Мета: розширити читацький кругозір школярів; ознайомити їх із життєвим та творчим шляхом Ю. Мушкетика; проаналізувати його твір «Селена», зосереджуючи увагу на ідейно-художньому змісті повісті; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість; сприяти виробленню в учнів потреби читати самостійно; виховувати в учнів повагу до творчості Ю. Мушкетика, прищеплювати інтерес до читання художніх творів, культури Давньої Греції, історичного минулого. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет Ю. Мушкетика, історичні матеріали про культуру і суспільно-політичне становище в Афінах; портрети видатних філософів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями: - Які події, на ваш погляд, були цікавими, захоплюючими, пізнавальними під час вивчення історії давнього світу? - Що ви знаєте про Афіни? - Кого називають філософами («любящие мудрость»)? Наведіть приклади осіб, яких уважали мудрими, розумними, розсудливими. - Чому філософів високо цінували і шанували у тогочасному суспільстві? - Доведіть, що столицею філософії греки вважали Афіни. - Чим висловлювання видатних філософів є актуальними сьогодні? Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на приклади з історії. - Що вам відомо про Платона? Чим він прославився? ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності IV. Основний зміст уроку 1. Життєвий та творчий шлях Ю. Мушкетика (матеріал для вчителя) ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ МУШКЕТИК (нар. 1929 р.) Перше джерело формування особистості Ю. Мушкетика — його рідна Чернігівщина. Там, у с. Вертіївка Ніжинського району, він народився, виріс, закінчив школу, потім вступив на філологічний факультет Київського університету і пішов у великий світ. Ця земля багата історичними традиціями. Тут розпочався славнозвісний похід і визріло «Слово о полку Ігоревім» — один зі славетних шедеврів світового героїчного епосу, тут розвивалися освітні й культурні осередки, з друкарень ішли по Україні книжки й розмаїтті видання. Чернігівщина була одним з центрів в національно-визвольній боротьбі та зумовленого нею державного й культурного відродження українського народу. На цій землі виріс автор проекту космічної ракети М. Кибальчич, розвивались шедеври фольклору, кобзарського мистецтва, живопису, музики, творили І. Куліш, Б. Грінченко, А. Свидницький і Л. Глібов, М. Коцюбинський і П. Тичина, В. Еллан-Блакитний, В. Чумак і О. Довженко. Гостроконфліктні, проблемні, сповнені і радощами, й болем за нашу історію, життя, людину, аналітичні щодо минулого й прогностичні щодо тенденцій сугочасності, ці твори стали помітними віхами в розвитку всієї української прози, частина з них перекладена іноземними мовами й визнана зарубіжними читачами. Зріс авторитет Ю. Мушкетика і як громадського діяча: був депутатом Верховної Ради, керівником Спілки письменників України, він ставить життєво важливі питання екології, мови й національної самосвідомості та історичної пам’яті народу, його суверенності й умов розвитку гуманізму, культури,— і це знаходить гарячий відгук у серцях читачів. Стає очевидним: Ю. Мушкетик — продовжувач великих традицій Панаса Мирного, М. Коцюбинського, В. Стефаника, А. Головка, але водночас — яскрава індивідуальність, що має свою тему, свій ідеал, метод та стиль. Все це бере соки з джерел історичного, соціального, духовного життя народу та з глибин мислення самого митця. Кращі твори письменника спонукають до широких творчих роздумів: критика підключає їх до дискусій з приводу важливих назрілих проблем, характерних явищ, провідних тенденцій розвитку літератури. Правда життя — в ім’я торжества істини, справедливості, духовної честі, свободи — художня мета творів Ю. Мушкетика. Це й визначає високу суспільну значущість доробки митця, його новаторську сутність, перспективу творчого розвитку. 2. Додаткова інформація ПЛАТОН (428–348 рр. до н. е.) Справжнє ім’я Платона — Аристоки. Платоном його прозвали за силу і широкі груди. «Платос» означає «широкий». Ще змолоду він захоплювався боротьбою і був чемпіоном Істмійських ігор — змагань, схожих на Олімпійські ігри. Платон походив з сім’ї царського роду. Його мати вдруге вийшла заміж за одного з друзів і помічників Геракла, який керував тоді Афінами. Платон зростав і виховувався, спілкуючись із знаменитими поетами і письменниками, художниками й акторами. Він і сам розпочав писати комедії і трагедії, але, познайомившись із Сократом, спалив свої твори і присвятив себе філософії. Суд над Сократом і смерть улюбленого вчителя вразили Платона. Він виїхав у Грецію і тривалий час подорожував. До цього часу він уже став відомим філософом, і один з приближених тирана Діонісія, який керував у Сіракузах, головному місті острова Сицилія, запросив його до царського двору. Цей приближений уважав, що Платону вдасться переконати Діонісія керувати справедливо, а не жорстоко. Платон у своїх творах багато писав про ідеальну державу, яка повинна була жити за розумними законами, і йому теж хотілося втілити свої мрії в життя. Коли Діонісій зрозумів, навіщо прибув Платон, він відправив його назад до Греції, таємно наказавши по дорозі продати філософа в рабство. — Він же філософ, тому і в рабстві він буде відчувати щастя,— насмішливо висловився тиран. Платона купив Аннікерид, багатий чоловік, який віз до Греції своїх коней, щоб виставити їх на кінських змаганнях. Дізнавшись, що він став господарем знаменитого філософа, Аннікерид одразу випустив його на волю. Коли друзі Платона зібрали гроші для його викупу, Аннікерид відмовився їх взяти і передав їх самому Платону. На гроші, отримані від Аннікерида, Платон купив неподалік від Афін землю, збудував собі дім і відкрив свою філософську школу. Дім Платона знаходився неподалік від того місця, де згідно з легендою був похований ліричний герой Академ, тому школу Платона називали Академією. Платон написав безліч творів. Один з них присвячений роз’ясненню філософських ідей Сократа, інші — опису влаштування розумної держави. У цих творах описана й Антлантида — держава, в якій люди жили згідно з мудрими законами. Як і багато інших філософів, Платон шукав першооснову всіх речей. Він уважав, що всі речі мають незриму ідею, в якій є їх найголовніша сутність і причина. Ці ідеї, згідно з Платоном, і є першоосновою світу. Тому Платона називають батьком ідеалістичної філософії. Незадовго до смерті Платона спитали, як він вважає, чи будуть у майбутньому писати про нього? Філософ відповів: — Було б добре ім’я, а записки будуть. 3. Ідейно-художній аналіз твору Ю. Мушкетика «Селена» 3.1. Виразне читання, переказ цікавих епізодів з твору. 3.2. Історичний матеріал. Осмислення історії не полишало Ю. Мушкетика ніколи. Через бажання повніше й глибше осмислити історію України, письменник звертається до аналізу історії стародавньої Греції і Риму. Предметом його повсякденних студій стають філософія, релігія, етика й культура — як на рівні сім’ї й держави, буття окремих людей, так і на рівні цілих народів або соціальних верств. Як наслідок з’являються філософсько-аналітичні, глибоко полемічні твори, призначення яких полягало в паралельному освітленні досвіду свого та інших народів. До таких творів належить і повість «Селена». 3.3. Тема: зображення епохи середньовіччя Давньої Греції — часів правління царя Діонісія; діяльності філософа Платона. 3.4. Ідея: засудження керування тирана Діонісія; возвеличення прагнень Платона щодо справедливого керування державою, посилаючись на розумні закони. 3.5. Основна думка: «...в світі чорне й біле, гірке й солодке здебільшого перемішані...» 3.6. Жанр: історико-філософська повість. 3.7. Композиція. Твір пов’язаний і відображує реальні факти з життя видатного філософа Платона, подій середньовіччя Давньої Греції (Сіракузи, Афіни, правління Перікла, Діонісія, війни, спортивні ігри, життя і побут населення, сад Академа...) Експозиція: знайомство читача з садом Академа, видатними особам Афін, їх історичним минулим. Зав’язка: дискусія Хілона, Платона, Архіта щодо взаємостосунків правителя і народу; зустріч Платона із Селеною, прагнення Платона «перевиховати» Діонісія. Кульмінація: розмова Платона з Діонісієм про те, яким повинен бути цар, як керувати державою; звістка Селени про намір тирана знищити Платона. Розв’язка: виконання Поллідом наказу Діонісія — продати Платона у рабство. 3.8. Сюжетні лінії повісті: - держава і її правитель; - прагнення Платона перевиховати Діонісія; - минуле саду Академа; - полум’яні почуття дружби, любові між Платоном і Селеною. 3.9. Проблематика: - керівник і народні маси; - господар і раб; - сутність справжньої демократії; - любов і ненависть; - людина і суспільство. 3.10. Обговорення змісту повісті. Бесіда за питаннями. - Що вам вже відомо про сад Академа? Чому його найкраще відвідувати у другій половині дня? («Коли трохи спаде спека, коли від Кефіса, річки невидної і чистої, повіє прохолодою, а на протоптані в траві стежки упадуть від гордовитих платанів косі тіні») - Яким було місто Афіни за часів Перікла й Сократа? («...Воно ще не було загиднене й зіпсоване варварами, тоді тут панували добра патріархальщина, пошана до звичаїв, чистота й сувора, урочистість») Як воно змінилося з тих пір? («А тепер скрізь повно сміття, дим і чад виїдають очі — м’ясо смажать просто на вулиці, нечистоти виливають на голови перехожих. Скільки ж то бушувало пристрастей на цьому клаптику землі, скільки пронизаних мечами тіл упало на брук, скільки повалено статуй, скільки розвінчано святинь, скільки разів мінялося управління містом, скільки стоптано старих і написано нових законів!») - Яким чином Ю. Мушкетик характеризує минуле? («Одвіку поруч один одного лягали ті, хто підніс на нову височінь людський дух, людський розум, створив шедеври краси, не шкодуючи сил, захищав вітчизну, й ті, хто всіма неправдами туго набивали гаманці або примхою долі, а ще частіше завдяки власній підступності й нещадимості, були знесені на високі п’єдестали влади») - Про які досягнення Афін зазначає письменник? («...Маленькі Афіни створили стільки, скільки деякі держави не спромоглися створити за тисячоліття. Та що там держави — цілі континенти») - Назвіть людей, імена яких «золотими літерами записані на скрижалях історії». («...Бачиш перед собою стели демократів Солона й Клісфена і тирана Пісістрата, який теж провів у життя кілька важливих потрібних людям законів, стели Софокла, Есхіла, Евріспіда, Арістофана, Фідія, Сократа, Анаксагора і чимало інших...») - Як у творі описано зовнішність Платона? («Он він стоїть під в’язом, дебелий, широкоплечий, з великою головою, на якій насамперед впадають в очі широке пласке чоло і густа борода, яка в’ється кільцями, понурий, набурмочений, зовсім не схожий на мудреця, на філософа, який носить у собі кілька світів. Тільки очі, спокійні, розумні свідчать про роботу думки. Зрідка вони спалахують дитинною цікавістю (і тоді й сам філософ стає схожим на велику, трохи невдатну дитину), відтак знову стають проникливими, замисленими глибоко, безнадійно, до хворості. Окремі рухи, окремі жести видають у ньому аристократа, з малих літ знайомого з золотим гребінцем, срібним тазом для умивання, ванною, бесідами мудрих наставників та вчителів і порадами доброчинних батьків. Цей чоловік з сором’язливою усмішкою, бездоганним художнім смаком, з душею ніжною, яка сприймає світ тонко, в особливій, лише йому знаній гармонії, неспинно прагнучи її, потерпаючи за неї, караючись власною недосконалістю, водночас твердий у переконаннях, непоступливий у відстоюванні власних поглядів, правди та істини. На цьому полі він неухильно тупає в Сократові сліди») Про що свідчить цей опис? - У чому полягав авторитет Платона серед його друзів? («Він уже зажив слави мудреця, й кожен прагне попросити в нього поради, поговорити з ним бодай для того, щоб увечері за багатим столом, в обіймах гетери ніби поміж іншим кинути друзям, що він сьогодні обмінявся думками з Платоном. Але часто в нього просять поради насправжки, і слова його мають за істину поважну») - Яким чином Платон зреагував на смерть Сократа? («...Здавалося, що він на віки вічні втратив усі радощі життя, що й світ йому більше не потрібний, він вирушив у далеку подорож, аби навіть не бачити землі, яка проковтнула світло його розуму — Сократа. Та по кількох роках важких мандрів з жахом і радістю відчув, що може жити й без Сократа, що й сам він мовби став інший, з Сократовими мислями, але з відчуттями новими, жадібними, спраглими») - Що у повісті зазначено про вік правління Перікла? («...