Мета: поглибити знання учнів про підмет як головний член речення; сформувати вміння виділяти підмети в двоскладному реченні, визначати способи їх вираження; удосконалити вміння конструювати речення з різними за способом вираження підметами; за допомогою мовленнєвокомунікативного дидактичного матеріалу поглибити світогляд восьмикласників щодо загальнолюдських цінностей. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв і приказок, крилатих висловів тощо з різними способами вираження в них підметів. Культура мовлення і стилістика: синонімія різних способів вираження підметів. Текст (риторичний аспект): відтворення деформованого висловлювання. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Уведення їх у поняттєво-термінологічне поле Просте речення є основною одиницею, що призначена для передавання відносно закінченої інформації. Крім цього, воно є одиницею, що формує складне речення, а також будь-який текст. Саме в простому реченні виявляються його компоненти — головні й другорядні члени речення. ІV. Актуалізація мотиваційних резервів восьмикласників Творче спостереження з елементами аналізу Ø Прочитати текст. Визначити його стильову належність. Дібрати заголовок. Виписати слова або сполучення слів, що становлять граматичну основу речення. Україна. Багато вчених по-різному пояснюють цю назву, але більшість із них заперечують, що вона походить від слова «окраїна». Слово «Україна» в літописі згадується ще в XII ст., але, імовірно, існувало воно набагато раніше. Найпереконливіше, на нашу думку, пояснює назву нашого краю О. БраткоКутинський. Він доводить, що слово — назва «Україна» утворилося зі слова «украяти», тобто «виділити», «відірвати», «відокремити» (вкраяти хліба). І досі вживається слово «кравець», «краяти»,— «краяти сукню», «викроїти годинку» і т. д. Вкраяний хліб зветься окрайкою. Украяна — тобто відокремлена від решти, виділена з-поміж інших земля буде зватися Україною (Вкраїною) (М. Адаменко). Ø Пригадати з уроків української мови в 5 класі, що вам відомо про головні члени речення. Ø Звернути увагу на способи вираження підмета в тексті. Ø Які ще теорії походження назви нашої країни вам відомі? V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу Робота з опорною схемою Ø Розглянути схему. Запам’ятати, що означає підмет, на які запитання відповідає, з яким членом речення пов’язується та чим виражається.
Ø Яка інформація про підмет є для вас новою? Ø Сформулювати повне визначення підмета. Дослідження-характеристика Ø Прочитати вислови вголос. Визначити їх тематику. Які з них можна вважати повчальними? Довести це. 1. Душу й тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду! (П. Чубинський). 2. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Т. Шевченко). 3. Держава не твориться в будучині, держава будується нині (О. Стефанович). 4. Жити — вітчизні служити (Нар. творчість). 5. Кожний має свій звичай (Нар. творчість). 6. Учений іде, а неук слідом спотикається (Нар. творчість). 7. Грамотний — видющий і на все тямущий (Нар. творчість). 8. Вітальне «Доброго ранку!» первинно пов’язане з побажальною формою (С. Богдан). 9. Вітати означає звертатися до кого-небудь під час зустрічі з привітом, виявляючи доброзичливість (С. Богдан). 10. Для кожної стандартної етикетної ситуації існує впорядкована сукупність знаків (Я. Радевич-Винницький). Ø Списати, виділяючи головні члени речення. З’ясувати, чим виражені підмети. Зробити висновок про способи їх вираження, використовуючи матеріал схеми. Способи вираження підмета
V. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми Дослідження-трансформація на основі тексту Ø Прочитати мовчки текст. Дібрати до нього заголовок. Усно визначити синтаксичну роль виділених слів. Трансформувати подані речення за зразком так, щоб ці слова виступали в ролі підмета. Визначити спосіб вираження підметів. Зразок. Дотримання узвичаєних норм поведінки у спілкуванні людей називається комунікативним етикетом. — Комунікативний етикет — це дотримання узвичаєних норм поведінки у спілкуванні людей. Для сприйняття людини, оцінки її внутрішнього стану важливого значення надають її манері говоріння. Терміном артикуляція називають творення звуків органами мовленнєвого апарату. На відміну від звуків тварин, людське мовлення можна розчленувати, тобто виокремити кожен звук. Першорядна вимога до артикуляції — її чіткість, виразність. Якнайвиразніше треба артикулювати звуки, виступаючи перед аудиторією. Для виразності використовують окремий термін — дикція. Цим словом називають також манеру вимовляння звуків. Це як почерк, що у двох людей може бути однаково чітким, розбірливим, але відрізнятися манерою написання літер (За Я. Радевичем-Винницьким). Ø Пояснити лексичне значення і походження слів артикуляція і дикція (артикуляція - лат. articulatio - «розчленування»; дикція — лат. dictio - «вимова»). Відтворення деформованого висловлювання Ø Визначити межі речень. Списати, розставляючи пропущені розділові знаки. З’ясувати, яким членом речення виступають виділені слова. Дати характеристику підмета, скориставшись схемою. Вітаючись чи знайомлячись, старший подає руку молодшому, жінка — чоловікові, начальник — підлеглому, викладач — студентові не потиснути руку у відповідь уважається образливим рукостискання має бути не міцним, але й не в’ялим, щирим і дружнім привітання у формі рукостискання є надзвичайно промовистим проте слід володіти навичками тлумачення мови рукостискання бо від рукостискання і знання його тонкощів залежить результат бесіди відомо, що люди владні, агресивні звичайно практикують домінувальне рукостискання — руку подають долонею вниз пасивні пристосуванці, що часто змінюють свою думку в ході розмови, застосовують підлегле рукостискання — руку простягають долонею вгору друзі, як правило, застосовують рівнозначний потиск руки, коли долоні чітко спрямовані в сторони (За С. Богдан). Ø Зробити висновок, чи завжди підмет виражається іменником. Ø Виписати приклади словосполучень з різними видами підрядного зв’язку (узгодженням, керуванням, приляганням). Виділити головне і залежне слова. АЛГОРИТМ характеристики підмета
Творче конструювання (робота в парах) Ø Увести подані словосполучення в речення так, щоб виділені слова виступали в ролі підмета. З’ясувати, чи можна вважати побудовані речення граматичними синонімами. Зразок. Уміти спілкуватися високо цінується в усьому світі. — Уміння спілкуватися високо цінується в усьому світі. Відчувати співрозмовника — відчуття співрозмовника; сприймати виступ — сприйняття виступу. Ø Визначити спосіб вираження підметів у побудованих реченнях. Зробити синтаксичний розбір одного з речень. Дослідження-відновлення Ø Відновити уривок із вірша В. Самійленка «Патріоти», уставляючи необхідні за змістом підмети. За потреби скористатися підручником «Українська література». З’ясувати, чим виражені підмети. ПАТРІОТИ укупі стояли, А ... дививсь оддалі, Як ... гаряче розмовляли Про долю своєї землі. у широкій промові Народні права боронив; докази всі наукові По пунктах як слід розложив. А ... про теє доводив, Як дійде ... своїх прав, І в поступі інших народів Він місце йому показав. Так ... вели язиками Роботу для краю свого, Гукали й махали руками, Де річ вимагала того.
Ø Скласти речення зі словами один, другий, третій так, щоб вони виконували роль означення. Ø Що виражає заголовок вірша? Яку людину, на вашу думку, можна назвати патріотом? Чи вважаєте ви себе патріотом своєї країни? VІ. Підсумок уроку VІІ. Домашнє завдання 1. Дібрати з текстів художньої літератури 3–4 приклади речень, у яких підмети були б виражені сполученням кількох повнозначних слів (числівника та іменника, займенника та іменника, фразеологізмом). 2. Як ви розумієте твердження Антуана де Сент-Екзюпері, що «спілкування — це розкіш»? Скласти й записати діалог дискусійного характеру (10–12 реплік) з однокласником на тему «У чому полягає цінність спілкування?» У репліках діалогу виділити граматичні основи. Пояснити, чим виражені головні члени речення. | |
Схожі матеріали: |
| Всього коментарів: 0 | |