Мета: поглибити знання учнів про присудок як головний член речення, способи його вираження; сформувати вміння виділяти присудки в двоскладному реченні, визначати способи їх вираження; удосконалити вміння конструювати речення з різними за способом вираження присудками; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвести учнів до осмислення мовного етикету як культурного обличчя нації.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологізмів і крилатих висловів з різними способами вираження в них простих присудків.

Культура мовлення і стилістика: синонімія різних способів вираження простих присудків.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

Мовний етикет — культурне обличчя нації.

Нар. Мудрість

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів

Бесіда за запитаннями

1. Яке речення називається двоскладним? Навести приклади.

2. Яку функцію в реченні виконують головні члени?

3. Який головний член речення називається присудком? Як він пов’язується з підметом?

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Робота з опорною схемою

Розглянути схему. З’ясувати, що вам відомо про присудок як головний член речення, а яка інформація є новою.

Ø   Дати повне визначення присудку, скориставшись схемою.

Творче спостереження з елементами аналізу

Ø   Прочитати текст. Яке речення в ньому є ключовим? Дібрати заголовок. Підготувати усний переказ висловлювання.

Етикет українців вироблявся, витончувався впродовж тисячоліть. Окремі вислови етноетикету сягають ще дохристиянського періоду і пов’язані з язичеською обрядністю, звичаями, усталеними у слов’ян. Наприклад, жінка, перепрошуючи за вимовлене в хаті недобре слово, говорила: «шануючи сонечко святе, і піч, і стіл», а чоловік, утримуючись від лайки, промовляв: «сказав би, та піч у хаті». Це пов’язано з давніми слов’янськими культами сонця, печі, стола. Замінивши відкрите вогнище, якому в давнину поклонялися як опікунові дому, очищаючій та живильній силі, піч стала уособленням сімейного добробуту й охоронцем родинних таємниць. Люди вірили: якщо шанувати піч, вона дасть силу, достаток, здоров’я (С. Богдан).

Ø   Визначити головні члени речення. Звернути увагу на присудки. Розподілити їх на прості та складені.

Ø   З’ясувати, яка відмінність етикету й етноетикету.

Дослідження-відновлення

Ø   Записати речення, ставлячи дієслова у відповідній формі способу і часу. Підкреслити присудки.

1. Слово «етикет» (примандрувати) у нашу мову з французької через посередництво російської і польської. 2. Дотримуючись правил мовного етикету, ми передусім (засвідчувати) свою вихованість, шану й уважність до співрозмовника. 3. Частина формул мовного етикету поступово (архаїзуватися). 4. Мовний етикет (не обмежуватися) тільки розмовно-побутовим стилем. 5. Особливості мовного етикету (простежуватися) у виборі певних виразів і їх поєднанні. 6. Поряд із функціональними стилями (виділятися) також стилі експресивні. 7. Навіть до одного і того ж адресата залежно від стилю ми (звертатися) по-різному. 8. Суттєво (впливати) на вибір етикетного виразу тональність спілкування. 9. (Змінюватися) етикетна формула і залежно від статі співрозмовника (За С. Богдан).

Ø   Зробити висновок про вираження простого присудка. Свої спостереження зіставити з теоретичним матеріалом підручника.

Дослідження-аналіз

Ø   Виразно прочитати уривки з поетичних творів. Звернути увагу на виділені присудки. З’ясувати, до простих чи складених вони належать.

1.             Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі; промінь морями заллє золотий річку, і верби, і кручі... (В. Сосюра). 2. Будуть тебекликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені (В. Симоненко). 3. Усі, хто про безсмертя мріє, хай схиляться до споришу (М. Руденко). 4. Буду згадувать серця пожари, як на гору до неї я йшов (В. Сосюра). 5. І нехай пливе за роком рік, буду, мамо горда і вродлива, з тебе дивуватися повік (В. Симоненко). 6.Хай мовчать Америки й Росії, коли я з тобою говорю! (В. Симоненко). 7. Будуть крани водою шуміти. Будуть клумби широкіцвісти (Г. Чубач).

Коментар учителя. Присудок, виражений дієсловом складеної форми майбутнього часу, належить до простих. Наприклад: Будуть солодко віятьминулим білі яблуні в нашім саду (В. Сосюра). Порівняйте: Солодковіятимуть минулим білі яблуні в нашім саду.

Ø   Прочитати 1, 2, 4, 5, 7 речення, змінюючи складену форму майбутнього часу дієслів на складну.

Ø   Зробити висновок про спосіб морфологічного вираження простого присудка, скориставшись матеріалом таблиці.

Способи вираження простого присудка

Творче конструювання (робота в парах)

Установити відповідність між фразеологізмами й синонімічними до них дієсловами. За зразком скласти пари речень так, щоб у ролі простих присудків уживалися: а) фразеологізми; б) синонімічні до них дієслова. Підкреслити головні члени речення.

Зразок. Він поставив на кін усе. — Він ризикував усім.

Вибіркова робота на основі тексту

Ø   Прочитати. Визначити тип мовлення. Дібрати заголовок, що виражав би основну думку. Виписати прості присудки. Указати на спосіб їх вираження.

Я пригадую, з яким особливим нетерпінням чекав, коли прилетять лелеки до нашого села. І була якась особлива радість зустрічі із цими птахами: вони всідалися на старій клуні і, закинувши голову до неба, розсипалися клекотом. Разом із ними приходила весна, земля прокидалася й виповнювалася знову безліччю істот: жаби кумкали, жайворонки вимірювали піснями височінь неба, бджоли стрімко проносилися над головою, а джмелі особливо довірливо щось проказували до розцвіченої синенької кропивки. Який багатий світ! Спориш зворушливо зеленів дрібнесенькими листочками, червонясті язички кінського щавлю ловили тепле проміння, а на оболоні, залитій водою, походжали на певній відстані один від одного, поважно переставляючи ноги, лелеки (За П. Мовчаном).

Ø   Дослідити, чи всі присудки в тексті належать до простих. Навести приклади складених присудків.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Записати 5–6 народних висловів про роль людини в суспільстві. Виділити граматичні основи, схарактеризувати підмети і присудки.