Мета: сформувати в учнів поняття про складнопідрядні речення з підрядними обставинними; ознайомити з типами підрядних обставинних частин; розвивати вміння визначати тип складнопідрядних речень з підрядними обставинними, розмежовувати складнопідрядні речення з підрядними способу дії та міри і ступеня дії, складнопідрядні речення з підрядними порівняльними і прості речення, ускладнені порівняльними зворотами, аналізувати ці речення у висловлюваннях, моделювати й конструювати їх відповідно до комунікативного завдання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: інтонація складнопідрядного речення; синоніміка складнопідрядних і простих речень з відокремленими членами.

Текст (риторичний аспект): складнопідрядні речення в текстах художнього стилю.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Генералізація знань дев’ятикласників з теми

Робота з частково заповненою таблицею

· Назвати основні типи складнопідрядних речень з підрядними обставинними. Схарактеризувати засоби зв’язку в них. Визначити, на які питання відповідають підрядні частини відповідно до типу їх.

Основні типи складнопідрядних речень з підрядними обставинними

Тестове завдання на установлення відповідності (взаємоконтроль) · Проаналізувати складнопідрядні речення. Установити відповідність між ними й типами підрядних частин. Свій вибір обґрунтувати.

Ключ. 1-В; 2-E; 3-А; 4-Г; 5-Д; 6-Б; 7-Ж.

·         З’ясувати, у яких складнопідрядних реченнях підрядна частина не належить до обставинних.

·         У яких складнопідрядних реченнях підрядна частина стоїть перед головною?

Опрацювання теоретичного матеріалу підручника

ІV. Виконання системи практичних завдань дослідницького характеру Дослідження фрейм-проблеми

            Методичний коментар для вчителя. Дослідження фрейм (від англ. frame — структура, рамка) проблеми передбачає організацію міркування над мовною проблемою за допомогою плану її вирішення. Фрейм проблеми складається, як правило, з основних п’яти частин, логічно пов’язаних між собою:

1) формулювання проблеми;

2) матеріал для спостереження і спонукання до самостійного вирішення проблеми;

3) побудова плану вирішення проблеми;

4) розв’язання проблеми (формулювання рішення або пояснення проблеми);

5) практичне застосування сформульованих теоретичних положень.

Окрім того, у фреймі використовують спеціальну система умовних позначень, розміщених у лівій колонці. Учитель їх добирає довільно, але за умови обов’язкового врахування логіки вирішення навчальної проблеми.

	Складнопідрядні речення з підрядними обставинними способу     та міри й ступеня дії
	Диктує тактовні вчинки     культура, чуйність, уміння     підійти до людини так, щоб     не образити, не роздратувати,     не завдати болю (А. Коваль).		Земля така тиха, що аж страшно ходити по ній (М. Гриценко).
!	Дослідити, яке з речень належить до складнопідрядних     з підрядним способу дії, а яке — з підрядним міри й ступеня     дії. Чи можна визначити вид підрядних частин лише за запитан-     нями?
	Спостерігаючи за структурою складнопідрядних речень (що пояснює підрядна частина в головній), з’ясувати закономірність     визначення виду складнопідрядних речень з підрядними способу     дії, міри і ступеня
.	Підрядна частина способу дії     вказує на спосіб перебігу дії,     відповідає на запитання як?     яким способом? яким чином?,     пояснює дієслово-присудок     у головній частині.     (як ...).     [... вк. сл. так + прис.], (що...).     (мов ...).	Підрядна частина міри й ступеня     дії вказує на міру чи ступінь     вияву дії, ознаки чи стану голов-     ної частини, відповідає на запи-     тання якою мірою? наскільки?,     уточнює обставину міри і ступе-     ня або іменну частину складеного присудка.     такий обставина чи (як ...).     [... вк. сл. так + іменна части-], (що ...). настільки на присудка (мов...).
	Дослідити структуру складнопідрядних речень. Визначити вид     підрядних частин, накреслити схеми-моделі.     1. Так стане гірко, що не зміг я перейняти літо хмелем (В. Кор-     дун). 2. Цієї миті в очах зблиснуло так, наче не місяць вечірній,     а полуденне сонце втопилося в зиниці (О. Аврамчук). 3. Тарас на-     казував поводитися так, щоб на татар не наскочити, не показува-     тися на очі, обминати їх. 4. Тарас був такий охлялий, що ледве     ноги волік. 5. Тарас рвонувся так сильно, що обшивка від сорочки геть відірвалась. 6. Тарас встромив палець у рот і свиснув так, що всім аж у вухах залящало. 7. Підлетить шуліка вгору настільки, щоб здобич на землі з очей не втратити. 8. Хлопці порозміщувалися так, що кожний держав свого коня за поводи     й куняв. 9. Через перешкоди дорога простяглася так довго, що     й рахунок дням забули (З тв. А. Чайковського).

Дослідження-моделювання (робота за варіантами) Мета завдання — навчити учнів розрізняти прості речення з порівняльними зворотами і складнопідрядні речення з підрядними обставинними порівняльними. · За поданими початками змоделювати: а) прості речення з порівняльним зворотом; б) складнопідрядні речення з підрядним порівняльним. Зіставити структуру речень. Дослідити, чи є відмінність у вираженні думок у змодельованих синтаксичних конструкціях.

Варіант 1

1. Над річкою знялася мряка, ... . 2. Від заходу широко рожевіло небо ... .

Варіант 2

1. Сонце хилиться до землі ... . 2. Тепер степ здається безпомічним ... .

·         Спостерігаючи над мовним матеріалом, довести, чи є змодельовані речення синтаксичними синонімами.

Синтаксичний розбір складнопідрядних речень

·         Прочитати текст. Дослідити синтаксичну організацію його. Виписати складнопідрядні речення, зробити синтаксичний розбір їх, скориставшись схемою.

Поки почало світати, козаки були вже далеко за Очаковом. 3 моря вставала рожева зоря, розмальовуючи його безкраю просторінь привабливими кольорами, немов стелячи перед козацькими чайками рожевий килим. Коли золоте сонце ще не виникнуло з моря, воно послало свій промінь під небо на білі хмарки й затопило їх рожевим кольором із золотими розводами. Весело глянули ті хмарки в блакитне море, як у люстро. Нарешті з морської пелени виникло й саме сонечко. З півночі дихнув вітерець. Понадимавши на чайках вітрила, погнав їх туди, куди направляли керманичі (За А. Кащенком).

·         Пояснити лексичне значення виділеного слова (керма_нич — той, хто править кермом; стерновий).

Схема синтаксичного розбору складнопідрядного речення

1. Визначити вид речення за метою висловлювання.

2. Назвати вид речення за інтонацією (емоційним забарвленням).

3. З’ясувати вид речення за кількістю граматичних основ.

4. Визначити вид складного речення. Якщо складнопідрядне — указати на тип підрядної частини.

5. Назвати головну і підрядну частини. Яке місце займає підрядна частина відповідно до головної?

6. Схарактеризувати головну і підрядну частини як умовно прості речення:

·         двоскладне чи односкладне (якщо односкладне — указати на вид односкладного речення);

·         поширене чи непоширене;

·         ускладнене чи неускладнене;

·         прямий чи зворотній порядок слів.

7. Накреслити схему.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

·         До поданої головної частини дібрати різні підрядні так, щоб утворилися моделі складнопідрядних речень з різними підрядними. Визначити місце підрядної частини, тип її. Накреслити схеми. Понуро шумлять старезні дуби (І. Пільгук).