Мета уроку: ознайомити учнів з будовою кореневої системи рослин, розмаїтістю кореневих систем та їх ос­новних типів, з видозмінами коренів у зв’язку з виконуваними ними функціями.

Обладнання й матеріали:різноманітні рослини та їх фрагменти, на яких можна було б ознайомитися з різними типами коренів та кореневих систем рослин.

Базові поняття й терміни уроку:  корінь, головний корінь, придатковий корінь, бічні корені, стрижнева коренева система, мичкувата коренева система, коренеплід, кореневі бульби.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Які органи рослин називають вегетативними?

2. Які органи рослин називають генеративними?

3. Що таке корінь?

III. Вивчення нового матеріалу

Учитель з’ясовує, що відомо учням про значення кореня в житті рослин, узагальнює наявні в школярів знання про функції кореня, орієнтує учнів на вивчення будови кореня у зв’язку з виконуваною ним функцією.

Формування знань про розвиток стрижневих і мичкуватих систем коренів логічно почати з узагальнення раніше здійснених учнями спостережень за проростанням насіння. У зв’язку із цим учні виконують таке завдання: читають записи в зошитах і розглядають малюнки, зроблені під час спостережень за проростанням насіння квасолі та пшениці (або інших рослин). Потім відповідають на запитання:

— Який орган зародка першим починає рости під час проростання насіння?

— Як відбувається розвиток коренів у проростків квасолі та пшениці?

— Чим відрізняється процес розвитку та зовнішня будова коренів пророст­ків квасолі та пшениці?

Після цього учні виконують два завдання. Як роздавальний матеріал використовують 20–30-денні проростки насіння дводольних і однодольних рослин, вирощених у горщиках з тирсою; рослини озимої пшениці або жита у фазі кущіння, узяті зі шкільної ділянки; гербарії рослин.

Завдання 1

Розглянути й порівняти коріння виданого вам проростка квасолі й дорослої рослини квасолі в гербарії. Яким стає коріння в дорослої, уже квітучої рослини?

Вислухавши відповіді, учитель доповнює їх розповіддю про особливості будови кореневої системи інших дводольних рослин (трав’янистих, чагарників, дерев). Розповідь супроводжується демонстрацією натуральних об’єктів і виконанням малюнка на дошці.

Учні в зошитах виконують схематичний рисунок стрижневої кореневої системи й роблять надписи до нього.

Завдання 2

Розглянути корені проростків та кущиків озимої пшениці (жита) у гербарії. Дати відповідь на запитання:

Чим відрізняється коріння проростків пшениці від коріння кущика пшениці?

На якому органі пшениці починає додатково розвиватися коріння?

У ході роботи вчитель перевіряє, чи правильно учні сприймають спостережувані об’єкти, чи знаходять зародкові та придаткові корені, заслуховує відповіді на поставлені в завданні питання, а потім узагальнює й виокремлює з розповіді те головне, що характеризує розвиток і будову мичкуватої кореневої системи (у ході пояснення використовує наочне приладдя, виконує малюнки на дошці).

У зошитах учні малюють рослини з мичкуватою кореневою системою й підписують назви коренів.

Після проведеної учнями роботи вчитель знайомить їх з тим, що придаткові корені можуть розвиватися на стеблах не тільки однодольних, але й багатьох дводольних рослин, що має велике значення для їх життя. Наприклад, придаткові корені кочанної капусти та інших рослин допомагають їм краще укріплюватися в ґрунті, а також поглинати з нього більше поживних речовин.

Щоб уникнути неправильного формування знань про типи кореневих систем у дводольних і однодольних рослин, слід продемонструвати учням дводольні рослини, що мають мичкувату кореневу систему (суницю, різні види жовтців та інші рослини, які виросли завдяки вегетативному розмноженню, а також рослини-винятки — подорожник і вороняче око).

IV. Виконання лабораторної роботи

Лабораторна робота № 2. Корінь і кореневі системи. Видозміни кореня

Мета: ознайомитися з різними типами коренів і кореневих систем та основ­ними типами видозмін кореня.

Обладнання й матеріали: гербарні зразки рослин із різними типами кореневих систем, коренеплоди й бульбокорені, препарувальний набір, зошит, підручник.

Хід роботи

1.       Розгляньте кореневі системи наявних рослин. Знайдіть у них головні, бічні й додаткові корені.

2.       Замалюйте схеми мичкуватої і стрижневої кореневих систем. Позначте на них головний, бічні й додаткові корені.

3.       Розгляньте наявні видозміни коренів. Визначте, з якого типу коренів утворилася конкретна видозміна кореня.

4.       Зробіть поперечні зрізи коренеплодів різних рослин і замалюйте їх. На малюнках укажіть, якій із рослин належить кожний зі зрізів.

5.       Заповніть таблицю і зробіть висновок, у якому вкажіть, яке значення мають корені для рослин.

Порівняльна характеристика коренів різних рослин

V. Домашнє завдання