Атмосферні опади

Мета: поглиблення та систематизація знань про види атмосферних опадів; формування знань про особливості опадів та закономірності їх розподілу на території Землі; розвиток навичок характеризувати різноманітні види опадів та умови їх утворення.

Тип уроку: комбінований.

Опорні поняття: атмосфера, хмари, вологість повітря, дощ, сніг, град, роса, іній, агрегатні стани води.

Базові поняття: атмосферні опади, закономірності розподілу опадів, опадомір, діаграми атмосферних опадів.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Взаємоперевірка (робота в парах)

Обмін тестовими запитаннями, підготовленими вдома, відповідь на запитання, перевірка.

2. Прийом «Естафета» (по рядах)

Картки для естафети

Картка 1

1. Постійні вітри, що дмуть від тропічних широт у бік екватора,— __________________

2. Процес переходу речовини з газоподібного стану в рідкий або твердий — _________

3. Найнижче розташовуються хмари __________________________

4. Прилад для вимірювання атмосферного тиску — ______________

5. Розшифруйте діаграму.

 

6. Тепловий пояс між тропіками та полярними колами — _________

 

Картка 2

1. Постійні вітри помірних широт — ____________________________

2. Повітря, що містить максимально можливу кількість водяної пари, називають ________________________________________________

3. Дуже різноманітні та вигадливі за формою хмари — ____________

4. Прилад для визначення напрямку вітру — ____________________

5. Розшифруйте діаграму.

 

6. Тепловий пояс між Північним і Південним тропіками — ________

 

Картка 3

1. Вихрові області зі зниженим тиском у центрі — ________________

2. Процес переходу речовини з рідкого або твердого стану в газоподібний — ____________________________

3. Хмари, що розташовуються на дуже великій висоті та схожі на нитки,— _____________________________

4. Прилад для вимірювання відносної вологості — _______________

5. Розшифруйте діаграму.

 

6. Тепловий пояс за полярним колом — _______________________

 

3. Прийом «Географічна мозаїка»

Завдання. Складіть визначення понять, використовуючи наведені нижче слова.

• Вітер, повітря, в, це, горизонтальний, рух, напрямок.

• Шар, тропосфера, це, атмосфера, нижній.

• Такі, що мають, це, повітряні маси, властивості, однорідні, частини тропосфери.

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Практичність теорії»

Атмосферні опади — дощ, сніг, град, роса, іній — усім вам добре відомі. Їх поява в атмосфері пов’язана з унікальними властивостями води. Тепер, знаючи про випаровування та конденсацію, насичене і не насичене водяною парою повітря, ви легко зможете пояснити їх виникнення. Дії атмосферних опадів дуже суперечливі. Наприклад, дощ несе живильну вологу рослинам, а може бути джерелом руйнівних повеней. Або сніг — вкриває посіви та коріння рослин від згубних морозів, а може стати причиною обриву ліній електропередач, заносів, аварій на дорогах. То які вони — атмосферні опади, знайомі незнайомці? Поговорімо про них більш докладно, примірявши на себе роль одного з «капелюхів».

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Атмосферні опади та їх роль у житті людей. (Метод «кольорових капелюхів»)

Кожна група отримує паперовий капелюх певного кольору. Всередині капелюха написано завдання.

 

Порядок виступів «капелюхів»: білий, жовтий, чорний, червоний, синій, зелений.

2. Обробка результатів спостережень за опадами. Аналіз діаграми атмосферних опадів.

3. Закономірності в розподілі опадів. Аналіз кліматичної карти.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Альтернативні варіанти

Прийом «Географічний практикум»

1. Користуючись кліматичною картою, визначте найбільш «мокрі» та «сухі» райони Землі; поясніть їх виникнення.

2. Користуючись кліматичною картою, визначте середньорічну кількість опадів, що випадає у вашій місцевості.

Прийом «Проблемне питання»

1. Чому в областях зниженого атмосферного тиску випадає багато опадів, а в областях підвищеного атмосферного тиску — мало?

2. Чому у великих містах атмосферних опадів випадає більше, ніж у приміських районах?

VI. Підсумки уроку

Прийом «Мікрофон»

Обговорення результатів роботи.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Скласти план параграфа.

• Побудувати в зошиті діаграму атмосферних опадів за наведеними нижче даними.

Місяць року

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Кількість опадів, мм

45

40

38

46

50

70

Місяць року

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

Кількість опадів, мм

85

68

50

38

40

40

 

Додатковий матеріал до уроку

• «Наймокріше» місце земної кулі — Черрапунджа — невеличке індійське селище у південному передгір’ї Гімалаїв. Тут щороку в середньому випадає понад 12 тис. мм опадів. Понад 10 млн цебер на кожний гектар! У «рекордний» 1947 рік кількість опадів тут становила 24 326 мм!

• Майже не поступається Черрапунджі колумбійське містечко Тупунендо, в якому щороку випадає 11 770 мм опадів. Ще одним «мокрим» місцем на земній кулі є Гавайські острови. Тут щороку в середньому землю зволожує шар вологи завтовшки 10 м. На тутешньому острові Кауай дощова погода триває 350 днів на рік.

• На Землі є місцевість, де дощ іде «на замовлення». Це — північно-західна провінція Китаю Юньнань. Дощ починається тут навіть від голосного окрику. Причому випадає тим рясніший, чим сильніший голос. Пояснюється це тим, що тут, у горах Ґаолінґ, знаходяться озера, які настільки перенасичують повітря вологою, що найменший струс його зумовлює утворення дощових краплин.

• Полюс посушливості, радше за все, перебуває в Чілійській пустелі Атакама, що простягається вздовж західного узбережжя Південної Америки. Дощів там взагалі не буває. Кількість опадів вимірюється десятими частками міліметра — у вигляді ранкових туманів. За останніми даними, посуха триває тут уже понад чотири століття!

• Найбільший град випав 28 березня 1867 р. в околицях міста Белларі в Індії. Градини мали розмір невеликої дині, деякі з них важили майже півтора кілограма. Подібний град випав у 1986 р. у Банґладеш, позбавивши життя 92 мешканців.

• Найбільш грозовим місцем є місто Боґор на острові Ява, розташоване на північному схилі гори Саланг поблизу столиці Індонезії Джакарти. Тут блискавки спалахують у середньому 322 дні на рік.

• Гніздом блискавок називають місце, куди грозові розряди б’ють із дивовижною невідступністю. У 1978 р. поблизу фінського селища Оравікоскі за рік розрядилося 2276 блискавок! Найбільша кількість блискавок за добу — 665 тис.— зафіксована наприкінці липня 1992 р. в місті Карлсруе в Німеччині.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: