Мета: продовжувати закріплювати знання та навички учнів щодо зображування об’ємних форм; надавати відомості про архітектурний малюнок як вид графіки; розглядати засоби виразності архітектурного малюнка; ознайомлювати з технікою гризайля; розвивати навички та вміння дітей працювати графічними матеріалами — олівцями, тушшю, фломастером; виховувати в учнів уважність, акуратність, точність у передаванні своєї думки графічними засобами.

Обладнання: навчальні плакати («Послідовність виконання малюнка архітектурної форми» та ін.), матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи. Матеріали та інструменти: альбом для малювання, олівець, гумка, пензель, туш, палітра, ємність для води, серветки для витирання рук.

Основні поняття: «гризайль».

Тип: комбінований урок.

Коментар

Під час навчального малювання архітектурних споруд необхідно міцно закріпити принципи і методику конструктивно-структурного малюнка. Об’єктами для малювання можуть бути як пам’ятки архітектури, так і сучасні споруди. Важливо лише, щоб архітектура цих об’єктів відрізнялася чистотою стилю. Завдання розраховане на два уроки. Якщо гіпсової моделі у наявності немає, її можна замінити зображенням будь-якої архітектурної деталі (за аявності).

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда

Учитель на свій розсуд пропонує учням пригадати види графіки, з якими вони вже знайомі; матеріали та інструменти, якими користуються художники у цих видах графіки,

 основні відомості про графічний малюнок.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

Художники завжди приділяли величезну увагу зображенню античної скульптури

і класичних архітектурних форм.

Різноманітність форм архітектурних споруд, навколишнє середовище — все це здавна було об’єктом для малювання. Малюючи архітектуру, художники набувають можливості закріпити свої знання та навички, краще зрозуміти

правила зображення об’ємних форм, відчути їх композиційно-художні закономірності, стильові особливості, конструктивно-художню логіку побудови частин, деталей і цілого.

Основа для малювання архітектури — уміння зображувати з натури і за уявою геометричні фігури і тіла в будь-яких положеннях, уміння ділити криві та прямі відрізки на будь-яку кількість частин з урахуванням перспективних скорочень. Вільне малювання геометричних об’ємів і фігур, знання закономірностей лінійної та повітряної перспективи допоможуть вам легко і швидко позначити на папері загальну форму об’єктів і їх деталі. Гризайль (франц. grisaille, від gris — сірий) — вид живопису, що виконується у різних відтінках будь-якого одного кольору (найчастіше сірого або коричневого).

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Робота над формуванням навичок і вмінь

У процесі малювання учні повинні глибоко та всебічно вивчити об’єкт зображення, обрати таку точку зору, яка найповніше розкриє характеристику споруди, що зображується, ухвалити рішення щодо композиції малюнка.Вивчення об’єкта й обрання точки зору супроводжується виконанням ескізів. Ескіз, що відібраний для остаточного виконання малюнка, повинен відповідати принаймні на такі питання: формат зображувальної площини, розмір зображення на ній, місце лінії горизонту, ракурс, матеріал виконання.

 Виконання ескізів — це дуже важливий елемент навчально-виховного процесу, який вимагає

зосередженого і вдумливого ставлення.

Пояснення вчителя

Дуже важливим під час малювання об’єктів архітектури є обирання матеріалу для роботи. Архітектурні малюнки виконують у різних техніках, але основним є лінійний спосіб зображення. Для виконання архітектурного малюнка можна використовувати олівець, перо, пензель, тобто такі матеріали, що виховують точність під час роботи.

Для виявлення окремих характеристик архітектурних форм (матеріалу, фактури, освітленості) і додання малюнку більшої виразності можна скористатися тоном, світлотінню, кольором.

Навчальна вправа

Пояснення вчителя

Малювання архітектурних деталей або фрагментів скульптури з гіпсу — завдання досить складне.

 Ми не поспішатимемо закінчити його за один урок. Сьогодні ми тільки виконаємо лінійну побудову запропонованої форми, працюючи простим олівцем. Відтворювати

об’єм тоном ми будемо на наступному уроці. (Учитель закріплює модель на дошці або ставить на підставку, освітивши софітом,— тільки за цієї умови учні зможуть побачити розподіл світла й тіні на моделі. Під час нетривалої бесіди вчитель пропонує учням охарактеризувати модель у цілому, звертає увагу на естетичні якості гіпсового орнаменту, скульптурного фрагмента або архітектурної деталі. Практичне пояснення може супроводжуватися малюванням на дошці або демонстрацією відповідних таблиць. На другому уроці учні вивчають розподіл світлотіні: визначають елементи та деталі об’ємної

форми, які освітлюються прямими променями, й ті, по яких промінь ковзає, порівнюють освітлені й тіньові місця. Учитель повинен звернути увагу учнів на надзвичайно тонку гру світла й тіні на гіпсовій поверхні, яку учні мають виявити, не «перечорнивши» напівтіні й тіні. Роботу виконують у техніці гризайля. Тон наносять поступово, ущільнюючи тіні.

Освітлені поверхн ледь покривають тоном, бліки залишають білими.)

V. Підбиття підсумків

Коментар

Наприкінці кожного з уроків учитель аналізує роботи учнів, допомагає виявити помилки, пояснює, надає практичні поради.