Мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про узагальнено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати вміння аналізувати узагальнено-особові речення, відрізняти їх від означено-особових і неозначено-особових; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвести учнів до осмислення краси й багатства українського слова. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикологія і фразеологія: засвоєння крилатих висловів у формі односкладних узагальнено-особових речень. Текст (риторичний аспект): використання односкладних узагальнено-особових речень у текстах художнього й публіцистичного стилів. Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку ІІІ. Сприймання й усвідомлення теоретичного матеріалу з теми у процесі практичної роботи Розподільний диктант Прочитати народні вислови. Дослідити їхню синтаксичну організацію. Розподілити й записати до відповідної колонки таблиці.
1. Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш. 2. Без діла слабіє сила. 3. Брехню слухають, а брехунів б’ють. 4. Бреше — і не заїкається. 5. Будинки зводять не язиком, а сокирою. 6. Усяка порада добра тільки до часу. 7. Губами говори, а руками роби. 8. Держи язик за зубами. 9. Добра порада цінніша злата. 10. Довго роздумуй, та не довго роби. 11. До чужого рота не приставиш ворота. 12. Дурний язик — голові не приятель. 13. Людина славна не словами, а ділами. 14. Людям язиків не зав’яжеш. (Нар. творчість). Ø З’ясувати, на яку особу — означену чи узагальнену — указує головний член односкладних речень. Пояснювальний диктант Ø Записати афоризми Григорія Сковороди. Виділити головний член, указати на спосіб його морфологічного вираження. 1. Бери вершину і матимеш середину. 2. Більше думай і тоді вирішуй. 3. Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру. 4. З видимого пізнавай невидиме. 5. Не за обличчя судіть, а за серце. 6. Пізнаєш істину — відійде тоді у кров твою сонце. 7. На новий путівець шукай нові ноги. 8. Не називай солодким те, що породжує гіркоту (Г. Сковорода). Ø Які вислови називають афоризмами? Навести приклади крилатих висловів відомих вам письменників, громадських чи політичних діячів. Чи всі афоризми оформлюються у формі односкладних речень? Дослідження-зіставлення Ø Зіставити пари речень. Визначити в них головний член, схарактеризувати його (указати на спосіб, час, особу, число). Дослідити, у яких реченнях головний член указує на визначену особу, у яких — на невизначену, а в яких — на узагальнену.
Ø Якщо головний член узагальнено-особових речень виражається тими самими морфологічними ознаками, що і в означено-особових і неозначено-особових, то що виступає основним засобом розрізнення цих синтаксичних конструкцій? Творче моделювання Ø Змоделювати народні вислови, дібравши їхнє продовження з другого стовпчика.
Ø Визначити спосіб морфологічного вираження головного члена. Зробити висновок, якими формами дієслова може виражатися головний член узагальнено-особових речень. Дослідження-моделювання Ø Змоделювати перші дві строфи вірша В. Сосюри. Довести, що в поезії вжито односкладні узагальнено-особові речення. (Любити) Україну, як сонце, (любити), як вітер, і трави, і води... В годину щасливу і в радості мить, (любити) у годину негоди. (Любити) Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну (В. Сосюра). Ø Визначити, чим ускладнені односкладні речення. ІV. Узагальнення й систематизація вивченого на уроці Лінгвістична гра «Третє зайве» Ø У кожній групі речень визначити «зайву» синтаксичну конструкцію. Свій вибір обґрунтувати.
V. Підсумок уроку VІ. Домашнє завдання Виписати з «Кобзаря» Шевченка 4–5 узагальнено-особових речень. Виділити в них головний член. | |||||||||||||||||||||||
Схожі матеріали: | |||||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 1 | ||
| ||
