Історичні діячі: М. Робесп’єр, Ж. Дантон, Ж. П. Марат, Жак Ру, П. Г. Шометт, Ф. Ебер, П. Баррас, Наполеон Бонапарт, Ф. Бабеф, Е. Ж. Сійєс, Р. Дюко.
Основні події:
• 2 червня 1793 р. — прихід якобінців до влади;
• 24 червня 1793 р. — прийняття нової Конституції;
• 27 липня 1794 р. — падіння якобінської диктатури;
• 27 липня 1794 р. — прихід до влади термідоріанців;
• 1795–1799 рр. — влада Директорії;
• 1796–1797 рр. — італійський похід Наполеона;
• 1798–1799 рр. — єгипетський похід Наполеона;
• листопад 1799 р. — перехід влади до трьох консулів.
Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий маеріал.
Тип уроку: комбінований з елементами дискусії.
Хід уроку
I. Актуалізація знань учнів
Робота з поняттями
За допомогою методу «Мікрофон» учні дають визначення поняттям: «Генеральні штати», «Установчі збори», «Бастилія», «Декларація прав людини і громадянина», «Конституція», «Установчі збори», «Національний Конвент», «республіка», «коаліція», «фельяни», «роялісти».
Робота з хронологією
Розташуйте події в хронологічній послідовності:
1) Взяття Бастилії;
2) проголошення Національних зборів;
3) затримання королівської сім’ї під час втечі;
4) похід на Версаль;
5) ухвалення Декларації прав людини і громадянина;
6) розстріл на Марсовому полі.
Відповідь: 2, 1, 5, 4, 3, 6.
II. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.
Французька революція відкрила нову епоху, зруйнувавши старий порядок: були скасовані стани, традиційні повинності селян, власність дворян на землю. Франція стала республікою. Цей прогрес дорого коштував Франції, оскільки республіканський лад
затверджувався через насильство та кров. Виникає питання: чи можна виправдати насильство, навіть якщо воно ставить на меті прогресс суспільства?
III. Вивчення нового матеріалу
Організація влади якобінців. Якобінські конституції
У ч и т е л ь.
Становище революційної Франції погіршується навесні 1793 р. Після страти короля до антифранцузької коаліції приєднуються Англія та Іспанія. Революційні війська знову почали зазнавати поразки. Для протидії коаліції Конвент оголошує про призов до армії ще 300 тис. чол., що послужило поштовхом до роялістського (монархічного) селянського повстання у Вандеї. Так до війни із зовнішніми ворогами додалася ще й громадянська війна.
Зіткнувшись із кризою, депутати Конвенту розділяються.
У Конвенті вирізнялася радикальна група, яку жирондисти назвали «скажені». Їхнім лідером був «червоний священик» Жак Ру, який вимагав ліквідації великої власності, контролю за цінами на товари першої необхідності і, наприклад, страти за спекуляцію. Популярність «скажених» серед простих парижан неухильно зростала.
2 червня 1793 р. «скажені» і монтаньяри домоглися від Конвенту ухвалення рішення про виключення з числа депутатів всіх жирондистів.
Значна частина їх незабаром була заарештована, а потім, після формального судового процесу, страчена. Вся повнота влади
у країні перейшла до якобінців. Якобінці проголосили своєю метою порятунок революції за будь-яку ціну. Вони вважали, що необхідно встановити надзвичайний режим революційної диктатури — «червоний» терор. Прихід до влади якобінців супроводжувався централізацією державної влади.
Робота з поняттями
Терор — політика залякування, розправа і фізичне знищення політичних супротивників.
Диктатура — необмежена влада, яка спирається на силові методи.
Робота зі схемою
Для пояснення організації влади якобінців учитель може використовувати схему «Якобінська диктатура у Французькій республіці».
Учитель пропонує учням на основі схеми «Якобінська диктатура у Французькій республіці» заповнити таблицю «Конституція 1793 р.».
Напрями
Конституція 1793 р.
Форма державного управління
Республіка
Виборча система
Загальне виборче право
Ставлення до власності
Гарантоване право власності
Якобінська диктатура
Самостійна робота з підручником
Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з відповідним розділом підручника і записати в зошитах заходи якобінців:
• ліквідація феодальних повинностей;
• скасування боргів селян;
• розпродаж земельних володінь емігрантів;
• встановлено максимум цін;
• запроваджено новий революційний календар;
• замість християнства було проголошено культ розуму;
• масові страти.
Робота з документами
Учитель пропонує учням ознайомитися з документами, відповісти на питання і визначити суть якобінської диктатури.
Текст 1. З декрету Конвенту про підозрілих від 17 вересня 1793 р.
Всесвітня історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) /О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щербина. — К.: А.К.С., 2000. — С. 37.
