Очікувані результати Після уроку учні: • матимуть уявлення про виникнення і розвиток Московського князівства; • даватимуть характеристику внутрішній та зовнішній політиці Івана III; • знатимуть структуру державного управління; • знатимуть про монголо-татарське іго; • розповідатимуть про битву на Калці, Куликовську битву; • характеризуватимуть діяльність московських князів; • показуватимуть на карті місця основних подій. Основні поняття: «централізація», «боярська дума», «берестяні грамоти», «сказання», «літописи», «кормління», «намісник», «централізована держава», «монголо-татарське іго», «ярлик», «баскак». Історичні діячі: Дмитро Донськой, Іван III, Афанасій Нікітін, Феофан Грек, Андрій Рубльов, Іван Калита. Основні події: • 1380 р. - Куликовська битва; • 1480 р. - кінець ординського панування. Хід уроку І. Організаційна частина уроку ІІ. Актуалізація знань учнів Цей етап уроку можна провести як «історичне фехтування» або у формі фронтальної бесіди з учнями. Запитання для бесіди 1. Назвіть найважливіші торгові й оборонні центри Північно-Східної Русі. 2. Які факти можуть свідчити про високий розвиток у Новгороді ремесла і торгівлі? 3. Яким було управління в Новгороді і Пскові? 4. Які обов’язки покладалися на князя? 5. Розкажіть про Невську битву. 6. Розкажіть про битву на Чудському озері? 7. Розкажіть про Олександра Невського. 8. Яке руське князівство почало посилюватися в XII ст.? 9. Які події пов’язують ім’я Андрія Боголюбського й столицю нашої держави? ІІІ. Вивчення нового матеріалу Учитель. Перша згадка про Москву відноситься до 1147 р. У XIII ст. на території Русі встановлюється монголо-татарське іго. У цей час з невеликого містечка Москва перетворилося на велике князівство, князі якого вступили у боротьбу за ярлик на велике княжіння. Особливо Московське князівство посилилося за часів Івана Калити. Саме московський князь Дмитро Донськой завдав поразки монголо-татарам, але на цьому напади монголо-татар на Русь не припинилися, остаточно з ігом було покінчено у 1480 р. Учитель пропонує учням за допомогою тексту підручника, історичних документів та інформативних текстів 1, 2 та 3 підготувати відповіді на питання, записані на дошці. Після відповіді на питання його стирають з дошки. Гра «Табула раса» 1. Назвіть основні заняття монголів. Чому монголи так швидко пересувалися з місця на місце? 2. Розкажіть про організацію армії монголів. 3. Які території були завойовані монголами? 4. Які порядки були запроваджені завойовниками на підкорених територіях? 5. Завдяки чому армія монголів перемагала своїх супротивників? 6. Розкажіть про битви між російськими військами та монголами? 7. Коли та за яких обставин було покладено край монгольському пануванню? Московське князівство від заснування до XIV–XV ст. Після розпаду Київської Русі між князівствами Північно-Східної Русі - Тверським, Московським, Городецким та ін. - точилася боротьба за панування на цих руських землях. Політичним центром стає місто Твер, князі якого отримали ярлик на велике княжіння у Володимирі. Їхніми суперниками стають московські князі. Учитель просить учнів зробити висновок про зміни у становищі Московського князівства. Учитель. Позиції Москви значно закріпив онук Івана Калити Дмитро Іванович, який побудував навкруги Москви кам’яний кремль, завдяки чому місто перетворилося на незламну фортецю. Подальший розвиток Московського князівства відбувався за Івана III. Учитель пропонує подальшу роботу в групах. Клас поділяється на три групи, і капітани груп отримують завдання. Орієнтовні відповіді учнів 1-а група 1) Приєднання князівств: Ярославського, Рязанського та Новгородського. 2) Приєднання Карелії, територій у верхів’ях Ками, Приуралля. 3) Війна з Великим князівством Литовським за білоруські та українські землі, підкорення Вяземського та Чернігово-Сіверського князівств. 4) Звільнення від ординського іга. 2-а група 1) Посилення влади московського князя. 2) Ухвалення Судебника 1497 р. 3) Подальше закріпачення селян. 4) Великий князь - боярська дума - намісники. 3-я група 1) Феофан Грек. 2) Андрій Рубльов. IV. Закріплення знань учнів Тестові завдання 1. Відновіть хронологічну послідовність. а) Правління Калити; б) втрата зору Василем II; в) Куликовська битва; г) піднесення Москви. 2. У чому полягало історичне значення перемоги руських військ на Куликовому полі? а) Руські війська вперше змогли здобути перемогу над татаро-монголами; б) Північно-Східна Русь отримала повну незалежність; в) перемога позитивно вплинула на об’єднавчий процес руських земель; г) закріпилося міжнародне становище Північно-Східної Русі. 3. Визначте причини перемоги на Куликовому полі. а) Успішно розроблений план битви московським князем Дмитром Івановичем; б) чисельна перевага російських військ; в) участь у битві майже всіх руських; г) місячне затемнення, яке налякало ординське військо. Відповіді: 1 б, а, г, в; 2 а; 3 а. 4. Розв’яжіть кросворд. 1) Відомий живописець Русі, візантійського походження. (Феофан) 2) Купець із Твері, що здійснив подорож до Персії та Індії. (Нікітін) 3) Перегородка з іконами у православному храмі. (Іконостас) 4) Відомий живописець Русі XV ст., творчості якого притаманні плавні лінії та спокійні тони. (Рубльов) 5) Поема, присвячена Куликовській битві. («Задонщина») 6) Місто, де винайдено найбільше берестяних грамот. (Новгород) 7) Прізвисько московського князя Івана I. (Калита) 8) Боротьба за місце при князівському дворі. (Місництво) 9) Одна з найбільш відомих ікон роботи Андрія Рубльова. («Трійця») 10) Щорічний опис подій. (Літопис) V. Оцінювання знань учнів VІ. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний параграф. 2. Скласти питання-загадки для гри «Портретна галерея». 3. Підготувати розповідь від імені: а) учасника Куликовської битви; б) від імені монгольського баскака.
| |
Схожі матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |