Мета: з'ясувати, який вплив на розвиток церковного життя в Україні здійснила Бере­стейська унія; визначити заслуги перед українським народом та його духов­ною культурою провідних церковних діячів — як греко-католиків, так і право­славних; формувати в учнів навички релігійної терпимості.

Тип уроку: комбінований з фрагментом «письмові дебати».

.

І. Повторення вивченого матеріалу

Фронтальна бесіда

— Що таке Реформація? У яких країнах Європи вона розпочалася?

— Чому протестантизм є третьою гілкою християнства?

— Чи можна назвати греко-католицьку церкву різновидом протестанти­зму? Чому?

— Які функції виконував орден єзуїтів?

— Чому після Люблінської унії активність ордена в українських землях зросла?

— Наведіть приклади ослаблення становища православної церкви в XVI столітті.

— «Діяльність церковних братств — сильна сторона православ'я». До­ведіть правильність цього твердження.

— Який особистий внесок князя Костянтина-Василя Острозького у справі збереження православ'я?

— Прокоментуйте формулу Берестейської церковної унії: католицизм + православ'я = греко-католицизм (уніатство).

— Ваше ставлення до тези із статті 35 Конституції України: «Жодна ре­лігія не може бути визнана державою як обов'язкова». (Учитель підбиває підсумки повторення, виставляє оцінки.)

II. Вивчення нового матеріалу

План

1. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні.

2. Відновлення вищої православної ієрархії:

а) Й. Борецький;

б) П. Могила.      

Щоб полегшити засвоєння учнями великого за обсягом, насиченого фактами матеріалу, учитель планує чітку систему поетапного опрацювання теми із залученням різних методичних прийомів.

Систематизована таблиця «Провідні церковні діячі України першої половини XVII століття»

При заповненні таблиці учні використовують підручник, вибірково працюють з текстом.

Вправа «По сходинках церковної драбини»

Опрацьовуючи при складанні таблиці текст підручника, учні зустрі­чають специфічні церковні терміни. Учитель проводить вправу, яка допо­може впорядкувати їх. Для цього в будь-якій послідовності слід виписати на дошці слову: єпископ, архімандрит, ігумен, патріарх, митрополит.

Завдання для учнів: розставити їх (понумерувати) по сходинках цер­ковної ієрархії, від кінного до нижчого духовного сану, висловити свої мі­ркування на захист власної версії.

Учитель разом із учнями через 1-2 хвилини вислуховує точки зору кількох осіб, не коментуючи жодної. Оцінку виставляє за правильну від­повідь обов'язково. Рекомендується 8-10 балів залежно від чіткості і пе­реконливості відповіді.

Автобіографічна довідка у вигляді тез

Основу для виконання цієї форми роботи становить матеріал підру­чника про Іова Борецького (с. 124-125). Учитель дає зразок запису тез, учні продовжують працювати самостійно. Для цього виділяється 4-5 хв.

Орієнтовний зразок Іов Борецький

1. Галичанин.

2. Ректор Львівської братської школи з 1604 р., Київської — з 1615 р. до 1616р.

3. Ігумен Михайлівського монастиря у Києві.

4. Автор полемічних творів на захист православ'я.

5. Зв'язки із козацтвом, Петром Сагайдачним.

6. 1620 р. — висвячений патріархом Феофаном як київський митропо­лит.

7. Місія посольства до московського царя (1625 р.) безрезультатна.

Хід роботи вчитель контролює двома способами:

а) переглядає записи в зошитах;

б) заслуховує 1-2 варіанти тез в усній формі.

Письмові дебати

Письмові дебати — це діалог з приводу контраверсійної теми, у яко­му беруть участь усі учні класу.

Спосіб ведення письмових дебатів

1. Обрання теми (у даному випадку — «Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні»).

2. Учитель ділить учнів на дві групи. Перша група — «прихильники право­славної віри», друга група — «греко-католики». Вони займають місця за партами по обидві сторони класу.

3. Учитель об'єднує учнів у пари так, щоб у кожній парі були прихильники протилежних поглядів. Пари можна визначати, наприклад, однаковими лі­терами алфавіту, цифрами (парна — непарна). Якщо кількість учасників непарна, учитель приєднується до дискусії як партнер. Учні з першої гру­пи отримують по аркушу паперу, на якому є позначка пари («к» чи «о»).

4. Учні, сидячи по різні сторони класу, розпочинають письмовий діалог у парах. Схема така: аргумент — православ'я має давніші історичні корені, ніж; уніатство. Отже, Берестейська унія завдала шкоди віруючим, розко­ловши їх...
5. Аркуш переходить до партнера — «греко-католика», який пише спершу відповідь на аргумент .„ «православного», а тоді — власний аргумент, на­приклад: уніатська церква є результатом прогресивних реформаційних змін, які відбувалися по всій Європі (лютеранство в Німеччині, кальвінізм в Швейцарії тощо). Отже, Берестейська унія — історично виправдана по­дія.

6. Процедура обміну аргументів проходить 2-4 рази. Учитель збирає аркуші

після роботи пар.

7. Підсумки дебатів можна підбити, обговоривши в усній формі аргументи, які видалися учасникам найвагомішими і найпереконливішими.

8. Якщо вчитель планує оцінювати роботу індивідуально або в парах, то він повинен попередити про це учнів заздалегідь. Розгорнутий план-характеристика історичного діяча (Петра Могили)

Учитель рекомендує розпочати цю роботу на уроці і виконати повністю вдома, оскільки вона потребує чималих затрат часу й уваги. Фрагменти плану характеристики

1. Родина Петра Могили:

а) батько — молдавський господар;

б) мати — угорська князівна;

в) двоюрідні сестри заміжні за синами польських магнатів;

г) пропольська орієнтація дядьків;

д) кошти родини пішли на потреби православ'я.

2. Висока освіченість.

3. Військова служба:

а) 11. Могила — старшина польської армії;

6) участі, у битві з турками під Цецорою;

н) враження  від українського козацтва після Хотинської битви.

III. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал §  підручника.

 Завершити план-характеристику П. Могили