Він (Перікл), «перший серед афінян», «вождь демократії», великий Перікл, чиїм ім’ям, оздобивши його позолотою, назвали щасливі афіняни цілий вік свого життя — Золотий вік Перікла. Мудрий з-понад мудрих, найбезкорисливіший серед безкорисливих, найпростіший серед простих, найвідважніший серед відважних — друг і порадник, великий будівничий, непохитний авторитет і незмінній стратег») - Чим закінчилася війна Афін зі Спартою? («За кілька днів по тому військовий стрій бронзовоголих македонян зійшов на Акрополь. Захисні стіни довкола міста було зрівняно з землею, флот знищено, Афіни почали платити Спарті данину. Афінські військові стратеги розбрелися по домівках і в муках дошукуються причини поразки, сваряться з жінками та чукикають дітей, їхнівої сховали пощерблені мечі й солять маслини, продають у Піреїрибку, вичісують вовну та шиють сандалії») - Про що відбулася розмова між Хілоном, Архітом і Платоном? - Якої думки дотримувався Платон стосовно взаємостосунків богів і людей щодо правління одних над другими? («Сам народ правити не вміє і не навчиться ніколи, так уже судилося долею, навіть на небі є верховний бог і прості боги, люди не боги, вони й народжуються нерівними, неоднаковими, слабкі тілом, духом і розумом повинні підкорятися сильним, мораль — це вигадка слабких, щоб потурати сильним») - За що Платон возвеличував предків? («Наші предки думали про славу вітчизни, а не про користь собі») - У чому звинувачував Хілон народ? («Наш народ гребує простою працею, він тільки й мріє про легке життя. Гроші в нас платять нізащо, посади здобувають язиком») - Як Платон сприйняв звістку від Архіта про Діона? («Новина схвилювала його такою мірою, що він одмінився на обличчі й поклав руку на серце. ...Але серце гупало, як товкач у ступі й на скроні тонко вібрувала жилочка: цінь-цінь-цінь. ...І тепер ось знайшовся чоловік, можновладний державець, сіракузький тиран Діонісій, який хоче вислухати його, приміряти Платонову одежину на власне тіло») - Яким у повісті зображений цар Діонісій? («Діонісій тиран, але тиран розумний, сміливий до безумства й водночас, як оповідає Діон, чистий душею, прагне знань, любить філософію, поезію, сам пише вірші, трохи недовірливий од природи, крутий за вдачею й через те іноді переступає межу, не завжди чинить по справедливості, бо гаразд не знає, якою вона має бути») - До чого прагнув Платон після отримання Діонісієм влади? («Платон замислив повернути несправедливість на справедливість, півдобра на повне добро, півістини на всю істину, тобто перевиховати тирана, навчити його мудрості, стриманості, розважливості, навчити філософії і таким чином вкласти в його голову виплекані в тиші перистилю ідей справедливого управління державою») - Якою була Селена? Застосовуючи текст повісті, опишіть її зовнішність. («...На лавиці насправді сиділа дівчина чи жінка. Туніка спадала до самих ніг, і з-під неї виглядали позолочені сандалії, профіль був тонкий, чіткий, голова на доволі граційній шиї зведена трохи вгору, й проти місяця зелено зблискують очі. Охоплене обручкою, хвилею спадало на плечі волосся, з лівого боку трохи вище вуха в нього було ввіткнуто кілька нарцисів... Це не була рабиня, рабині так не одягаються, та й рабиня ніколи не дозволила б прийти сюди сама») - Назвіть сюжет міфу про Селену? («Селена — богиня місяця. Вона кохала пастуха Ендіміона, й за її велінням його занурили у вічний сон») - Хто така Селена? («Кенефора. Ця дівчина носить корзину з священним начинням для жертвоприношення. ...Несхитна охоронниця божих жертовників») - З якою метою Платон приїхав до Діонісія? («...Приїхав він вдосконалити, зробити з нього хорошу людину, котра перемінить на краще все довкола, любитиме підлеглих своїх в чинитиме по справедливості») - Для чого Селена з’явилася до Платона за наказом Діонісія о нічній порі? («Просто я не змогла покохати його. Він того хотів і я теж молилася богам, але він мені відворотний. Через те і послав до тебе») - Як Ю. Мушкетик характеризує Діонісія? («...Він горів у великому жертовному вогні любові до вітчизни, був готовий на її поклик стрибнути з найвищої скелі й нахромитися на вістря найгострішого меча») - Чому знання роблять людину справедливою? - Через що Діонісія ніхто не вчив доброчинності? («Все життя суспіль у війні, у боротьбі із змовниками. Він мужній і добрий. У суті своїй — дитина. Має велико лихо — поганих друзів. І вони часом схиляють до недобрих вчинків») - Що цікавого про життя Діонісія дізнався Платон від Діона? («Роду він простого, прославився в багатьох битвах, з простого солдата піднісся до стратега, переміг ворогів у багатьох битвах і народ привів його до влади, на ту мить щиро вірячи в доброчинність свого патрона і повелителя. ...Діонісій владу захопив силою. І тронний стілець під ним похитувався не раз. ...Коли побивав карфагенян, стояв міцно. Коли вони його побивали — хитався. ...Та дружина померла. Тепер у нього дві дружини, локрійка Дорида та сіракузянка Аристомаха») - Як народ ставився до Діонісія? («Хоч є у нас і невдоволені ним, є заздрісники. Ці попритаювалися. Ще недавнечко всі вони вимагали свободи. Неначе свобода — дівка для всіх... Авторитет Діонісія величезний»). - Яким побачив Платон Діонісія під час їх першої зустрічі? («Діонісій — чоловік цей рішучий, впевнений, сильний, полохливим робив його тягар влади. Зодягнений у яскраву персидську столу з пурпуровою перев’яззю через плече, широким поясом, золотими та срібними блашками сандалії») - Як охарактеризував себе Діонісій під час розмови з Платоном? («Тобі сказали про мене обмильне. Я не тиран, а демократ. Просто мене всі славлять з любові») - Чому Сократ, на думку Платона, був найщасливішою людиною? («...Бо його не могли звабити ніякі принади світу, він не шукає слави, любив життя просте, і воно любило його, тобто жив у злагоді з ним») - Як сприймали промову Платона придворні Діонісія? («Придворні сиділи, затаївши подих, не спускали з Платона очей. Одні — захоплених, інші, як поет Філіст, іронічних. Ще інші — тривожних, тамували в глибині ворожість, принаймні так дивився на Платона філософ Аристій, який проповідував задоволення потреб, веселощі, ще й сам подавав у тому приклад. Але й він боявся мовити бодай слово наперекір») Про що це свідчить? - Якою відбулася зустріч Платона і Діонісія? Чому тиран байдуже сприйняв ідеї, які висловив йому Платон? - Які вірші складали поети під час обіду в Діонісія? («В тих віршах говорилося, що в світі немає країни, кращої за Сіракузи, де панують загальний добробут і справедливість, і що немає більшого щастя, як жити під зорею Діонісія») - Опишіть бібліотеку царя, застосовуючи текст твору. («На полицях з ліванського кедра лежали в циліндричних, із шкіри, футлярах сувої, тиран брав декотрі в руки й розгортав. Робив це ліниво, мовби байдуже, а за всім тим ховалося "знай наших”») - Винагорода, яку мав отримати переможець у битві. («На пласкому камені лежала шкіряна торбинка, з якої викотилося кілька золотих динарів; поруч стояли кінь і дівчина. Переможець мав вибрати щось одне») - Що хотів спорудити Діонісій на тому місці, де відбувся поєдинок між двома військовими? («...Наступного року він збирається спорудити на цьому місці справжній амфітеатр») - Яким чином поплатився Лектін за вільнодумство? («Його скарали увечері, охоронця, який дав списа, вкинули в море в шкіряному мішкові») - Як охарактеризував Селену Платон, зустрівшись з нею вдруге? («Ти така щира й нелукава») - Що розповіла Селена про минуле свого роду? («Наш рід колись був хоч і не вельми багатий, але славний. І змагався з родом Діонісія. А потім наш рід збіднів і перевівся. Й Діонісій потішається над нами. Це приносить йому насолоду. Якось він сказав: «Якби наші предки встали та побачили тебе й мене, твої б знову лягли, а мої попросилися б на Олімп». Він грається з нами, як ситий кіт з мишами») - Про що розповіла Селена Платону, потайки прийшовши до нього. («Люди линуть до тебе любов’ю. Але вже пішов поголос: Афіни сто разів штурмували Сіракузи й не здолати їх. А тепер прийшов один чоловік і скорив. Ці слова вже долетіли до вух Діонісія») У чому виявилося захоплення Діонісія Селеною? («Я думаю про тебе увесь час. Я зрозумів: тільки з тобою мені буде хороше. З тобою я подарую людям щось велике, щось божественне. Я чую в грудях не знану раніше силу, й думка моя вигострюється, неначе меч») - У чому полягали ознаки управління державою? («Любов до ближніх. Шанобливе поводження, лагідна мова, справедливе вирішення справ. Нехай правлять не військо, не сторожа, не страх... Бо ж тиран, якщо казати правду, най боягузливіший із людей. Він боїться власної тіні. Він оточений сторожею, неначе частоколом, і нічого не бачить з-за неї») - Чим закінчується остання зустріч Платона і Діонісія? - Яку неприємну новину розповідає Селена потайки Платону? («Тиран наказав убити тебе. Втікай...») - Чому Поллід не погодився вбивати Платона? («Він не стільки боявся богів, скільки лихого розголосу поміж торговим людом. Якщо стане відомо, що він убив людину, та ще знаного в еллінському світі філософа, ніхто не купить у нього не те що амфори з вином, а жмені горішків») - Кого продавали на рабському ринку? («Двоє рабинь, таких старих, що вони не те що не здатні змолотити ячмінь, а не гожі прожувати готової пампушки, темний, похмурий єгиптянин у синцях і шрамах, посічений лозою, либонь, такий запеклий, що перегризе колодку господаря, а то й лезо ножа, молода жінка з дитиною, обоє в якійсь корості чи екземі, та кремезний чоловік з великою головою, широким чолом і густою бородою, яка вилася кільцями») - Хто такий Аннікерид? («...Знатний елінський муж, який збирався їхати на змагання колісниць в Еліду й увесь ранок підбирав на базарі кінському збрую та робив інші закупки на дорогу...») - Що змусило Аннікерида купити Платона-раба? («Платани, жертвеник Зевса... Він почув голос цього чоловіка. Це ж філософ з Афін Платон! Славетний учень самого Сократа») - Як пояснив Платон причину того, що він став рабом? («Я хотів перевиховати тирана») - Ким буда Селена для Платона? («Ця незвичайна жінка несе в собі якусь велику, неохватну розумом таємницю, таємницю самого роду людського, життя, і водночас вона така проста, звичайна, мила, ваблива. Він думатиме про неї все життя, думатимете про те, що міг би примирившись з Діонісієм, з грубою тиранією, залишитись у Сіракузах і прожити з Селеною сповнене щастя життя або й забрати її в Афіни») - Якими почуттями ви пройнялися від читання даного твору? Чого він повчає, над чим змушує поміркувати? 3.11. Характеристика образів твору. 3.11.1. Селена. 3.11.1.1. Відповіді на запитання: - Хто така Селена? - Коли читач вперше знайомиться з цією героїнею? - Що вам відомо про долю дівчини? - Чому Селена не мала можливості залишити Сіракузи? - Як до дівчини ставилися Діонісій і Платон? Дайте порівняльну характеристику щодо цього. - Чим Селена приваблювала Платона? - Якими рисами характеру наділяє Ю. Мушкетик свою героїню? - Чому Селені не була байдужа доля Платона? - Що символізує цей образ у повісті? 3.11.1.2. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики образу Селени.
3.11.1.3. Цитатна характеристика. - Платон: «Ти така щира й нелукава... Я ще ніколи не зустрічав такої дівчини». - «Платон мимохіть заплющив очі й побачив, як велично й граціозно пливе понад сузір’ям Лева її довге, гнучке, красиве тіло. Як зоряні промені іскрять на її голих плечах, спині, стегнах, довгих ногах, як обсипається з тугих смаглявих плечей зоряний пил». - «...Таємниця, яку носила і собі Селена, схожа на мудру богиню, і водночас така проста, мила, приступна». - «Платон подумав, що така дівчина зустрічалася йому вперше, що вона — особлива й, мабуть, йому ніколи не обридло б дивитися на неї й розмовляти з нею». 3.11.2. Цар Діонісій. 3.11.2.1. Бесіда за питаннями: - Що ви дізналися про життя Діонісія до того, як він став царем? - Яких висот досягнув Діонісій, ставши царем? - Як тирана характеризують герої повісті? - У чому виявлялася жорстокість царя? - Чому Діонісій не сприймав думки Платона? - Як Діонісій ставиться до простого народу, до своїх підлеглих, рідних? - Вмотивуйте, чи можна виправдати жорстокість і бездушність царя? - Чим пояснити те, що Діонісій вирішив позбутися Платона? - Як ви особисто ставитеся до цього героя? 3.11.2.2. Скласти інформаційне ґроно щодо характристики образу Діонісія.
3.11.2.3. Цитатна характеристика героя. - «Адже в усьому іншому Діонісій, хоч і грубий, одначе проникливий і розумний, його очі, здавалося, добувалися до самої печінки, пронизували, неначе два списи. Але здебільшого бачили те, що хотіли бачити». - «Бо пощо Діонісію всі оті розмови про ілюзії чуттів, уявні та реальні образи, коли він живе тільки в одному, реальному і грубому світі, бачить предмети одномірно, отож і говорити з ним потрібно про речі прості й очевидні». - Селена про царя: «Його серце темне як ніч...». - «Діонісій достатньо розумний». - Платон про тирана: «Я приїхав, щоб освітити його світлом філософії, світлом правди». - Селена про царя: «В нього серце шакала і підступність змії». 3.11.3. Платон. 3.11.3.1. Бесіда за питаннями: - Що ви дізналися про минуле Платона? - Яке значення для Платона мав Сократ? - З якого метою філософ іде до Діонісія? Через що ці герої не знайшли порозуміння між собою? - Яким чином Платон вирішив перевиховати царя? - За яких обставин філософ познайомився із Селеною? Чим вона його приваблювала? - Яких страждань зазнав Платон, потрапивши у немилість до царя? - За що філософ палко покохав Селену? - Як, на ваш погляд, чи можемо ми назвати Платона геніальною людиною? Відповідь вмотивуйте. - Завдяки кому герой повісті був позбавлений рабства? - Про що мріяв Платон, як він намагався свої прагнення втілити у життя? - Чим вас захопив цей образ? 3.11.3.2. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики образу Платона.
3.12. Філософські афоризми, висловлювання. - «А от слава, свідчення поступу». - «Істина, якщо вона й гірка, корисна». - «Народ — дитина, йому не потрібна правда, а красива брехня». - «Народ має тих володарів, яких він заслужив». - «Наші предки думали про славу вітчизни, а не про користь собі». - «Тиранія замішана на любові до влади, та й усе інше — дружба, пошуки знань, багатства живляться нею, навіть ненависть здебільшого йде од надмірної любові до самого себе». - «Любов теж повинна дозволяти держава. Громадяни надто розтрачують себе в коханні, мало лишають вогню для держави». - «В світі більше тіні, ніж світла». - «...Той, хто заховався за високими ворітьми від світу, любов’ю не володіє. Він невільник власного серця, а невільники любити не можуть». - «Любов — це краса. Любов і краса — це світ. Колись світ буде сама краса». - «Наш розум заселить світ красою. По нетрях душ людських». - «Усе на світі тримає любов. Її ми прагнемо, до неї йдемо увесь вік, одначе не наближаємося, а віддаляємося від неї. Холодне серце неспроможне любити, і тіло наше з роками старіє, руйнується. Яка вже там краса. Одначе саме тоді ми найдужче осягаємо її розумом і розуміємо як ідеал. Ми починаємо здогадуватись, що є інша краса, більша, довершеніша». - «...Наша душа прагне довершеності, краси, тієї довершеності і краси, які існують у нашій уяві і десь там вони є, бо ми їх прагнемо, й за їхньою подобою творимо цю красу, земну, тлінну». - «Найвища ж ідея ідей — добро, благо, тільки воно співмірне абсолютній красі». - «Знання роблять людину справедливою». - «...Людям потрібний твердий і розумний законодавець, розум якого освітлений філософією і поезією, а серце наповнене добром, мудрістю і ласкою». - «Досконалість душі ставимо на перше місце, тіла — на друге, бо вони нижче душі, в вже на третьому — повага до багатства, бо воно лиш служіть душі і тілу. Найвище ж у світі — благо, абсолютна єдність усіх добрих сил, усього сущого. Вище навіть ідей. Сотвори благо, й палац твоєї душі прикраситься сам по собі. Загнуздай пристрасті, обмеж свої бажання, вдосконалюй себе...». - «Бажання і пристрасті — це теж копії реальності, вони тримають нас біля наших ілюзій неначе ланцюги». - «...Тільки знання робить людину справедливою». - «Людина керує своїми бажаннями». - «...Земне життя — це тільки прелюдія до життя іншого, оскільки наша душа жила раніше й житиме після нас. А тому коротке земне життя потрібно прожити чесно, щоб не затьмарити власну душу, адже їй сяяти довго-довго — вічно». - «Щастя достойні люди чисті серцем і помислами, а нині таких людей стає все менше й менше». - «Свобода — це бритва, і її потрібно вміти тримати в руках, які зуміли б ї втримати». - «Так, є в людському житті щось вічне за саме буття, існування, споживання нікчемного харчу та приробітку на нього. Є щось таке в земних надрах і в людських грудях, чого ми ще не осягли, але заради чого й маємо жити і офірувати саме життя». - «Прикрась палац душі своєї, а не житло». - «Хто бідний друзями, той не має нічого». - «Коли б багаті оддали бідним зайвину, то в світі багато чого б перемінилося». - «Терпіти кривди — зло менше, ніж їх приносити». - «Несправедлива людина не може бути щасливою». - «Зміни одяг, тоді не треба бути латати дірки». 3.13. Міні-дискусія. Обговорення питань з тексту твору. - Що таке світ, у якому ми живемо? - Яка суть всіх речей, які нас оточують? - Чи все таке, як бачать наші очі і чують наші вуха? - Це сама реальність чи тільки її тінь? - Земне життя — істина чи прелюдія до нього? V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Проведення тестового опитування. 1. Сад Академа найкраще відвідувати: а) у святкові дні; б) восени; в) у другій половині дня, коли спаде спека; г) щодня весняної пори. 2. Кераміка — це: а) афінське передмістя; б) вид мистецтва; в) назва пам’ятника; г) музей в Афінах. 3. Про кого автор зазначає: «Для одних ідея, для інших — реальність»? а) Про Перікла; б) Сократа; в) Платона; г) Зевса Громовержця. 4. «Неухильно ступає в Сократові сліди»,— так зазначає Ю. Мушкетик про: а) Арістотеля; б) Демосфена; в) Софокла; г) Платона. 5. Архіту Платон зобов’язаний тим, що він: а) повсякчас надавав матеріальну допомогу; б) підтримав у наукових дослідженнях; в) прищепив любов та інтерес до вивчення математики, геометрії, астрономії; г) залучив до акторської діяльності. 