Повсякденне життя людей наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• описувати повсякденне життя людей, наслідки урбанізації, житло і повсякденний побут різних прошарків населення;

• характеризувати родинні стосунки, релігію і мораль, дозвілля;

• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

Основні поняття: «урбанізація», «фемінізм», «суфражизм».

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.

Варіан т 1

Дослідницька проектна діяльність учнів

Напрям діяльності

Елементи презентації

Модернізація житла

 

Підготувати слайд-шоу «Місто в європейському живописі XIX ст.».

Намалювати (виготовити макети) предметів інтер’єру.

Намалювати план інтер’єру будинку

Правила етикету XIX ст.

 

 

Сервірувати стіл згідно з правилами етикету XIX ст.

Провести рольову гру «На прийомі князя...», «Перший бал Наташі Ростової»

Раціон харчування XIX ст.

 

Слайд-шоу «Традиційні і нові продукти харчування».

Скласти меню для обіду в аристократичній сім’ї.

Скласти меню для обіду в сім’ї буржуа.

Приготувати традиційне блюдо XIX ст. (будь-якої країни на вибір)

Діти XIX ст.

Провести гру, традиційну для дітей XIX ст.

Виготовити (намалювати) макети іграшок

Образ жінки XIX ст.

 

Слайд-шоу «Образ жінки в європейському живописі

XIX ст.».

Скласти промову суфражистки на мітингу щодо захисту

прав жінок.

Провести показ мод жіночого одягу XIX ст.

 

Варіан т 2

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів

1. Відновіть хронологічну послідовність.

а) Створення Троїстого союзу;

б) англо-бурська війна;

в) франко-прусська війна;

г) іспано-американська війна;

д) створення «Союзу трьох імператорів».

Відповідь: в — д — а — г — б.

2. Співвіднесіть імена монархів з їхньою  характеристикою.

1  Олександр ІІ

  А   останній імператор «Священної Римської імперії німецької нації». Один з ініціаторів монархічних коаліцій проти революційної, а потім наполеонівської Франції

2  Вільгельм I

Б   у 1867 р. перетворив імперію на двоєдину монархію; один з організаторів Троїстого союзу 1882 р.

3  Франц Йосип I

 

  В   імператор з 1871 р. Управління країною фактично перебувало в руках О. Бісмарка

 

  Г   значне місце в його зовнішній політиці посідало «східне питання», зокрема боротьба за скасування умов Паризького мирного договору. 1877 р., прагнучи посилити вплив на Балканах, почав війну із Туреччиною

Відповідь: 1 Д; 2 В; 3 Г.

3. Співвіднесіть дати і події.

1  Іспано-американська війна

А  1899 р.

2  Англо-бурська війна

Б   1894–1986 рр.

3  Фашодський конфлікт

В   1882 р.

 

Г   1899–1903 рр.

Відповідь: 1 Б; 2 Г; 3 А.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

ХIX ст. стало для людини часом глибоких змін. Змінилося все: ручну працю витіснило машинне виробництво, поява нових засобів транспорту та зв’язку зробила світ єдиним простором, у державах створювалися громадянські цивільні суспільства, проте винайдення дедалі новіших видів зброї поставило світ перед загрозою війни. Технічний прогрес та урбанізація зробили життя людини більш комфортним, надаючи їй більше вільного часу, але водночас спричинили екологічні проблеми, що сьогодні загрожують існуванню всього людства.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

Зміни у суспільстві

Учитель пропонує відповісти учням на питання:

1. Якою була структура суспільства у XVIII ст.?

2. Які зміни сталися в структурі суспільства до середини XIX ст. порівняно з XVIII ст.?

3. Як ви вважаєте, чим були зумовлені ці зміни?

Робота з інформаційними картками

Учитель пропонує учням ознайомитися з інформаційними картками і відповісти на питання.

Інформаційна картка № 1. Аристократія

В умовах індустріального суспільства, що складається, аристократія почала втрачати своє панівне становище. Щоб зберегти свої позиції, аристократії доводилося пристосовуватися до нових умов. Час диктує свої умови: частина земель продана під забудову, зменшуються лісові володіння. Представники аристократичних родин починають займатися підприємницькою діяльністю: беруть участь у банківських операціях, у діяльності крупних торгових і промислових компаній, отримують дохід від здачі землі в оренду.

Щоб зберегти свій політичний вплив, представники старовинних аристократичних родів родичалися з представниками буржуазії, об’єднуючи титули і гроші. Поступово старе уявлення про те, що бізнес, пов’язаний із чимось непристойним, почало зникати.

Інформаційна картка № 2. Буржуазія і середній класс

Головним для представників буржуазії було досягти успіху у своєму бізнесі. Вони віддавали всі сили і час своїй справі, накопичуючи багатомільйонні багатства. Чимало представників крупного капіталу займалися політичною діяльністю.

У XIX ст. формується середній клас. До цієї соціальної групи належать люди зі стійким матеріальним становищем, такі, що мають освіту, але не мають нагоди жити не працюючи. Це — юристи, офіцери, інженери, лікарі, викладачі, що служать у різних компаніях і державних установах.

Інформаційна картка № 3. Робочий класс

У другій половині XIX ст. у зв’язку зі швидким зростанням промисловості спостерігалося суттєве збільшення робітничого класу.

У 70-і рр. кількість робітників у світі становила 20 мільйонів, до поч. ХХ ст. — 40 млн. Основну масу їх складали фабрично-заводські робітники, соціальні умови життя яких залежали від кваліфікації.

Сім’ї некваліфікованих робітників жили зазвичай у трущобах.

Велика сім’я і низька заробітна платня не дозволяла поліпшити свої житлові умови і харчування, незважаючи на те, що в цих сім’ях діти з 11 років починали працювати разом з батьками.

Жінки на фабриках працювали нарівні з чоловіків, але отримували від 30 до 50 % оплати, яку мали чоловіки.

Сім’ї кваліфікованих робітників з технічною освітою мали свої будинки. Такі робітники належали до великих профспілок. Своїм синам вони теж давали технічну освіту, їхні дочки ставали модистками, продавщицями, працювали у конторах.

Запитання

1. Як ви думаєте, чому на поч. XIX ст. існувало уявлення про те, що в бізнесі є щось непристойне?

2. Як у XIX ст. змінилося становище аристократії? Визначте причини цієї зміни.

3. Яким чином представники буржуазії укріплювали своє становище в суспільстві?

4. Назвіть представників середнього класу.

5. Охарактеризуйте становище робочого класу.

6. Як ви вважаєте, чому жінки отримували нижчу заробітну платню за рівну працю з чоловіками?

Місце жінки в суспільстві

Робота з документом

Учитель пропонує учням прочитати текст й відповісти на запитання.

Текст 1. Витяги з нарису Діонео «Англійські силуети»

Юдовская А. Я., Егоров Ю. В., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время (1870–1918). — СПб.: СМИО Пресс, 1998. — С. 53–54.

«...Зазирніть увечері до Майл-Енду, де скупчилися цукеркові і тютюнові фабрики з жіночим робочим населенням. Тротуарами цілими десятками, тримаючи одна одну під руку, крокують розпатлані дівчата. На їхніх капелюшках гойдаються величезні пучки різнокольорового страусового пір’я, переважно яскраво-червоного або ж зеленого кольорів. Дівчата голосно і пронизливо регочуть. Інші співають пісеньку, що підслухали у дешевому мюзик-холі.

По суботах більшість цих дівчат йдуть під руку з молодими хлопцями в насунутих на потилицю шапочках, з намотаними нашию кольоровими фулярами. Ці дівчата — типові factory-girls, дочки докерів, каменярів та ін. ...З 13-ти років вони на фабриці. З 1 4-ти — вони абсолютно незалежні, оскільки платять своїм матерям за стіл і квартиру, але лише 5–6 шилінгів на тиждень...

Більшість із них швидко забувають ті невеликі знання, які отримали, навчаючись у початковій школі, що її зобов’язані відвідувати до 12-ти років. Якщо деякі зберегли любов до читання, то ця потреба задовольняється грубими на «копійку жахів» книжками.

Культурні англійські класи знали стільки ж про життя factorygirls, скільки про вдачі будь-яких папуасів...

За ними йде прошарок фабричних дівчат, які суттєво відрізняються від щойно описаних. Вони належать ...до середніх класів. Це дочки клерків, які допомагають сім’ям, та їхні симпатії на боці середніх класів.

І третя категорія —

жінки-робітниці. Це найбільш працелюбна частина працюючих жінок. Їхня робота на фабриці — наслідок нещасного сімейного життя. Ніколи порядний англійський робітник не дозволить своїй дружин працювати на фабриці, навіть якщо він отримує не більше 18 шилінгів на тиждень. Ті 10 шилінгів, які вона може принести, не покривають негараздів у господарстві, спричинених відсутністю матері і господині. Йдуть на фабрику лише ті, у кого чоловік гіркий п’яниця або ж злочинець. Через це фабрична жінка постійно ходить на роботу побита, скривавлена. Одвічна сімейна драма озлоблює її безмежно».

Запитання

1. Які групи виділяє автор серед жінок?

2. Чим відрізняються одна від одної описані групи?

3. Як ви думаєте, чи були задоволені жінки своїм становищем?

Інформаційна картка № 4

У ХІХ ст. розгорнувся рух жінок за емансипацію. До 70-х рр. становище жінок у сім’ї було підлеглим, вони мали обмежені майнові права. Жінки прагнули змінити своє становище. Вони намагались здобути вищу освіту, мати право розпоряджатися своєю власністю, отримати право голосу. Жінки вийшли на мітинги і демонстрації в багатьох країнах світу, але найбільш активним рух був в Англії. В Англії жінок, які боролися за свої права, називали суфражистками.

Суфражистки в Англії добилися права розпоряджатися своєю власністю і мати право зберігати при собі дітей у разі розлучення.

Запитання і завдання

1. Опишіть життя жінки.

2. Яких прав вимагали жінки в суспільстві?

3. Поясніть значення термінів «емансипація» і «суфражизм».

Релігія і мораль

У ч и т е л ь. Розвиток науки, філософії, демократичних перетворень у буржуазному суспільстві послабили вплив церкви на людину. У багатьох країнах в останній третині ХІХ ст. приймаються закони про відокремлення церкви від держави, запроваджується

світська освіта, цивільні шлюби. Для католицької церкви було дуже важливо повернути свій вплив.

Самостійна робота з підручником

Учитель пропонує учням прочитати відповідний пункт параграфа і відповісти на питання:

1. Чому влада Папи Пія ІХ похитнулася?

2. Як Пій ІХ ставився до буржуазних змін?

3. Яким чином Пій ІХ намагався укріпити владу церкви?

4. Охарактеризуйте програму дій Папи Льва ХІІІ. За допомогою яких засобів він хотів розв’язати ці задачі.

5. Як ви думаєте, чому Папа Римський у своєму зверненні до віруючих визнав право робітників на створення профспілок?

6. Як християнська мораль, на думку Папи Римського, мала допомогти згладити суперечності в суспільстві.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда за запитаннями

1. Як змінилася структура суспільства у ХІХ ст.?

2. Які верстви посіли панівне становище в суспільстві?

3. Які групи населення складають середній клас?

4. Розкажіть про структуру робочого класу.

5. Які вимоги висували жінки? Яким чином жінки боролися за свої права?

6. Як змінилося становище католицької церкви в суспільстві?

7. У який спосіб Папа Римський намагався зберегти становище церкви у суспільстві?

V. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати презентації про діячів літератури і мистецтва.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: