Мета: поглибити знання дев’ятикласників про складнопідрядне речення, його будову і засоби зв’язку; навчити визначати підрядні з’ясувальні частини, позицію їх відповідно до головної частини; розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль складнопідрядних речень з підрядними з’ясувальними в текстах; удосконалювати творчі вміння моделювати складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними відповідно до мети й обставин спілкування та використовувати їх в усних і письмових висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати розуміння і позитивне ставлення до усної народної творчості.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння крилатих висловів, прислів’їв і приказок, що мають будову складнопідрядних речень з підрядними з’ясувальними.

Культура мовлення: інтонація складнопідрядного речення з підрядним з’ясувальним.

Текст (риторичний аспект): використання складнопідрядних речень у текстах.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів дев’ятикласників (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)

Спостереження над мовним матеріалом

·         Прочитати текст. До якого жанру він належить? Визначити тип і стиль мовлення. Дібрати заголовок, який би відбивав основну думку висловлювання.

Чи доводилося вам чути, як чайка кигиче над морем? Грудьми припадає до землі, кигиче, мов кличе когось... Кажуть люди, що це дівчина милого шукає. Був собі славний козак Ясюк, великий гультяй і п’яниця. Одинак у матері. А з одинака яка користь? Наїсться, нап’ється і гайда на вечорниці. А там всім допіка. Почалися обмови.

— Боже ж милий ти мій,— плаче мати щоночі,— як мені сина придержати дома? І вирішила: оженю. Він, на диво, згодився, але тільки з найкращою з сіл навколишніх дівкою. От послали

сватів — з нетерпінням чекають. Та їм каже:

— Піду лиш тоді, як прославиться в битвах з татарами мій наречений і додому поверне з дарунками вчасно.

Як почув це козак, надзвичайно зрадів, а мати заплакала гірко. Зібрав Ясюк славних хлопців — і гайда до Криму. Вогнем і мечем здобував добру славу в землях далеких поганських. От розгніваний хан зібрав військо чималеньке і вирушив проти сміливця, щоб живцем його взяти. Послав відділ — немає, послав другий — ні сліду. Аж нарешті і сам летить з військом. Страшна січа була, аж земля просочилася кров’ю. Порубаний, постріляний з останніх уже сил мужньо бився Ясюк, поки знесилений не впав серед поля. Тоді кинулись з гиком ординці, зв’язали і ... кинули в море. Розгойдались хвилі по синьому морі й вість понесли до Лиману. Довідалась мати, заплакала гірко. У незмірній розпуці прокляла лиху дівку, щоб та птахою-чайкою стала і шукала у хвилях тіло козаче («Легенди та перекази»).

·         Знайти складнопідрядні речення, схарактеризувати їх за структурою і засобами зв’язку. Визначити види їх.

Коментар учителя. Основною ознакою складнопідрядних речень з підрядними з’ясувальними є те, що підрядні частини відносяться до дієслів (іменників та прислівників) зі значенням мовлення, мислення, сприймання, почування, волевиявлення тощо і розкривають їх зміст, тобто з’ясовують. Такими відносними словами в головній частині можуть бути говорити, казати, розповідати, думати, слухати, бачити, чути, бажати, чекати, видно, відомо, ясно, потрібно, радий, щасливий та ін.

Підрядні з’ясувальні частини з головною поєднуються за допомогою сполучників що, як, щоб, наче, ніби, мов та сполучних слів хто, який, чий, котрий, де куди, як, коли: Я збагнула, що забуття не суджено мені; А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина (Леся Українка).

ІV. Засвоєння теоретичного матеріалу в процесі виконання завдань і вправ творчого характеру

Дослідження-пояснення

·         Записати складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними. Дослідити їх і пояснити, до яких слів відноситься з’ясувальна частина, якими сполучниками чи сполучними словами приєднується.

1. Мене вже не раз питали, чому не назад іду, не від фронту, а слідом. 2. А згодом я переконався, що дід казав правду. 3. Мені спочатку навіть здалося, що кружляю на одному місці. 4. Я зі страхом відчуваю, як десь глибоко в душі зв’язується й росте вже знайомий, звіданий мною мульки_й сум. 5. Я намагався уявити собі, які в собаки очі. 6. Любив ці тихі, лагідні розповіді про тата, чув їх від багатьох людей і часто думав, чому ж ніхто не заступився за нього? (З тв. Є. Гуцала).

·         З’ясувати лексичне значення виділеного слова

1. Який муляє, тисне; твердий, шорсткий, шкарубкий, цупкий. 2. Перен. Який бентежить, турбує, гнітить). Скласти з ним складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Вибіркове письмо

·         Прочитати складнопідрядні речення з відповідною інтонацією. Виписати складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними.

1. У курені, що соломою криті, ми дівчатам несли кавуни (В. Симоненко). 2. Пише рідна, що навколо хати наш садок вишневий забілів (В. Симоненко). 3. Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева (В. Сосюра). 4. На плесі вода така темна, ніби на чорному камені настояна (М. Стельмах). 5. То не любов, яка не вміє бажати іншому добра (Р. Третьяков).

6. Одваживсь Вовк у Лева попросити, щоб старшиною до Овець наставили його служити... (Л. Глібов). 7. Не кожному з тих, хто пише, вдається здобути визнання сучасників (Б. Олійник). 8. Що посієш, те й пожнеш (Нар. творчість). 9. Але певен, що кожного разу у вагання і сумнівів час дріб’язкові хмарки образи не закрили б сонця від нас (В. Симоненко).

·         Виділені слова розібрати як частину мови.

Лінгвістичне дослідження

·         Прочитати речення. Дослідити, чи може підрядна з’ясувальна частина стояти перед головною частиною чи в середині її.

1. Розказують люди, що русалки часто заманюють на берег вівчаря з дудкою і примушують його грати всю ніч (В. Супруненко). 2. Серед великої тиші чулось тільки, як шелестіли листочки (М. Коцюбинський). 3. Хто побував у горах, той ніколи не забуде їхньої величі й краси (З часопису). 4. Мені спочатку навіть здалося, що кружляю на одному місці (Є. Гуцало). 5. Примкнувши вії, стоїть у задумі осінній ранок, прислухається до тиші (М. Стельмах). 6. Старий дзвонар одного давнього вечора розповідав, як десь дівчата дзвонами привертали парубочі серця (М. Стельмах). 7. Ви знаєте, як пахне хліб? (Л. Забашта). 8. І без слів я все зрозумію, що сказати маєш мені (В. Симоненко).

·         Визначити, що позначають дієслова, до яких належать підрядні з’ясувальні частини:

а) процес мовлення;

б) розумову діяльність;

в) волевиявлення, спонукання;

г) відчуття, психічні процеси тощо.

·         Дослідити, яке з речень не є складнопідрядним з підрядним з’ясувальним. Відповідь обґрунтувати.

Творче моделювання

·         Скласти складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними так, щоб підрядна частина стосувалася дієслів розмовляти, спостерігати, спонукати.

·         Накреслити схеми змодельованих речень.

Самостійна робота

·         Додати до поданих головних частин підрядні з’ясувальні. Оформити складнопідрядні речення, розставляючи потрібні розділові знаки.

1. Я зичу щоб ... . 2. Серед великої тиші чулось тільки як ... .

Дослідження-аналіз (з елементом взаємоперевірки)

·         Прочитати речення. Проаналізувати синтаксичну будову й визначити, якій із поданих схем відповідає його структура.

Варіант 1

Чернець Києво-Печерського монастиря Нестор не помічав, як спливав час (Д. Степовик).

Варіант 2

Здається, що в райдузі відбивалися кольори всіх земних квітів (В. Супруненко).

·         Здійснити взаємоперевірку.

VІ. Узагальнення вивченого на уроці Гра «Знайди зайве речення»

·         Прочитати речення й знайти серед них «зайве». Пояснити свій вибір.

1. А Людина боїться тільки того, чого не знає (В. Бєлінський).

Б Здавалося мені, що ворушаться скелі, з очей своїх сльози ллючи (Олександр Олесь).

В Як сумно тій людині жить, яка в житті не знала суму (М. Рильський).

2. А Хто забуде материну пісню, той сліпий блукатиме по світу (В. Симоненко).

Б Люблю, коли хвилі юрбою шумлять (В. Сосюра).

В Коли за все берешся, то нічого не зробиш (Народна творчість).

Комунікативний практикум

·         Скласти зв’язне монологічне висловлювання на тему «Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними». Речення, опрацьовані на уроці, використати як приклади.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

·         Записати складнопідрядні речення. Дослідити, які з них є складнопідрядними з підрядними займенниково-означальними, а які — з підрядними з’ясувальними. Свій вибір обґрунтувати. Накреслити схеми речень.

1. Лише тим людина дорожить усе життя, що далося їй дорогою ціною (В. Сухомлинський). 2. Хлопцю здавалося, що все навкруги радісно заспівало, засяяло (Н. Романович-Ткаченко). 3. Під лісом видно було, як красувалися жита й густі зелені пшениці (Т. Осьмачка). 4. Хто стрічався на шляху зо мною, того я щирим серденьком вітала (Леся Українка). 5. Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні (Нар. творчість). 6. Гетьманові згадалося, яким радісним був Великдень у дитинстві (Ю. Мушкетик). 7. Той господар в просторі безмежному, хто душею відрікся меж (В. Симоненко). 8. Відомо ж бо, що заборонений плід є найсолодшим (О. Гончар).