Очікувані результати

Після уроку учні:

• знатимуть причини та місця появи міст;

• показуватимуть на карті найбільші міста Європи;

• зможуть описати середньовічні міста, спираючись на ілюстрації та історичні й інформативні тексти;

• аналізуючи документи, розумітимуть, яким чином міста отримали свободу від феодальної залежності; систему міського самоврядування.

Основні поняття: «комуна», «магдебурзьке право», «магістрат», «бургомістр», «мер», «бюргери», «буржуа», «пополани», «плебс», «ратуша».

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Робота з поняттями

За допомогою методу «Мікрофон» учні дають визначення термінам: «імператор», «король», «монархія», «феодальна роздробленість», «парламент», «Генеральні штати», «станова монархія».

Робота з песоналіями

1.      «Цей франк був майордомом. Він отримав прізвисько Молот за розгром арабів при Пуатьє. Саме йому належить ідея наділяти воїнів земельними наділами за службу» (Карл Мартелл).

2.      «Вправний воїн, 50 років провів у походах і битвах, розширюючи кордони своєї держави. Проте велику увагу надавав розвитку освіти та мистецтва» (Карл Великий).

3.      «Цей король вступив у конфлікт з Папою Римським. Він зажадав запровадження для духівництва особливого податку. Папа опирався. У розпалі конфлікту для вирішення спірного питання були скликані Генеральні штати» (Філіпп IV Красивий).

IІI. Вивчення нового матеріалу

1.      Виникнення міст

Учитель нагадує про те, що після загибелі Західної Римської імперії багато міст були зруйновано, їхні площі заростали травою, населення пішло по селах. Краще було тим містам, які були резиденцією єпископів, але й вони практично нічим не нагадували центри античної культури.

X-XIII ст. - час розквіту європейського Середньовіччя. У цей час в Європі знову починають виникати міста.

Використовуючи метод «Мозкового штурму», вчитель пропонує учням відповісти на питання: що зумовило появу середньовічних міст?

Орієнтовні відповіді учнів

1) Збільшилася кількість населення.

2) Вдосконалювалися знаряддя.

3) Вдосконалювалися методи обробки землі.

4) Збільшився врожай, з’явилися надлишки.

5) Феодали та заможне населення зацікавлені в якісних товарах.

Підсумки роботи можна оформити у схему на дошці та в зошиті.

 Робота з історичною картою та історичними документами

Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Торгівля та ремесло країн Європи та Близького Сходу в X-XV ст.», а потім дати відповіді на питання та виконати завдання.

1)      Назвіть крупні торгово-ремісничі міста.

Учні з допомогою карти називають центри ремесла й торгівлі. Учитель пропонує подумати над тим, що є загальним у назвах міст Гамбург та Зальцбург, Франкфурт та Оксфорд.

Учні можуть визначити, що закінчення, які використовуються у назвах міст, однакові. Учитель наводить приклади закінчень та префіксів, за допомогою яких були утворені назви міст:

• закінчення: форд, фурт - брід, касл - замок, бридж - міст, хаузен - будинок, бург - фортеця; честер - табір;

• префікси: Сент, Сіна, Сан - святий.

2)      Подумайте, про що говорять ці назви.

Учні відповідають, що у назві міста використовується місце його заснування.

Учитель пропонує прочитати історичний документ та дати відповіді на питання.

Текст 1. З розповіді про виникнення міста Брюгге (IX ст.) [2, С. 121]

Після цього для потреб мешканців замка почали з’їжджатися до воріт його моста торговці або продавці більш цінних речей, потім крамарі, потім власники заїжджих дворів, щоб нагодувати та дати притулок тим, хто вів торгові справи у присутності государя, який часто бував там, почали зводити будинки та влаштовувати готелі, де розміщалися ті, хто не міг мешкати всередині замка. Увійшло у них у звичай говорити: «Йдемо до моста». Поселення тут настільки розрослося, що незабаром утворилося велике місто, яке й досі у просторіччі носить назву «міст», оскільки їхньою мовою «брюгге» означає «міст».

Запитання до тексту

1) Де виникло місто Брюгге?

2) Чому виникло це місто?

3) Про що говорить той факт, що в місті будувалися заїжджі двори та готелі?

4) Чому міста утворюються біля стін замків і фортець, біля мостів або поблизу монастирів? (Необхідність захисту, «жваве місце», близькість до святого місця, близькість до потенційних покупців)

2. Зовнішній вигляд міст

Робота з історичними текстами

Текст 2. Із найдавнішого опису міста Лондона (XII ст.) [2, С. 121 - 122]

На сході височіє велика та могутня королівська цитадель (Тауер), внутрішній двір і стіни якої споруджені на глибокому фундаменті, скріпленому розчином крові тварин. На заході знаходяться два добре укріплених замки, а стіни міста високі та товсті, з сімома подвійними воротами, а на півночі укріплені баштами через рівні проміжки. Так само з півдня Лондон був укріплений стінами та баштами, велика річка Темза повна риби. Також на заході над річкою підноситься королівський палац - незрівнянна будівля з кріпосним валом й укріпленнями; вона розташована у двох милях від міста у багатолюдному передмісті. Домівки городян у передмістях усюди оточені великими та прекрасними садами. На півночі також розташовані поля, пасовиська та живописні луки, поміж яких біжать річки, які з приємним гуркотом приводять у рух млинові колеса. Біля Лондона, в північному передмісті, є чудові джерела з цілющою, солодкою, прозорою водою, які струмують світлим камінням, їх відвідують школярі та міська молодь, гуляючи літніми вечорами.

Громадяни Лондона, порівняно з жителями інших міст, виділяються гідними вдачами, одягом, розкішшю столу...

Запитання до тексту

1) Як ви вважаєте, чи справді середньовічне місто мало такий прекрасний вигляд?

2) Як, на вашу думку, могли жителі міста влаштовувати собі вечірні прогулянки вулицями або околицями міста?

Текст 3. Середньовічне місто [14, С. 157, 8, 34, 64]

Міста забудовувалися стихійно. Будинки зводилися у декілька поверхів і тісно тулилися один до одного. Це пояснювалося високою вартістю міської землі. На нижніх поверхах будинків розташовувалися лавки або ремісничі майстерні, вгорі - житлові приміщення.

Вулиці були кривими та настільки вузькими, що на них не завжди могли роз’їхатися два екіпажі. У XIII ст. в Європі з’являються перші правила дорожнього руху, згідно з якими порожній віз був зобов’язаний пропустити віз із вантажем.

Водопровід і каналізація у місті були відсутні, воду брали з колодязів, всі нечистоти виливали прямо на вулицю. В містах було дуже брудно, бруду додавали домашні тварини, що гуляли вулицями.

На головній площі розміщувався собор, ринок і будівля міської ради - ратуші, де засідала міська рада - магістрат.

3.    Боротьба міст з сеньйорами

Учитель. У середньовічній Європі діяв принцип «Нічиєї землі не буває», тому міста засновувалися на землях феодала. Жителі міста підкорялися його владі, міськими справами й судом управляли люди, призначені феодалом, а над воротами був прибитий герб сеньйора. Доки міста не зміцніли, вони шукали захисту у сеньйора. Міста розросталися, збагачувалися, відтак сеньйори намагалися отримати якомога більше податків з городян.

Жителі міст все частіше виявляли незадоволення таким становищем. Вони прагнули позбутися залежності від сеньйора. Міста могли позбавитися феодальної залежності двома шляхами: силою зброї або переговорами про викуп від сеньйоральної залежності. Досить часто королі, щоб заручитися підтримкою міст у боротьбі з великими феодалами, брали їх під своє заступництво.

Позбувшись залежності, міста отримували спеціальний документ - хартію.

Робота з історичними текстами

Познайомтеся з текстами документів і дайте відповіді на питання до них.

Текст 4. Хартія міста Сент-Омера (XII ст.) [17, С. 56-57]

Я, Вільгельм, божою милістю граф Фландрії, не бажаючи заперечувати проти клопотання городян Сент-Омера…, даю їм на віки вічні та наказую, щоб залишалися незмінними нижчеописані права та звичаї:

1. Щоб я забезпечив їм мир щодо будь-кого; щоб я підтримував їх і захищав як моїх людей, без будь-якого прихованого мотиву…

8. Усіх, хто живе й буде жити пізніше у стінах Сент-Омера, я роблю вільними від подушного оброку та від платежів…

10. Я наказую, щоб комуна їхня, яку вони створили під присягою, продовжувала існувати й надалі, та нікому не дозволю розпустити її, а також даю їм всілякі права і правосуддя за кращими зразками того, як влаштовано справу на моїй землі, тобто у Фландрії. Я хочу, щоб сент-омерці надалі були звільнені від усіх звичних податків...

17. Якщо будь-який чужоземець нападе на когось з городян Сент-Омера, образить або скривдить його, або ж примусово забере його майно й до того ж поб’є, а після цього викликаний для відповіді каштеляном особисто або через його дружину, або через його ключника не вважатиме за потрібне протягом трьох днів з’явитися і відшкодувати збитки, самі городяни спільно покарають його за образу свого побратима...

Текст 5. Із міського права, подарованого місту Гослару (XII ст.) [17, С.57]

1. Якщо хто-небудь проживав у місті Госларі й за своє життя не був викритий у рабському становищі, то після смерті його ніхто не сміє називати його рабом або зводити до рабського становища.

2. Коли ж будь-який чужак прийшов жити у назване місто і так залишався там протягом року і дня, причому жодного разу йому не зауважували щодо рабського становища, не викрили його у цьому і сам він про це не зізнався, то нехай він користується спільною з іншими громадянами свободою: і після смерті його ніхто нехай не наважиться оголосити його своїм рабом.

Запитання і завдання до текстів 4 та 5

1) Як називалися міста, що отримали право самоврядування?

2) Які пільги надавали сеньйори містам?

3) Чому сеньйори піклувалися про безпеку міст?

4) Поясніть значення середньовічної приказки: «Міське повітря робить людину вільною».

Учитель звертає увагу учнів на те, що деякі міста отримали можливість обирати власну адміністрацію та суд, закріплені у магдебурзькому праві.

Текст 6. Із Магдебурзького права [17, С. 61]

Тепер слухайте про бургомістрів, яких у місті обирають на один рік. Отож знайте, яку владу вони повинні мати: вони мають судити про всілякі міри, про неправильну вагу, про всякі продажі, про недопечений хліб, продане погане м’ясо і про усякі неправильні терези і про різних торговців, чи не порушують вони будь-яких правил, встановлених у місті для торгівлі...

Запитання і завдання до тексту

1) Які повноваження мав бургомістр?

2) На який час обиралися бургомістри?

Текст 7. Із Другого міського права м. Страсбурга (1215) [2, С. 128.]

Постановлено, щоб 12 чоловік, а якщо потрібно, й більша кількість людей чесних і гідних, мудрих і надійних... щорічно призначалися міськими консулами. З них один або двоє, коли знадобиться, обираються бургомістрами... А засідати для суду вони будуть кожного тижня двічі... І суд веде бургомістр, вирок ухвалюють консули. Ніхто з консулів не повинен передавати будь-чиїх промов і не повинен без дозволу бургомістрів і консулів звертатися за порадою стосовно судових справ до будь-кого з друзів. Не допускається одночасне обрання консулами батька з сином або двох братів.

Запитання до тексту

1) Які повноваження мав бургомістр?

2) Які обмеження існували під час вибору бургомістрів?

Робота з історичною картою

Учитель пропонує учням за допомогою карти історичного атласа «Торгівля та ремесло країн Європи та Близького Сходу в X–XV ст.» виконати завдання:

а) назвіть міста-комуни;

б) назвіть міста, що отримали магдебурзьке право.

Учитель повідомляє учнів, що жителів міст Німеччини називали бюргерами, у Франції - буржуа, в Італії - пополанами. Заможні городяни складали патриціат, бідні відносилися до плебсу.

IV.  Закріплення знань

1. З допомогою карти атласа виписати у зошит (або назвати) назви міст, у яких містяться слова «міст», «фортеця», «будинок», «замок», «табір».

2. Співвіднести терміни та поняття.

3. Якими були причини появи нових міст у середньовічній Європі?

а) Зміцнення позицій феодалів-землевласників;

б) відокремлення ремесла від сільського господарства, розвиток торгівлі;

в) послаблення королівської влади.

Відповідь: 2 - 1 в, 2 а, 3 б; 3 б.

V. Оцінювання знань учнів

VІ. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідні розділи підручника.

2. Підготувати історичні реконструкції цехового виробництва та ярмарку: прочитати історичні документи, намалювати вивіски ремісничої майстерні, емблему цеху, підібрати матеріал про грошові розрахунки та ярмарки в Європі.