Мета: повторити найважливіші теоретичні відомості з синтаксису і пуктуації, зокрема про просте неускладнене речення, розділові знаки в ньому; актуалізувати мотиваційні резерви дев’ятикласників щодо аналізу головних і другорядних членів речення, характеристики односкладних речень, удосконалити пунктуаційні вміння вживати тире між підметом і присудком, на місці пропущеного члена в неповних реченнях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню ролі кожного українця в збереженні духовної й моральної пам’яті наших пращурів.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв і приказок, що мають будову простих речень, у яких уживається тире між підметом і присудком і на місці пропущеного члена.

Культура мовлення і стилістика: особливості інтонації простих речень, у яких уживається тире між підметом і присудком і на місці пропущеного члена.

Текст (риторичний аспект): використання простих речень з прямим і зворотнім порядком слів у висловлюваннях художнього стилю.

Тип уроку: урок повторення здобутих знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого

Творче спостереження з елементами аналізу

• Виразно прочитати вголос текст. З’ясувати, що виражає заголовок — тему чи основну думку. Визначити стиль і тип мовлення. Дослідити вид речень за будовою (назвати двоскладні й односкладні речення).

ВЕЧІРНЯ КАЗКА

Замріяний зимовий вечір. Летить лапатий сніг. Ліс принишк, спокійний і зачарований. Зітхне... Аж моторошно стає. Холодний морозний вітер несамовито пролетить між дерев, і ... знову тихо. Тільки дерева сумно похилилися. Гілки на очах перетворюються на таємничі силуети. Хтось пробіг стежкою, визирнув із-за дерев, промайнув біля пишної калини. А ясні, тихі зорі світять над лісом. Місяць-молодик визбирує крапельки — сузір’я в небі, у полі.

Здається, це вони падають на ліс і там виблискують на гілках, мов справжні коштовні камені діаманти, рубіни, сапфіри, смарагди...

Потім відбиваються в кожній сніжинці, наче чисті, прозорі сльози. А вечір чаклує...Створює свою чарівну казку (Л. Гулюк).

• Виписати речення зі зворотнім порядком слів. Підкреслити головні й другорядні члени речення.
• Назвати неповні речення. Свій вибір обґрунтувати.

Дослідження-характеристика

• Накреслити таблицю й заповнити її, вписавши вид односкладних речень. Навести приклади, скориставшись поданими реченнями.

1. Усі національні культури побудовано на шануванні предків (О. Таланчук). 2. За рідний край і життя віддай (Нар. творчість). 3. Образи української міфології... 4. Не можна забувати про український мовнийетикет (С. Богдан). 5. Накликання бажаного словом знаходимо по всіх наших обрядових піснях (С. Богдан). 6. Загалом у міфології різних народів перевагу надавали нерукотворному будуванню світу (О. Таланчук).

• Доведіть, що виділені в реченнях означення не є однорідними. Наведіть і запишіть власні приклади речень з однорідними означеннями. Поясніть уживання коми.

Дослідження-трансформація

• Подані двоскладні речення трансформувати в різні види односкладних речень. Виділити головний член, указати на спосіб його морфологічного вираження. Визначити вид односкладних речень.

1. Обжинковий вінок виготовлявся із зібраних на стерні колосків (В. Скуратівський). 2. Ранкова роса вкрила зелень (А. Шиян). 3. З давніх-давен лелек люди особливо шанували в Україні. 4. На честь верби молодь улаштувала спеціальне свято (З тв. О. Потапенка). 5. Уночі, йдучи звідкись чи кудись, ти раптом згадаєш про небо (Є. Гуцало). 6. Веселі й забрьохані, ми входимо в ліс (М. Стельмах). 7. Пісенним символом українців віддавна вважається соловейко (О. Потапенко). 8. Місяць розливав по нічному небу хвилі м’якого проміння (Є. Гуцало).

• Виділити в першому реченні невідокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом. Пояснити, за яких умов воно буде виділятися комами. Довести це практично.
• Зробити синтаксичний розбір виділеного речення.
• У змодельованих 2–3 реченнях (на вибір) підкреслити другорядні члени. Схарактеризувати їх, скориставшись алгоритмами.

АЛГОРИТМ характеристики додатка

АЛГОРИТМ характеристики означення

АЛГОРИТМ характеристики обставини

ІV. Виконання системи практичних завдань, спрямованих на вдосконалення пунктуаційних умінь і навичок (робота за варіантами)

Виконання тестових завдань

1. Визначити прості речення, у яких тире вживається між підметом і присудком. Свій вибір усно обґрунтувати.

Варіант 1

А Без господині хата — що день без сонця.

Б Було б щастя, а дні — попереду.

В Ваша хата — ваша й правда.

Г Вередлива коза — вовкові користь.

Д Від курки — яйце, а від яйця — курка.

Е Віл аналогом бере, а кінь — уривом.

Є Вола в’яжуть мотузом, а чоловіка — словом.

Ж Горобець — на все уралець.

З У чужім оці бачить зразу, у своїм — ні разу.

И Згода — усякої справи початок.

І Залізо іржа їсть, а чоловіка — хвороба.

К Кожен півень — господар у своєму курнику.

Л Кінь без сідла — сирота.

М Кукурудзяні качани — з усіх боків пани.

Н Ліпше своя хата гірша, ніж чужа — найкрасивіша (Нар. творчість).

Варіант 2

А Не вчи орла літати, а солов’я — співати.

Б На своїм подвір’ї і сорока — морока.

В Над пішим орлом і горобець — отець.

Г Маленька рибка — пожива для великої.

Д Не можна у двері, я — в кватирку.

Е Не май поле за бовдура, а ліс — за дурня.

Є Не рада коза торгу, а курка — весіллю.

Ж Низький перелаз — усім людям дорога.

З Нова хатка — нова гадка.

И Папуга хвалиться пір’ям, сорока — хвостом, а соловей — голосом.

І Одна квітка — ще не букет.

К Пес держиться чоловіка, а кіт — хати.

Л По краплі — море, а по зернині — мішок.

М Сопілка — вівчареві втіха.

Н Старий — дерево, син — гілка, онук — листочок (Нар. творчість).

2. Визначити прості речення, у яких між підметом і присудком тире не вживається.

Варіант 1

А Юність це вік, коли Людина відкриває саму себе (В. Пекеліс).

Б Рух як необхідність людського життя.

В Недаремно говорять, що люди ніби дзеркало (І. Томан).

Г Мова народу кращий цвіт усього його духовного життя (К. Ушинський).

Д Я син свого часу (О. Довженко).

Варіант 2

А Ми не безліч стандартних «я» (В. Симоненко).

Б Трави споконвічні віщуни, що виповідають нам таємниці матері-землі (Є. Гуцало).

В Я щаслива зелена Гусениця, яка мріє стати Метеликом (Т. Кароль).

Г Боротьба за чистоту й високу мовну культуру це боротьба за культуру взагалі.

Д Квіти наче очі людські, карі й сині, зелені й голубі (Є. Гуцало).

Дослідження-трансформація

• Трансформувати речення так, щоб між підметом і присудком уживалося тире. Підкреслити граматичну основу.

Варіант 1

1. Думка є першоджерелом світобудови (Східн. вислів). 2. Народ для Олександра Довженка був найвищим мірилом, незмінним захопленням його душі (О. Гончар).

Варіант 2

1. Ім’я Остапа Вересая стало символом українського кобзар- ства (В. Скуратівський). 2. Відродження української мови є нашим історичним обов’язком (І. Огієнко).

Навчальне редагування

• Зредагувати народні вислови, уникаючи невдалого повтору слів.

Варіант 1

1. Нема озера без жаб, а людини немає без вад. 2. Одна розумна голова добре, а дві розумні голови ще краще. 3. Пальцем хліба не візьмеш, а сметану пальцем узяти можна. 4. Чия б корова мичала, а твоя корова мовчала б (Нар. творчість).

Варіант 2

1. Нема троянди без колючок, а людини немає без болячок.

2. Доброго коня поганяють вівсом, шкапу підганяють батогом.

3. У людини надія попереду, а гріх у людини позаду.

4. Черв’як точить дерево, сумління точить людину (Нар. творчість).

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

• Як ви розумієте вислів Іржи Томана Недаремно говорять, що люди ніби дзеркало? Свої міркування покласти в основу творуроздуму.