Черкащина багата на історичні постаті. На цій землі розквітнув державний розум і військовий талант гетьмана України Богдана Хмельницького. Тут народився і знайшов спочинок великий український поет Тарас Шевченко. Піснями і легендами вплелись у віти вікових холодноярських лісів думи про Коліївщину, про рух гайдамаків під проводом Максима Залізняка та Івана Ґонти, пам'ять про героїв національно-визвольної боротьби Івана Богуна та Максима Кривоноса. 
Однією з історичних особливостей краю є й те, що саме на Черкащині, під Корсунем, відбулись дві вікопам'ятні битви за українську землю - у 1648 році між військами Б. Хмельницького і польською шляхтою, та в1944 року з фашистськими загарбниками, яку сучасники назвали "Сталінградом на Дніпрі". 
Півторамільйонна Черкащина розміщена в центрі України і займає територію 20,9 тис. кв. км., що становить 3,5% загальної території України. Вона може служити її візитною карткою, тому що уособлює в собі щось від кожного регіону. Черкаська область утворена 7 січня 1954 р. із районів Київської, Вінницької, Кіровоградської та Полтавської областей. Одна з наймолодших областей України. 
По області протікає 1037 річок, найбільші з них: Дніпро - головна водна артерія України, Гірський Тікич, Тясмин, Рось. На Черкащині понад 2,3 тисячі озер, ставків і водоймищ. Протяжність Кременчуцького водосховища - 130 км. 
Навіть назва області пов’язана з історією всього українського народу. Були часи, коли українців називали черкасами. 
Походження топоніму «Черкаси» та його істинна етимологія лишається нерозв'язаною і дотепер загадкою. Назва міста напряму пов'язана з етнонімом черкаси — так називали всіх українців сусідні народи, зокрема росіяни, татари, про що вперше повідомив 1245 року італійський посол Плано де Карпіні. 
Однак більшість дослідників сходяться на тому і шукають коріння назви «черкаси» в тюркських мовах. На сьогодні існують такі основні версії: 
• найпростіша й активно підтримувана істориками (зокрема Василем Татищевим та Олександром Рігельманом) версія, про те, що назва напряму походить від одного з етнонімів адигських народів (але вона має, крім інших, не менш важливих недоліків (відсутність згадок у джерелах, відсутність географічної та часової прив’язки, тощо) один величезний «мінус» — «черкеси» є так само екзонімом для адигських народів, а власне «черкеси» — одна з гілок кабардинців, що відособились достатньо пізно; 
• доволі оригінальна версія тлумачення етноніму черкаси, яку можливо підлаштувати під теорії заснування міста Черкаси в домонгольський період — від осетинського зооетноніма черкасоги — «орли», що потім дало початок таким окремим етнонімам, як «черкаси» та «касоги»; 
• також від тюркізмів виходить Олександр Знойко, стверджуючи, що назва «черкаси» походить від чири киши абочири кисі (в залежності від діалекту), що означає «люди сили» або «люди армії». Це тлумачення повністю доводить ідеї тюрксько-слов'янського єднання в боротьбі проти половців-семітів у домонгольський період. 
На Черкащині проживають особи 130 етносів. Переважають українці і росіяни. Також в області проживають білоруси, татари, євреї, молдавани, вірмени, болгари, поляки та представники інших національностей. 
До послуг туристів на Черкащині - 39 державних музеїв та 7 історико-культурних заповідників (Шевченківський національний заповідник в Каневі; заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" на Звенигородщині; Корсунь-Шевченківський історико-культурний заповідник; національний заповідник "Чигирин"; Кам'янський історико-культурний заповідник; історико- культурний заповідник "Трахтемирів"; заповідник Трипільської культури в Тальному), які знайомлять їх з видатними пам'ятками історії, культури та природи краю. 
Черкащину по праву називають Шевченковим краєм. Ця земля є найбільшим осередком пам'яток великого поета. Серед них хата у Моринцях, де народився Т.Г. Шевченко; хата дяка у Шевченковому, де в 1824-1827 рр. навчався грамоті майбутній поет; будинок у Будищах Звенигородського району, в якому 1829 року юний Тарас був слугою-козачком у поміщика П.В. Енгельгардта; в Каневі пам'ятник на могилі Т.Г. Шевченка на Тарасовій (Чернечій) горі. 
Черкаський край є батьківщиною багатьох відомих людей, серед яких - поет і байкар П.П.Гулак-Артемовський, оперний співак, композитор, актор і драматург С.С.Гулак-Артемовський, гетьман П.Д.Дорошенко, письменник Іван Ле, вчений-природознавець, історик, фольклорист, письменник, перший ректор Київського університету М.О.Максимович, письменник І.С.Нечуй-Левицький, спортсмен і професійний борець І.Піддубний, письменник, театральний і культурно-громадський діяч М.П.Старицький, композитор, хоровий диригент, музично-громадський діяч К.Г.Стеценко, хореограф 
В. Авраменко, генерал армії І.Д. Черняховський , В.А.Симоненко, - український поет і журналіст, один із найбільш яскравих представників покоління «шістдесятників», М.М.Філіппов - фізик, дослідник «променів смерті», В.М.Чорновіл - український політичний діяч, Д.Я.Черкаський- мультиплікатор, режисер і сценарист, І.М.Піддубний - український спортсмен-борець. Шестикратний чемпіон світу з боротьби (Париж, Мілан, Франкфурт, Нью-Йорк), та ін. 
В області зберігся дуб-патріарх - один із найстаріших в Україні. За різними оцінками, йому від 1000 до 1200 років. Росте на південному схилі Кириківський яру на території урочища Холодний Яр на околиці с. Буда. Його обхват - 8,9 м, висота - 24 м. Стовбур шість разів вражали блискавки. Під його кроною відпочивали Б. Хмельницький, С. Наливайко, Т. Шевченко, однак названий він ім'ям М. Залізняка - ватажка гайдамацького повстання, які відбувалося на території Холодного Яру.
 

Додаток 1

Історія землі Черкаської