«2. Оголошуються підозрілими:
1) ті, хто своєю поведінкою, зв’язками, промовами або творами виявили себе як прихильки тиранії, феодалізму і вороги свободи...
4) державні службовці, усунуті або зміщені з їхніх посад Національним Конвентом його комісарами; ...колишні дворяни, які є чоловіками, дружинами, батьками, матерями, синами або дочками, братами, сестрами або колишніми службовцями емігрантів, якщо вони не виявляли своєї постійної прихильності до Республіки...»
Текст 2. З декрету Конвенту про реорганізацію Революційного трибуналу (10 червня 1794 р.)
Всемирная история. Новое время. Часть вторая (к. XVIII — п. XX в.): Пробный учебник для 9 класса / С. В. Белоножко, И. М. Бирюлев, А. Р. Давлетов, В. Г. Косьмина, Л. А. Нестеренко, Ф. Г. Турченко. — К.: Генеза, 2001. — С. 43.
«...Революційний трибунал був створений для покарання ворогів народу... Ворогами народу є ті, хто робить замах силою або хитрістю на суспільну свободу... Покаранням за злочини, що підлягають веденню Революційного трибуналу, є смерть. ...Доказом, необхідним для ухвалення вироків над ворогами народу, є будь-який речовий або моральний доказ в усній або письмовій формі...»
Запитання та завдання
1. Що спричинило ухвалу цих документів?
2. Які наслідки мало ухвалення цих документів?
3. Чи можна стверджувати, що якобінці відстоювали інтереси простого народу?
4. Оцініть зміст цих документів з точки зору права.
Текст 3. З промов лідерів якобінців
Одесский М., Фельдман Д. Террор как идеологема (к истории развития). http://www.ecsocman.edu.ru/images/pubs/2004/07/03/0000165202/016_Feldman.pdf
«Якщо в мирний час знаряддям народного правління є чеснота, то під час революції знаряддям його є й чеснота, і терор водночас: чеснота, без якої терор згубний, терор, без якого чеснота безсила. Терор є не що інше, як швидка, сувора, непохитна справедливість;
отже, він є проявом чесноти, він не стільки особливий принцип, скільки висновок із загального принципу демократії, використаного вітчизною у крайній потребі» (Робесп’єр у Конвенті 5 лютого (18 плювіоза) 1794 року).
«Чи хочете ви займатися своїми справами? Гільйотинуйте! Чи хочете ви оплачувати неосяжні витрати ваших армій? Гільйотинуйте! Чи хочете ви витримати неоплатні борги? Гільйотинуйте! Гільйотинуйте!» (Член Комітету суспільного порятунку П. Ж. Камбон)
Запитання
1. Якими методами якобінці підтримували революційний порядок?
2. Як ви вважаєте, чи відповідала політика якобінців інтересам народу?
Групова робота
Учитель пропонує учням утворити дві групи й виконати завдання.
• 1-а група. Прихильники диктатури.
Доведіть, що диктатура і терор — єдиний спосіб порятунку держави за умов інтервенції та громадянської війни.
• 2-а група. Противники диктатури.
Доведіть, що не можна використовувати терор як засіб розв’язання державних проблем.
У ч и т е л ь.
Проте надзвичайні заходи, вжиті якобінцями, почали приносити результати. Мобілізація всіх ресурсів Франції на потреби війни і натхнення солдатів — вчорашніх селян, що отримали нарешті землю, — зробили свою справу: революційна армія з весни 1794 р. починає здобувати перемоги. Революція витримала. Коли загроза для держави втратила актуальність, буржуазія, що нажила за роки революції значні капітали, почала прагнути
припинення терору й виступати з критикою влади якобінців. За таких обставин у Конвенті була влаштована змова проти Робесп’єра.
9 термідора II року (27 липня 1794 р.) Робесп’єр та його найближчі прихильники були звинувачені у намірі встановити тиранію, оголошені Конвентом поза законом і наступного дня страчені. Якобінську диктатуру було повалено. Її заступив «термідоріанськийрежим.
Термідоріанський режим
У ч и т е л ь. Відсторонення і страта Робесп’єра поклали край терору. Від управління країною були усунені не тільки прихильники Робесп’єра, але й усі якобінці. Термідоріанці відстоювали ідею республіки, в якій би було знято всі обмеження для підприємництва.
Самостійна робота з підручником
Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з відповідним розділом підручника, виписати в зошит заходи термідоріанців і зробити висновок про те, інтереси яких верств суспільства представляли термідоріанці.
• Терор проти якобінців;
• розпуск Паризької Комуни;
• придушення виступів народних мас;
• продаж землі великими ділянками за високу ціну;
• свобода торгівлі.
Учні роблять висновок про те, що термідоріанський режим відстоював інтереси буржуазії і сприяв розвитку капіталізму у Франції.
Робота зі схемою
Учитель розповідає про прийняття Конвентом 22 серпня 1795 р. нової Конституції і пропонує учням розглянути схему «Організація влади у Французькій республіці 1795 р.».
Робота з поняттями
Директорія — спеціальна колегія з 5 чоловік, яка виконувала функції вищої законодавчої влади за часів термідоріанського режиму (1795–1799 рр.), найвпливовішими членами Директорії були Поль Баррас і Лазар Карно.
Визначення учні записують у зошит.
Робота з таблицею
Учитель пропонує учням на основі схеми «Організація влади у Французькій республіці
1795 р.» і документа заповнити таблицю «Конституція 1795 р.» і порівняти її з Конституцією 1793 р.
Текст 4. Конституція Французької республіки 5 фрюктидора 3-го року (22 серпня 1795 року)
«...Носієм суверенітету є весь французький народ.
З Розділу І
...6. Французькі колонії є додатковою частиною республіки, вони підкоряються тим же конституційним законам...
З Розділу II
...8. Кожна людина, що народилася у Франції, якій виповнився двадцять один рік, що записана у цивільний реєстр, проживає на території республіки і сплачує прямий, земельний або професійний податок, є французьким громадянином.
9. Громадянами є також ті французи, що не володіють податковим цензом, які брали участь у встановленні республіки.
...11 . Тільки французькі громадяни можуть голосувати на з’їзді виборців для обрання вибірників і бути покликані до виконання конституційних функцій...»
Напрями
Конституція 1793 р.
Конституція 1795 р.
Форма державного управління
Республіка
Республіка
Виборча система
Загальне виборче право
Двоступеневі вибори. Віковий і майновий ценз
Ставлення до власності
Гарантоване право власності
Гарантоване право власності
Учні роблять висновок про те, що Конституція 1795 р. обмежувала права простого народу.
Внутрішня і зовнішня політика Директорії
Групова робота
Учитель пропонує учням на основі матеріалу підручника, документа та історичного атласу виконати завдання.
• 1-а група. Внутрішня політика Директорії (за підручником).
• 2-а група. Змова Бабефа.
Текст 5. З «Маніфесту рівних»
Пунский О. В., Юдовская А. Я. Новая история 1640–1870: учеб. кн. для 9 кл. — М.: Просвещение, 1994. — С. 11 8.
«Ми прагнемо... суспільної власності або спільного майна! Немає більше приватної власності на землю, земля не становить нічиєї власності. Ми вимагаємо, ми хочемо загального користування плодами землі: плоди належать всім.
Ми заявляємо, що не потерпимо більше, щоб переважна більшість людей у поті чола працювали... заради насолоди нікчемної меншини...
Нехай буде покладено край цьому ганебному становищу, яке вважалося неможливим нашим нащадкам. Нехай зникнуть, нарешті, обурливі відмінності між багатими і бідними, великими і малими, панами і слугами...
Народе Франції! Розплющ очі свої і серце своє відкрий назустріч повноті щастя».
Запитання
1. Яким шляхом Бабеф намагався досягти «рівності» людей?
2. Що вкладав Бабеф у поняття «рівність»?
3. З ідеями якого діяча французького Просвітництва перекликаються ідеї Бабефа?
3-я група. Війни Директорії
Учні, використовуючи карту історичного атласа «Європа у 1794–1815 рр. Війни наполеонівської Франції», виконують завдання.
1. Назвіть держави, що межували з Францією.
2. Укажіть напрями завойовницьких походів французької армії.
3. Назвіть території, які були приєднані до Франції протягом 1794–1799 рр.
Переворот 18 брюмера (9 листопада) 1799 р.
У ч и т е л ь.
До 1799 р. виникає загроза нових соціальних потрясінь: у країні панувала економічна розруха, зростало невдоволення народу рекрутськими наборами в армію. Французькі армії почали відступати, знову взялися за зброю роялісти. Австрія, Туреччина та Росія об’єдналися з Англією у нову коаліцію. У складі керівників держави виникає змова, внаслідок якої
9 листопада 1799 р. у Франції був встановлений новий режим — Консульство.Консулами стали Наполеон Бонапарт, Сійєс та Роже Дюко.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель пропонує учням, узагальнивши знання, отримані на уроці, відповісти на проблемне питання уроку, використовуючи метод «Прес».
— Чи можна виправдати насильство, навіть якщо воно веде до встановлення більш прогресивного ладу?
• Я вважаю, що...
• Тому що...
• Наприклад,...
• Таким чином,...
Учитель може на вибір заслухати декілька відповідей.
V. Домашнє завдання
1. Прочитати відповідний параграф підручника.
2. Закінчити складання хронологічної таблиці.
3. Продовжити заповнення таблиці «Етапи Французької революції».
