Мета уроку: розглянути поняття збалансованого харчування та його особливості в підлітковому віці; розвивати вміння учнів аналізувати та враховувати калорійність продуктів у щоденному раціоні.

Очікувані результати: учні повинні називати складові продуктів харчування підлітків; учні повинні розпізнаватиознаки порушення питного режиму; учні повинні пояснювати залежність вимог до харчування, питного режиму від інтенсивності фізичного і питного режиму.

Обладнання:

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Я людина, і ніщо людське мені не чуже. (Теренцій)

n 1. Організаційний етап

1.1. Привітання, фізкультхвилинка.

1.2. Перевірка присутності учнів: кількість за списком ______, кількість присутніх на уроці ________, відсутніх ____________.

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

1.4. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.

n 2. Актуалізація опорних знань

2.1. Перевірка індивідуального домашнього завдання.

2.2. Фронтальна бесіда.

1. Для чого потрібно визначати масо-зростовий індекс?

2. На що вказує значення індексу, якщо воно менше за норму?

3. На що вказує підвищене значення масо-зростового індексу?

4. У США кожна третя дитина має надлишок маси. Як ви вважаєте, з чим це пов’язано?

2.3. Розгадування загадок про продукти харчування.

2.4. «Асоціативний кущ».

Складання схеми на дошці за відповідями учнів.

— Чому виникають порушення фізичного розвитку?

n 3. Мотивація навчальної діяльності

3.1. Повідомлення теми уроку та формулювання разом з учнями мети та задач вивчення нового матеріалу.

3.2. Проблемне запитання.

— Чому збалансоване харчування особливо важливе саме для дітей та підлітків?

n 4. Етап засвоєння нових знань

План пояснення нового матеріалу

1. Збалансоване харчування (пояснення з елементами бесіди, складання схеми).

а) значення їжі для підлітків;

б) характеристика поживних речовин;

в) функції води та її значення для людини.

2. Правила збалансованого харчування (пояснення з елементами бесіди):

а) складання загальних правил збалансованого харчування;

б) помилки в харчуванні;

в) причини й ознаки харчових отруєнь.

3. Режим харчування (пояснення вчителя).

4. Обговорення пропонованого меню школяра (роздавальний матеріал).

Запитання до учнів:

— Чи достатній наведений раціон для дівчинки або хлопця?

— Як вплине на організм знижена калорійність їжі?

— Як вплине на організм збільшення калорійності їжі?

Узагальнення обговорення: рівень калорійності щоденного харчування повинен відповідати віку та статі підлітка.

n 5. Узагальнення та закріплення знань

5.1. Практична робота «Визначення калорійності щоденного харчування».

5.2. Індивідуальна робота за картками.

Картка № 1

1. Чому людина вмирає, якщо її годувати лише вареним м’ясом?

2. Чи може дитина самостійно корегувати свій раціон харчування? Відповідь поясніть.

Картка № 2

1. Як вплине на дитину нестача кальцію в їжі?

2. Проаналізуй свій раціон харчування та побудуй піраміду живлення за кількістю споживанихпродуктів.

5.3. Розгадування кросворда.

5.4. Конкурс знавців віршів про овочі.

5.5. Робота з підручником.

5.6. Обговорення епіграфа уроку.

— Як на, вашу думку, слова Теренція можна віднести до теми нашого уроку?

5.7. Відповідь на проблемне запитання.

5.8. Диктант-пам’ятка «Їстівні гриби — вбирачі отрут».

n 6. Підбиття підсумків уроку

«Особистий кошик»

Учні складають у свій кошик корисні знання щодо харчування, щоб використовувати їх та поділитися з іншими.

n 7. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник: ____________________________________________

Робочий зошит: ________________________________________

7.2. Індивідуальні завдання.

1. Які продукти ти споживаєш упродовж тижня та в якій кількості (приблизно)?

3. Добери малюнки або намалюй будь-які продукти харчування.

2. Актуалізація опорних знань

2.3. Загадки про продукти харчування

Він і чорний, він і білий,
І завжди він загорілий.
Як до столу ми йдемо,
То без нього не їмо.

(Хліб)

Рідке, а не вода, не сіють, не печуть, не варять,
а всі їдять і хвалять.

(Молоко)

Солоденьке, як медок,
Холодненьке, як льодок.

(Морозиво)

Хто, неначе апельсин,
Вітаміни має всі,
Та не з дерева звисає,
А на грядці виростає.

(Морква)

Моє тіло під землею,
Кучерики понад нею,
Любить мене кожна юшка,
Називаюся ...

(Петрушка).

Сидить баба на грядках,
Вся закутана в хустках.

(Капуста)

Під землею птиця
Кубло звила
І яєць нанесла.

(Картопля)

Круглий, як сонце,
Смугастий, бокастий.
Дуже солодкий
І трішки хвостатий.

(Кавун)

У зеленій оболонці,
А всередині — мов сонце.

(Кавун)

У зеленім картузі
На одній стоїть нозі.
Коло вуха китиця,
Золотом він світиться.
Звичка гарна, отака:
Він голівку поверта
Вбік, де сонце котиться,—
Родичем доводиться.

(Соняшник)

На городі в нас росте
Сонце ясне, золоте.
Жовте око, жовті вії,
Та чомусь воно не гріє.

(Соняшник)

І печуть, і варять мене,
І хвалять, і їдять мене,
Бо я добра.

(Картопля)

Червоненькі кругляшки
Почіплялись на гілки.
Позбираю всі підряд,
Буде добрий з них салат.

(Помідори)

У кожній господі
Стала у пригоді.
Та хто роздягає,
Сльози проливає.

(Цибуля)

Що то за голова,
Що тільки зуби й борода?

(Часник)

Я кругленька, червоненька,
З хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
І до столу подають.

(Редиска)

Я на сонці сонцем сяю,
Родичів багато маю.
Гарбузову господиню
Добре знають. Хто я?

(Диня)

Хоч зубів багато маю,
Та ніколи не кусаю.
Довгі коси маю
Та не заплітаю.

(Кукурудза)

Мов червоний ліс,
На городі зріс,
В борщі скупався,
У рот сховався,
Язик припік,
В борщ назад утік.

(Перець)

Маленьке, кругленьке
З гори скотилося
Впало, розбилося.
Нема того бондаря,
Щоб його скував.

(Яйце)

n4. Етап засвоєння нових знань

1. Збалансоване харчування

Їжа — джерело енергії, поживних речовин, тепла.

Збалансоване харчування — це повноцінне забезпечення організму необхідними поживними речовинами

Функції білків:

• структурна (клітинні оболонки);

• рухова (м’язи);

• захисна (антитіла).

Функції жирів:

• енергетична;

• захисна (процеси терморегуляції, механічний захист внутрішніх органів).

Функції вуглеводів:

• енергетична;

• структурна;

• обмін речовин.

Вміст крохмалю в деяких продуктах:

мука — 60–68 %;

крупа манна — 68–73 %;

група гречана — 65 %;

крупа вівсяна — 65 %;

хліб житній — 45–50 %;

хліб білий — 47–53 %;

печиво — 51–56 %;

картопля — 18 %;

гарбузи, банани — 2 %;

капуста, морква — 0,2–0,5 %;

Вплив кількості вітамінів на організм:

• гіповітаміноз (нестача вітамінів);

• авітаміноз (відсутність деяких вітамінів);

• гіпервітаміноз (надлишок вітамінів, отруєння аптечними вітамінами).

Функції деяких вітамінів

Вода

Вода не належить до поживних речовин харчування, але її надлишок або нестача порушують функції організму.

Функції води:

• розчинник;

• теплорегуляція;

• середовище для хімічних реакцій;

• видалення шкідливих речовин.

Оптимальна кількість води на добу:

• у прохолодну погоду 1–1,5 літра;

• у спекотливу погоду 1,5–2 літра.

Під час фізичних навантажень кількість споживаної рідини має бути такою, як

у спекотливу погоду. Не слід пити більш вказаної норми, оскільки велика кількість водних напоїв (більше 2,5 літра) збільшує кількість поту. З потом організм втрачає багато мінеральних речовин, що різко погіршує стан здоров’я (запаморочення).

Під час фізичних навантажень можна вживати негазовану мінеральну воду або зелений несолодкий чай. Дуже шкідливими є газовані солодкі та «енергетичні» напої.

Питний режим і баланс води в організмі

Для нормального самопочуття і для забезпечення життєдіяльності організму необхідне дотримання питного режиму.

Людина надзвичайно гостро відчуває зміни вмісту води в організмі і може прожити без неї всього кілька діб. При втраті води до 2 % ваги тіла (1–1,5 л) з’являється спрага, при втраті 6–8 % наступає напівнепритомний стан, при нестачі 10 % з’являються галюцинації. Втрата понад 20 % води для організму смертельна. Тому важливо дотримуватися питного режиму. Правильний питний режим передбачає збереження фізіологічного водного балансу — це зрівноважування надходження і утворення води з її виділенням.

Якщо в організм потрапляє недостатня кількість води, то знижується вага тіла, збільшується в’язкість крові, частішає пульс і дихання, виникає спрага, нудота, знижується працездатність.

При надмірному вживанні рідини відбувається перевантаження серцево-судинної системи (із-за розрідження крові), порушується травлення (із-за розведення шлункового соку), збільшується навантаження на нирки (із-за посилення вироблення сечі), розвивається виснажливе потовиділення, послаблюється організм. Із потом і сечею інтенсивно виводяться мікроелементи, що порушує сольовий баланс. Це небезпечно тим, що навіть короткочасне перевантаження організму водою може призвести до швидкої стомлюваності м’язів і до судоми. Тому спортсмени під час змагань ніколи не п’ють,

а тільки полощуть рот водою.

Отже, роль води для людини величезна, тому кожна людина має створити для себе умови збереження безцінного водного балансу шляхом правильної організації питного режиму.

Здоров’я людини в значній мірі залежить від того, якої якості воду вона п’є. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 80 % усіх захворювань пов’язано із забрудненою питною водою. Вода займає 3/4 поверхні Землі, але лише 3 % її може бути використано для пиття. А у слаборозвинених країнах 60 % населення не має санітарно-технічних зручностей та безпечного для здоров’я водопостачання. Щороку у світі через вживання забрудненої води отримують хвороби близько 500 тис. чоловік.

Але буде помилкою вважати, що для збереження здоров’я слід вживати хімічно чисту (дистильовану) воду. У нормі у воді розчинені десятки речовин, які зумовлюють її смак

і є джерелом мікроелементів для організму. Недостатня кількість мікроелементів, так само як і їх надлишок, можуть бути причиною хвороб. Так, мала концентрація Йоду у воді призводить до захворювання щитовидної залози, а нестача Селену — до захворювання

на рак молочної залози. Тому, вживання води з малою мінералізацією (вмістом мікроелементів) повинно компенсуватися додатковим отриманням мікроелементів

з продуктами харчування. Багато Кальцію міститься у молочних продуктах — сирі, молоці; магнієм багаті зелені овочі та сухофрукти; калій міститься у картоплі, абрикосах, сливах; Натрій та Калій міститься у буряку; Селеном та Йодом багаті морепродукти.

Безпека вживання питної води великою мірою залежить від культури її використання. Необхідно пам’ятати, що воду з гарячого крана не можна використовувати для пиття. Адже у гарячу воду додають солі Хрому і речовини, що не дозволяють їй швидко охолоджуватись. Ці сполуки можуть викликати алергію, захворювання печінки, нирок. Отже, після миття посуду гарячою водою, обов’язково споліскуйте його холодною.

Не зливайте у каналізацію отруйні речовини (ртуть із термометра, що розбився, отруту для шкідників, залишки розчинників та фарб) — ця отрута повернеться до вас з водою

та продуктами харчування.

Пестициди, що потрапляють у воду з полів, не можна знищити кип’ятінням. Тому, використовуйте для пиття воду, що очищена водоканалом. Якщо ви викопали колодязь — зверніться до СЕС для аналізу води.

Зберігати воду для пиття краще у скляному або емальованому посуді. Бажано, щоб перед приготуванням їжі вода відстоялася хоча б 1,5–2 години. Адже хлорування води,

як засіб дезінфекції, несе певну небезпеку здоров’я.

При централізованому водопостачанні хімічний склад води постійно аналізується

та перевіряється, але слід додатково використовувати побутові фільтри для води.

2. Правила збалансованого харчування

Загальні правила харчування

• дотримання режиму харчування;

• запобігання переїдань;

• вживання різноманітної та збалансованої їжі;

• дотримання норм особистої гігієни та правил поведінки під час їжі;

• дотримання питного режиму;

• дотримання умов теплової обробки продуктів і води;

• споживання тільки якісної їжі.

Найпоширеніші помилки харчування

1. Надлишок калорій (зайві 90 калорій на добу протягом 5 років збільшують масу тіла на18 кг).

2. Надлишок жирів у їжі.

3. Нестача вітамінів, клітковини, свіжих овочів та фруктів, кисломолочних продуктів, риби.

4. Надлишок хліба, кондитерських виробів.

5. Споживання солодких напоїв, особливо газованих.

6. Порушення режиму харчування.

7. Погане пережовування їжі.

8. Споживання їжі перед телевізором.

9. Незнання особливостей продуктів споживання.

10. Недодержання правил харчування відповідно до віку.

Причини й ознаки харчових отруєнь

При порушенні правил теплової обробки, вживання неякісної їжі та води виникає отруєння організму.

Ознаки отруєння:

• блювота;

• запаморочення;

• біль у животі;

• пронос.

Перша допомога при отруєнні

1. Виклик «швидкої допомоги» (102 — безкоштовний виклик).

2. Промивання шлунка з блювотою (вода кімнатної температури, бажано кип’ячена).

3. Прийом активованого вугілля (1 таблетка на 10 кг маси та бажано у вигляді порошку з водою).

3. Режим харчування

Режим харчування — це прийом певної кількості їжі у визначені часи.

Для підлітків 10–12 років найкращим є п’ятиразове харчування:

• перший сніданок — 20–25 % добового раціону;

• другий сніданок — 10 %;

• обід — 40 %;

• підвечірок — 5–10 %;

• вечеря — 10–15 %.

Умови добового раціону:

Для хлопців — 2700 ккал;

Для дівчат — 2500 ккал.

ÚЗапитання до учнів

—Чи достатній наведений раціон для дівчинки або хлопця? (Для дівчинки достатній, для хлопця потрібні додаткові 200 ккал.)

—Як вплине на організм знижена калорійність їжі? (Зниження маси тіла, затримка всіх складових розвитку.)

— Як вплине на організм збільшення калорійності їжі? (Збільшення маси тіла, порушення обміну речовин)

Узагальнення обговорення: рівень калорійності щоденного харчування має відповідати віку та статі підлітка.