І. Срезневський, О. Соболевський, а найбільше — Великий Каменяр Іван Франко. Зміст молитви виразно поділяється на п’ять частин. У першій — автор звертається до Бога і прохає його послати на землю Святого Духа для проповіді Божого Слова. У другій — автор говорить про слов’янське плем’я, готове прийняти християнство. У третій — автор молить Бога дарувати йому сил та мудрості, аби він міг довершити нелегку справу — проповідь Слова Господнього серед слов’ян. У четвертій — йдеться про перешкоди, що їх людська слабість ставить на шляху високого призначення поета-проповідника. П’ята, остання частина з’ясовує, що автор готується йти до людей, щоб вони зробилися культурним народом і збагнули Божу науку. Хто ж був автором «Абеткової молитви»?

Тут думка вчених не є одностайною. Відомо, що автора звали Костянтин, але в історії південних слов’ян IX століття було два Костянтини, кожен з яких міг бути автором вірша. Перший — це Костянтин (Кирило) Солунський, першовчитель слов’ян, який разом зі своїм братом Мефодієм створив кириличну абетку, що нею ми користуємось і сьогодні, хоч у трохи зміненому вигляді. Другий — це Костянтин Преславський, учень і послідовник Костянтина (Кирила) та Мефодія.

Українською мовою «Костянтинову абеткову молитву» зі старослов’янської перекладав свого часу Іван Франко, а вже в наші дні Роман Лубківський. Їхні переклади становлять велику цінність, але в них не дотримано форми акростиха, тобто не вийде

абетки, якщо читати згори вниз перші літери кожного рядка. Новий переклад Дмитра Білоуса — взірець віртуозного і натхненного переборення формальних труднощів, з якими не впоралися названі вище перекладачі. Відтепер «Костянтинова абеткова молитва» в усьому своєму блиску, в усій повноті свого високого смислу та звучання набуває прав громадянства в сучасній українській мові, літературі, духовній культурі (М. Москаленко).

·         Сформулювати й записати основні положення тексту у формі вільних тез. Скористатися опрацьованою пам’яткою.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

·         Підготувати усний докладний переказ тексту, опрацьованого на уроці.