Мета: формування знань про льодовики та їх різновиди; продовження розвитку вмінь працювати з картами атласу, визначати географічне положення об’єктів; сприяння розумінню процесів утворення льодовиків і вічної мерзлоти, значення льодовиків у формуванні клімату планети.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, схеми, рисунки, фотографії, відеосюжет «Утворення льодовиків», папір, маркери.

Опорні поняття: вода, лід, сніг, річка, озеро.

Базові поняття: льодовик, гірські та покривні льодовики, багаторічна мерзлота.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Прийом «Географічна розминка» — «Так — ні»

Учитель (учень) загадує назву одного географічного об’єкта, учні за допомогою навідних запитань намагаються розгадати його.

2. Обмін «чомучками» (робота в парах)

Обмін запитаннями, підготовленими вдома.

3. Прийом «Естафета» (робота з дидактичними картками по рядах)

Картка 1

1. Заглиблення в рельєфі, створене рухами води в річці,— __________

2. Найнижчий рівень води в річці — ____________________________

3. Озера, розташовані в розломах земної кори, за походженням є __________________________

4. Озеро Ялпуг — найбільше ______________ в Україні.

5. Водосховища створюють з метою ____________________________

6. Озеро Вікторія знаходиться в ________________________________

Картка 2

1. Головна річка з усіма своїми притоками — _____________________

2. Тривале підняття рівня води в річках у певний період — __________

3. Озера, розташовані в кратерах вулканів, за походженням є __________________________

4. Озеро-море Каспійське — найбільше _______________ у світі.

5. Канали створюють з метою _________________________________

6. Озеро Верхнє знаходиться в _________________________________

Картка 3

1. Територія, з якої річка збирає воду,— _________________________

2. Короткочасне підвищення рівня води в річках після сильних дощів, відлиг тощо — ____________________________________________

3. Озера, що утворилися після обвалу, який перегородив річкові долини, за походженням є _________________________________________

4. Озеро Байкал — найбільше ________________________ у світі.

5. Ставки створюють з метою __________________________________

6. Озеро Байкал знаходиться в _________________________________

4. Прийом «Бліц-опитування»

• В яких агрегатних станах може перебувати вода?

• За яких умов опади випадають та накопичуються у вигляді снігу та криги?

• Де на Землі найбільш сприятливі умови для накопичення твердих опадів?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Дивуй!»

Чи знаєте ви, де знаходяться основні запаси прісних вод на Землі? Не в річках, і не в озерах, а в льодовиках, які на сьогодні займають 11 % суші. Вода в льодовиках ніби «законсервована» на випадок зміни кліматичних умов. Настало похолодання — площа льодовиків збільшилась. У льодовиковий період покриви льоду займали майже 1/3 суші! Унаслідок потепління, наприклад сьогодні, площа льодовиків скорочується. Що ж являють собою льодовики? Які процеси регулюють зміну їх площі? Чи можливий на Землі новий льодовиковий період? Відповісти на ці запитання ви зможете сьогодні на уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1.      Що таке льодовик? (Прийом «Мозкова атака»)

2. Прийом «Творча лабораторія». (Робота у групах з підручниками, схемами)

Сильні учні, які готувалися самостійно, надають допомогу.

Завдання группам

Картка 1

Розкажіть та зобразіть на схематичному рисунку умови утворення льодовика.

Картка 2

Розкажіть про утворення гірського льодовика та схематично зобразіть його на рисунку.

Картка 3

Розкажіть про утворення покривного льодовика та схематично зобразіть його на рисунку.

Картка 4

Розкажіть про роботу, яку виконує льодовик, та покажіть цей процес на схематичному рисунку.

Картка 5

Розкажіть про вічну мерзлоту та на схематичному рисунку зобразіть особливості будівництва на ній споруд.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Чомучка» (продовження роботи в групах)

Завдання. Складіть по два(три) запитання до своїх рисунків, які починалися б словом «чому».

2. Конкурс загадок про льодовики

VI. Підсумок уроку

Прийом «Прес-конференція»

Обговорення роботи груп.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Позначити на контурній карті території, де є гірські та покривні льодовики.

• Розпочати підготовку до КВК, що відбудеться через один урок: сформувати дві команди гравців по шість-сім учнів та дві команди уболівальників, підготувати для команд емблеми та назви, пов’язані з водою.

Додатковий матеріал до уроку

• Найбільшу кількість води «доливають» у Світовий океан льодовики Арктики й Антарктики — 250 км3. Відбувається це внаслідок потеп-ління клімату нашої планети, що спостерігається останнім часом.

• Загальна маса айсбергів, що відокремлюються від шельфових льодовиків Антарктиди, становить 1,5 трлн т, а тих, що утворюються в Арктиці,— 250 млрд т. Загалом, за підрахунками вчених, маса айсбергів, які плавають у водах Світового океану, становить колосальну цифру — 7 трлн 650 млрд т.

• Найбільший з айсбергів, який був зафіксований у 1956 р., мав приблизно 385 км у довжину та 111 км у ширину, а площу — 31 тис. км2. Середня тривалість існування айсбергів — близько чотирьох років.

• Гірські льодовики рухаються значно швидше, ніж покривні. Кавказькі льодовики спускаються за добу в середньому на 5–10 см, альпійські — на 10–40 см, памірські — на 60–80 см. «Найбільш швидкохідними» є льодовики Тянь-Шаню: вони просуваються на метр за добу.

• На Памірі знаходиться величезний льодовик Федченка. Його довжина перевищує 70 км, а ширина дорівнює 1700–3100 м. Якби льодовик раптом розтанув, то в Центральній Азії розлилося б море, за величиною, як Аральське. На льодовику багато років працюють зимівники-дослідники. Відважні спостерігачі щоденно стежать за тим, що відбувається на цій найбільшій річці гірського льоду. Їх робота дуже важлива: льодовики — гігантські «кухні погоди», що впливають на клімат значних за площею областей. Науково-дослідні станції працюють на багатьох льодовиках планети.