Загальна характеристика й розмаїтість кишковопорожнинних

Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями будови й процесів життєдіяльності кишковопорожнинних, а також з їхньою розмаїтістю і значенням у житті людини.

Обладнання і матеріали:таблиця «Тип Кишковопорожнинні», вологі препарати медуз і актиній, колекція коралів.

Базові поняття і терміни уроку: багатоклітинні тварини, тип Кишковопорожнинні, зародкові листки, ектодерма, ентодерма, мезоглея, радіальна симетрія, жалкі клітини, поліпи, медузи, щупальця, рот, підошва, чергування поколінь, нервова система.

Концепція уроку

Ознайомити учнів з основними особливостями типу Кишковопорожнинні. Звернути увагу на формування зародкових листків і наявність сліпої кишкової порожнини. Як характерні ознаки типу розглянути нестатеве (брунькуванням) і статеве розмноження, а також чергування стадій поліпа й медузи в життєвих циклах багатьох кишковопорожнинних.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності школярів

Питання до учнів

Чим відрізняються багатоклітинні й одноклітинні організми?

Яке значення губок в екосистемах?

Як люди використовують губок?

II. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Під час розповіді про кишковопорожнинних слід звернути увагу на деякі особливості.

Особливості зовнішньої будови й екологія групи

Кишковопорожнинні є багатоклітинними організмами з радіальною симетрією. Представлені одиночними або колоніальними формами, переважна більшість яких є хижаками. Існує дві основні життєві форми кишковопорожнинних — поліпи (ведуть прикріплений спосіб життя) і медузи (ведуть плаваючий спосіб життя). У життєвому циклі багатьох кишковопорожнинних ці форми чергуються. Тіло кишковопорожнинних має форму мішка

з одним отвором (ротовим), що оточене щупальцями.

Особливості внутрішньої будови

Під час ембріонального розвитку формується два листки — ектодерма(зовнішній) і ентодерма (внутрішній). У кожному із шарів розташовуєтьсяряд спеціалізованих типів клітин. Між ектодермою й ентодермоюрозташований драглистий прошарок (мезоглея),

що складається в основному з міжклітинної речовини з невеликою кількістю клітин. Товщина мезоглеї може бути незначною (у поліпів) або дуже великою (у медуз). До складу ектодерми входять епітеліально-мускульні, жалкі (наявність цих клітин — характерна ознака типу) і проміжні (дають початок усім іншим типам клітин) клітини. До складу ентодерми входять епітеліально-мускульні, травні, залозисті й проміжні (дають початок решті типів клітин) клітини. Скорочувальні волоконця епітеліально-мускульних клітин ектодерми спрямовані вздовж поздовжньої осі тіла кишковопорожнинних, а епітеліально-мускульні клітини ентодерми — поперек поздовжньої осі. Епітеліальна частина клітин ентодерми несе один- три джгутики й здатна утворювати псевдоподії, які захоплюють харчові частки для наступного перетравлювання. Залозисті клітини виділяють у кишкову порожнину кишковопорожнинних травні соки, що перетравлюють харчові частки. Отже, у кишковопорожнинних наявне і внутрішньопорожнинне, і внутрішньоклітинне травлення. Кишкова порожнина проста або розділена на камери (у поліпів) або канали (у медуз).

Кишковопорожнинні можуть мати елементи скелета з хітину або кальцій карбонату. Спеціальних органів дихання немає. Газообмін шляхом дифузії здійснюється всією поверхнею тіла. Нервова система — дифузійного типу. Нервові клітини зірчастої форми розташовані безпосередньо під епітелієм. Вони з’єднуються один з одним відростками й утворюють єдину мережу. Розмножуються Кишковопорожнинні вегетативно (брунькуванням) або статевим способом.

III. Лабораторна робота № 3

«Вивчення будови прісноводної гідри» (на постійних мікропрепаратах)

Мета: на прикладі прісноводної гідри ознайомитись із особливостями будови кишковопорожнинних, у висновках зазначити, які особливості будови поліпів є ознаками їх пристосованості до прикріпленого способу існування.

Обладнання та матеріали: постійні мікропрепарати гідри (повздовжній і поперечний перерізи), мікроскоп, інструктивна картка для виконання роботи, підручник.

Хід роботи

1. Розглянути зовнішню будову гідри.

2. Знайти передній і задній кінці тіла.

3. Розглянути щупальця, ротовий отвір, підошву.

4. З допомогою мікроскопа розглянути особливості будови зовнішнього і внутрішнього шарів тіла гідри.

5. Намалювати в зошиті схему будови прісноводної гідри і зробити відповідні позначення.

6. Зробити висновок і записати його в зошит.

IV. Домашнє завдання

Вивчити відповідний параграф підручника.

Підготувати повідомлення про різних двошарових тварин та їхнє значення для людини.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: