Мета: ознайомити учнів із завданням і структурою навчального курсу всесвітньої історії у 8 класі, його хронологічними межами та періодизацією, змістом та побудовою підручника, атласів, робочих зошитів, додатковою навчальною, художньою та енциклопедичною літературою, електронними та Інтернет-ресурсами; визначити форми організації навчальної діяльності учнів на заняттях курсу, ознайомити з критеріями та засадами тематичного, семестрового й річного оцінювання; охарактеризувати зміни, які сталися у житті європейських держав наприкінці XV — І пол. XVII ст. Обладнання: підручник, карта, історичний атлас. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Основні поняття та терміни: «нова історія», «цивілізація», «індустріальне суспільство», «буржуазія», «наймані робочі», «мануфактура», «абсолютна монархія». Основні дати та події: • кінець XV– початок XX ст. — доба Нової історії; • кінець XV — XVIII ст. — ранній Новий час; • XIX — початок XX ст. — пізній Новий час. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: • визначати хронологічні межі та періодизацію цього етапу всесвітньої історії характеризувати зміст та процеси, що відбувалися в цей період; • показувати на карті головні європейські держави; • порівнювати аграрне й індустріальне суспільства; • визначати становище католицької церкви в Європі; • використовувати методичний апарат підручника із всесвітньої історії для 8 класу; • познайомляться з методами пошуку потрібної нформації з додаткових джерел. ХІД УРОКУ І. Організаційна частина уроку II. Актуалізація знань учнів Бесіда 1. Назвіть періоди історії, які ми вивчали. 2. Позначте події, які відбулися за часів Середньовіччя. 1) Падіння Західної Римської імперії; 2) виникнення цехового виробництва; 3) формування абсолютної монархії; 4) хрестові походи; 5) виникнення християнства; 6) утворення Священної Римської імперії; 7) виникнення ісламу; 8) виникнення великого машинного виробництва; 9) Реформація; 10) Столітня війна. Відповідь: 2, 3, 4, 6, 7, 10. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Уч и т е л ь. Ми з вами починаємо знайомитися з епохою, що ознаменувала початок докорінних змін у світі. Це — історія Нового часу. Чому ж цей період отримав назву «нового»? До цього часу над містами не диміли труби заводів і фабрик, не стукали залізними коліями колеса паровозів, не гуділи на річках пароплави. Міста були зовсім не такі, як зараз, — маленькі, небагатолюдні. У Новий час все докорінно змінюється. У 7 класі, вивчаючи історію Середньовіччя, ми познайомилися з законами історичного розвитку. Один із них — закон прискорення історичного розвитку, згідно з яким кожний подальший період історичного розвитку коротший за попередній. Другий закон, або тенденція історії, свідчить, що народи та нації розвиваються з неоднаковою швидкістю (Кравченко А. И. Введение в социологию. — М., 1995. — С. 22–23). Щоб відповісти на ці питання, скористайтеся стрічкою часу і картою атласа «Великі географічні відкриття в XV — середині XVII ст. та колоніальні загарбання».
Уч и т е л ь. Користуючись картою атласа «Великі географічні відкриття в XV — середині XVII ст. та колоніальні загарбання», дайте відповідь на запитання. 1. Назвіть європейські держави, які сформувалися до XV ст. 2. Назвіть народи, які населяли Африку. 3. Назвіть народи, які населяли Північну Америку. Для узагальнення вчитель може використовувати таблицю «Епохи всесвітньої історії та ступені розвитку людства».
ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу Знайомство з підручником Учитель демонструє підручник з історії Нового часу учням. При цьому він звертає їхню увагу на обкладинку, форзаци, умовні позначення, ілюстрації, документи. Акцентує увагу на змісті й структурі навчального матеріалу, звертає увагу на хронологічні рамки періоду, що вивчається. Учитель знайомить учнів з додатковою навчальною літературою, історичними атласами та атласами, робочими зошитами, пропонує приклади роботи з ними. Знайомство з темами і критеріями оцінювання на уроках історії у 8 класі Уч и т е л ь. Програмою передбачено вивчення таких тем: • Тема 1. Великі географічні відкриття. Зустріч цивілізацій. • Тема 2. Людина ранньої нової доби. • Тема 3. Реформація і Контрреформація. • Тема 4. Західноєвропейські держави в XVI — І пол. XVII ст. • Тема 5. Культура Західної Європи XVI — І пол. XVII ст. • Тема 6. Польська держава й Московське царство. • Тема 7. Криза старого порядку. Початок модернізації. • Тема 8. Доба Просвітництва. Росія. Сполучені Штати Америки. • Тема 9. Східний світ. Програмою передбачено 4 тематичних оцінювання. Тематичне оцінювання № 1 • Тема 1. Великі географічні відкриття. Зустріч цивілізацій. • Тема 2. Людина ранньої нової доби. • Тема 3. Реформація і Контрреформація. • Тема 4. Західноєвропейські держави в XVI — І пол. XVII ст. Тематичне оцінювання № 2 • Тема 5. Культура Західної Європи XVI — І пол. XVII ст. • Тема 6. Польська держава й Московське царство. Тематичне оцінювання № 3 • Тема 7. Криза старого порядку. Початок модернізації. • Тема 8. Доба Просвітництва. Росія. Сполучені Штати Америки. Тематичне оцінювання № 4 • Тема 9. Східний світ. Учні знайомляться з критеріями навчальних досягнень учнів (Баханов К. О. Навчання історії в школі: інноваційні аспекті. — Харків: ВГ «Основа», 2005. — С. 98–100). Зміст епохи Нового часу Учитель говорить про те, що епоха Нового часу має свій неповторний вигляд, вона різноманітна у своїх проявах і залишила нам багатоманітну історичну спадщину. Він звертає увагу учнів на те, що Новий час поділяється на окремі періоди: • перший — кінець XV — кінець XVIII ст. — вивчається у 8 класі; • другий — кінець XVIII — початок ХХ ст. — вивчається у 9 класі. У перший період історії Нового часу відбувається формування основ індустріального суспільства (визначення записується у зошит). Індустріальне суспільство — суспільство, в якому завершений процес створення великої, технологічно розвиненої промисловості. Прискорення розвитку виробництва спричинило вдосконалення старих і створення нових знарядь праці. У XV ст. відбувся стрибок у розвитку техніки. Було винайдено верхньобійне колесо водяного двигуна (гірська справа, обробка металу, приведення в рух молота, преса). Із XIV ст. почали будувати домни. Водяне колесо використовувалося для піддування повітря у піч. З’явилися нові верстати (токарні, шліфувальні, гвинторізальні). З’явився механічний годинник. Розвивалася військова техніка: з’являється ручна вогнепальна зброя (мушкети), важкі та легкі гармати. Відбувся переворот у військовій справі: на зміну рицарському війську прийшла масова наймана армія. З’явилися компас, астролябія, каравела. Це сприяло активному дослідженню та освоєнню нових земель. Удосконалення знарядь праці, технології призвели до поглиблення спеціалізації ремісників. Вони стали працювати не на замовлення, а на ринок. Виникає мануфактура (визначення записується у зошит; від рука + виготовлення) — велике підприємство, засноване на розподілі праці;
хоча праця переважно ручна, але застосовувалися механізми, які рухалися за допомогою води або вітра. Збільшилася продуктивність праці, розширилася торгівля, почав формуватися національний і міжнародний ринок, підвищилися прибутки підприємців і купців. Виникли біржі — місце продажу товарів оптом. З’явилися перші банки — установи, що виконують функції посередника у кредитуванні та сплаті платежів (визначення записується в зошит). У цей час з’являються нові прошарки суспільства: наймані робітники і буржуазія. Починається розвиток капіталістичних відносин. Робота з підручником Учитель пропонує прочитати відповідний пункт підручника і відповісти на запитання. 1. Розкрійте зміст поняття «капіталістичні відносини». 2. Хто та як ставав найманим робітником? 3. Яким чином формувався новий прошарок суспільства — буржуазія? Уч и т е л ь. Буржуазія, зміцнивши своє матеріальне становище, вступила у боротьбу з дворянством за владу. У цей час у ряді країн Європи відбулося зміцнення монархії, яка виступала посередником між дворянством і буржуазією. Монархія поступово трансформувалася в абсолютну. Абсолютна монархія — повна, необмежена влада короля (визначення записується у зошит). Водночас змінилося становище католицької церкви. Непорушність її позицій похитнула поява нових знань та цілей суспільства. Знайомство з Інтернет-ресурсами Знайомимо учнів з Інтернет-ресурсами з історії цього періоду. Інтернет-адреси загального характеру: • www.academicpress.com — академічна література. • www.britannica.com — енциклопедія «Британіка». • www.internetri.net/vv — BCEBIDO: наука, освіта, технології. Історичні та педагогічні сайти: • www.sociology.org — соціологічні науки. • www.sil.org/ethnologue — етнографічні дослідження. • ww.TheHistoryNet.com — електронний історичний журнал. • www.utm.edu/research/iep — філософська енциклопедія. • www.nsta.org — міжнародне об’єднання шкільних вчителів. • www.aboutislam.ws — іслам як він є. Музеї: • www.hermitagemuseum.org — Державний Ермітаж (Санкт-Петербург, Росія). • mistral.culture.fr/louvre — Лувр (Париж, Франція). • www.metmuseum.org — Музей мистецтв Метрополітен (Нью-Йорк, США). • museoprado.mcu.es — Національний музей Прадо (Мадрид, Іспанія). • www.christusrex.org/www1/vaticano/0-Musei.html — музеї Ватикану. • www.moma.org — Музей Сучасного Мистецтва (Нью-Йорк, США). V. Закріплення знань учнів 1. З числа наведених визначте дати, які відносяться до кінця XV–XVIII ст.
Відповідь: 6, 7, 8, 9. 2. Із запропонованого переліку виберіть поняття, які характеризують індустріальну цивілізацію: Натуральне господарство, основа господарства — землеробство, банк, абсолютизм, цех, мануфактура, збільшується кількість міського населення, залежні селяни, капітал, повинності, станово-представницька монархія, найманий робітник, зарплата, феодал, формування національного ринку, більшість людей проживає в селах, формування машинної промисловості. Відповідь. Банк, абсолютизм, мануфактура, збільшується кількість міського населення, капітал, найманий робітник, зарплата, формування національного ринку, формування машинної промисловості. VІ. Домашнє завдання 1. Прочитати відповідний параграф підручника. 2. Заповнити порівняльну таблицю «Аграрне та індустріальне суспільство», довільно обравши питання для порівняння.
3. Підготувати повідомлення про винаходи і технічні відкриття XVI–XVII ст. 4. Підготувати повідомлення про плавання Х. Колумба, Васко да Гами, Фернандо Магеллана.
| |||||||||||||||||||||||||||
Схожі матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |