Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про слово, склад лексики, групи слів за значенням, фразеологізми, їх особливості і виражальні можливості, удосконалювати вміння й навички правильно й комунікативно доцільно використовувати лексико-фразеологічні засоби у власному мовленні; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення, творчі здібності; виховувати у школярів шанобливе ставлення до рідного слова. Обладнання: схеми, роздавальний матеріал, картки з афоризмами, тлумачний словник української мови, словник синонімів. Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис (текст), стилістика. Міжпредметні зв’язки: література, історія. Тип уроку: урок повторювально-узагальнювальний. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організація класу ІІ. Ознайомлення із темою, метою і завданнями уроку
Прочитайте наведені афоризми. Що їх об’єднує. Сформулюйте тему й мету уроку. 1. Слова — це крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти (Ю. Мушкетик). 2. Кожне слово — це ніби діамантова намистинка на величезному разку нашої пребагатої мови (І. Цюпа). 3. Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати (М. Рильський). 4. Кожен вираз рідної мови має своє обличчя. Як у квітки, у них свій неповторний аромат і відтінок барви, а цих відтінків кожна барва має тисячі (В. Сухом- линський). Групова робота
Поясніть зміст афоризмів за стратегією «Прес». ІІІ. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів Бліцопитування «Точка зору» Що вивчає лексикологія? Що називають лексикою? Що розуміють під лексичним значенням слова? На які групи за значенням поділяють слова? Дайте визначення омонімам, синонімам, антонімам, паронімам. Наведіть приклади. Що вивчає фразеологія? З якими розділами вона пов’язана? Яку роль відіграють фразеологізми в нашій мові? Назвіть основні ознаки фразеологізмів. У яких стилях мовлення найчастіше вживаються емоційно-експресивні фразеологізми? Робота зі схемами Пригадайте, що вам відомо про лексику й фразеологію? Доповніть подані схеми власними прикладами. ІV. Процесуально-діяльнісний етап Робота з текстом Прочитайте уважно текст. Визначте, до якого стилю мовлення належить (публіцистичного). Яка комунікативна мета тексту? («…пісенні скарби, якими можемо з гордістю ділитися з людством, викликаючи в нього подив і захоплення».) З’ясуйте значення вислову «вилити душу» (розповісти про те, що наболіло). Схарактеризуйте лексичні особливості тексту (користуючись наведеною вище схемою). УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим? Який митець не був натхненний її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, її чарівною силою, що викликає в душі людській найскладніші, найтонші, найглибші асоціації, почуття, думки і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершин людської гідності, до людяності, до творчості? Який боєць не знаходив для себе в українській пісні сили й завзяття, бойової щедрості, любові до народу, презирства до ворога і до смерті? Виринають із сивини століть і проходять гордою ходою перед нашими воїнами славні прадіди — Байда-Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун, Хмельницький, славний Морозенко, козаки Швачка та Голота… Який трудівник — ой у лузі та ще й при березі, чи в полі на роздоллі, чи серед степу широкого, чи на морі глибокому, чи в шахті під землею, чи на заводі за верстатом — не почував легкості й бадьорості од її геніальногоритму? Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих дітей своїх? Яка дівоча весна не приносила кохання на її крилах? Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу. Це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна, народу, що віки бився, як лев, за свою свободу, що віки витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя, як казав великий Шевченко, «без золота, без каменю, без хитрої мови», на виковування в боротьбі свободи, права на повноцінне життя, на виявлення в житті всіх своїх здібностей!.. Тяжка була історія. Кривава, бодай, не вернулась. І народ, якого позбавляли багатьох можливостей, у кривавій боротьбі вилив свою душу, свій поетичний геній в єдине, що міг, — у пісню, в безсмертну українську народну пісню. Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине, От де, люде, наша слава, Слава України. Т. Шевченко Честь і слава українському народові, що створив ці пісенні скарби, якими можемо з гордістю ділитися з людством, викликаючи в нього подив і захоплення. Честь, вічна слава і добра пам’ять достойному сину українського народу — композитору Миколі Лисенку, який у найпохмуріші царські часи, часи народної темноти, не кинув народ свій, а все життя своє присвятив збиранню українських народних пісень, який учився в народу (як він казав, «вчився на сірій свитині, на грубій сорочці, на дьогтяних чоботях — там душа Божа сидить»), який увесь свій талант і многолітній труд поклав на те, щоб знайти, зберегти перли народної творчості, обробити їх і повернути народу, повернути нам, любовно очищені й витончені, як скромний дар гідного сина й учня своєму батькові — народу-вчителеві. Будьмо гідними цих коштовних перлин, бережімо їх і очищаймо ними наші душі й серця, передаваймо цей неоціненний скарб нашим дітям і внукам (За О. Довженком; 443 слова). Групова робота Випишіть із тексту попереднього завдання словосполучення в один із стовпчиків, другий доповніть власним прикладом.
Порівняйте словосполучення обох колонок. Що між ними спільного і чим вони відрізняються? Свої твердження обґрунтуйте. Аналіз мовного матеріалу Установіть відповідність між групою лексики та словом, яке до неї належить. З’ясуйте лексичне значення слів (за потреби скористуйтеся словником). Знайдіть серед поданих слів синоніми, визначте їх стилістичні особливості. 1 загальновживана лексика; 2 власне українська лексика; 3 діалектизми; 4 термінологічна лексика; 5 застарілі слова. Лексичні одиниці А сорочка; Б ритмомелодика; В чугай; Г пісня; Д свитина.
Відповідь: 1. Г. 2. А. 3. В. 4. Б. 5. Д. Стилістичний експеримент
У поданому тексті фразеологізми замініть лексичними відповідниками. Що втрачає художній текст? Визначте автора рядків. Возний. Коли другії облизня поймають, то і ми остерігаємося. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака; глядя на сіє, і я собі на умі. Виборний. А вам що до Наталки? Будто всі дівки на неї похожі? Не тілько світа, що в вікні; сього дива повно на світі. Та до такого пана, як ви, у іншої жижка задрижить. Змінений текст Возний. Коли другим не повезло, то і ми остерігаємося. Наталка многим женихам одмовила; глядя на сіє, і я боюся. Виборний. А вам що до Наталки? Будто всі дівки на неї похожі? Таких багато скрізь. Та до такого пана, як ви, кожна захоче. Проблемне запитання Яка відмінність фразеологізмів розмовно-побутового стилю від усталених зворотів офіційно-ділового й наукового стилів? Відповідь обґрунтуйте, наводячи власні приклади. Самостійна робота Складіть висловлювання, в якому наведені вислови виступали б у значенні фразеологізмів. 1. Виходити сухим із води. 2. Заради гарних очей. 3. Ніде голці впасти. 4. Гладити проти шерсті. 5. Співати дифірамби. 6. Чужими руками жар загрібати. 7. Міряти на свою мірку. 8. Ні в тин ні в ворота. 9. Поставити на ноги. 10. До сьомого поту. 11. Покласти на обидві лопатки. 12. Ні риба ні м’ясо. 13. Розбити горщика. 14. Клювати носом. 15. Прикусити язика. 16. Висмоктати з пальця. 17. Гора з плечей звалилася. 18. Ледве ноги носять. 19. Комар носа не підточить. 20. Чорний кіт перебіг. V. Контрольно-рефлексивний етап VІ. Підсумки уроку Перевірка самостійної роботи (загальна та індивідуальна) й виконання тестових завдань. Оцінювання (самооцінювання, взаємооцінювання), за результатами визначення завдань для домашньої самостійної роботи VІІ. Домашнє завдання (на вибір)
Складіть опорний конспект з теми уроку. Підготувати повідомлення з лінгвістичної теми «Іскрометні скарби мовної образності».
| |||||||||||||
Схожі матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |