Мета: дати характеристику галузі (значення, склад, сировинна база, територіальна структура); пояснити чинники розміщення різних типів підприємств; охарактеризувати харчову промисловість своєї місцевості; розвивати мислення (висновки про сучасний стан галузі); удосконалювати навички роботи з картами (показ основних районів і центрів легкої промисловості) та аналізувати статистичні дані про розвиток галузі; виховувати екологічну культуру учнів (висновки про вплив галузі на довкілля, раціональне збереження природних ресурсів тощо), творчий підхід до розв’язання нестандартних завдань.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
I. Мотивація навчальної діяльності
II. Вивчення нового матеріалу
IІІ. Первинна перевірка засвоєних знань
ІV. Закріплення знань
V. Контроль та самоперевірка знань
VI. Домашнє завдання
Матеріали до етапів уроку
I. Мотивація навчальної діяльності
У наші дні багато уваги приділяється виробництву екологічно чистих продуктів харчування. Що собою являють генетично модифіковані продукти харчування? Якими шляхами маєрозв’язуватися проблема безпечного харчування? Поясніть, чому незважаючи на більш високу ціну екологічно чисті продукти харчування мають попит у країнах Західної Європи та інших економічно високорозвиненних країнах світу? Які перспективи відкриваються перед Україною у звязку з цією проблемою?
II. Вивчення нового матеріалу
1. Характеристика галузі. Принципи розміщення підприємств
Основне призначення харчової промисловості — виробництво продуктів харчування. Харчова промисловість тісно пов’язана із сільським господарством. Вона зустрічається практично скрізь, де проживають люди. Цьому сприяють:
1) поширення використовуваної сировини;
2) повсюдне споживання харчових продуктів.
Розміщення галузей харчової промисловості визначається головним чином особливостями сировини, що переробляється. Якщо сировина швидко втрачає якість під час перевезення і збереження, а в результаті переробки дає багато відходів, то підприємства розміщаються поблизу сировини (виробництво цукрового піску, вершкового масла, сиру, молочних консервів і сухого молока, м’ясних і плодоовочевих консервів). (Картки чинників.)
Якщо готова продукція підприємства погано зберігається, нетранспортабельна, то підприємства розміщаються поблизу споживача (хлібопечення, частково кондитерська промисловість). Ті галузі, що використовують сировину, яка вже пройшла промислову переробку, розміщаються в районах споживання, тобто по всій країні відповідно до кількості населення (хлібопечення, макаронна, кондитерська промисловість).
У розміщенні підприємств харчової промисловості враховується також транспортабельність і збереження продукції.
За даними таблиці «Виробництво основних видів промислової продукції за 2003–2007 рр.» визначте обсяги виробленої продукції харчової промисловості. Які зміни відбулися в обсягах виробництва за останні чотири роки?
2. Світові тенденції. Біоіндустрія
Біоіндустрія — це новітня, одна з найбільш наукомістких галузей промисловості, що виникла в другій половині ХХ ст. Біоіндустрія не утворює поки що жодної галузі, її технологічніпроцеси та продукти розосереджені в хімічній, харчовій, енергетичній та інших галузях. Розвиток біоіндустрії зумовлений упровадженням у практику наукових досягнень біотехнологій. Сутність біотехнологій полягає в широкому використанні живих організмів і біологічних продуктів у виробничій сфері.
Сфери застосування продукції біоіндустрії
• Створення нових лікарських засобів для потреб медицини й ветеринарії, застосування генної інженерії для корекції клітин організму. Генна терапія — виправлення спадкових дефектів клітин організму людини шляхом уведення в них нормального генетичного матеріалу.
• Підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва шляхом упровадження методів генної інженерії в рослинництво й тваринництво. Це дозволяє одержувати високоврожайні сорти рослин і високопродуктивні породи тварин. За допомогою цих методів рослини можуть набувати несприйнятливості до хвороботворних бактерій, несприятливих природних умов — посух, заморозків, засолених ґрунтів. У сільському господарстві близько 40 % урожаю губиться через шкідників і хвороби рослин. На противагу хімічним засобам уже розроблено види біопестицидів, які є більш ефективними, діють на рослини вибірково та є безпечними для людини й природи.
• Розширення можливостей одержання продуктів харчування. У харчосмаковій промисловості біотехнологія різноманітить асортимент і якість продовольчих продуктів, дозволяє збалансувати вміст білків, жирів і вуглеводів, знизити надлишкову калорійність. Використання доступних і дешевих видів сільськогосподарської сировини, а найчастіше й відходів харчової промисловості, дозволяє виробляти продукти, аналогічні традиційним, але більш вигідні у виробництві й особливо цінні для споживача. Хорошим прикладом є виробництво глюкозо-фруктозних сиропів (ГФС). Цей продукт виробляють із крохмалевмісної сировини, часто низької якості (зернові, особливо кукурудза, картопля та ін.). Вона конкурує із цукром, має лікувальний ефект (низька калорійність), застосовується у виготовленні безалкогольних продуктів, консервів, молочних, хлібобулочних виробів.
• Виробництво енергії з біомаси за допомогою мікроорганізмів — один з нових напрямів біотехнології. Ресурсами служатьвідходи сільського господарства, продукти життєдіяльності тварин і людей. Біотехнологічна утилізація цих продуктів дозволяє одержувати газоподібне (біогаз метан) і рідке паливо (етиловий спирт). Біореактори для одержання біогазу крім виробництва цього ефективного палива допоможуть захистити середовище, особливо водойми, від забруднення відходами ферм.
• Розробка за допомогою біотехнології родовищ кольорових металів. У світі накопичено практичний досвід вилужування кольорових і рідкісноземельних металів з відвалів гірської породи. Так, у 90-ті рр. близько 20 % видобутку міді припадало на її вилужування за допомогою бактерій. Здійснюються пошуки методів аналогічної розробки інших металів.
• Захист навколишнього середовища шляхом біотехнологічного очищення стічних вод, переробки відходів сфери матеріального виробництва й комунального господарства, які наразі неможливо утилізувати.
IІІ. Первинна перевірка засвоєних знань
Завдання 94. З’єднайте стрілками види рослинної і тваринної сировини й відповідні галузі харчової промисловості.
Сировина
Галузі промисловості
Зернові культури
Виноград
Фрукти, ягоди
Соняшник
Овочі
М’ясо
Молоко
Тютюн
Риба
Цукровий буряк
Маслоробство
Овочеконсервна та фруктоконсервна
Хлібопекарська
Круп’яна
Борошномельна
Сироваріння
Виробництво згущеного і сухого молока
Олійно-жирова
Виноробна
Цукрова
Кондитерська
Макаронна
М’ясна
Рибна
Тютюнова
Завдання 95. 1. На основі даних таблиці покажіть доцільність розміщення поблизу сировинних районів підприємств, що виробляють: а) цукровий пісок; б) тваринне масло; в) хлібні вироби. Для цього порівняйте масу сировини з масою готової продукції. Врахуйте також транспортабельність і умови зберігання продукції.
Витрати сировини на 1 т готової продукції
Продукти
Витрати сировини, т
Продукти
Витрати сировини, т
Сахарний пісок
7,0
Молочні консерви
2,6
Соняшникова олія
2,3
Сухе молоко
7,5
Тваринне масло
23,0
М’ясо
1,8
Сир
9,4
2. Де вигідніше будувати макаронну фабрику: у великому місті чи невеликому селищі міського типу в центрі зернового господарства. (У 60-тонний вагон уміщається 40 т макаронів, а борошном він може бути завантажений повністю.)
3. У сільських населених пунктах створюються міні-заводи з переробки м’яса. Поясніть доцільність створення міні-виробництв.
ІV. Закріплення знань
Завдання 96. Охарактеризуйте схему виробничих зв’язків під час виробництва цукру. Які матеріали, крім цукрового буряку, потрібні у виробничому процесі? Чому недалеко від подібних підприємств розміщують тваринницькі ферми?
У цукру цікава історія. Тривалий час його виробляли із цукрової тростини, батьківщиною якого є Індія, Китай і Океанія. У давнину з тростини вміли одержувати лише солодкий сироп. «В Індії є тростина, що без бджіл дає мед», — писав один із полководців Олександра Македонського. Від індійців цукрова тростина прийшла до персів, а згодом — до арабів. Потім тростину почали вирощувати на півдні Європи, звідки Колумб завіз його на Антильські острови, тропічний клімат яких виявився підходящим для цієї рослини. У нашій країні вживали мед, солодкий сік клена, берези, липи, варили солод, пастилу. А цукор був дивиною, притому дуже дорогою. Наприкінці XVIII ст. в Росії почалися пошуки замінників цукрової тростини, і в 1802 році напівдні Росії й у Німеччині було збудовано перші цукробурякові заводи.
26-1
Соціогеографічний практикум
1. Подивіться дані, наведені в таблиці. За якими видами продуктів харчування споживання в Україні перевищує науково обґрунтовані норми? Менше, ніж норма? Які галузі сільського господарства України повинні розвиватися більш прискореними темпами для подолання розриву?
2. Складіть питання (не менше п’яти) для аналізу даних таблиці.
Науково обґрунтована норма споживання найголовніших продуктів харчування на душу населення на рік і дійсне споживання їх у розвинених країнах і в Україні, кг
Споживання
Продукти
Науково обґрунтована норма
у розвинених країнах
в Україні (за роками)
1985
1998
2000
2007
М’ясо і м’ясопродукти
78
114
66
33
32
61
Молоко і молокопродукти
405
350
350
213
198
265
Споживання
Продукти
Науково обґрунтована норма
у розвинених країнах
в Україні (за роками)
3. Порівняйте за схемою добовий раціон харчування жителів Індії та США. Побудуйте аналогічну діаграму для України за даними, які розрахуйте за даними попередньої таблиці (реальне споживання у 2007 р. (у кг) розділіть на кількість днів року; отримані дані переведіть у грами). Підсумуйте обсяг добового раціону продуктів харчування. Що, на вашу думку, обумовлює раціон харчування будь-якого народу — його менталітет, рівень життя чи є інша причина? Яке харчування можна назвати раціональним? Чи можна харчування жителів України назвати раціональним?
Добовий раціон харчування людини в Індії та США
26-2
V. Контроль та самоперевірка знань
Завдання 97. За картами «Харчова та борошномельно-круп’яна промисловість» та «Агропромисловий комплекс» атласу визначте, про які райони України або міста — центри харчової промисловості йдеться.
1. Ця область Правобережжя є однією з найбільших виробників сільськогосподарської продукції України: за виробництвом цукрового буряку і зернових вона посідає перше місце, плодово-ягідних культур і картоплі — друге місце. На території області три дуже великих цукрових заводи, в обласному центрі — м’ясокомбінат, молокозавод, є також комбінат, що виробляє мінеральні добрива. (Вінницька обл.)
2. Одна з індустріальних областей південного сходу України. Поруч з обласним центром уздовж берегів Дніпра — приміське сільське господарство. Спеціалізація сільського господарства — зернові культури, соняшник (друге місце в країні), молочно-м’ясне скотарство, свинарство. В обласному центрі є молокозавод. (Дніпропетровська обл.)
3. У північній частині області вирощують льон, картоплю, хміль. На півдні розміщені два цукрових заводи, в обласному центрі — льонокомбінат і молокозавод. (Рівненська обл.)
4. Сади і виноградники, посадки тютюну займають велику частину області, розташованої на заході України. На сході й півночі області розвинуто тваринництво на природних пасовищах, а також вирощують овочі та картоплю. За виробництвом плодово-ягідних культур область посідає друге місце в країні. (Закарпаття)
5. У цьому регіоні України три типи сільськогосподарської спеціалізації: на півночі вирощують зернові, рис та ефіроолійні культури, на півдні району — сади й виноградники, в адміністративному центрі є м’ясокомбінат і молочні заводи. Розміщене виробництво сільськогосподарських машин. (Крим)
6. Велику частину території області займає приміське господарство і тільки на півдні вирощують зернові культури, соняшник (перше місце в країні), розводять молочно-м’ясні породи худоби, розвинуті свинарство й птахівництво. (Донецька обл.)
7. Місто на березі Сули, на півночі Полтавської області, з великим цукровим заводом. (Червонозаводське)
8. Місто знаходиться на півночі Хмельницької області, має великий цукровий завод, м’ясокомбінат і молокозавод. (Шепетівка)
Соціогеографічний практикум
1. Практично всі продукти харчування мають маркувальні дані: дату виготовлення, термін зберігання (або реалізації), адресу виготовлення тощо. Складіть галузеву і територіальну характеристики, тобто географію продуктів харчування вашої кухні:
а) продукти харчування, що виготовлені на території вашої області;
б) продукти харчування, що виготовлені в інших областях України;
в) продукти харчування імпортного виробництва.
2. Імпортованій чи вітчизняній продукції харчування віддає перевагу ваша родина? Яке співвідношення (у відсотках) цих груп продуктів? На чому ґрунтується ваш вибір? (Ціна, якість, смак, безпека вживання, упаковка та інші критерії.)
Які у зв’язку з цим перспективи вітчизняних виробників харчових продуктів?
3. Назвіть продукти, що швидко псуються, продукти із середнім і тривалим терміном зберігання. Як це співвіднести з географією (тобто місцем) їх виробництва?
