Мета: пояснити особливості будови розповіді, формувати вміння відрізняти розповідь від інших типів мовлення, відтворювати тексти розповідного характеру; формувати загальні текстотворчі вміння; уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів; розвивати логічне й образне мислення, пам’ять, відчуття слова.
Обладнання: текст для переказу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу (засвоєння мовленнєвознавчих понять).

* Робота з підручником ст. 78-79
* Робота з підручником. Виконання вправи 134 усно
* Пояснення вчителя.
Розповідь – це висловлювання, у якому йдеться про послідовні дії предмета чи особи або про події, які відбуваються в певній послідовності, одна після одної.
До розповіді можна поставити загальне питання що сталося?
Здебільшого (хоч і не обов’язково) в тексті розповідного характеру є слова, що вказують на послідовність виконання дій (перебігу подій): спочатку, потім, тоді, пізніше, насамкінець, наступного дня і под.
Оскільки в кожному з речень тексту має міститися нова інформація, у кожному реченні можна умовно виділити «відоме» («дане») - слово або словосполучення, що «вбирає» в себе, «повторює» певну інформацію з попереднього речення, та «нове» – слово або словосполучення, яке вміщує інформацію принципово нову, досі невідому.
«Відомим» у реченнях тексту розповідного характеру є назва особи або предмета, а «новим» – назва виконаної дії (або назва події, яка відбулася).

ІV. Виконання вправ на закріплення
*Вправа 135 усно
V. Підготовка до роботи над переказом
* Читання тексту вчителем.
*З’ясування значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
*Визначення теми і головної думки тексту.
*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення.
*Колективне складання плану тексту.
*Повторне читання вчителем тексту.
V. Усне переказування учнями тексту за планом.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІІ. Домашнє завдання. П. 9 повторити
Ведмідь

Надворі був лютий мороз. Плентався вулицею хлопчик-сирота. Рідні немає, а чужі не пускають… Ходив бідолашний, зазирав у вікна.
Отак доплентався хлопчик до околиці міста. Зайшов у якусь повітку, а там темно, хоч око виколи. Налапав щось волохате. Притулився до теплого собачого хутра та заснув.
А то був не собака, а ведмідь. Його пан держав собі на потіху.
Прокинувся хлопчик уранці, роздивляється ведмедя. Він зроду ведмедів не бачив. Пішов милостині прохати, а ввечері до ведмедя вернувся. Повечеряв тим, що ведмідь не доїв.
Аж зайшов у повітку слуга з ліхтарем. Покликав пана. Хлопчик злякався, охопив ведмедя та як заплаче! А ведмідь став хлопчика голубити, а на пана гарчати.
Зглянувся пан на хлопця, узяв до себе, став годувати і вчити. (За Оленою Пчілкою; 120 сл.)

• Пояснити значення слів повітка (господарське приміщення для утримання свійських тварин, зберігання реманенту та майна; шопа, сарай), околиця, хутро, милостиня.
• Пояснити значення виразів хоч око виколи; держати на потіху.
• Дібрати синоніми до слів плентатися, волохатий, бідолашний, голубити, зглянутися.
• Скласти план (орієнтовний: 1. Плентався вулицею сирота. 2. У повітці на околиці. 3. Притулився до хутра і заснув. 4. То був не собака, а ведмідь. 5. Увечері хлопчик повернувся. 6. Слуга покликав пана. 7. Став ведмідь хлопчика голубити. 8. Пан зглянувся на сироту.)
• *Усно переказати текст за планом.

Автор: Оксана