Цілі уроку: ознайомити учнів з розмаїтістю мохів, їх значенням у природі й житті людини; дати загальну характеристику, основні місця виростання й місця перебування, основні види мохів, що ростуть в Україні, головні ознаки й особливості будови й розвитку представників мохоподібних; вивчити сфагнові мохи та процес утворен­ня торфу.

Обладнання й матеріали: мікроскопи, предметні й покривні скельця, гербарій і зразки мохів, торф, склянка з водою, терези, таблиці, фотоілюстрації мохів.

Базові поняття й терміни уроку:  політріхум, сфагнум, маршанція, однодомні та дводомні рослини, хлорофілоносні й водоносні клітини.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. На які органи може розчленовуватися вегетативне тіло мохів?

2. Як розмножуються мохи?

3. Навіщо мохам потрібні ризоїди?

III. Вивчення нового матеріалу

Учням роздаються екземпляри сухого сфагнуму. Досліджуючи рослини, школярі звертають увагу на їхні розміри, зовнішню будову, відсутність коренів і ризоїдів, а також квіток, на розташування і величину листків, їх блідо-зелене забарвлення.

За достатньої кількості мікроскопів для лабораторних занять школярі готують мікроскопічні препарати листка сфагнуму й розглядають їх за малого збільшення. За недостатньої кількості мікроскопів учні переглядають препарати по черзі.

Учні виявляють у листку сфагнуму клітини з хлоропластами та мертві клітини, водоносні, заповнені водою, пояснюють, чому листки мають блідо-зелений колір, замальовують їх.

Щоби переконатися у великій поглинаючій здатності сухого сфагнуму, у листках якого мертві клітини заповнені повітрям, слід провести дослід. Потрібно зважити 2 г сухого сфагнуму й занурити його в посудину з водою. Через 5 хвилин вийняти сфагнум із посудини, дати воді стекти, після чого знову зважити. Учні переконуються, що маса намоченого сфагнуму збільшилась у 20–25 разів, пояснюють причини цього явища.

Учитель зазначає, що інтенсивне поглинання сфагнумом води спричиняє заболочування лісів і лук.

Далі з’ясовується процес утворення торфу зі сфагнуму, при цьому як роздавальний матеріал використовуються зразки торфу, а також колекції, таблиці й малюнок на дошці.

Необхідно ознайомити учнів з господарським значенням торфу.

Після закінчення викладу й самостійної роботи учнів формулюються приблизно такі висновки:

1.       Торф’яний мох, або сфагнум, належить до листостеблових мохів.

2.       У листках сфагнуму є живі хлорофілоносні клітини, між якими розміщуються великі водоносні клітини. Під час дощу водоносні клітини всмоктують величезну кількість води. Сфагнум, розвиваючись, швидко заселяє великі площі, сприяючи утворенню торф’яних боліт.

3.       Сфагнум розмножується спорами.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання

Які мохи ви знаєте?

В яких умовах вони живуть?

Якою є будова мохів зозулин льон і сфагнум?

Як живляться мохи?

Яку роль відіграють хлорофілоносні й повітроносні клітини листка сфагнуму?

Як розмножуються мохи, наприклад зозулин льон?

Яке господарське значення мають мохи?

Як утворюється торф та яке його значення в природі й житті людини?

V. Домашнє завдання