Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із поняттям «образотворче мистецтво», композицією як основним засобом організації площини картини; «симетричною композицією» як засобом передавання спокою та величі; формувати в дітей уміння сприймати, розрізняти та аналізувати твори образотворчого мистецтва; розвивати дрібну моторику руки; розвивати естетичне сприйняття навколишнього світу, стимулювати розвиток естетичних почуттів. Обладнання: навчальні плакати; репродукції картин відомих художників (І. Хруцький «Квіти та фрукти»; Рафаель Санті «Сикстинська мадонна»; К. Моне «Біле латаття. Живерні»; Рембрандт ван Рейн «Портрет старої» та ін.); навчальні роботи з методичного фонду. Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; умка; фарби — гуаш або акварель; пензлі № 4, 6; воскові крейди; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра. Основні поняття: «симетрична композиція», «площина симетрії», «вісь симетрії», «вісь перенесення». Тип: урок формування нових знань. Коментар Урок має на меті закріплення та розширення знань учнів про композицію як засіб організації картинної площини. Обсяг викладання теоретичного матеріалу вчитель визначає, ураховуючи ступінь підготовки учнів. Хід уроку І. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань і вмінь Бесіда Учитель пропонує учням пригадати основні ознаки передавання руху на площині, правила організації динамічної композиції, основні поняття. ІIІ. Вивчення нового матеріалу Слово вчителя Зображення на картині завжди сприймається разом із фоном. Але чіткість, з якою ми бачимо всі частини картини, може дуже суттєво відрізнятися: центральна її частина сприймається найчіткіше, саме тому головне зображення слід розміщувати в середині аркуша паперу. Якщо потрібно зобразити декілька предметів, то у цій зоні художники розташовують головний елемент композиції, а другорядні — поряд із ним.Щоб створити композицію, необхідно спочатку проаналізувати предмети, що зображуються, виявити їх естетичні якості, внутрішній зміст, виділити головне та характерне за допомогою таких виразних композиційних засобів, як ритм, симетрія, асиметрія, рівновага, контраст і нюанс. Симетрія — грецьке слово, означає «гармонію», «відповідність». Уявлення про симетрію як вираження певних закономірностей надаєбагато прикладів у природних формах й організмах. Будова тіла метелика є симетричною: всі його ліві частини рівнозначні до правих і однаково розташовані щодо середини; таку саму закономірність можна побачити й у квітки, і в листочку клена. Симетрія виступає в природі як статичний засіб замикання форми в собі, спорідненість усіх її частин або засіб динамічного збагачення поверхні та простору. Фігура (або група фігур) буде симетричною, якщо частини, що її складають, є однаковими за формою та розміром, однаково розташовані щодо умовного центру. Рівність легко встановити, якщо просто накласти фігури одна на одну (або при їх віддзеркаленні). Однакове розташування фігур встановлюється тоді, коли за допомогою поворотів,віддзеркалень або перенесень вони поєднуються самі з собою або перетворюються одна на одну. Повороти здійснюються обертанням фігури навколо лінії, що називають віссю симетрії. Віддзеркалення передбачає повороти у так званій площині симетрії, що ділить фігуру (або групу фігур) на дзеркально рівні частини. Перенесення можна створити шляхом віддзеркалень і поворотів уздовж прямої лінії, що називають віссю перенесення. У центральносиметричних композиціях художники використовують рівновагу об’ємів, колірних плям. У них зазвичай відсутній рух. Жести персонажів спокійні й лаконічні, кольори — гармонійно об’єднані, немає різких контрастів. Центральна або симетрична композиція — розташування головного об’єкта в центрі картини — позбавляє її руху. Якщо необхідно передати внутрішню красу, спокій, упевненість, велич, без симетричної композиції не можна обійтися. ІV. Закріплення вивченого матеріалу Організація сприйняття творів мистецтва Учитель пропонує учням уважно роздивитися картину Івана Хруцького «Квіти та фрукти», самостійно визначити, яким чином художник осяг рівноваги у своїй картині. Слово вчителя Симетрична композиція — поширений прийом організації простору. Її можна зустріти в пейзажі та натюрморті, портретах та жанровому живописі. Якщо ви уважно подивитеся на картини, що ми їх розглядали на цьому уроці, то побачите, що в них немає повної симетрії. • Як же передати на площині відсутність руху? Творче завдання Виконайте симетричну композицію за темою «Крокує осінь». Скористайтеся гуашшю, аквареллю або восковими олівцями. Індивідуальна робота за творчим завданням V. Підбиття підсумків Обговорення учнівських робіт Після завершення роботи відбувається обговорення учнівських малюнків. Із малюнків створюють виставку «Крокує осінь». VI. Домашнє завдання Учитель пропонує учням завершити малюнки вдома, виправляючи помилки, які було виявлено.
| |
Схожі матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |