Мета: продовжувати ознайомлювати учнів із громадською архітектурою; закріплювати знання про традиційне українське житло та обрядовість, що з ним пов’язана; навчати дотримуватися в зображенні пропорцій та розмірів; розвивати в дітей комбінаторні здібності, навички та вміння працювати у групах; формувати образне, логічне, просторове мислення; продовжувати формувати вміння дотримуватися запропонованого масштабу; навчати міркувати; розвивати окомір, дрібну моторику руки; виховувати дбайливе і шанобливе ставлення до пам’яток архітектури та історії; розвивати естетичне сприйняття  авколишнього світу; стимулювати розвиток допитливості.

Обладнання: навчальні плакати і фотографії традиційного українського

житла; репродукції картин відомих художників і навчальні роботи з методичного фонду; матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи.

Матеріали та інструменти: цупкий картон; простий олівець; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; клаптики тканини; ножиці; клей ПВА; пензель для клею; серветки для витирання рук і пензлів; палітра; картонні коробки; (якщо виконується завдання з малювання:

альбом для малювання; простий та кольорові олівці; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра).

Основні поняття: «традиція».

Тип: комбінований урок.

Коментар

Урок побудований на прикладі традиційного житла центральної та східної України. Вчитель може використати відомості про традиційне житло свого регіону.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь

Запитання

• Яке мистецтво називають декоративно-ужитковим?

• Як люди використовують твори декоративно-ужиткового мистецтва?

• Які види декоративно-ужиткового мистецтва ви знаєте?

ІII. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

За уявленнями прадавніх українців світ складався з трьох частин: небесна частина з божествами, що жили на ній, світилами (сонцем, місяцем і зорями); земна — з людиною і землею, на якій вона живе; підземна — з духами зла, смертю, хворобами і лихом та душами померлих родичів.

 На світанку цивілізації, придумавши житло, людина також уявляла його у трьох вимірах: небесна частина — дах, середня частина — власне житло та нижня, яка містилась у землі. Тобто, саме житло було прообразом Всесвіту і кожна його частина мала символічне значення.

 Вікна — це очі хати, через які людина підтримувала зв’язок з небесним світом, божествами.

 Поріг — це межа між зовнішнім і внутрішнім світом, а також межа між підземним світом — світом померлих — та світом живих людей. Щоб захистити житло від зла, над вхідними дверима часто вирізували знаки — обереги: кола, розетки (символи сонця) та хрести.

Ці знаки наносили на сволок у хаті, а також на віконні рами. Головним у хаті був покуть — куток навпроти вхідних дверей, де висіли ікони, прикрашені рушниками,  отографії рідних (із кінця XIX ст.).

Під образами стояв стіл, який завжди мав бути накритим скатертиною — «щоб життя голим не було».

Покуть, сволок прикрашали тканими чи вишитими рушниками, паперовими і живими квітами, колоссям жита і пшениці, підвішеним на нитках, позолоченими голубками, горіхами, яблуками, писанками. Усюди розвішували сухі запашні трави. По діагоналі від покутя розташовувалася «вариста піч», яка займала приблизно четверту-п’яту частину хати.

Опалювали помешкання кізяком, який вимішували, робили з нього за допомогою спеціального пристрою цеглинки і сушили влітку на сонці, заготовляючи на цілу зиму. Від причілка печі до протилежної стіни влаштовували дощатий настил для спання — піл. Якщо родина була великою, спали на долівці, розстеливши солому, котру, як і піл, накривали домотканими ряднинами, а під голову клали великі пір’яні подушки. До сволока на гак підвішували колиску для дитини. Зазвичай

над полом укріплювали жердину для повсякденного одягу. Решту вбрання членів родини зберігали в скринях чи на вішалках у комірчині.

Традиція (від латин. traditio — передавання) — елементи соціальної і культурної спадщини, що передаються від покоління до покоління та зберігаються в певних суспільствах і соціальних групах упродовж тривалого часу.

Традиціями є певні суспільні настанови, норми поведінки, цінності, ідеї, звичаї, обряди та ін. Ті або інші традиції діють у будь-якому суспільстві та в усіх сферах громадського життя.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Творче завдання

Учитель пропонує учням створити колективний колаж-макет «Традиційне українське

житло».

 Якщо рівень підготовки учнів недостатній, учитель може запропонувати малюнок за тією самою темою.

Пояснення до творчого завдання

Спочатку створіть ескіз. Потім об’єднайтесь у групи та розподіліть між собою окремі види робіт. Кожна група виконає певний об’єкт традиційної української садиби. За зразок візьміть традиційне житло свого краю.

Колективна робота за творчим завданням

V. Підбиття підсумків

Обговорення учнівських робіт

Після завершення роботи у групах усі окремі об’єкти об’єднують в одну загальну композицію.

VІ. Домашнє завдання

Обсяг роботи не дозволяє завершити малюнок за один урок. Учням пропонується зробити це вдома.