Мета: удосконалювати мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам’ятовувати конкретні факти, послідовність викладу матеріалу; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістовно-композиційний і мовний аналіз художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму, сприймати письмовий текст, розуміти його, докладно відтворювати зміст прочитаного тексту. 
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. 
ХІД УРОКУ 
І. Організаційний момент 
ІІІ. Ознайомлення шестикласників з темою, метою й завданнями уроку 
ІІІ. Актуалізація опорних знань шестикласників задля порівняння нових знань з базовими 
ІV. Колективна робота з текстом 
• Прочитати текст уголос. Придумати заголовок. Переказати прочитане стисло, зберігаючи тип і стиль мовлення. 
Покоління народу проходять одне за другим, але результатом кожного покоління залишаються в мові слова — у спадщину нащадкам. У скарбницю рідного слова складає одне покоління за другим плоди глибоких сердечних порухів, плоди історичних подій, вірування, погляди, сліди пережитого горя і пережитої радості, словом, увесь слід свого духовного життя народ дбайливо зберігає в народному слові. 
Мова є найбільш живий, найбільш різноманітний і міцний зв’язок, що з’єднує минулі, сучасні й прийдешні покоління народу в одне велике, історичне живе ціле. Вона не тільки виражає собою життєвість народу, але є, власне, саме життя. Коли зникає мова — народу немає більше! (К. Ушинський, 94 сл.). 
• Дати відповіді на запитання й виконати завдання до тексту: 
1. Яку думку стверджує в цьому тексті автор? 
2. Що в тексті є тезою? 
3. Прочитати речення і словосполучення, що є доведенням у тексті. 
4. Як би ви закінчили цей роздум? 
• Виписати ключові слова, за якими можна докладно переказати поданий текст-роздум. 
Самостійна робота з творчим завданням 
• Прочитати тексти. Визначити тип мовлення кожного. 
Текст 1 
Просте, звичайне слово, яке щодня повторюємо і ми, і наші діти. А скільки воно таїть у собі найкращих, незабутніх спогадів! Скільки пов’язано з ним вдячних перемог і звершень у кожної людини! Учитель навчив нас писати й читати перше слово — мати. Потім такі, як земля, сонце, народ, праця. 
І не тільки навчив писати й читати ці слова, а й допоміг збагнути їх глибинний зміст, прищепив нам почуття обов’язку, допоміг поступово знаходити своє місце в житті… (В. Кучер).
Текст 2 
Спілкування людей може мати двоякий характер: один тільки говорить, а інший тільки слухає або ж мовець і слухач міняються ролями. В першому випадку це буде монолог, а в другому — діалог (полілог). Діалог характеризується наявністю двох або більше співрозмовників. Ця форма спілкування використовується у повсякденному житті людей і має різні форми: розмова в сім’ї, на вулиці, судове слідство, шкільний урок тощо. Дотримання правил мовного етикету в діалозі — обов’язкова умова при спілкуванні і невід’ємна ознака високого рівня мовної культури… (З підручника). 
• Довести, чи впливає тип мовлення на стиль тексту. Якщо так, то обґрунтувати відповідь у формі роздуму. Порівняти свою думку з думкою товариша. 
• Переказати текст-роздум, доповнюючи власною інформацією й дотримуючи означеного типу мовлення. 
Структура тексту типу роздуму 
1. Роздум (міркування) — твір або частина твору, у якій автор висловлює свої думки, переживання, почуття. 
2. Роздум обов’язково містить три частини: тезу, доведення, висновки. 
3. Теза — положення, висловлене в тексті, що коротко й чітко формулює ідею твору, правдивість якого треба довести. 
4. Доведення — логічна форма встановлення правильності будь-якого судження на підставі інших суджень, істинність яких перевірена практикою. 
5. Висновок — остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань. 
6. Текст типу роздуму найчастіше будують у формі монологу. 
Завдання на розвиток мислення і мовлення 
• Прочитати тези. Пояснити їхній зміст. 
1. Вік прожити — не поле перейти, тому що… . 2. Не родись багатий, а родись щасливий, оскільки… . 3. Найкращою людиною для кожного є мати, тому що… . 4. Життя, як стерня, не пройдеш, ноги не вколовши, бо… . 5. Найкращий учитель — книга, тому що… . 6. Нема гіршого ворога, як дурний розум, тому що… . 
• Усно дібрати розгорнуті та стягнені доведення. 
Підготовка до написання докладного переказу 
художнього тексту-роздуму (робота в парах) 
• Прослухати прочитаний уголос вашим товаришем текст. Дібрати заголовок. Визначити стиль мовлення. Довести, що цей текст належить до роздуму. 
Кожен народ має свої звичаї, що вироблялися протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї не відокремлене явище в житті народу, а втілені в рухи і дію світовідчуття та взаємини між окремими людьми, які, у свою чергу, впливають на духовну культуру нації. 
Звичаї — це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших усенаціональних справах. Звичаї і мова — ось ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю. 
В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Наш великий поет Тарас Шевченко, звертаючись до України, як до матері, що вічно страждає, питається: 
Чи ти рано до схід-сонця 
Богу не молилась? 
Чи ти діточок непевних 
Звичаю не вчила? 

Як бачимо з цих слів Шевченка, не вчити своїх дітей звичаїв — то такий же великий гріх для матері, як і гріх — не молитися Богові… (За О. Воропаєм, 162 сл.). 
• Скласти план, яким можна скористатися під час переказу тексту. 
V. Узагальнення зробленого на уроці 
VI. Домашнє завдання 
Оформити письмово докладний переказ художнього тексту-роздуму, роботу над яким розпочато на уроці.