Мета: поглиблення та систематизація знань про види атмосферних опадів; формування знань про особливості опадів та закономірності їх розподілу на території Землі; розвиток навичок характеризувати різноманітні види опадів та умови їх утворення.

Тип уроку: комбінований.

Опорні поняття: атмосфера, хмари, вологість повітря, дощ, сніг, град, роса, іній, агрегатні стани води.

Базові поняття: атмосферні опади, закономірності розподілу опадів, опадомір, діаграми атмосферних опадів.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Взаємоперевірка (робота в парах)

Обмін тестовими запитаннями, підготовленими вдома, відповідь на запитання, перевірка.

2. Прийом «Естафета» (по рядах)

Картки для естафети

Картка 1

1. Постійні вітри, що дмуть від тропічних широт у бік екватора,— __________________

2. Процес переходу речовини з газоподібного стану в рідкий або твердий — _________

3. Найнижче розташовуються хмари __________________________

4. Прилад для вимірювання атмосферного тиску — ______________

5. Розшифруйте діаграму.

6. Тепловий пояс між тропіками та полярними колами — _________

Картка 2

1. Постійні вітри помірних широт — ____________________________

2. Повітря, що містить максимально можливу кількість водяної пари, називають ________________________________________________

3. Дуже різноманітні та вигадливі за формою хмари — ____________

4. Прилад для визначення напрямку вітру — ____________________

5. Розшифруйте діаграму.

6. Тепловий пояс між Північним і Південним тропіками — ________

Картка 3

1. Вихрові області зі зниженим тиском у центрі — ________________

2. Процес переходу речовини з рідкого або твердого стану в газоподібний — ____________________________

3. Хмари, що розташовуються на дуже великій висоті та схожі на нитки,— _____________________________

4. Прилад для вимірювання відносної вологості — _______________

5. Розшифруйте діаграму.

6. Тепловий пояс за полярним колом — _______________________

3. Прийом «Географічна мозаїка»

Завдання. Складіть визначення понять, використовуючи наведені нижче слова.

• Вітер, повітря, в, це, горизонтальний, рух, напрямок.

• Шар, тропосфера, це, атмосфера, нижній.

• Такі, що мають, це, повітряні маси, властивості, однорідні, частини тропосфери.

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Практичність теорії»

Атмосферні опади — дощ, сніг, град, роса, іній — усім вам добре відомі. Їх поява в атмосфері пов’язана з унікальними властивостями води. Тепер, знаючи про випаровування та конденсацію, насичене і не насичене водяною парою повітря, ви легко зможете пояснити їх виникнення. Дії атмосферних опадів дуже суперечливі. Наприклад, дощ несе живильну вологу рослинам, а може бути джерелом руйнівних повеней. Або сніг — вкриває посіви та коріння рослин від згубних морозів, а може стати причиною обриву ліній електропередач, заносів, аварій на дорогах. То які вони — атмосферні опади, знайомі незнайомці? Поговорімо про них більш докладно, примірявши на себе роль одного з «капелюхів».

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Атмосферні опади та їх роль у житті людей. (Метод «кольорових капелюхів»)

Кожна група отримує паперовий капелюх певного кольору. Всередині капелюха написано завдання.

Порядок виступів «капелюхів»: білий, жовтий, чорний, червоний, синій, зелений.

2. Обробка результатів спостережень за опадами. Аналіз діаграми атмосферних опадів.

3. Закономірності в розподілі опадів. Аналіз кліматичної карти.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Альтернативні варіанти

Прийом «Географічний практикум»

1. Користуючись кліматичною картою, визначте найбільш «мокрі» та «сухі» райони Землі; поясніть їх виникнення.

2. Користуючись кліматичною картою, визначте середньорічну кількість опадів, що випадає у вашій місцевості.

Прийом «Проблемне питання»

1. Чому в областях зниженого атмосферного тиску випадає багато опадів, а в областях підвищеного атмосферного тиску — мало?

2. Чому у великих містах атмосферних опадів випадає більше, ніж у приміських районах?

VI. Підсумки уроку

Прийом «Мікрофон»

Обговорення результатів роботи.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Скласти план параграфа.

• Побудувати в зошиті діаграму атмосферних опадів за наведеними нижче даними.

Додатковий матеріал до уроку

• «Наймокріше» місце земної кулі — Черрапунджа — невеличке індійське селище у південному передгір’ї Гімалаїв. Тут щороку в середньому випадає понад 12 тис. мм опадів. Понад 10 млн цебер на кожний гектар! У «рекордний» 1947 рік кількість опадів тут становила 24 326 мм!

• Майже не поступається Черрапунджі колумбійське містечко Тупунендо, в якому щороку випадає 11 770 мм опадів. Ще одним «мокрим» місцем на земній кулі є Гавайські острови. Тут щороку в середньому землю зволожує шар вологи завтовшки 10 м. На тутешньому острові Кауай дощова погода триває 350 днів на рік.

• На Землі є місцевість, де дощ іде «на замовлення». Це — північно-західна провінція Китаю Юньнань. Дощ починається тут навіть від голосного окрику. Причому випадає тим рясніший, чим сильніший голос. Пояснюється це тим, що тут, у горах Ґаолінґ, знаходяться озера, які настільки перенасичують повітря вологою, що найменший струс його зумовлює утворення дощових краплин.

• Полюс посушливості, радше за все, перебуває в Чілійській пустелі Атакама, що простягається вздовж західного узбережжя Південної Америки. Дощів там взагалі не буває. Кількість опадів вимірюється десятими частками міліметра — у вигляді ранкових туманів. За останніми даними, посуха триває тут уже понад чотири століття!

• Найбільший град випав 28 березня 1867 р. в околицях міста Белларі в Індії. Градини мали розмір невеликої дині, деякі з них важили майже півтора кілограма. Подібний град випав у 1986 р. у Банґладеш, позбавивши життя 92 мешканців.

• Найбільш грозовим місцем є місто Боґор на острові Ява, розташоване на північному схилі гори Саланг поблизу столиці Індонезії Джакарти. Тут блискавки спалахують у середньому 322 дні на рік.

• Гніздом блискавок називають місце, куди грозові розряди б’ють із дивовижною невідступністю. У 1978 р. поблизу фінського селища Оравікоскі за рік розрядилося 2276 блискавок! Найбільша кількість блискавок за добу — 665 тис.— зафіксована наприкінці липня 1992 р. в місті Карлсруе в Німеччині.