Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• встановлювати хронологічну послідовність подій;

• називати причини франко-прусської війни;

• описувати хід франко-прусської війни, їй наслідки;

• висвітлювати основні напрямки соціально-економічного і політичного життя Франції в останній третині ХІХ ст.;

• називати головні історичні події, проблеми внутрішньої та зовнішньої політики;

• застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «Третя республіка», «фінансова олігархія», «справа Дрейфуса», «корупція», «антисемітизм».

Історичні діячі: Тьєр, Л. Гамбетта, П. Кубертен, Г. Ейфель, А. Пежо.

Основні події:

• 1875 р. — прийняття Конституції Третьої республіки;

• 1891–1893 рр. — оформлення союзу Франції та Росії;

• 1889 р. — за проектом А. Ейфеля у Парижі до відкриття Всесвітньої виставки споруджено Ейфелеву башту; А. Пежо розпочав випуск перших вітчизняних автомобілів;

• 1896 р. — за ініціативи П. Кубертена відновилося проведення Олімпійських ігор.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів

1. Співвіднесіть терміни і поняття.

Відповідь: А 5; Б 1; В 4; Г 2; Д 3.

2. Співвіднесіть назви монополістичних об’єднань і місця їх розташування.

Відповідь: А 7; Б 8; В 1, 4, 6; Г 2; Д 3; Е 5.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Третя республіка у Франції народилася в роки докорінних змін в Європі. Проте

Наполеон ІІІ, як і раніше, вважав Францію найсильнішою європейською державою, здатною перемогти у будь-якій війні. Війна повинна була укріпити режим Другої імперії, тоді як у самій державі прогресивні сила вимагали встановлення республіки.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

Франко-пруська війна.

 Паризька комуна

Робота з документами

Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на питання.

Текст 1. Повідомлення 1870 р.

Ревякин А. В. Всеобщая история. История Нового времени, 1800–1900: Учеб. для 8 кл. общеобразоват. учреждений / А. В. Ревякин; под ред. А. О. Чубарьяна. — 2-е изд., дораб. — М.: Просвещение, 2007. — С. 221–222.

«Після того, як звістка про зречення наслідного принца Гогенцоллерна була офіційно повідомлена французькому імператорському уряду іспанським королівським урядом, французький посол висунув в Емсі його королівській величності додаткову вимогу, що

його величність король бере на себе зобов’язання в подальшому ніколи не давати згоди в разі, якщо Гогенцоллерни знову повернуться до своєї кандидатури».

Запитання

1. Назвіть державу, уряд якої отримав це повідомлення.

2. Про що йдеться в повідомленні?

3. Як ви вважаєте, чому Франція наполягала на відмові Гогенцоллерна від іспанського престолу?

4. Як ви вважаєте, чи могло це послання спровокувати війну між Францією і Пруссією. Яким чином?

Робота з картою історичного атласа

Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Франко-прусська війна 1870–1871 рр.» і «Паризька комуна (18 березня — 28 травня 1871 р.)» і виконати завдання.

1. Назвіть європейські держави, які мали спільні кордони з Францією і Пруссією.

2. Назвіть місця і роки битв франко-пруської війни.

3. Назвіть місце і дату капітуляції французьких військ.

4. Назвіть території, які були окуповані прусськими військами.

5. Назвіть території, які були захоплені Пруссією у Франції.

Робота з документом

Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на питання.

Текст 2. З попереднього мирного договору між Францією та Німеччиною 26 лютого в 1871 р. у Версалі

Всесвітня історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щербина. — К.: А.К.С., 2000. — С. 192.

«Стаття 1. Франція відмовляється на користь Німецької імперії від усіх своїх прав і домагань на території, що лежать на схід від описаного нижче кордону (далі наводиться опис східного кордону Ельзасу і Лотарингії)...

Стаття 2. Франція заплатить його величності імператорові німецькому суму в п’ять мільярдів франків. Протягом 1871 р. Буде виплачено принаймні один мільярд франків, виплата ж решти повинна бути здійснена протягом трьох років від дня ратифікації цього договору.

Стаття 3. Евакуація німецьких військ з французьких територій почнеться після ратифікації Національними зборами, що засідають у Бордо, цього договору... Негайно після цієї ратифікації німецькі війська залишать місто Париж,... і в найкоротший строк...

вони евакуюють (чотирнадцять департаментів)... до лівого берега Сени. Евакуація німецьких військ з департаментів, що лежать між правим берегом Сени і східним кордоном, відбуватиметься після виплати... першого півмільярда контрибуції... Після виплати двох

мільярдів німецька окупація збережеться тільки (в семи східних департаментах)..., які будуть заставою за три мільярди, ще не виплачені, і де кількість німецьких військ не перевищуватиме 50 000 вояків. Й  в імператор буде схильний замінити територіальну гарантію... гарантією фінансовою, якщо вона буде запропонована французьким урядом...»

Запитання

1. Коли планувалося виведення німецьких військ з території Франції? На яких умовах?

2. Які території втрачала Франція в результаті поразки у війні?

3. Які пункти договору порушували суверенітет Франції?

Третя республіка

Робота з документом

Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на питання.

Текст 3. З Конституції Третьої республіки

Всесвітня історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щербина. — К.: А.К.С., 2000. — С. 213–214.

«5. Із закону про організацію державних властей (прийнятий 25 лютого 1875 р.)

Стаття 1. Законодавча влада здійснюється палатою депутатів і сенатом. Палата депутатів обирається загальним голосуванням, згідно з умовами, визначеними виборчим законом...

Стаття 2. Президент республіки обирається абсолютною більшістю голосів сенатом і палатою депутатів, об’єднаних у Національні збори. Він обирається на 7 років. Він може бути переобраний.

Стаття 3. Президент республіки має право ініціативи законів поряд із членами обох палат. Він обнародує закони, прийняті обома палатами, стежить за їх виконанням і забезпечує їх.

Він має право помилування; амністія може бути дарована тільки законом.

В його розпорядженні знаходяться збройні сили. Він призначає на всі цивільні й військові посади. Він головує на національних торжествах; представники і посли інших держав акредитуються при ньому.

Кожний акт президента республіки повинен бути скріплений міністром...

Стаття 5. Президент республіки може, за згодою сенату, розпустити палату депутатів до закінчення законного строку її повноважень...

6. Із закону про організацію сенату (прийнятий 24 лютого 1875 р.)

Стаття 8. Сенат має поряд із палатою депутатів право ініціативи і вироблення законів. Проте фінансові закони мають, насамперед, подаватися до палати депутатів і прийматися нею.

Стаття 9. Сенат може перетворюватись у верховний суд, щоб судити президента республіки або міністрів і розглядати справи про замах на небезпеку держави...

7. Із закону про відносини державних властей (прийнятий 16 липня 1875 р.)

Стаття 8. Президент республіки укладає та ратифікує договори. Він доводить їх до відома палат, тільки-но інтереси та безпека держави це дозволяють.

Договори мирні, торгові, які покладають на державу фінансові зобов’язання, що стосуються особистого майна і права власності французів за кордоном, є остаточними лише після прийняття їх обома палатами. Жодна поступка, обмін або приєднання території не можуть мати місця, інакше як на підставі закону.

Стаття 9. Президент республіки не може оголосити війну без попередньої згоди обох палат...»

Запитання і завдання

1. Назвіть органи законодавчої влади.

2. Назвіть органи виконавчої влади.

3. Назвіть органи судової влади.

4. Назвіть повноваження президента.

5. Визначте тип державного устрою Франції. Свою відповідь поясніть.

6. Чим схожі конституції Третьої республіки Франції та Конституції України?

7. Складіть схему найвищих органів Франції.

Внутрішня і зовнішня політика французьких урядів

Учитель пропонує учням самостійно прочитати підручник і заповнити порівняльну таблицю «Уряд Франції 1871–1900 рр.».

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Приведіть у відповідність.

Відповідь: 1 Д; 2 А; 3 Б.

2. Приведіть у відповідність.

Відповідь: 1 Б; 2 В; 3 А; 4 Г.

V. Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф підручника.