Мета: сформувати в учнів поняття «платформа», «щит», «область складчастості» на прикладі тектонічної структури території України, формувати уміння називати та показувати на карті тектонічні струк­тури в межах України.

Тип уроку: формування нових знань, вмінь, навичок.

Обладнання: тектонічна та фізична карти України, шкільні учнів­ські атласи.

Опорні та базові поняття: платформа, щит, область складчастості.

Географічна номенклатура: Український щит, Дніпровсько-Доне­цька западина, Волино-Подільська плита, Львівська западина, До­нецька складчаста споруда.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Визначення мети і завдань уроку, основних видів та етапів роботи на уроці.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Бліцопитування»

1. Чи знаєте ви, що вивчає наука геоморфологія?

2. Дайте визначення поняття «рельєф».

3. Назвіть відомі вам форми рельєфу.

4. Як співвідносяться за площею низовини, височини та гори в межах території України?

5. Що таке сейсмічний пояс?

6. Що називається ерозією?

7. Коли було останнє зледеніння?

8. Яку територію охопив льодовик?

9. Як вплинув льодовик на формування рельєфу України?

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Учитель. Поверхня території України сформувалась протягом багатьох геологічних епох. За цей час змінювалися площі суходолу і моря, кліматичні умови, відбувалися рухи земної кори.

На середину палеогену припадає максимальна морська трансгресія. В цей час на півдні Східноєвропейської платформи тільки сучасна територія Українського щита і західна частина Подільської височини являли собою острівний суходіл. На місці сучасних Карпат і Кримських гір були геосинклінальні області, в яких відбувались інтенсивні текто­нічні рухи. Завдяки ним виникли складчасті утворення Кримських гір і Карпат. У неогені відбулося загальне підняття платформенної частини території, її поверхня мала вигляд малорозчленованої рівнини.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Словничок»

Неотектонічні рухи — це рухи земної кори, що відбувалися в нео­ген-четвертинний період.

Сучасні, нові тектонічні рухи земної кори, істотно впливали на розвиток нагромадження осадових гірських порід і утворення форм рельєфу. Їх сумарна амплітуда на платформенній частині території України становила 300–500 м, а в гірських областях 800–1200 м. З ра­йонами активних тектонічних рухів пов’язані прояви сейсмічності в Карпатах, Причорномор’ї, Кримських горах. Найбільшою інтен­сивністю сейсмічних явищ відзначається Крим, де сила землетрусів становить 6–7 балів.

Геологічні структури, неотектонічні рухи, а також давні та сучасні кліматичні умови зумовили виникнення різноманітних за походжен­ням типів і форм рельєфу на території України.

2. Прийом «Картографічна лабораторія»

Учні працюють з картою тектонічної будови України. Вивчають її легенду та самостійно шукають відповіді на запитання:

• Які тектонічні структури виділяються в межах території України?

• Визначте приблизний час утворення порід, що складають терито­рію сучасної України.

• Як розташовані в межах території країни тектонічні розломи?

• Знайдіть території, де знаходяться межі платформ.

На виконання завдання дається 4–6 хвилин.

3. Прийом «Роблю висновок».

Учні роблять висновок щодо виконаної роботи.

4. Прийом «Дивуй».

Учитель розповідає учням легенду.

Був собі в стародавні часи легендарний герой на імя Кідца. По­дорожував він Землею.

І от одного разу потрапив він у велике місто. Побачив гомінкий базар. Підійшов до одного з торговців та спитав, чи давно стоїть у цьому місті це славетне місто. На що торговець відповів, що місто це дуже старовинне і що його батько, дід та прадід з давніх-давен були його мешканцями та торгували на цьому базарі.

Кідца подивився на славетне місто та пішов собі далі.

Через багато сотен років він знов потрапив у цю місцевість і по­бачив на місці славетного міста поле, на якому батько із сином в’язали в снопи пшеницю. Кідца спитав у них, чи давно вони обробляють це поле, адже тут, ще не так давно, було славетне місто. Батько разом із сином відповіли, що скільки вони себе пам’ятають, стільки існує це поле, ще дід діда обробляв його та вирощував на ньому пшеницю. Кідца здивувався такій відповіді та й пішов далі.

Пройшло ще чимало років. Кідца знову повернувся в цю місцевість та побачив синє море на місці колишнього багатого на врожай поля пшениці, здивувавшись, він спитав у рибалок, що вибирали рибу, чи давно вони займаються тут цим промислом, адже нещодавно тут було чудове поле. Рибалки дуже здивувались цьому запитанню і від­повіли, що їх діди — прадіди ловили тут рибу і ніхто ні про яке поле ніколи не чув…

Ця легенда має дуже глибокий смисл. Вигляд нашого краю змі­нювався під впливом зовнішніх та внутрішніх сил Землі. Територія нашого краю не один раз була дном моря, не раз укривалась густими лісами, тут росли папороті, хвощі, плауни. Були тут і діючі вулкани. Тваринами, що зустрічались частіше понад усе, були динозаври. Скелет одного з них було знайдено в районі міста Дружківка, у довжину він сягав понад 30 метрів.

5. Прийом «Географічна лабораторія»

Учні працюють з геохронологічною таблицею та з’ясовують, який існує зв’язок між основними формами рельєфу та тектонічними струк­турами.

6. Прийом «Проблемне питання»

• За допомогою тексту підручника, карт атласу заповніть таблицю

«Генетичні типи і форми рельєфу»

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Експрес-тести»

1. Наука, що вивчає рельєф:

а) геологія;

б) геоморфологія;

в) мінералогія;

г) стратиграфія.

2. Чинники, що мали вирішальний вплив на формування і поши­рення основних типів і форм рельєфу на території України в ан­тропогені:

а) вулканізм;

б) ерозія;

в) неотектонічні рухи;

г) господарська діяльність людини.

3. Форми рельєфу, на формування яких вплинули внутрішні сили Землі:

а) тектогенні форми рельєфу;

б) техногенні форми рельєфу;

в) еолові форми рельєфу;

г) льодовикові форми рельєфу.

4. Територія України, в межах якої поширені льодовикові форми рельєфу:

а) Кримські гори;

б) Причорноморська низовина;

в) Донецький кряж;

г) Українські Карпати.

5. Форми рельєфу, що належать до водно-ерозійних:

а) річкові долини;

б) зсуви;

в) дюни;

г) насипи.

6. Назва процесу руйнування гірських порід водою, льодом та вітром:

а) абразія;

б) денудація;

в) вивітрювання;

г) карст.

VI. Підсумки уроку

Прийом «Мікрофон».

Підбиття підсумків уроку.

VII. Домашнє завдання

Опрацюйте текст підручника.