Мета: ознайомити шестикласників із лексикою активного й пасивного вжитку (архаїзмами, історизмами, неологізмами); формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати лексику за активністю вживання, розрізняти слова, що є у повсякденному вжитку, і ті, які рідко використовуються в мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до звичаїв і традицій пращурів. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Настановчо-мотиваційний етап 1. Психологічна настанова щодо вивчення теми «Активна й пасивна лексика української мови». 2. Уведення учнів у поняттєво-термінологічне поле (знайомство з основними поняттями й термінами теми): учитель акцентує увагу шестикласників на визначеннях таких понять, як застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми. 3. Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів з теми. ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку Так уже повелося в отчім краю: хто дотримувався звичаю — був чесною людиною, вартою всілякої пошани. Р. Кобальчинський IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників Пошуково-вибіркова робота
Віддавна осінньо-зимовий сезон належав рукодільництву. На Семена, тобто 14 вересня, вносили до хати господарські снасті бондарі, шевці, кравці тощо. Для жінок це було на Іоанна Предтечі (6 жовтня). З цього часу в сільських оселях мали з’явитися прядки, гребені, веретена та інше похідне причандалля. Довгими вечорами дівчата й молодиці пряли нитки за допомогою коноворота або веретен. Потім готову пряжу змотували в клубки, з яких снували снівниці та навивали кросна (В. Скуратівський). V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми Коментоване письмо
З’ясувати значення незрозумілих слів. Сучасникові важко уявити складний процес рукодільництва. А в давнину навіть мала дитина знала всі технологічні прийоми виготовлення лляного чи конопляного полотна, адже в їхні обов’язки входило допомагати матері сукати цівки чи снувати снівниці. Навички виробничого процесу передавалися з покоління в покоління, оскільки переважна більшість одягу, а також домашнього начиння — скатертини, рядготки, ряпчуни, ліжники тощо — виготовлялися вручну в домашніх умовах (З журналу). Творче спостереження з елементами аналізу
Он лащиться трава, ще й квіт-ласкавчик, Мене ж ніщо у серце не торка: Ні ліс, ні сад — зелений мій кудрявчик, Ані в луску розплавлена ріка… (П. Тичина) Рожевий духоцвіт м’якої глини… Дівочий образ трепетно ліплю. Я запросив би Вас на іменини, Якби не знав, що голову згублю. А так — один — на весь безмежний острів Гуляю сам з журбою нахильці. Стримлять чуття, Такі до болю гострі — Забиті в серце згадки-пакільці… (П. Тичина) Настане день, настане час — І розіллється знов медами Земля, що освятив Тарас Своїми муками — ділами, Земля, що окропив Тарас Громовозвукими словами. (М. Рильський) Лексико-синтаксична робота
Дворянин, війш, фунт, мурза, корець, сажень, гайдук, мотика, десятина, посполитий, тіун, даремщина, дідинець, куна, п’ядь. Довідка: тіун — княжий виконавець; дідинець — укріплення; куна — стовп, до якого прив’язували винних; даремщина — примусова праця. Лексична п’ятихвилинка
1. Назви старовинної зброї: мушкет, ... . 2. Назви старовинного одягу: ночви, ... . 3. Назви старовинного посуду: куманці, ... . 4. Назви колишніх чинів: жандарм, ... . 5. Назви старовинних одиниць виміру: десятина, ... . 6. Назви складових компонентів комп’ютера: принтер, ... . 7. Назви нових тканин: креп-паризьєн, ... . 8. Назви нових професій: візажист, ... .
VІІ. Підсумок уроку VIІІ. Домашнє завдання Підготувати розповідь на тему «Лексика української мови за активністю вживання», дібрати приклади з художньої літератури.
| |
Схожі матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |