Мета: вдосконалювати вміння учнів писати твори-роздуми на запропоновану тематику, яка охоплює знанняучнів змісту вже вивчених програмових творів художньої літератури (І. Котляревського «Енеїди», «Наталка Полтавка»; Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся», «Конотопська відьма»); розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, уміння грамотно викладати в письмовій формі власні думки, мотивувати свої судження, наводити переконливі аргументи, робитивисновки; виховувати повагу до митців слова; прищеплювати працелюбність, сумлінне ставлення до творчої діяльності, інтерес до її наслідків.

Тип уроку: застосування знань і вмінь.

Обладнання: портрети І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, бібліотечка-виставка, фотоілюстрації до творів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Міні-круглий стіл. Обговорення питань

·         Якими творами художньої літератури ви захоплюєтеся? Відповідь умотивуйте.

·          Що спонукає людину писати і в результаті цього отримувати насолоду?

·          У чому цінність того чи іншого учнівського твору-роздуму?

·          Що необхідно враховувати під час підготовки до письмової роботи?

·         Чому так важливо грамотно викладати власні думки, спостереження, своє бачення на подію, проблему, вчинки героїв тощо?

·          Який твір, на ваш погляд, буде цікавим і актуальним?

ІІІ. Емоційна готовність учнів перед виконанням творчої роботи

«Мікрофон»: я бажаю всім...

ІV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

Жити — значить працювати.

Праця є життя людини

                                       Вольтер

Дитина навчиться складати твір тільки в тому разі,

коли кожне слово — як готова цеглина,

якій заздалегідь приготовлене місце

                                         В. Сухомлинський

1. Робота «Творча майстерня учня» (розповідь учителя)

Твір — це оригінальний зв’язний текст, самостійно складений в усній чи письмовій формі за певною темою. Він надає широкі можливості для самостійного творчого виявлення зв’язного мовлення школяра, але одночасно й можливість обійти прогалини у своїх знаннях з орфографії та пунктуації.Робота над твором, тобто вироблення навичок самостійно, у зв’язній формі, логічній послідовності викладати думки за певною темою, передбачає оволодіння такими вміннями:

·         розкривати тему й основну думку;

·         збирати й систематизувати матеріал, що забезпечує оптимально можливу якість твору за змістом і формою, розвиває творчу активність учнів, готує їх до складання анотацій, рефератів тощо.Збір, відбір і систематизація матеріалу безпосередньо пов’язані з умінням спостерігати навколишню дійсність, розкривати зміст картини, працювати за книгою та довідковою літературою;

·          будувати твори в певній композиційній формі з урахуванням типів і стилів мовлення, способів викладання думок;

·         правильно, ясно, виразно висловлювати свої думки;

·          вдосконалювати написане: перший (чорновий) варіант твору, як правило, за якістю не найкращий, він не розкриває потенційних можливостей учня; цей варіант учні редагують, часом перебудовують композицію, усувають зайве, додають потрібне, виправляють неточності й помилки.

2. Особливості написання твору-роздуму

Написання твору-роздуму вимагає вміння спостерігати, аналізувати, порівнювати, аргументувати, робити відповідні висновки. До того ж твір-роздум, як і будь який інший твір, має свої правила, закони, внутрішню логіку, мовностилістичне оформлення й таку структуру:

·         теза — основне твердження, чітко сформульована думка;

·          докази, аргументи, що її підтверджують;

·          висновок, що випливає з доказів (узагальнення).

Усі частини тексту взаємопов’язані. В основі роздуму лежать причинно-наслідкові зв’язки. Основна частина твору — це безпосереднє розкриття теми. Не слід забувати, що назва твору лейтмотивом проходить через увесь текст, логіка мислення учня повинна розвиватися від конкретної деталі до узагальнення або навпаки — від загального до конкретного.

Вступ і висновки можуть бути меншими за обсягом, але не слід скорочувати основну частину, бо тоді розкриття теми твору не буде достатнім.

3. Перелік тем, запропонованих для написання контрольного твору-роздуму

·         «Енеїда» І. Котляревського — відтворення сердечного тепла, тонкого гумору і живих барв своєї батьківщини».

·          «Наталка — ідеал для сучасної дівчини?» (за твором І. Котляревського «Наталка Полтавка»).

·          «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка — це Малоросія з її поетичною природою, з її поетичним життям простого народу, з її поетичними звичаями».

·          «Найпряміше, найблагородніше моє прагнення — показати, від чого у нас зло» (за твором Г. Квітки-Основ’яненко «Конотопська відьма»).

·         «Життя без любові — не життя, а існування» (за творами поетів-романтиків).

4. Написання учнями твору

Зразок творчої роботи за темою

«Наталка — ідеал для сучасної дівчини?»

(за твором І. Котляревського «Наталка Полтавка»)

Золото — не дівка!

                                                           І. Котляревський

Якою повинна бути сучасна дівчина? Привабливою, працьовитою, вихованою, розумною, щирою душею — ідеальною. Героїня твору І. Котляревського «Наталка Полтавка» є уособленням найкращих рис дівчат, стала ідеалом національного характеру, в якому гармонійно поєдналися зовнішня краса і багатий духовний світ.

Перед нами — проста українська дівчина — трудівниця, яка жила на початку ХІХ ст. Наталка — добра, ввічлива та чесна дівчина. «Золото — не дівка! — кажуть про неї.— Окрім того що красива, розсудлива, моторна і до всякого діла дотепна, яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою... яка трудяща, себе і матір на світі держить».

Чим це не ідеал для сучасної дівчини?

Для неї, як для справжньої дівчини-українки, найбільше багатство — чесне ім’я. Коли Тетерваковський залицявся до неї, вона з гідністю відповідала: «Знайся кінь з конем, а віл з волом». Хоч возний і пан, але вона не хоче мати багатства без любові, для неї щастя — життя з коханим. «Бідність і багатство — єсть то Божа воля, з милим їх ділити — єсть щаслива доля»,— висловлюється героїня.

Ніжна і щиро сором’язлива, вона впевнена в собі, це допомагає їй не занепасти духом при злиденному житті. Я захоплююсь незвичайною рішучістю і стійкістю героїні в боротьбі за своє щастя, коли доля зводить її з коханим Петром. Наталку не лякає людський осуд, вона залишається з людиною, яку кохає понад усе.

Героїня ще не одне покоління читачів буде вчити доброчинності й непорушної відданості найвищим почуттям. Вона являє собою впевнення споконвічного жіночого ідеалу моїх співвітчизників, що ґрунтувався на святинях народної моралі.

Минали десятиріччя, змінювався суспільний устрій життя, додавав нові риси до соціального обличчя жінки, проте в найістотнішому цей ідеал залишався без змін. Нам близький і дорогий образ жінки, багатої духовно, чесної, працьовитої і сердечної. З плином часу такі ідеали не старіють, бо вони — загальнолюдські і вічні, актуальні для будь-якої епохи.

Саме такою має бути любляча дитина, сповнена глибокої поваги до батьків. Саме такою має бути жінка: порядною, працьовитою, розумною. Саме такою має бути наречена: щиро люблячою, вірною, ладною з гідністю відстояти своє кохання. Всі ці моральні якості втілив у своїй героїні І. Котляревський, подавши їх у сукупності з рисами чарівної зовнішньої краси Наталки — ще однією характеристикою народного ідеалу для сучасних українських дівчат.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

Підготуватися до уроку літератури рідного краю — опрацювати ідейно-художній зміст твору Б. Грінченка «Сонячний промінь», скласти питання до твору.