С. Олійник «Чудо в черевику»
Мета: продовжити знайомити учнів з творчістю С. Олійника, узагальнити та систематизувати знання учнів про гумор, сатиру, іронію; проаналізувати гумореску «Чудо в черевику», визначаючи її ідейно-тематичне спрямування, художні особливості тощо; розвивати вміння іронічно, критично, з почуттям гумору сприймати явища навколишньої дійсності й самого себе; грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; формувати естетичні смаки; виховувати почуття пошани до С. Олійника, його гумору, власної навчальної діяльності, необхідність здобуття знань; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: комбінований:
Обладнання: портрет С. Олійника, бібліотечка його творів; фотокартки шкільного життя учнів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями
Чим відрізняється гумор від сатири? Наведіть приклад.
Які негативні явища, риси характеру викриває у своїх творах С. Олійник?
Прокоментуйте наступні слова Остапа Вишні: «Треба підняти народ до розуміння сміху, хорошого, світлого…».
Чи вірите ви в чудеса? З якою метою у творах художньої літератури різних жанрів письменниками використовується уявне, фантастичне, казкове?
Для чого діти ходять до школи? Які несподівані ситуації з ними трапляються?
Порівняйте школу минулого і сучасну. Які переваги кожної з них, якщо такі є?
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
ІV. Основний зміст уроку
 
Такий гумор є майже у всіх вітчизняних гумористів,
але чи не найтонкішим майстром такого гумору є якраз С. Олійник.
Остап Вишня
Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує…
Остап Вишня
Коли людина сміється, вона зла не робить.
К. Паустовський
1. Теорія літератури
1.1. Іронія (eironeia — удавання, лукавство) — троп: приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в оберненому, протилежному значенні.
Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому, що думають у дійсності про якесь явище чи людину. Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнівною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.
1.2. Гіпербола (гр. hyperbole — перебільшення) — троп, що полягає в навмисному перебільшенні певної ознаки, явища, події з метою надати зображуваному більшої виразності, загостреності.
Наприклад. Смільчака такого, такого красеня, такого розумниці, як цей хлопчик удався, пошукати по цілім широкім і великім світі, та ще удень, при ясному сонцеві, та ще із свічею променистою (Марко Вовчок).
2. Опрацьовування гуморески С. Олійника «Чудо в черевику»
 
2.1. Виразне читання твору.
2.2. Тема: зображення Васі, який намагався скористатися «чудом справді чарівним» для відмінного навчання, не витрачаючи при цьому будь-яких зусиль і старань.
2.3. Ідея: засудження ліні, надмірної самовпевненості, байдужості до праці; прагнення легким шляхом здобути у будь-чому перемогу.
2.4. Основна думка: тільки у наполегливій праці, відповідальному ставленні до навчання можна досягти позитивних результатів, а не сподіватися на випадкове чудо.
2.5. Сюжет твору.
 
Учень 5-го класу Вася Боровик вирішив скористатися чарівною порадою друга. Її суть: якщо хочеш вчитися на «відмінно», необхідно п’ятак приліпити в черевик під ліву п’ятку. Однак це чудо не спрацювало. Вася після закінчення уроків отримав п’ять двійок і надавив мозоль.
2.6. Композиція.
Експозиція: роздуми автора про ледачих людей; Васі порадив друг скористатися чарівним чудом і без мороки отримати п’ятірки.
Зав’язка: Вася зробив усе так, як йому порадив друг.
Кульмінація: замість чуда —у класі сміх.
Розв’язка: Вася отримав п’ять двійок і надавив від п’ятака собі мозоль — такий результат чуда.
2.7. Характеристика образу Васі Боровика. Орієнтовний план.
1) Вася Боровик — учень п’ятого класу.
2) Риси характеру хлопця:
а) ледачий (несерйозно сприймає навчання);
б) наївний (живе марними сподіваннями);
в) безтурботний (вірить у велике чудо);
3) Негативний приклад навчання Васі для сучасних школярів.
2.8. Аналізування змісту гуморески за питаннями:
 
Чому вас захоплює чудо? Чи вірите ви у його існування?
Як автор ставиться до ледачих?
Яким ми уявляємо Васю на початку твору?
 
Що за чудо вразило хлопця?
Чому Вася вирішив скористатися цим чудом і довірився йому?
Чим пояснити незвичну ходу Васі по дорозі до школи?
Що відчував Вася Боровик, коли його викликали на уроках?
Поясніть фразеологізм «ні в сих ні в тих». Як він стосується Васі Боровика?
Чому п’ятак у черевику був морокою для хлопця?
 
Чи зрозумів Вася після закінчення уроків хибність такого чуда? Чи відбулося це раніше?
Якими ж, на вашу думку, будуть подальші дії Васі? Чи звернеться він до цього чуда наступного разу?
Чи цінує Вася дружбу? Чи змінилося, на вашу думку, ставлення хлопця до друга після отримання ним п’ятьох двійок?
Чи є у нас в класі такі учні, як Вася?
Які «ліки» ви б запропонували проти ліні?
У чому значення даної гуморески С. Олійника для сучасних школярів?
2.9. Художні особливості твору.
Епітети: «легенька удача», «чарівне чудо», «велика морока».
Порівняння: «приліпи його, мов латку».
Риторичні оклики: «Під п’ятою ж є п’ятак!»; «П’ятак надавив йому мозоль!»; «А у сумці, стільки ж двійок!»
Фразеологізм: «ні в сих, ні в тих».
Метафори: «п’ятак відіграв роль, надавив мозоль».
V. Розв’язування тестових завдань та робота за картками
VІ. Підсумок уроку
Мікрофон: «Я навчаюся для того, щоб…».
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
VІІІ. Домашнє завдання
 
Знати ідейний зміст твору П. Глазового «Тарас Бульба в Києві», скласти план до нього.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: