Мета уроку: показати учням, що величезна розмаїтість квіток рослин передбачена природою винятково для забезпечення головного процесу — розмноження. Обладнання й матеріали: квітки різних рослин (живі або фіксовані), малюнки, фотографії або таблиці із зображенням різних способів запилення. Базові поняття й терміни уроку: запилення, пелюстки, тичинки, тварини-запильники. ХІД УРОКУ І. Організаційний етап II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів Питання для бесіди 1. З яких частин складається квітка? 2. Які квітки є правильними? 3. Які квітки називають одностатевими? III. Вивчення нового матеріалу Для відповіді на запитання, чому квітки рослин такі різні за формою й розмірами, необхідно згадати цвітіння плодових дерев і лучних трав. Напевно, школярі звертали увагу на ту кількість комах, що зазвичай кружляє над квітами й лазить по них. Зі спеціальних утворень, що розташовуються всередині квіток, комахи добувають собі їжу — солодкий нектар. При цьому вони, самі того не підозрюючи, надають рослинам неоціненну послугу. Справа в тому, що до тільця комахи, що лазить по квітці, легко прилипає пилок. Перелітаючи з квітки на квітку в пошуках нових порцій улюблених ласощів, комахи переносять пилок. Частина його може прилипнути на рильце маточки. У такий спосіб ці маленькі тварини здійснюють запилення квіток — найважливіший етап статевого розмноження. Саме для приваблення комах рослини й утворюють квіти з великими та яскравими оцвітинами, з ароматними нектарниками. Звернути увагу на дивовижні пристосування квітучих рослин до запилення тваринами. Рясні виділення приємних запахів у петунії та гвоздики починаються з настанням сутінків — ці рослини запилюють нічні метелики. Зі світанком ці квіти перестають поширювати запахи. А в боротьбу за приваблення комах вступають конюшина, яблуня та інші рослини, що запилюються бджолами. Цілий день пряним медвяним ароматом буде сповнене повітря, а ввечері ці квіти пахнути перестануть. Немає необхідності розтрачувати цінні ароматичні речовини — бджоли відпочивають. Для того щоб зрозуміти роль суцвіть, необхідно звернутися до знань учнів. На зеленому тлі густого листя навряд чи буде помітна одиночна квітка кульбаби, черемшини чи бузку. Але й ці рослини «навчилися» приваблювати комах. Вони збирають свої квіти в суцвіття. Розміри суцвіть вражають — у деяких пальм вони можуть бути завдовжки до 12 м і включати тисячі квіток. Познайомитися з прикладами суцвіть, що найчастіше трапляються в природі, можна за таблицями й рисунками, а також у гербарії. Пристосуванням до запилення є також розташування частин оцвітини. У багатьох квітів нектар захований у глибині трубки, утвореної зрослими пелюстками віночка. А вільні його частини є чудовим посадковим місцем для комах. Такі квітки запилюються метеликами — широка частина віночка дозволяє їй зручно розташуватися, а довгий хоботок легко дістає нектар із квіткових «надр». У подібний спосіб невеликими пташками колібрі запилюються деякі тропічні квіти. З тією лише різницею, що колібрі дістають нектар на лету, тому їм не потрібна посадкова площадка. Великі квіти баобаба, що мають своєрідний аромат, розкриваються на одну ніч. Вони приваблюють незвичайних запильників — лемурів і кажанів. Тварини злизують солодкий нектар і переносять пилок. Як же запилюються непоказні квітки дуба, берези, кропиви, кукурудзи, пшениці, які не мають запаху? Їхній пилок переноситься вітром. Він дуже легкий і сухий, на відміну від пилка рослин, що запилюється тваринами та, як правило, більший за розмірами й липкий. Звичайно, пилок, що підхоплюється вітром, розноситиметься на різні відстані. Переважна його частина просто розлетиться й осяде на землі, воді, листі, камінні, будинках. Щоб хоча б частина пилка потрапила на «рідну» маточку, вітрозапильним рослинам необхідно виробляти його в дуже великих кількостях. Усі описані способи запилення призводять до того, що на маточках квіток одних рослин може опинитися пилок інших рослин. Але проростає пилок тільки в тому випадку, якщо він потрапив на квітку того ж виду рослини. Рильце маточки й пилинки мають унікальну здатність розпізнавати одне одного. Ніколи пилок дуба не проросте в маточці яблуні, а пилок кульбаби — у маточці берези. Отже, статеве розмноження в природі можливо тільки між рослинами одного виду. Якщо пилок потрапляє на рильце маточки тієї самої квітки, то таке явище в природі називають самозапиленням. Зазвичай воно відбувається у квітках, які ще не розкрилися. Однак для більшості рослин характерне перехресне запилення. У цьому випадку пилок з тичинки однієї квітки потрапляє на рильце маточки іншої квітки. Зигота, що утворилася внаслідок запліднення, матиме спадкову інформацію від різних батьків. Вона успадкує всі ознаки: не тільки форму, розміри, забарвлення органів рослини, але й чутливість до температури, тривалості дня, вологості ґрунту тощо. Отже, рослина, утворена в результаті перехресного запилення, буде більш стійкою до змін навколишнього середовища. IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів Дати відповіді на питання Які рослини запилюються вітром? Які тварини можуть запилювати рослини? Як квітки приваблюють тварин-запилювачів? V. Домашнє завдання
| |
Схожі матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |