Очікувані результати

Після уроку учні знатимуть:

• як відбувалося формування єдиної Французької держави;

• показуватимуть на карті домен французького короля, територію Франції;

• знатимуть про розвиток Франції у період Середньовіччя;

• розумітимуть процес формування у Франції станової монархії.

Основні дати та події:

• 1302 р. - «битва шпор»;

•  1302 р. - скликання Генеральних штатів у Франції

Основні поняття: «Авіньйонський полон пап», «битва шпор», «Генеральні штати», «станова монархія», «королівський домен», «централізована держава».

Імена історичних діячів: Людовик VII, Філіпп II Август, Людовик ХI.

Обладнання: настінна карта, історичні атласи, роздавальний матеріал, історичні тексти, ілюстрації.

Форма проведення: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель вибірково заслуховує відповіді учнів на питання домашнього завдання і пропонує за допомогою методу кубіювання (методика з курсу «Читання і письмо для критичного мислення») попрацювати з поняттями (парламент, хартія, реформа, лорд, шериф, домен, феод, васал, васальна залежність, феодальна роздробленість, династія, стани).

Перед уроком вчитель готує куб, на гранях якого зроблені написи:

• «Опишіть це».

• «Порівняйте це».

• «Встановіть асоціації».

• «Проаналізуйте це».

• «Назвіть аргументи "за” та "проти”».

• «Знайдіть застосування цьому в сучасному суспільстві».

Учитель пропонує поміркувати, чому в історії практично всіх держав існував період феодальної роздробленості. (Через слабкість королівської влади)

Учитель. За яких обставин виникає потреба у сильній королівській владі?

Орієнтовні відповіді учнів

а) для організації торгівлі;

б) для зміцнення обороноздатності країни.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Або-де-Франсом - у дослівному перекладі це означає острів Франція - називають сьогодні невеликий район у сучасній Франції. Ця територія була єдиним земельним володінням, яке належало французьким королям у XI-XII ст. Більше ніж половиною території Франції володів англійський король. Процес збирання французьких земель розпочав король Людовик VI і тривав він понад три століття - з XII до середини XV ст.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.      Початок об’єднання Франції

Учитель пропонує учням прочитати документ, в якому подається опис Франції першої половини ХІІ ст. під час боротьби королів за посилення своєї влади.

Текст 1. «Про життя короля Людовика Товстого» 
абата Сугерія (XII ст.) [22, C. 74-75]

Священний обов’язок королів - могутньою рукою приборкувати зу­хвалість тиранів, котрі роздирають країну безкінечними війнами, грабують, бідний люд гублять, церкви розорюють і так несамовито, що коли давати їм волю, то запалюються з дедалі більшою люттю... Приклад тому - Томас Марль, людина відчайдушна. Диявол йому сприяв, як буває це з божевільними, яких успіхи незмінно приводять до загибелі. У той час, коли Людовик (король) був зайнятий вищезгаданими та іншими війнами, він, не боячись кари церковної, розорював і, мов хижий вовк, пожирав округи Ланську, Реймську та Ам’єнську... Неприступні замки - Кресі та Ножан, як ніби вони були його власні, гідними подиву валами і найвищими баштами укріпив і, зробивши з них немов гніздо драконів та вертеп розбійників, усю майже округу немилосердно піддавав пограбуванню й пожежам. ... Високошановний святої Римської церкви легат Конон, єпископ Пренесте, почувши не­зчисленні та гіркі скарги церков, бідняків та сиріт, вразив цього тирана-насильника мечем блаженного Петра, тобто загальним церковним відлученням, і за одностайним вироком заочно позбавив його, як мерзенного лиходія і ворога, імені християнського, рицарського пояса... Король негайно кинув проти нього своє військо. У супроводі кліру, до якого завжди ставився він зі смиренною пошаною, попрямував король до найміцнішого замку Кресі і раптово захопив його могутньою рукою своїх воїнів або, скоріше, (рукою) Божою. Приступом взявши міцну башту, немовби вона була хатиною селянина..., їх знищив.

Здобувши цю перемогу,… попрямував король до іншого замку - Ножан,… зруйнував це пекельне й злочинне місце (1115 р.) та, відпустивши невинних, винних піддав тяжкій карі.., а зруйнувавши ці прелюбодійні зам­ки..., повернувся король до міста Ам’єна й обложив башту цього міста, в якій засів якийсь Ада, жорстокий тиран, що розорював церкви і всю окру­гу. Тримав господар Людовик у тісній облозі цю башту без малого два роки, поки не примусив оборонців здатися на його милість... Зруйнувавши цю башту, встановив він у країні солодкий мир... Відомо, що у королів довгі руки.

Запитання до тексту

1) У чому полягає священний обов’язок короля?

2) Доведіть, що феодали не давали можливості королю об’єднати дер­жаву та зміцнити владу.

3) Як ви вважаєте, у першій половині ХІІ ст. у Франції переважали прихильники чи противники об’єднання держави під владою короля?

Для опрацювання тексту підручника учитель пропонує учням розбитися на групи, щоб від імені кожного стану визначити своє ставлення щодо посилення королівської влади.

• 1-а група. Великі феодали.

• 2-а група. Лицарі.

• 3-я група. Духівництво.

• 4-а група. Городяни.

Учитель пропонує використати формулювання від першої особи: «Ми, лицарі, виступаємо на підтримку королівської влади тому, що…».

За підсумками цього етапу уроку можна оформити таблицю.

2.      Зміцнення королівської влади

Учитель. Філіпп II Август (1180-123) вступив на престол у 15 років. Він продовжив збирання французьких земель.

Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Англія та Франція в ХII ст.», «Англія та Франція у XIII - на початку XIV ст.» та виконати завдання, давши відповіді на питання.

1) Покажіть на карті Або-де-Франс.

2) Покажіть на карті території, приєднані Філіппом II Августом. Назвіть ці території.

- Спадкоємці Філіппа II Августа Людовик IX Святий та Філіпп III Сміливий приймали закони, які укріплювали королівську владу.

Прочитайте документи і дайте відповіді на питання до них.

Текст 2. З указу Людовика IX про скасування поєдинків (XIII ст.) [22, C. 76]

Ми усім забороняємо поєдинки, в усіх наших володіннях, але зовсім не скасовуємо позовів, протестів, договорів..., які укладаються у світському суді й донині відповідно до звичаїв інших країн, але тільки скасовуємо бої і замість битв встановлюємо докази через свідків, а також не скасовуємо інших дійсних і законних доказів, які були (у вжитку) у світському суді.

Текст 3. З указу Філіппа III щодо міжусобиць [22, C. 76-77]

Здавна, а саме указами блаженної пам’яті Людовика Святого, короля Франції, попередника нашого, за життя його постановлено й наказано, щоб кожного разу, коли виникнуть між баронами нашого королівства якісь чвари, суперечки, бійки або бешкети, влаштовані підступно й умисно, від чого нерідко буває багато убивств, каліцтв та інших тяжких кривд, кровні родичі учасників цього перебували і повинні перебувати у своєму стані (тобто в мирі) з дня згаданого нападу або злочинства протягом наступних сорока днів, крім тільки тих, хто (безпосередньо) почав ворогувати між собою; ці останні за свої злочини могли бути взяті і затримані як протягом згаданих сорока днів, так і пізніше, і ув’язнені в тюрмах при судах... І коли у вищезгаданий сорокаденний термін хтось із родичів, дітей, єдинокровних або свояків будь-кого з головних учасників справи будь-кому з родичів іншої сторони завдасть якимось чином кривди або шкоди на відплату або якось інакше, то, крім згаданих вище злочинців, що, як уже сказано вище, [завжди] можуть бути взяті і покарані в міру провини, ці [що втрутилися в сварку перших] повинні бути засуджені і покарані належно як зрадники або викриті у злочині та як порушники королівських статутів і кодексів.

Запитання до тексту

1) У чому виявилося обмеження влади великих феодалів?

2) У чому виразилося посилення влади короля?

3. Перемоги та поразки Філіппа IV Красивого Учитель пропонує учням ознайомитися з текстом підручника та історичних документів і дати оцінку діяльності Філліпа IV Красивого як політика.

Метод «коментованого читання». Учитель на дошці виписує основні події правління короля. Після закінчення роботи учні повинні обміркувати своє ставлення до тієї чи іншої події, починаючи словами «Я вважаю, що … було політичним успіхом (невдачею), тому що…».

Текст 4. Запрошення представників міст на Генеральні штати. Грамота короля від 1302 р. [20, C. 240]

Філіпп, милістю божою король франків, сенешалу Босера та його заступнику привіт. Бажаючи обговорити й розглянути спільно з прелатами, баронами та іншими нашими і вірними підданими нашого королівства багато скрутних обставин, які досить суттєво позначаються на положенні й вольностях наших, а також королівства нашого, церков, духовних осіб, знаті, світських людей, общин і окремих жителів зазначеного королівства, наказуємо вам розпорядитися і наказати від нашого імені... консулам й общинам... міст і містечок Монпальє та Босера..., щоб зазначені консули та общини згаданих міст і містечок обрали дві-три кращих та досвідчених чоловіки..., які б з’явилися у неділю перед Вербним тижнем до Парижа для спільного з нами розгляду, обговорення, взяття до уваги, виконання і схвалення від імені консулів і зазначених общин усього того,... що вже нами вище постановлено.

Текст 5. Із хроніки про скликання 1308 р. у м. Тур Генеральних штатів [22, C. 77]

Король зібрав у Турі парламент із благородних і неблагородних, що прибули з усіх замкових округ і міст його королівства. Перш ніж вирушити до папи в Пуатьє, він хотів порадитися з ними, що треба зробити з тамплієрами, згідно з їх зізнаннями. Для всіх запрошених було призначено день - перше число місяця, що йде за Великоднем (який був того року 14 квітня). Король хотів діяти обережно, і, щоб не викликати нарікань, він бажав заручитися підтримкою і згодою людей різного звання у своїй дер­жаві. Ось чому йому потрібні були суд і вирок не лише благородних та вчених, а також городян і мирян. Ті, прибувши особисто, виголосили майже одностайно, що тамплієри заслуговують на смерть. Від Паризького університету й особливо від професорів теології конче вимагалося, щоб вони висловили свій погляд на цю справу, що вони і зробили... у суботу після Вознесіння.

Запитання до тексту

1) Які верстви населення брали участь у засіданні Генеральних штатів?

2) Які питання обговорювались на засіданнях?

3) Чому тамплієри заслуговивали на смерть?

Орієнтовні відповіді учнів

1) Приєднання Шампані та Наварри;

2) продовження війни проти Англії;

3) вторгнення до Фландрії, «битва шпор»;

4) конфлікт із Папою Римським, Авіньйонський полон пап;

5) скликання Генеральних штатів;

6) процес тамплієрів.

Учитель звертає увагу учнів, на те, що у Франції був сформований представницький орган французьких станів - Генеральні штати.

- Чим відрізнялися Генеральні штати від англійського парламенту?

V. Узагальнення та систематизація знань

Запитання для бесіди

1. З чого почалося об’єднання Франції?

2. Які верстви населення підтримували короля у боротьбі за об’єднання країни? Свою відповідь поясніть.

3. У чому виразилося посилення влади короля у XIII ст.?

4. Що можна віднести до успіхів Філіппа IV Красивого?

5. Для чого Філіпп IV скликав Генеральні штати?

6. Розкажіть, як розв’язувалися державні питання Генеральними штатами.

VІ. Оцінювання знань учнів

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Скласти опис-загадки французьких королів для гри «Портретна галерея».

3. Скласти хронологічну таблицю «Створення централізованої Французької держави».

4. Підготувати повідомлення про Жанну д’Арк.