6. Раба афінські вельможі вважали за: а) живу істоту; б) річ; в) нікчему; г) камінням край дороги. 7. Вік Перікла щасливі афіняни назвали: а) Мудрим; б) Могутнім; в) Золотим; г) Граціозним. 8. Яку думку висловив Платон під час своєї розмови з Архітом та Хілоном? а) «Істина, якщо вона й гірка, корисна». б) «Хто бідний друзями, той не має нічого». в) «Несправедлива людина не може бути щасливою».г) «Свобода — це бритва, і її потрібно вміти тримати в руках, які зуміли б її втримати». 9. За заповіддю Сократа, в державі повинні владарювати: а) воїни; б) лікарі; в) філософи; г) виключно люди сильної волі. 10. Діонісія, який повалив олігархію і демократію водночас, назвали: а) злодієм; б) відступником; в) тираном; г) гнобителем. 11. Платон звик до того, що йому дарують: а) люди без будь-якої користі; б) діти; в) молоді красуні; г) боги. 12. На думку Селени, люди живуть: а) розумом; б) серцем; в) почуттям; г) враженнями. 13. Селена — богиня:а) щастя; б) місяця; в) сонця; г) родючості. 14. Найбільше Платон полюбляв: а) богиню Венеру; б) смачно поїсти; в) філософію; г) мудрих жінок. 15. Які квіти поклала Селена біля Платона на згадку про першу зустріч: а) троянди; б) бузок; в) ромашки; г) нарциси. 16. Що робить людину справедливою? а) Знання; б) щирі почуття; в) праця і відповідальність; г) добро і зло. 17. За яких умов Платону найліпше думається? Коли він: а) сидів на узбережжі моря; б) лунала тиха музика; в) співали птахи; г) тримав у руках важку кедрову палицю з срібною головкою. 18. Що показав Діонісій Платону після обіду? а) Гарем; б) диких тварин; в) бібліотеку; г) спортивний майданчик. 19. Чим Діонісій вирішив потішити Платона, коли філософ перебував у нього в гостях? а) Театром при дворі; б) спортивними змаганнями; в) виставкою картин; г) бойовою зброєю. 20. Винагорода переможцю у битві двох воїнів, про яку не було зазначено: а) кінь; б) шкіряна торбина із золотими; в) сестра Селена; г) почесне звання Сіракузи. 21. Істота, на яку ворожила Селена: а) кіт; б) голуб; в) павук; г) метелик. 22. Кому з героїв належить фраза: «Філософія теж годується солодким, а тоді гірко пахне»? а) Діонісію; б) Селені; в) Платону; г) Періклу. 23. Що саме із побаченого Платоном було схожим на людське життя?а) Подвір’я майстерні скульптора; б) міська площа; в) заміська територія; г) маєток брата Діонісія. 24. Мета, з якою Платон приїхав до царя Діонісія: а) перевиховати його; б) позичити у нього гроші для поліпшення життя рабів; в) отримати титул придворного філософа; г) щоб то надав дозвіл на одруження із Селеною. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала. 2. Робота на картках Картка № 1 1. Як ви вважаєте, що мав на увазі Платон, висловлюючись: «…я шукаю свободи справжньої, свободи жити за твердими законами». Відповідь аргументуйте.74 Усі уроки української літератури у 8 класі 75 Вступ. Українські історичні пісні. Пісні Марусі Чурай 2. Доведіть або спростуйте думку Платона: «Ідея ідей — добро, благо, тільки воно співмірне абсолютній красі». 3. Художні засоби, які використав Ю. Мушкетик у фразі: «Голубки печаль, солодка мука упали йому в серце, душа наповнилася щастям…»:а) фразеологізм, порівняння; б) епітет, гіпербола; в) метафора, антитеза; г) метафора, епітет. Картка № 2 1. Що має на увазі Платон, зазначаючи: «У світі більше тіні ніж світла»? Наведіть переконливі обґрунтування. 2. З якою метою, на ваш погляд, Ю. Мушкетик у творі використав багато філософських роздумів, над якими розмірковують герої повісті? Наведіть приклади. 3. Через що вперше заплакав Платон?а) Залишився сиротою; б) помер Сократ; в) отримав неприємну звістку від Селени; г) не зміг надрукувати свій філософський трактат. Картка № 3 1. Прокоментуйте фразу з твору: «Істина, якщо вона й гірка, корисна». Свої міркування узагальніть. 2. Обґрунтуйте думку Селени стосовно того, що людина живе не розумом, а серцем. Відповідь узагальніть. 3. Кого з героїв твору стосується дана характеристика: «В нього серце шакала і підступність змії»? а) Діона; б) Діонісія; в) Полліда; г) Архіта. VII. Підсумок уроку VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів IX. Домашнє завдання Підготуватися до тематичної контрольної роботи № 4. | |
Схожі матеріали: |
| Всього коментарів: 0 | |