Відмінювання іменників першої відміни

Мета: повторити і поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок відмінювання іменників І відміни та позначати орфограми у відмінкових закінченнях, пояснювати їх за допомогою відповідних орфографічних правил; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники І відміни у текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використання іменників у власних діалогічних та монологічних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до природи та почуття прекрасного.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Настановчо-мотиваційний етап

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів шестикласників

Колективна робота з текстом

  • Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Поміркувати, що відбиває заголовок: тему чи основну думку. Обґрунтувати свою думку. Розказати, що ви любите найбільше.

ЩО Я ЛЮБЛЮ

Люблю матусюбатька люблю,

Люблю хатину рідну свою,

І рідну школу, і вчителів.

Село, де вперше світ я уздрів.

Люблю в криниці блакитну глиб,

І лан що родить для мене хліб

Садок, з якого грушки несу,

Горбок, на якім корів пасу,

Бо ті горбочки, лани, ліси —

Для мене повні добра й краси,

Бо все, що бачу навколо я, —

То люба, рідна моя земля!

(М. Підгірянка)

  • Назвати іменники. Визначити, до якої відміни вони належать. Аргументувати відповідь.
  • Зробити словотвірний аналіз виділеного слова. Якого значення надає суфікс цьому іменникові?

ІV. Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку

V. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи

Коментар учителя. В орудному відмінку однини іменників І відміни закінчення -ою пишемо в словах з основою на твердий приголосний (дорогою, річкою), закінчення -ею — в словах з основою на м’який та шиплячий приголосний (ріллею, тишею), -єю — в іменниках з основою на [й] (шиєю, мрією).

У кличному відмінку іменники чоловічого і жіночого роду І відміни закінчуються на -о, -е (), -ю. Закінчення -о мають іменники І відміни твердої групи: сестро, Миколо. Закінчення -е мають іменники І відміни м’якої і мішаної груп: душе, земле, мріє. Графічне закінчення -ю мають іменники І відміни м’якої групи, що означають пестливі імена та загальні назви: дядю,

бабусю, матусю, Галю.

У родовому відмінку множини іменники І відміни мають, як правило, нульовезакінчення і зрідка — -ів (сусідів), -ей (сімей). Приголосні перед закінченням -ей не подвоюються: статей (стаття).    

Вибірковий диктант

  • Виписати іменники І відміни. Довести правильність виконання завдання.

Виділити закінчення.

Гай, осика, узгір’я, море, вітер, паляниця, глибінь, глибина, тиша, Дніпро, Славута, гуркіт, дитина, життя, площа, відповідальність, ім’я, честь, воля, стаття, завдання, жито, пшениця, колосся, обличчя, надія, блакить, хмара, рукавиця, пагорб, підземелля, гривня, сім’я, мати, теля, буря, товариш, селище, школяр.

  • Провідміняти 3–4 іменники. З’ясувати особливості відмінювання іменників І відміни.
  • Скласти кілька речень, увівши до їх складу іменники різних відмінків.Визначити їх синтаксичну роль.

Дослідження-відновлення

  • Переписати, ставлячи подані в дужках іменники у потрібній формі. Пояснити свій вибір. Виділити закінчення й визначити відмінок.

1. Світанки пливуть над (земля) (А. Малишко). 2. Байрак під (круча) шумить (М. Чернявський). 3. Усе небо було вкрите густими хмарами, неначе чорною (рілля) (І. Нечуй-Левицький). 4. Жито з (пшениця) родить нам поле не для одних нас, на всякого долю! (А. Метлинський). 5. Як мак, (душа) рожевійте, серця піснями вщерть налийте! (П. Тичина). 6. Ніч нерухомо (тиша) блищить (Є. Маланюк). 7. Під (груша) у дикій моркві до ранку ходять їжаки (Л. Костенко).

  • Пояснити зміст виділеного речення.
  • Зробити морфологічний розбір іменників пшениця і доля.

Творче завдання

  • Закінчити прислів’я, уставляючи пропущене слово. Пояснити зміст кожного речення. Поміркувати, у якій ситуації вони можуть бути використані? Навести приклади.

1. Ми з тобою — як риба з ... . 2. Сказав «дякую» по спині ... . 3. Куди кінь з копитом, туди жаба з ..., а рак з ... . 4. Хата красна своєю ... . 5. Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає ... . 6. Зимою бійся вовка, а літом — ... (Нар. творчість).

Довідка: водою, ломакою, лапою, клешнею, господинею, людину, мухи.

  • Визначити відміну і відмінок в ужитих іменників. З’ясувати особливостіправопису їх.

Дослідження-моделювання

  • Поставити іменники у формі кличного відмінка. 3–4 іменники ввести досамостійно складених речень.

Галина, Галя, Галюня, Марина, Маня, Микола, Микольця, Колюня, Ілля, Сава, Лука, Ярема, Дарина, Софія, Меланія, бабуся Гафія, бабуня Ольга, тітонька Ганнуся, сестриця Маруся, добродійка Ганна Семенівна, сусідонька Харитя, пані Орися, пані Зося.

  • Поставити іменники у формі давального відмінка однини. Назвати й пояснити орфограму в утворених формах іменників.

Ївга, Ольга, ріка, лисичка, Марічка, дочка, свекруха, муха, Мартоха.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

Уявити ситуацію: ви випадково зустрілися зі своїм однокласником (однокласницею) в осінньому парку. Скласти діалог, який міг би відбутися між вами. Використати іменники І відміни. Визначити їхні морфологічні ознаки.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: