Мета: формування первинних уявлень про рельєф дна Світового океану; поглиблення та систематизація знань про основні форми рельєфу Землі; розвиток умінь колективної творчості, нестандартного мислення; виховання інтересу до різних видів діяльності, вміння захищати власну думку.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта півкуль, атласи, підручники, плакати, кольорові маркери, фрагмент відеофільму про дослідження дна океану.

Опорні поняття: рельєф, океан, гори, рівнини.

Базові поняття: шельф, материковий схил, ложе, глибоководний жолоб, серединно-океанічний хребет.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор» (за рівнинами та гірськими системами світу)

(Робота з картами)

Альтернативні варіанти

2. Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

• Що таке рельєф місцевості?

• За якими ознаками класифікують рівнини та гори?

• Які форми рельєфу переважають у нашій місцевості?

• Як зображують форми рельєфу на фізичній карті?

• Який зв’язок існує між будовою земної кори та формами рельєфу?

• Які, на вашу думку, особливості має рельєф дна Світового океану?

«Обмін кросвордами»

Учні обмінюються кросвордами, що підготували вдома, та розгадують їх.

* Прийом «Підготовка до мандрівки» (робота в групах)

Розробіть рекомендації щодо підготовки спорядження та правил поведінки групі туристів, яка вирушає в маршрут у гори.

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Учитель. Людині властиве прагнення пізнати невідоме. Підкорення полюсів та найвищих вершин, багатоденні переходи через пустелі та непрохідні лісові хащі, вихід у космічний простір — усе це приклади невтомного пошуку відкриття таємниць, які пропонує людству природа. Однак, незважаючи на високий рівень розвитку людської цивілізації, величезні простори Світового океану, в тому числі його дна, ще й сьогодні залишаються недостатньо вивченими. (За можливості демонструє фрагмент відеофільму про вивчення підводного світу.) За допомогою сучасної апаратури вдалося з’ясувати, що рельєф дна Світового океану не менш різноманітний, ніж рельєф суші. Уявімо собі ситуацію, що на дно океану зі спеціальним спорядженням опустилися чотири групи дослідників: наукових теоретиків, художників, письменників і допитливих учнів з екскурсоводом. Як розкажуть про рельєф дна спеціалісти? Які запитання поставлять зацікавлені учні? Про це ми дізнаємося через 20 хвилин.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1.      Вивчення дна Світового океану. (Прийом «Кути»)

Групи учнів розміщаються по кутках класної кімнати. У цій грі учні мають свободу вибору «кута», тобто групи та виду її діяльності. Учитель інструктує кожну групу.

Група наукових теоретиків, використовуючи текст підручників, повинна скласти стислий звіт про рельєф дна океану. Група художників зображує рельєф дна океану на плакаті та коротко описує його. Група письменників складає невеликий нарис про побачене на дні океану. А група допитливих учнів повинна підготувати низку запитань, які вони поставлять «екскурсоводу» під час підводної екскурсії.

2. «Фізкультхвилинка».

Для виходу із гри можна запропонувати дітям кілька вправ дихальної гімнастики або просто потанцювати під музику.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Прес-конференція»

Обговорення гри, найбільш вдалих виступів, рекомендації.

2. Прийом «Лови помилку картографа!» — «Світлофор» (робота з настінною фізичною картою світу та атласами)

Учитель (або учень) показує та називає рівнини, гори, вулкани, іноді навмисно припускаючись помилки. Учні за допомогою карток висловлюють свою згоду або незгоду.

VI. Підсумок уроку

Учні підбивають підсумки самостійно, відповідаючи на запитання вчителя «Що нового для себе ви дізналися сьогодні на уроці?».

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати параграф підручника.

• Скласти розгорнутий план до тексту параграфа, виписуючи визначення базових понять.

• Підготувати повідомлення про унікальні форми рельєфу Землі.

Додатковий матеріал до уроку

• Межі шельфу проводять береговою лінією та вздовж перегину поверхні (брівка) шельфу до материкового схилу. Вона знаходиться на глибині від 50 до 600 м та більше. Якщо чіткого перегину немає, межу проводять ізобатою 200 м. Ширина шельфу різна — від 1 до 1500 км.

• Материковий схил — частина підводної окраїни материка — має нахил від 1 до 10°, характеризується різним розчленуванням рельєфу: наявністю довгих і глибоких каньйонів, терас, зсувів. Окремі каньйони сягають 3–5 км глибини та врізаються в континентальний схил на 1000 м, як, наприклад, перед гирлами річок Св. Лаврентія, Парани, Конґо.

• Ложе океану — найнижчий (крім глибоководних жолобів) рівень земної кори — від 4000 до 5000–6000 м глибини. Ложе складено земною корою океанічного типу та характеризується слабкими вертикальними рухами — на зразок платформ на континентах. У рельєфі переважають плоскі хвилясті та горбисті рівнини. Між ними — підняття різних типів і походження: широкі плоскогір’я, ланцюги гір і окремі гори.

• Серединно-океанічні хребти — великі підводні гірські споруди здебільшого посередині океанів. Важко навіть уявити гірську систему, що простягається через усі океани на більш ніж 60 тис. км. Ширина її — до 2 тис. км, а висота — переважно від 1 до 3 км. Середину більшості хребтів прорізають глибокі ущелини — рифтові долини. Доведено, що серединно-океанічні хребти за походженням не мають нічого спільного з гірськими хребтами суходолу. Вони виникають внаслідок виходу на поверхню глибинної речовини мантії, а наземні хребти — через нагромадження, ущільнення, підняття та зминання у складки гірських порід.

• У рельєфі океанічного дна вирізняють також вулканічні конуси. Вони, як і на суходолі, формою схожі на зрізаний конус і сягають у висоту кількох кілометрів. Під час спостережень за виверженням одного з підводних вулканів у Тихому океані вчені бачили, як із конуса, що здійнявся на 2,5 км, викидалися розжарена мантійна речовина, попіл, вулканічні бомби та пісок. Температура води, що вивергалась, сягала +300°С. Світлий шлейф від вулкана тягнувся за течією на 200 км.