СТЕПАН ВАСИЛЬОВИЧ ПАНАСЕНКО (ВАСИЛЬЧЕНКО) (1879 — 1932)

Рідне містечко на Чернігівщині видавалося таким любим та гарним, хоч у ньому, як і всюди, вікували злидні, за тяжкою працею біднота світа-сонця не бачила. Там 8 січня 1879 року народився майбутній письменник, там пізнав перші дитячі радощі й жалі. Шістнадцятилітній Степан їде вчитися до Коростишівської учительської семінарії. Щирим і зворушливим було прощання з рідними, односельцями. Дядьки й тітки, сусіди наказували: «Пам’ятай батька, шануй матір! Не забувай, з якого коліна вийшов. Нами, бідними, не гордуй. Кирпи не гни. З панами не водись».

Для дорослих молодий учитель організував вечірні класи. А згодом утворив аматорський драматичний гурток. П’єси ставили не тільки в Потоках, а й у навколишніх селах. Гарна слава про вчителя полинула по всьому повіту. Літні селяни любили і поважали Степана Васильовича, а молодь мало не на руках носила.

Одного разу Степан Васильович став свідком обурливої сваволі і знущання писарчуків у канцелярії пристава над безневинним сільським парубком. Він написав про це в газету.

За розпорядженням інспектора Степана Васильовича перевели до Богу-слава. У Богуславі молодий учитель охоче спілкувався з робітниками, приходив до них, брав участь в обговоренні громадських подій.

У тюрмі Васильченко познайомився з осетином Олексієм Хостнаєвим.

Поет у душі, той знав силу-силенну казок рідного народу і вечорами їх розповідав. Згодом, на волі, вчитель-українець запише ті осетинські казки, літературно опрацює і надрукує. Довго й терпеливо Степан Васильченко навчав свого побратима грамоти, читав йому «Кобзаря».

Редакція газети «Рада» запропонувала Васильченкові постійну роботу, і 1910 року він переїздить до Києва. У газеті Васильченко веде відділ театральної хроніки. Художні твори С. Васильченка, які стали відомі читачам у 1910 році, позначені яскравою майстерністю, оригінальністю, вони свідчать про тонкий художній смак автора.

11 серпня 1932 року Степан Васильченко помер.

С. Васильченка «Свекор» Вперше опубліковано в часопису для дітей старшого та молодшого віку «Молода Україна», що видавався у Києві (1911, № 9). зображення малого Василька — свекра, який хоче одружитися, бути господарем, але, дізнавшись про обтяжливість та відповідальність цієї справи, відразу відмовляється від власного рішення.

щоб бути господарем, слід заробляти гроші, доглядати й годувати батьків, але це не для Василя. Підготувати ідейно-художній аналіз твору С. Васильченка «Басурмен», скласти питання до оповідання.