Мета: перевірити й оцінити рівень навчальних досягнень десятикласників з розділу «Стилістичні засоби лексикології та фразеології», з’ясувати можливі недоліки в ходу опанування мовною теорією, перевірити навики сприймання на слух тексту науково-популярного стилю; розвивати навички роботи з тестовими завданнями, навички самостійної роботи; виховувати шанобливе ставлення до рідної мови.

Тип уроку: урок перевірки навчальних досягнень учнів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Ознайомлення з критеріями оцінювання тестових завдань закритої й відкритої форми. Проведення інструктажу щодо виконання їх.

ІV. Виконання тестових завдань закритої й відкритої форми

Варіант І

Завдання 1–9 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Позначте рядок, у якому правильно розставлені розділові знаки при прямій мові:

А « — Розкажіть, дідусю, про неволю турецьку,» — просить Михайлик (Б. Грінченко).

Б Дід Данило підвів голову і сказав: «Кожен повинен боронити свій рідний край, не жаліючи життя!» (Б. Грінченко).

В А вчитель казав далі «Напевне, то ти свій хліб їла, бо я ніколи не повірю, що ти можеш украсти» (Б. Грінченко).

Г «А що я тобі скажу, — почала вона тихо, — Адже ти сам знаєш…» (Б. Грінченко).

2. Позначте рядок, у якому всі слова синонімічні:

А говорити, балакати, мовчати, розмовляти;

Б шлях, дорога, траса, путівець;

В бігти, йти, плестися, сидіти;

Г великий, величезний, малий, гігантський.

3. Позначте, якими лексичними одиницями є слова заїзд — з’їзд?

А паронімами; Б антонімами;

В омонімами; Г синонімами. 4. Позначте рядок, у якому фразеологізм має значення бігати без передишки:

А як дурному з гори бігти; Б як білка в колесі;

В як солоного зайця ганяти; Г як горохом об стіну.

5. Позначте рядок, у якому всі слова написані правильно:

А морквяний, медвяний, тьмяний, рутвяний;

Б святковий, арф’яр, верб’я, черв’як;

В бюро, буряк, різьб’яр, пір’їна;

Г дит’_________ясла, з’економити, об’їзд, приїзд.

6. Позначте рядок, у якому припущено орфографічої помилки:

А цінний, денний, юннат, священний;

Б розрісся, ллє, попідтинню, попідвіконню;

В міддю, сталлю, Керчю, совістю;

Г священик, стаття, статей, беззаконний.

7. Позначте рядок у якому припущено помилки у вживанні словосполучень:

А абонентська скринька, провідний фахівець, правильна відповідь, у будь-якому випадку;

Б бути у відрядженні, о третій годині, за два кроки від нього, гарні шпалери;

В грецькі горіхи, великі доходи, вартий уваги, колишні учні;

Г через брак часу, зайвий раз, олійна фарба, вартий уваги.

8. Позначте рядок, у якому припущено помилки в написанні прислівників:

А зверху, згори, униз, спереду;

Б сам-на-сам, раз по раз, рік у рік, в цілому;

В на-гора, по-латині, сама самотою, ліворуч;

Г вдосвіта, на зло, зозла, на жаль.

9. Укажіть рядок, у якому не всі сполучення слів є словосполученнями:

А українська мова, найбільш цікавий, буду працювати, дуже добре;

Б прочитати книгу, сукня із шовку, весело розповідати, прийшли надвір;

В приміщення школи, читати вголос, радісна зустріч, зошит школяра;

Г цікава книга, охайна робота, гарна людина, робити зауваження.

Завдання 10–12 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких два правильних варіанти. Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

10. Позначте рядки, у яких подано прості речення.

А До кого я пригорнуся і хто приголубить? (І. Котляревський).

Б Мов зачарований, стоїть Бахчисарай (Леся Українка).

В Скоро вся долина і гори блищали вогнями і разом з димом з землі здіймається вгору і пісня. (М. Коцюбинський). Г З рідною мовою пов’язані найдорожчі спогади про перше слово, почуте в колисці материних уст… (Б. Антоненко-Давидович).

Д В далині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра).

11. Позначте речення, у яких правильно вжиті розділові знаки при відокремлених членах речення.

А Стаючи на обраний гостинець, ми знаємо, хто шлях той торував. (В. Коротич).

Б На світі все знайдеш крім рідної матері (Народна творчість).

В Омиті росами, квіти розтулюють повіки (В. Сосюра).

Г Рука, засмагла від роботи, нам сіє благодатний мир (М. Рильський).

Д Досвітні огні переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Українка).

12. Позначте рядки, у яких правильно вжито форми кличного відмінка.

А колеже, брате, сину, вчителе, кравче;

Б колего, Олеже, кобзарю, тату, діду;

В Олесю, Наталю, Олегу, шахтарю, бійцю;

Г бабусю, матусе, Маріє, Явтуше, сине;

Д шахтарю, полковнику, ясеню, доне, Іллє.

Завдання 13 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою.

Кожна цифра може використовуватися лише один раз.

13. Установіть відповідність між стилями та мовними засобами і стильовими рисами.

А публіцистичний.

Б науковий.

В художній.

Г розмовний.

1 логічність, точність, доказовість, терміни.

2 стилістично нейтральні мовні засоби, канцелярська лексика.

3 емоційність, суспільно-політична лексика.

4 невимушеність, емоційність, просторічні слова, неповні речення.

5 образність, використання всіх мовних засобів, емоційність.

Завдання 14 потребує самостійного розв’язання.

14. Напишіть доручення.

Оцінювання контрольного тестуV. Контрольне аудіювання тексту

Читання вчителем тексту

ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

Під ораторським мистецтвом перш за все розуміють високий рівень майстерності публічного виступу, якісну характеристику ораторського мовлення, майстерне володіння живим словом.

Ораторське мистецтво — це мистецтво побудови публічного виголошення промови з метою здійснення бажаного впливу на аудиторію. Ще в античні часи були поставлені основні питання, що визначали суть риторики, — це взаємини аудиторії та оратора.

То що ж таке риторика — наука чи мистецтво? З одного боку, риторика містить у собі ознаки науки, оскільки в ній точно виписані правила, яких повинен дотримуватися кожен, хто хотів би освоїти її ази. Іще античні філософи Платон і Аристотель розглядали красномовство у системі знань як спосіб пізнання і тлумачення складних явищ.

Окремі вчені класифікують риторику як мистецтво повідомлення знань. М. Ломоносов, О. Мерзляков, А. Коні та інші вчені часто порівнювали красномовство з поезією й акторською майстерністю.

Феофан Прокопович у праці «Про ораторське мистецтво» стверджував, що силами красномовства ми допомагаємо друзям, засуджуємо нечесних, викриваємо засідки, перешкоджаємо розрухам безпутників, відвертаємо шкоди і небезпеки. Потім цим шляхом зав’язуємо і зберігаємо дружбу, ним же потішаємо гноблених у нещасті, даємо розраду в скрутих становищах, викорчовуємо ненависть, здобуваємо прихильність, втихомирюємо сварки і незгоди. Він вважав, що дар переконливого мовлення є такий самий, що і дар лікування, адже лікування допомагає тілові, а переконливе мовлення лікує душі.

Риторика (красномовність), або ораторське мистецтво, виникло в Стародавній Греції. Як і епос, драма, скульптура й архітектура, вона вважалася мистецтвом, творчістю, її величали «царицею всіх мистецтв».

Що ж зумовило появу ораторського мистецтва? Історія свідчить, що найважливішою умовою появи і розвитку ораторського мистецтва є демократичні форми управління, активна участь громадян у політичному житті країни.

Не випадково ораторське мистецтво називають «дітищем демократії».

Підтвердженням тому є порівняння двох найбільш вагомих міст держав Спарти і Афін, що мали різний державний устрій.

Спарта була типовою олігархічною республікою. Нею керували два царі і рада старійшин. Верховним органом влади вважались народні збори, але фактично вони ніякої сили не мали.

З розповідей Плутарха відомо, що порядок проведення зборів у Спарті був таким: місце, де проходили збори, не мало ні накриття, ні прикрас, оскільки це, на думку правителів, не сприяє здоровому судженню.

Народні збори інколи ухвалювали рішення, але воно не повинне суперечити рішенню царів. В іншому ж разі останні оголошували: «Якщо народ постановив неправильно, рішення вважати недійсним, а збори розпустити».

Такий порядок ведення державних справ давав можливість аристократам майже безконтрольно вирішувати всі питання і не сприяв залученню до них громадян.

По-іншому складалося політичне життя в Афінах, які в середині V ст. до н. е. були наймогутнішим економічним, політичним і культурним центром Давньої Греції. Велике значення мали тут три установи: народні збори, рада п’ятисот і суд.

Провідна роль належала народним зборам, які юридично були наділені повною верховною владою.

Через кожні 10 днів афінські громадяни збиралися на площі міста й обговорювали важливі державні справи. Тільки народні збори вирішували питання оголошення війни чи підписання миру, тільки зборами обиралися вищі посадові особи, видавалися постанови тощо.

Між засіданнями народних зборів поточні питання розглядались радою п’ятисот. Члени ради обиралися жеребкуванням по 50 осіб від кожного з десяти районів.

Судовими справами, законодавчою діяльністю займалися суд присяжних.

До нього входило 6 тисяч осіб, що перешкоджало підкупу суддів.

Державних звинувачувачів і захисників не було. Будь-який громадянин міг подати звинувачення. Підсудний же повинен був захищатися сам. Звісно, що за такого державного устрою в Афінах громадянам часто доводилося виступати на зборах чи в суді. І щоб успішно виступити чи виграти справу, потрібно було вміти гарно і переконливо говорити, відстоювати свою позицію і відхиляти чи заперечувати думку опонента. Тобто володіння ораторським мистецтвом і вміння сперечатися було першою необхідністю афінян. На думку дослідників, найбільш активно ораторське мистецтво розвивалось у переломні часи. У таких умовах красномовство стає необхідним кожній людині.

Тому різко зростає попит на досвідчених викладачів ораторського мистецтва. І одна за одною з’являються школи красномовства.

Найвідомішою школою (точніше, напрямком) у мистецтві переконувати стала софістична. Її представники, софісти, обрали своєю головною зброєю діалектику ситуаційних колізій і парадокси. Софісти не лише навчали красномовству, а й складали промови для потреб громадян. Вони майстерно володіли словом, усіма формами ораторського мистецтва, вмінням впливати на аудиторію. Їх популярність була надзвичайно велика; ораторська кар’єра у Давній Греції, а згодом у Римі стала почесною і прибутковою. Один із римських

істориків писав: «Чиє мистецтво у славі своїй зрівняється з ораторським? Чиї імена батьки втлумачують своїм дітям, кого простий натовп знає по імені — ораторів, звичайно…»

Марк Туллій Цицерон, найбільший давньоримський оратор, політик, письменник писав: «Є два мистецтва, які можуть піднести людину на найвищий щабель пошани: одне — це мистецтво гарного полководця, друге — мистецтво гарного оратора».

У Стародавній Греції риторика була вагомою складовою частиною суспільного життя. У Гомерових творах справжнім героєм вважався той, хто не тільки виявляв доблесть, а й умів гарно говорити. Війську Агамемнона, що завоювало Трою, дуже допомагав своїми промовами старий Нестор, хоч він уже й не міг безпосередньо брати участі у битві.

Зі стародавніх часів риторику поділяли на три галузі: судова риторика, риторика політична (публічних виступів), урочиста риторика. Почесне місце в історії ораторського мистецтва належить Сократу (469–399 рр. до н. е.). Він був одним із родоначальників діалектики, якщо розуміти її як відкриття істини за допомогою бесіди, суперечки, дискусії. Свої бесіди Сократ будував у формі питань і відповідей. Спочатку він робив вигляд, що нічого не знає і просив просвітити його. Потім послідовно ставив своєму співбесіднику питання до тих пір, доки той не починав суперечити самому собі і переконувався, що нічого не розуміє. Такий метод пізніше був названий «сократівською іронією» (За Г. Баран; 812 слів).

Виконання учнями тестових завдань за змістом тексту

1. Укажіть правильну відповідь: ораторське мистецтво — це…

А наука про вміння говорити гарно, красно, так, як і належить у конкретному випадку; Б це мистецтво побудови публічного виголошення промови з метою здійснення бажаного впливу на аудиторію;

В здатність, уміти говорити красиво, переконливо, упевнено;

Г майстерне володіння живим словом.

2. Хто із відомих людей вважав(ли) риторику як спосіб пізнання і тлумачення складних явищ?

А М. Ломоносов, О. Мерзляков, А. Коні;

Б Ф. Прокопович;

В Платон і Аристотель;

Г Плутарх.

3. Хто із відомих людей порівнював(ли) красномовство з поезією й акторською майстерністю?

А М. Ломоносов, О. Мерзляков, А. Коні;

Б Ф. Прокопович;

В Платон і Аристотель;

Г Плутарх.

4. Хто із названих митців вважав, …що силами красномовства ми допомагаємо друзям, засуджуємо нечесних, викриваємо засідки, перешкоджаємо розрухам?..

А Плутарх;

Б Платон;

В Ф. Прокопович;

Г О. Мерзляков.

5. Назвіть країну, у якій виникло ораторське мистецтво.

А Стародавня Греція;

Б Стародавній Рим;

В Спарта;

Г Стародавній Єгипет.

6. Укажіть правильну відповідь. Риторику вважали:

А «царицею всіх наук»;

Б «царицею всіх зборів»;

В «царицею всіх мистецтв»;

Г «царицею красномовства».

7. Як ще називають ораторське мистецтво?

А «дітищем правителів»;

Б «дітищем риторики»; В «дітищем пізнання»;

Г «дітищем демократії».

8. У якій державі велике значення мали три установи: народні збори, рада п’ятисот, суд?

А у Спарті;

Б у Єгипті;

В у Греції;

Г у Римі.

9. Скільки осіб входило до суду присяжних?

А 200 осіб;

Б шість тисяч;

В шістсот;

Г шістдесят тисяч.

10. Чому громадянам Афін часто доводилося виступати в суді?

А дуже дорого було найняти захисника;

Б не вистачало на всі справи захисників;

В не довіряли державним захисникам;

Г державних захисників не було.

11. Кому належать слова: «Є два мистецтва, які можуть піднести людину на найвищий щабель пошани: одне — це мистецтво гарного полководця, друге — мистецтво гарного оратора»?

А Плутарху;

_________Б Цицерону;

В Гомеру;

Г Сократу.

12. Який метод був названий «сократівською іронією»?

А той, що будував свої бесіди у формі питань і відповідей;

В той, що ставив питання і відповідав на них сам іронічно;

В той, що робив вигляд, що нічого не знає і просив просвітити;

Г той, що ставив питання співрозмовникові до тих пір доки той не переконувався, що нічого не розуміє.

Оцінювання контрольного аудіювання