Мета.   Узагальнити і систематизувати знання учнів періоду виникнення козацтва і Запорозької Січі; поглибити знання учнів з окремих питань. Розширити знання учнів з життя запорозького козацтва; виховувати повагу до героїки наших предків, любов до рідного краю.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань. Форма уроку: усний журнал.

Обладнання: портрети українських гетьманів, зображення клейнодів козацького війська. Репродукція картини Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану". Запис пісень "Засвіт встали козаченьки", "Гомін, гомін по діброві", "їхав козак за Дунай", стенди з ілюстраціями про життя козаків.

Література:

1. Крип'якевич І.П. Історія України. Львів. - 1990.

2. Субтельний О. Україна. Історія. - Київ: Либідь, 1991.

3. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. - Київ, 1991.

4. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків, 3 т. - Львів, 1990-1992.

5. Будзиновський В. Наші гетьмани. - Тернопіль, 1990.

6. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. - Київ, 1990.

Хід уроку Вступне слово вчителя.

Сьогоднішній урок ми проведемо у формі усного журналу. Його сторінки:

І. Де і як жили запорозькі козаки.

II. Розпорядок дня на Січі.

III. Як ставали козаками.

IV. Як воювали козаки.

Непомітно робиться історія... Так, малими процесами, зміною днів і ночей творяться епохи, росте і шириться культура. Щоб правильно орієнтуватися в житті, щоб бути людиною освіченою, треба знати - минуле свого народу, його історію. У минулому українського народу було таке неповторне і легендарне явище, як Запорозька Січ.

Я запрошую побувати у 16-18 ст. і зайти до козацьких куренів, погомоніти з козаками.

Спробуйте на хвилину замислитись над змістом слова "козак". Що пробуджує у вашій уяві це слово?

Відповідь учнів. У нашій уяві спалахує образ сильних, мужніх і відданих рідній землі людей. (Дати можливість бажаючим висловитись.)

Вчитель, Хотілося, аби ваші знання про козаків - вірних синів народу - були повнішими, щоб ви відкрили для себе зміст їхніх заповітів і джерела мужності.

І сторінка Де і як жили запорозькі козаки?

Прибуваючи до безмежного степу, козаки селилися понад Дніпром та Південним Бугом. Особливо їх приваблював Дніпро - священна і заповітна ріка, оспівана в думах та переказах. Наші предки слов'яни називали Дніпро Славутою, тобто слов'янською рікою, хоча в слові тому крилося, може, й інше: славна ріка. Козаки любовно називали Дніпро своїм братом. Унікальною особливістю ріки були її знамениті пороги - пасма кам'янистих скель, що вивищувалися над водою до 5 метрів і майже суцільною масою перекривали ріку. Січ і стала називатися "запорозькою", бо була за порогами.

Нижче Хортиці Дніпро широко розливався, вбирав у себе великі і малі річки, сам розгалужувався на рукави, утворюючи численні острівці. То було справжнє царство плавнів. Козаки дуже любили цю місцину і називали її Великим Лугом. Великий Луг, як і дніпровські острови, давав козакам надійний прихисток від ворогів. Великий Луг знаходився у серці козацьких земель, які давали все, що потрібне для життя: м'який клімат, родючі землі, зелений океан степових рослин, переповнені рибою озера та ріки.

II сторінка Розпорядок дня на Січі

Козаки кожного куреня за загальним сигналом вставали до схід сонця та йшли на річку купатися, незважаючи на пору року. Після цього сідали за стіл у курені снідати. На сніданок подавалася соломаха - житнє борошно, зварене у воді й засмажене олією.

Після сніданку всі йшли на заутреню молитву до січової церкви, потім прали одяг, лагодили зброю, човни, укріплення. У січовій школі в цей час молодих козаків навчали письму, церковному читанню, хоровому співу, музиці, танцям. Рівно в полудень з фортечної гармати лунав постріл. За цим сигналом йшли обідати. На обід подавалися: тетеря - зварене пшоно або житнє борошно на квасі, варена або печена риба, мед, пиво, брага, галушки, юшка з риби, що називалася щербою, куліш із салом, баранина, дичина. Після обіду, за розпорядженням курінного отамана, частина козаків готувалася до виконання службових обов'язків у фортеці, а також за її межами. Надвечір дзвонили дзвони січової церкви, закликаючи козаків на молитву. Після молитви козаки йшли в курені вечеряти. На вечерю подавали галушки, або щербу. Через деякий час Січ занурювалася у сон.

III сторінка "Як ставали козаками"

Учитель. Як ставали козаками? На перший погляд, процедура прийому була проста.

(Ставиться сценка "Як приймали у козаки".)

Кошовий. Гей, побратими, а хто це до нас на Січ забрів?

Козак-писар. Та це, батьку, чолов'яга у козаки проситься!

Кошовий. Нумо, підійди ближче, чоловіче! Звідкіля ти такий?

Парубок. З Тверської я, батьку.

Кошовий. У Бога віриш?

Парубок. Вірю.

Кошовий. Горшку п'єш.

Парубок. П'ю.

Кошовий. Виходить, ти вільний парубок?

Парубок. Та вільний, хоч мав пута у подобі жінки.

Кошовий. То ти покинув жінку? Еге-ге, недобре це діло, чоловіче.

Парубок. Кинув, батьку, як тільки побралися, бо вона борщ не вміє варити.

Кошовий. О, то ти справжній козак! Запиши, пане писарю!

Писар. Як кличуть" тебе, хлопче?

Кошовий. Та не питай, а так і пиши: козак Борщ!

IV сторінка Як воювали козаки?

Починаючи з, XVI ст. не минуло й року, щоб татари не здійснювали набігів на Україну. Роки з 1515-1671 рр. позначені страшними набігами кочівників. Татари забирали в неволю десятки тисяч християн. Страшною була доля невільників: жінок і дітей віддавали багатіям для роботи та на втіху, а чоловіків заковували в кайдани на галерах, і вони змушені були проводити все своє життя на лавці біля весла. Ось і стали козаки своєрідними прикордонниками, які попереджували людей про небезпеку й першими вступали в бій з ворогами.

Один із католицьких священиків сказав: "Мені доводилося бачити, як козаки кулею гасили свічку, відсікаючи нагар". Філософія козаків була така: "Смерті не треба боятися, бо від неї однак не вбережешся".

(Розповіді про походи козаків по Чорному морю, про битви можна взяти з книжки Ю.А. Мицика, С.М. Плохія "Як воювали козаки" (Промінь 1990р.)

Змагання між командами-"козацькими куренями".

Вікторина

1) Коли виникло козацтво?

2) Що означає слово "козак"?

3) Де розміщувалася Запорозька Січ?

4) Чому вона так називалася?

5) Назвіть види зброї запорозьких козаків.

6) Чим займалися лицарі у вільний час?

7) Назвіть гетьманів козацького війська.

8) Які страви готували на Січі?

9) Чи були на Запорозькій Січі школи і які?

10) Як називався козацький човен?

2. "Що означає козацьке слово?" (Команди почергово витягують картки з написаними на них словами і дають повні відповіді.)

1) Булава (дерев 'яна палиця з кулею угорі, яка може бути оздоблена коштовним металом та камінням; ознака влади).

2) Писар (перший помічник кошового, перекладач).

3) Жупан (верхній одяг козаків).

4) Китайка (різновид тканини).

5) Оселедець (пасмо волосся на голові у козака).

6) Курінь (приміщення, де жили козаки, військова одиниця).

Конкурс мистецтвознавців

Подивитися на картину Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану".

(1 хвилина) і запам'ятати якнайбільше предметів, зображених на ній. За командою ведучого записати ці предмети на аркуші.

Підсумок уроку.

Підбивається підсумок: перемагає той, хто більше назвав фактів, подій, дат тощо. Дається приз, виготовлений руками учнів. Закінчується урок, звучить українська народна пісня про запорозьких козаків.

Домашнє завдання.